Рішення

від 07.11.2008 по справі 50/36-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

50/36-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2008 р.                                                            Справа № 50/36-08

вх. № 2246/2-50

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився  відповідача - не з"явився 3-ї особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом ДП "Донецька залізниця", м. Донецьк  

до  ТОВ ФБК "Лідер", м. Х-в 3-я особа Державне підприємство "48 завод залізничної техніки", м. Харків

про стягнення 244478,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь штраф всумі 244477,63 грн.  на тій підставі, що відповідачем не виконані  вимоги    договору поставки № 10/04/07ЛТ5/Д/НХ-07790/НЮ від 16.04.2007 р. щодо поставки протиугонів пружних  до залізничних рейок.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 19.05.2008 р.  строк розгляду справи № 50/36-08  продовжений на один місяць до 24.06.2008 р.

Ухвалою суду від 19.05.2008 р.  залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Державне підприємство "48 завод залізничної техніки" (м. Харків, вул. Заводу "Комсомолець", 36, код 08112520). 

В судовому засіданні 19.06.2008 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну адміністрацію залізничного транспорту України "Укрзалізниця"  (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5).

В судовому засіданні 19.06.2008 р. за клопотанням сторін  строк розгляду справи був продовжений на 2 місяця до 24.08.2008 р.

В судовому засіданні 12.08.2008 р. у зв"язку з поданням  відповідачем  апеляційної скарги  на ухвалу суду від 19.06.2008 р., суд зупинив провадження у справі   до розгляду Харківським апеляційним господарським судом цієї скарги.

Ухвалою  Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 р.  відмовлено в прийнятті  апеляційної скарги  ТОВ ФБК "Лідер" та справа повернута до господарського суду Харківської області.

02.09.2008 р. враховуючи подання ТОВ ФБК "Лідер" касаційної скарги  на  ухвалу  Харківського апеляційного господарського суду   від 26.08.2008 р. та на ухвалу   господарського суду Харківської    області   від 19.06.2008 р., справа була направлена до Вищого господарського суду України.

23.09.2008 р. ухвалою Вищого господарського суду України  відмовлено ТОВ ФБК "Лідер" у прийнятті касаційної скарги та справа направлена до господарського суду Харківської області.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення

Враховуючи повернення справи з касаційної інстанції, суд поновив провадження у справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні 07.11.2008 р.

В призначене судове засідання представники сторін  та третьої особи не з"явилися.

Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

За підсумками тендеру, який проведено Державною адміністрацією залізничного транспорту України "Укрзалізниця" (далі - Укрзалізниця) 15.03.2007 р., яка є замовником торгів, переможцем торгів з закупівлі   протиугонів пружних до залізничних рейок Р-50 та Р-65  стало ТОВ ФБК “Лідер”.

10.04.2007р. згідно рішення Тендерного комітету Укрзалізниці з питань закупівлі матеріально-технічних ресурсів від 15.03.2007 р. № п/48, Державна  адміністрація залізничного транспорту України „Укрзалізниця”, відповідач та позивач уклали договір поставки № Д/НХ-07790/НЮ (10/04/07 ЛТБ від 10.04.2007 р.)  (далі –Договір),  відповідно умов якого відповідач  зобов'язався поставити позивачу протиугони пружні до залізничних рейок типу Р65 у кількості 120 т  та типу Р50 у кількості 60 т на загальну суму 1 75734,08 грн. (далі –Продукція).

Згідно п.1.3 Договору, виробником Продукції є ДП „48 завод залізничної техніки держспецслужби транспорту (в/ч Т 0800).

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов"язання забезпечується неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов"зання вчиняються у письмовій формі.

Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов"язання (основного зобов"язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.  

Відповідно до п.6.1 Договору, під час  його укладання, відповідач зобов”язаний  надати забезпечення виконання даного Договору у виді договору про неустойку, що становить  15% від вартості Продукції, а саме 257360,11 грн.

На підставі вказаного пункту Договору, з метою забезпечення зобов”язання  відповідача щодо виконання умов Договору сторони уклали договір про неустойку (далі –Договір №2), відповідно умов якого відповідач зобов”язаний  сплатити позивачу штраф у розмірі, що становить  15 % від вартості Продукції, а саме 257360,11 грн.  у разі невиконання відповідачем договірних зобов”язань, передбачених Договором  в частині поставки Продукції.

30.05.2007 р. сторони уклали додаткову угоду  № 1 до Договору, відповідно умов якої  специфікація №1 до Договору втрачає чинність та відповідач постачає  Продукцію згідно специфікації №2 на суму 1629857,52 грн.  

Приймаючи до уваги укладену сторонами додаткову угоду №1, штраф за Договором №2  з урахуванням  п.3 цього договору складає 244477,63 грн.

Відповідно до п.5.2 Договору,  відвантаження Продукції  проводиться партіями в 10-ти денний термін тільки після письмової рознарядки позивача, яка є підтвердженням готовності позивача  до прийому Продукції.

24.09.2007 р. позивач надіслав відповідачу рознарядку №2600-3/1508, в якій просив поставити Продукцію згідно Договору, а саме: протиугони Р65 в кількості 120 т  та типу Р50 у кількості 60 т., що підтверджується квитанцією про відправку № 543747 від 24.09.2007 р.

Однак відповіді на рознарядку позивач не отримав та відповідач Продукцію не поставив.

25.12.2007 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про оплату штрафу згідно Договору №2 в розмірі 257360,11 грн. у зв"язку з невиконанням умов Договору, що також підтверджується  наданими позивачем доказами відправки кореспонденції.

Однак, відповідач на направлену позивачем вимогу не відповів, продукцію не поставив та штрафу не сплатив.  

Згідно  ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїх ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання ( підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов"зання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до  ст.526 ЦК України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст.614 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Ст.617 Цивільного кодексу України  визначила підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання і встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п.2 ст.218 ГК України, учасник господарських відносин  відповідає за невиконання або неналежне виконання  господарського зобов"язання  чи порушння  правил здійснення господарської діяльності , якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення . У разі, якщо  інше не передбачене  законом або договором, суб"єкт  господарювання за порушення господарського зобов"язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов"язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов"зань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов"зання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В судових засіданнях відповідач  стверджував, що  на виконання умов Договору, він звертався до третьої особи з замовленнями  на виготовлення Продукції та отримав від останньої  листи з відмовою  на її виготовлення  у зв"язку з  реорганізацією підприємства.

Однак, ці ствердження відповідача  спростовуються  як відсутністю в матеріалах справи  доказів відправки та отримання  замовлень третьою особою, а також направлення третьою особою листів відповідачу, так і наданим присутнім на слухані справи  представинком   третьої особи поясненнями та   журналом вихідної кореспонденції, з якого вбачається, що відповідачу не надсилалися ніякі відповіді  щодо відмови у виготовленні Продукції.

Таким чином,  в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що відповідач повідомляв позивача про неможливість виконати договірні зобов'язання або вживав передбачені законодавством заходи по внесенню змін у Договір щодо предмету договору.

Також, не можуть бути прийняті судом  в якості доказів неможливості виконання відповідачем умов Договору його посилання на  прийняте Міністерством транспорту та зв"язку рішення про реорганізацію шляхом приєднання третьої особи - Державного підприємства "48 завод залізничної техніки",  оскільки по-перше, відповідно до п.3 ст.59 ГК України, у разі приєднання одного або кількох суб"єктів господарювання до іншого суб"єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов"язки приєднаних суб"єктів господарювання, а по-друге,  відповідачем не надано доказів  виникнення з третьою особою господарських зобов"язань щодо  виготовлення Продукції за Договором, а також  доказів  звернення до третьої особи  з метою виконання умов Договору.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також  інші обставини, які мають значення для  правильного вирішення господарського спору.

За правилами ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором та не довів суду відсутність своєї вини у невиконання ним умов Договору,  нарахований позивачем штраф в сумі 244477,63  грн. відповідає умовам договорів  та вимогам законодавства і підлягає стягненню.  

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі 2444,78 грн. та 118.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 526, 546, 547, 548, 610, 612, 614, 617, 627, 710 ЦК України,  ст.218 ГК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  "Фінансово-будівельна компаніїя "Лідер" (код 33121972,  м.Харків, вул.Золочівська, 1) на користь  Державного підприємства "Донецька залізниця" (код 01074957, 83001, м.Донецьк, вул.Артема, 68, р/р 2600901517249 в Укрексімбанку  м.Донецька, МФО 334817) - 244477 грн. 63  коп.  штрафу, 2444 грн. 78 коп. держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя