Рішення

від 25.06.2008 по справі 31/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/180

25.06.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Альтран - В", м. Київ

До          1. Шевченківської районної у м. Києві ради

          2. Управління з питань комунального майна, приватизації та

          підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради

          3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Буд-Інвест»,

          м. Київ

Про                          зобов'язання вчинити певні дії та визнання недійсним рішення

За зустрічним

позовом          Шевченківської районної у м. Києві ради

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Альтран - В", м. Київ

Третя особа на стороні

позивача          Управління з питань комунального майна, приватизації та

                    підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради

Про                    звільнення нежилого приміщення

Суддя  Н.І.Качан

Представники:

Від позивача                    Ящук О.О.-  пред. за довір.

Від відповідача 1.          не з'явився

Від відповідача 2.          Лут Є.О. –пред. по довір.

Від відповідача 3.          Киселевич Ю. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про зобов'язання вчинити дії та визнання недійсним рішення конкурсної комісії.

Заявлені  позовні вимоги Позивач мотивував тим, що між ним та Відповідачем-1 було укладено договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до якого Позивачу було передано у оренду нежиле приміщення у Шевченківському районі м. Києва на строк до 16.10.2007 р.

До закінчення строку дії договору оренди Позивач звернувся до Відповідача-1 з листом, яким просив укласти договір оренди на новий строк.

Відповідачем-2 у подальшому було направлено на адресу Позивача відповідь у формі листа, якою Відповідач-2 ставив Позивача до відома про те, що термін дії договору оренди закінчився і на новий строк продовжуватися не буде.

У подальшому Відповідачем-2 було проведено конкурс на право оренди  спірного нежилого приміщення та визнав переможцем конкурсу Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал-Буд-Інвест».

Такими діями відповідача  на думку Позивача, було порушено його переважне право як орендаря на укладення договору оренди на новий строк. Тому Позивач просив суд зобов'язати Відповідача-1 протягом 15 днів прийняти вмотивоване рішення (розпорядчий акт) за заявою Позивача про надання дозволу на укладення договору на новий строк або відмову у наданні цього дозволу, визнати недійсним рішення конкурсної комісії про визнання переможцем конкурсу на право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Буд-Інвест».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2008р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 15.05.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2008р. розгляд справи було відкладено на 04.06.2008р., у зв'язку з неявкою представників відповідачів та третьої особи.

03.06.2008 р. Позивач змінив предмет позову, подавши до суду відповідну заяву, якою додатково просив визнати недійсним розпорядження Голови Відповідача-1 про надання нежитлового приміщення у орендне користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Буд-Інвест»та визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал-Буд-Інвест». Крім того, у зв'язку зі зміною предмету позову, Позивач просив суд залучити до участі у справі Відповідача-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал-Буд-Інвест». Зазначені клопотання розглянуто судом і визнано такими, що підлягають задоволенню відповідно до ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні 04.06.2008р. було оголошено перерву до 10.06.2008р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

10.06.2008 р. Позивач в черговий раз змінив предмет позову та у остаточному варіанті просив суд визнати за ним право на продовження договору оренди на новий строк; зобов'язати Відповідача-1 протягом 15 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили продовжити з Позивачем договір оренди на новий строк на тих самих умовах; визнати недійсним рішення конкурсної комісії про визнання Відповідача-3 переможцем конкурсу на право оренди нежилого приміщення; визнати недійсним розпорядження Голови Відповідача-1 про надання нежитлового приміщення у орендне користування Відповідача-3; визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення, укладений з Відповідачем-3.

В судовому засіданні 10.06.2008р. було оголошено перерву до 16.06.2008р., в порядку ст. 77 ГПК України.

Оскільки, 16.06.2008р. був вихідний день, судове засідання було призначено на 17.06.2008р., про що сторони були повідомлені телефонограмами.

В судовому засіданні 17.06.2008р. було оголошено перерву до 25.06.2008р., в порядку ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні представник Позивача змінені позовні вимоги у редакції заяви (вх. №06-37/14561 від 10.06.2008 р.) підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач-1 проти позовних вимог Позивача заперечував та у відповідності до ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (надалі –«ГПК України») надав до суду відзив на позов та письмові пояснення (вх. №0670/6791 від 13.06.2008 р.). У своєму відзиві на позов та письмових поясненнях Відповідач-1 вказував на те, що договір оренди між ним та Позивачем було укладено на строк до 16.10.2007 р. Відповідно до норм чинного законодавства України договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Дію договору оренди було припинено у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, про що Позивача було належним чином повідомлено. Однак після закінчення дії договору оренди Позивач всупереч вимогам закону не повернув за актом орендоване ним приміщення.

Нормами ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(надалі –«Закон про оренду») передбачено переважне право орендаря, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін; умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін; у разі недосягнення згоди щодо орендної плати та інших умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється. Таким чином, орендар може реалізувати своє переважне право лише у випадку досягнення згоди з орендодавцем щодо істотних умов договору, і таке продовження договору на новий термін фактично є укладанням нового договору, про що визначено і у положеннях самого договору оренди, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1.

Відповідними статтями Цивільного кодексу України (надалі –«ЦК України») та Господарського кодексу України (надалі –«ГК України») передбачено, що процес укладення договору складається з пропозиції укласти договір (оферта) у вигляді надіслання проекту договору та прийняття пропозиції (акцепту).

Позивач з проектом договору та відповідною пропозицією (офертою) не звертався. Листування Позивача щодо укладення договору оренди на новий строк не є офертою, а тому не породжує для сторін відповідних правових наслідків.

Крім того, Відповідачем-2 було у подальшому проведено конкурс на право оренди нежилого приміщення відповідно до норм чинного законодавства, у якому приймав участь і Позивач, переможцем якого було визнано Відповідача-3, який запропонував найкращі серед усіх учасників умови оренди.

Таким чином, Відповідач-1 вважає, що будь-які підстави для задоволення позовних вимог Позивача відсутні, а тому просив суд у позові відмовити.

Відповідач-2 проти позову заперечував та надав до суду відзив, у якому просив суд у позові відмовити з тих самих підстав, що було зазначено у відзиві на позов, наданому Відповідачем-1. Крім того, Відповідач-2 наголошував на тому, що Законом про оренду встановлюється порядок пролонгації договору оренди комунального майна, за яким договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені ним, у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом 1 місяця після закінчення терміну дії договору.

Відповідачем-2 відповідну заяву про відмову у продовженні договору оренди було надіслано на адресу Позивача у визначений Законом про оренду строк, і про отримання такої заяви Позивачем не заперечується.

Конкурс щодо надання права оренди нежилого приміщення було оголошено Відповідачем-2 у відповідності до вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативно-правових актів Відповідача-1, який є органом місцевого самоврядування Шевченківського району м. Києва. Переможцем конкурсу було оголошено Відповідача-3 як особу, яка запропонувала більш привабливі, ніж Позивач, умови оренди нежилого приміщення. Тому, переважне право Позивача на укладення договору оренди нежилого приміщення на новий строк припинилося, оскільки передбаченої законодавством України рівності умов у даному випадку не існувало.

Таким чином, Відповідач-2 вважає, що будь-які підстави для задоволення позову відсутні, а тому просив суд у позові відмовити.

Відповідач-3 проти позову заперечував та надав до суду відзив на позов Позивача, у якому просив суд у позові відмовити з тих самих підстав, що викладені у відзивах попередніх відповідачів . Крім того, Відповідач-3 наголошував на тому, що згідно ст. 17 Закону України про оренду договір може бути продовжений на той самий термін та на тих же самих умовах лише за відсутності заперечень орендодавця протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору оренди. Відповідну заяву щодо відмови у продовженні договору Відповідачем-2 було направлено Позивачу у встановлений законом 1-місячний строк.

Листи Позивача щодо продовження договору на новий строк після закінчення строку дії такого договору не мають відповідних правових підстав, оскільки у вказаних листах Позивачем не зазначено про його бажання продовжити договір саме на той самий строк та саме на тих самих умовах, на яких договір оренди було свого часу укладено між ним та Відповідачем-1, а також не містить пропозицій щодо розміру та порядку сплати орендної плати та інших істотних умов договору, що укладається на новий строк. Тому, договір оренди припинив свою дію, і власник нежилого приміщення, яке було предметом договору оренди, міг згідно законодавства вчинити щодо нього будь-які дії, зокрема, оголосити конкурс на право оренди такого приміщення відповідно до закону.

У конкурсі на право оренди нежилого приміщення приймав участь і Позивач, проте переможцем було оголошено Відповідача-3 у зв'язку з тим, що останнім було запропоновано кращі умови оренди ніж ті, які  пропонувалися Позивачем та іншими учасниками конкурсу. На підставі рішення про оголошення переможця конкурсу та відповідного розпорядження Голови Відповідача-1 з Відповідачем-3 було укладено договір оренди нежилого приміщення.  

Таким чином, Відповідач-3 вважає, що будь-які підстави для задоволення позовних вимог Позивача відсутні, а тому просив суд у позові відмовити.

Під час розгляду справи № 31/180 по суті Відповідачем-1 було подано до суду зустрічний позов до Позивача, третя особа без самостійних вимог на предмет позову –Відповідач-2, яким Відповідач-1 просив суд зобов'язати Позивача звільнити нежиле приміщення та передати його за актом приймання-передачі Відповідачу-1.

Зустрічний позов прийнято судом у відповідності до вимог ст.60 ГПК України для одночасного розгляду оскільки він з пов'язаним з  первісним .

Зустрічні позовні вимоги було мотивовано тим, що строк дії договору оренди, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1, закінчився 16.10.2007 р. У строк, встановлений ст. 17 Закону про оренду, Позивача було повідомлено про те, що договір оренди припиняється 16.10.2007 р. і продовжуватися не буде та вимагав у строк, встановлений договором оренди, повернути нежиле приміщення за актом приймання-передачі.

Відповідно до норм ст. 27 Закону про оренду та положень договору оренди орендар у разі закінчення строку дії договору зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди протягом 10 днів з дня надіслання відповідного письмового повідомлення.

Позивач у визначений строк не повернув за актом орендований ним об'єкт.

У зв'язку з цим, Відповідач-1 вважає, що тим самим Позивачем було порушено його права та інтереси як особи, що від імені власника –територіальної громади району –здійснює володіння, користування та розпорядження таким об'єктом, а тому просить суд зобов'язати Позивача повернути об'єкт оренди за актом.

Позивач у судовому засіданні проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував та надав до суду відзив на зустрічний позов. У своєму відзиві на зустрічний позов Позивач стверджував про те, що на його думку, Відповідачем-1 (позивачем за зустрічним позовом) було порушено переважне право Позивача на продовження договору оренди на новий термін, а тому дії Відповідача-1 видаються протиправними, а тому вимоги Відповідача-1, викладені у зустрічному позові, на думку Позивача, не підлягають задоволенню.

З огляду на це, Позивач просив суд у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити, а позов Позивача задовольнити у повному обсязі.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані по справі документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 р. між Позивачем та Відповідачем-1 в особі начальника Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради Шевчука Євгенія Євгеновича, було укладено Договір №2009/2 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва (надалі –«Договір-1»).

Відповідно до п.п. 1.1. та 1.3. Договору-1 Відповідач-1 на підставі розпорядження №125 від 17.10.2006 р. зобов'язався передати, а Позивач –прийняти у тимчасове платне користування (оренду) нежиле приміщення (будівлю, споруду) загальною площею            101, 6 кв. м., а саме: І поверх з орендованою площею 101, 6 кв. м. згідно поповерхового плану приміщення за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького / Пирогова, 35/1 (надалі –«Об'єкт оренди»). Об'єкт оренди підлягав передачі Позивачу згідно з актом прийому-передачі, що є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.1. Договору-1 встановлювалося, що за користування Об'єктом оренди Позивач сплачує Відповідачу-1 орендну плату, розмір якої за перший місяць складає 10 915, 26 грн. з ПДВ, далі згідно невід'ємного додатку до Договору-1. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Згідно з пп. 3.2.19 Договору-1 після припинення /розірвання/ дії Договору-1 до моменту повернення Об'єкту оренди Відповідачу-1 за актом приймання-передачі, Позивач зобов'язаний вносити плату за фактичне користування Об'єктом оренди у розмірі орендної плати, а також відшкодовувати витрати на утримання при будинкової території та інші витрати загального користування, сплачувати комунальні послуги, витрати на обслуговування внутрішньо будинкових мереж та обладнання.

Пунктом 4.4. Договору-1 передбачено, що Позивач, який належним чином виконував власні зобов'язання за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий строк. У випадку недосягнення згоди щодо орендної плати та інших умов договору, переважне право Позивача на укладення договору на новий термін припиняється.

Пунктами 8.2.-8.3. Договору-1 строк дії договору встановлено з 01.12.2006 р. по 16.10.2007 р. Продовження строку дії Договору-1 на Об'єкт оренди можливе лише у разі видання нових розпорядчих документів (розпорядження), тобто в порядку укладання нового договору.

Пунктом 8.4. Договору-1 передбачено, що Договір-1 припиняє дію або розривається достроково у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

01.12.2006 р. представниками орендодавця – Відповідача-2 –у особі начальника відділу оренди та оцінки комунального майна, Позивача, балансоутримувача –ЖЕК-1004, було складено та підписано Акт передачі-прийому нежитлового приміщення вул.                   Б. Хмельницького / Пирогова, 35/1 ТОВ «ТД Альтран-В»(копія є у матеріалах справи), відповідно до якого Об'єкт оренди було передано Позивачу у користування у задовільному технічному стані.

Протягом строку дії Договору-1 Позивач належним чином виконував обов'язки орендаря, вчасно сплачував оренду плату та використовував приміщення за цільовим призначенням, що підтверджується Позивачем, документами про оплату та жодним чином не спростовується відповідачами.

01.10.2007 р. Позивачем було направлено лист на адресу Голови Відповідача-1 за №16, у якому Позивач просив подовжити термін оренди нежитлових приміщень загальною площею 149, 6 кв. м. (перший поверх і підвал) за адресою: вул. Б. Хмельницького/вул. Пирогова, 35/1 згідно Договорів оренди №2168/2 від 29.12.2006 р. та №2009/2 від 01.12.2006 р. Приміщення використовуються за призначенням згідно Договорів, а саме: 101, 6 кв. м. під технологічне обладнання, а 48 кв. м. під складські потреби.

26.10.2007 р. на адресу Позивача Відповідачем-2 було направлено лист №7/9-299-036/58 (копія є у матеріалах справи), яким Відповідачем-2 було надано Позивачу інформацію щодо умов проведення конкурсу на право оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

31.10.2007 р. на адресу Позивача Відповідачем-2 було направлено Заяву про припинення терміну дії договору оренди та відмову від його продовження №7/9-304-006/58 (копії листа та доказів відправлення є у матеріалах справи), якою Позивач був повідомлений про те, що термін дії договору оренди нежилого приміщення від 01.12.2006 р. №2009/2 закінчується 16.10.2007 р. і на наступний строк продовжуватися не буде, а також про необхідність у 10-денний строк з моменту отримання зазначеної заяви звільнити від власного майна та повернути Об'єкт оренди Відповідачу-2 за актом приймання-передачі.

Також, Відповідачем-2 на адресу Позивача 31.10.2007 р. було направлено лист №7/9-304-023/58, в якому Відповідач-2 повідомив Позивача про результати розгляду його звернення щодо продовження терміну дії Договору-1 на новий строк.

Згідно цього листа, а також пояснень Відповідачів 1-2, наданих в судових засіданнях, Позивачу було відмовлено у продовженні терміну дії Договору-1 на новий строк на підставі приписів ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою оренда державного та комунального майна з 01.01.2007 р. здійснюється виключно на конкурсних засадах.

З огляду на ці обставини , у вказаному листі, Відповідач-2 повідомив Позивача про те, що конкурсною комісією прийнято рішення про проведення конкурсу на право оренди Об'єкта оренди, і прийом заяв та документів для участі у конкурсі здійснюється з 29.10.2007 р. по 13.11.2007 р. включно. Дата проведення конкурсу –19.11.2007 р. Додаткова інформація щодо конкурсу розміщена на інформаційному стенді Відповідача-2 за адресою: бул. Т. Шевченка, 26/4, 5 поверх та на офіційному сайті Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації.

19.11.2007 р. було проведено конкурс на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва, у якому приймав участь і Позивач. За результатами проведеного конкурсу комісією з проведення конкурсу було складено протокол засідання комісії №16 (витяг з протоколу є у матеріалах справи), відповідно до якого переможцем конкурсу на право оренди Об'єкту оренди було визначено Відповідача-3 у зв'язку з тим, що запропонована ним орендна ставка найбільш повно відповідає умовам і критеріям конкурсу та забезпечать найкращий ефект для соціально-економічного розвитку інфраструктури територіальної громади району.

05.12.2007 р. Головою Відповідача-1 було прийнято розпорядження №312 (копія витягу є у матеріалах справи), п. 1.4. якого у орендне користування Відповідача-3 шляхом укладення договору оренди було передано приміщення першого поверху, площею 101, 6 кв. м. в буд. 35/1 по вул. Б. Хмельницького під підприємство громадського харчування без реалізації горілчаних виробів з орендною ставкою 60 грн. за 1 кв. м. до 05.12.2008 р.

07.12.2007 р. між Відповідачем-2 та Відповідачем-3 було укладено Договір №653/2 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва (надалі –«Договір-2»), відповідно до п. 1.1. якого Відповідач-2 зобов'язався передати, а Відповідач-3 прийняти у строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 101, 6 кв. м., а саме: 1 поверх з орендованою площею 101, 6 кв. м. згідно поповерхового плану приміщення, розташоване за адресою: вул. Б. Хмельницького/Пирогова, 35/1.

Будь-яких актів приймання-передачі або інших актів, які б свідчили про те, що Позивачем було звільнено Об'єкт оренди та передано його власнику сторонами не складалося та не підписувалося, докази зворотного у матеріалах справи відсутні.

Відповідачем-2 на користь Позивача після 16.10.2007 р. продовжувалися виставлятися рахунки згідно Договору-1 №19245 від 07.11.07 на суму 24264, 71 грн., №22116 від 07.12.07 на суму 24882, 25 грн.,№2400 від 07.02.08 на суму 13477, 08 грн., №4202 від 07.03.08 на суму 13569, 72 грн., №6012 від 07.04.08 на суму 14085, 37 грн., №7816 від 07.05.08 на суму 14522, 02 грн. за фактичне використання приміщення за адресою: Б. Хмельницького / Пирогова, 35/1 («ЖЕК 1004»).

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.  

Правовідносини між Позивачем та Відповідачем-1 за своєю правовою природою є відносинами з приводу оренди комунального майна. Таким чином, до зазначених правовідносин, в тому числі, щодо продовження строку дії договору або укладення його на новий строк підлягають застосуванню норми Закону про оренду як спеціального нормативно-правового акту, яким регулюються правовідносини з приводу оренди комунального майна, а також положення ЦК України, ГК України, якими регулюються правовідносини оренди та порядок укладення, розірвання, припинення та пролонгації договорів взагалі, та положення інших законодавчих актів України.

Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону про оренду після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Статтею 777 ЦК України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором –у розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Позивач у справі звернувся на адресу Відповідача-1 з листом від 01.10.2007 р. №16, яким просив Відповідача-1 подовжити термін оренди Об'єкту оренди. Таким чином, Позивач засвідчив своє бажання скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди на новий строк.

Особливості порядку укладення договорів оренди комунального майна передбачені положеннями ст. 9 Закону про оренду, згідно з якими органи, уповноважені управляти майном, що перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом 15 днів повідомляють про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову).

При цьому, згідно з цією ж статтею, у передачі в оренду об'єктів може бути відмовлено, якщо: було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів; об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади; орган Антимонопольного комітету України не дає згоди з підстав, перелічених у абзацах другому-четвертому частини другої цієї статті; орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на виділення структурного підрозділу підприємства; з інших підстав, передбачених законами; орендодавець, зазначений в абзаці другому та третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.

Як встановлено судом та підтверджено відповідачами 1-2 в судових засіданнях підставою для відмови Позивачу в реалізації переважного права на продовження терміну дії Договору-1 на новий строк стала ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачає, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Господарський суд м. Києва вважає, що дана відмова Позивачу в реалізації передбаченого Законом переважного права на продовження терміну дії Договору оренди на новий строк з посиланням як на єдину підставу на ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» є неправомірною за своєю суттю та необґрунтованою з наступних підстав.

Як вже зазначалось, спірні орендні правовідносини між сторонами є предметом регулювання спеціального Закону про оренду, ЦК України та ГК України, але в жодному разі не є предметом регулювання бюджетного законодавства України. Тим більш, що вказаною ст. 118 Закону про бюджет не вносяться будь-які зміни до вказаних нормативних актів.

Крім цього, Договір-1 укладений між сторонами 01.12.2006 р., тобто до набуття чинності Законом про бюджет на 2007 рік, а тому ст. 118 цього Закону може стосуватись лише випадків укладення після 01.01.2007 р. нових договорів оренди комунального майна, але аж ніяк не продовження дії договорів оренди комунального майна, укладених до 01.01.2007 р. Дані висновки суду, окрім іншого, ґрунтуються на постановах Вищого господарського суду України від 30.10.2007 р. у справі № 12/304пн, від 26.02.2008 р. у справі № 13/147, а також на рішенні Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп.

За цих обставин, суд приходить до висновку про необхідність захисту порушеного переважного права Позивача на продовження терміну дії Договору-1 на новий строк шляхом визнання за Позивачем права на продовження договору оренди на новий строк, зобов'язання Відповідача-1 протягом 15 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили продовжити з Позивачем договір оренди на новий строк на тих самих умовах, визнання недійсним рішення конкурсної комісії про визнання Відповідача-3 переможцем конкурсу на право оренди нежилого приміщення та визнання недійсним розпорядження Голови Відповідача-1 про надання нежитлового приміщення у орендне користування Відповідача-3.

Далі, відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресовано пропозицію укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для надання відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач-1 та Відповідач-2 своїми діями, зокрема, виставленням рахунків за користування Об'єкту оренди, фактично засвідчили прийняття пропозиції Позивача на продовження договору оренди на новий строк (термін).

Відповідно до п. 8.3. Договору-1 продовження строку дії договору оренди можливе лише у разі видання нових розпорядчих документів (розпорядження), тобто в порядку укладення нового договору.

Згідно з вимогами ст. 647 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, станом на сьогоднішній день між Позивачем та Відповідачем-1 існують правовідносини з приводу орендного користування Об'єктом оренди, але Відповідачем-1 свій обов'язок, передбачений п. 8.3. Договору-1 та ст. 9 Закону про оренду не виконує, чим порушує права Позивача та порядок укладення договору оренди комунального майна.

Як зазначено вище, Позивач-1 звертався на адресу Відповідача-1 з відповідним листом щодо продовження терміну оренди Об'єкту оренди. Тим самим Позивач фактично засвідчив своє бажання скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, а Відповідач-1 та Відповідач-2 своїми діями, зокрема, виставленням рахунків за користування Об'єктом оренди, засвідчили прийняття пропозиції Позивача на продовження договору оренди на новий термін. Тому, фактично, між Позивачем та Відповідачем-1 продовжували існувати відносини щодо оренди Об'єкту оренди, і такі відносини існували між ними і на момент проведення конкурсу.

Таким чином, проведення Відповідачем-2 конкурсу на право оренди Об'єкту оренди було здійснено у порушення положень п. 4.4. Договору-1 та ст.ст. 9, 17 Закону про оренду, ст. 777 ЦК України, а отже було незаконним.

Посилання Відповідача-2 на те, що Позивач втратив своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк, оскільки він приймав участь у конкурсі і програв його, є безпідставним, оскільки проведення конкурсу вже не передбачає будь-якої переваги для будь-кого з його учасників, а зміст переважного права полягає у тому, що перш ніж пропонувати укласти договір іншим особам, необхідним є вирішення питання про намір особи, яка мала переважне право, на укладення договору оренди на новий строк.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача у цій частині підлягають задоволенню, а заперечення відповідачів, в тому числі, з приводу не направлення Позивачем відповідної пропозиції у встановленому порядку, а також з приводу втрати переважного права Позивачем у зв'язку з участю останнього у конкурсі, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, а тому не приймаються судом до уваги.

Що стосується позовних вимог Позивача з приводу визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення на першому поверсі, площею 101, 6 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького / Пирогова, 35/1, укладеного з Відповідачем-3, то суд приходить до висновку, що зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділено обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 202 ЦК України договори є двосторонніми правочинами, тобто, погодженими діями двох осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, Договір-2 як договір оренди, укладений між Відповідачем-2 та Відповідачем-3 відповідно до ст. 202 ЦК України є двостороннім правочином, і до нього мають бути застосовані положення глави 16 ЦК України, якою регулюються, зокрема, загальні вимоги чинності правочину та підстави, з яких правочини є нікчемними або визнаються недійсними.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги додержання, яких є необхідним для чинності будь-якого правочину. Відповідно до норм зазначеної статті зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Згідно частини 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Нормами ЦК України, а також інших законодавчих актів прямо не передбачено недійсність (нікчемність) правочинів такої форми та з такими істотними умовами, як Договір-2, що його було укладено між Відповідачем-2 та Відповідачем-3.

Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі можуть бути письмові і речові докази, висновки судових експертів, а також пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки Позивачем заявлено позовні вимоги, зокрема, і щодо визнання недійсним Договору-2, то Позивач повинен був надати до суду докази на обґрунтування такої своєї позовної вимоги, і надання таких доказів згідно ст. 32 ГПК України є обов'язком саме Позивача.

Проте, Позивачем у справі, а також іншими сторонами, не було надано до суду доказів того, що Договір-2 суперечить нормам ЦК України, інших актів цивільного законодавства або моральним засадам суспільства, Договір-2 було вчинено не у тій формі, яку встановлено законом для такого виду договорів, а також того, що сторони такого Договору-2 (Відповідач-2 та Відповідач-3) не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Також Позивачем не було надано до суду доказів того, що Договір-2 спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення або пошкодження майна, або такий Договір-2 було вчинено сторонами під впливом помилки, обману, насильства, у результаті зловмисної домовленості представника однієї з сторін з другою стороною, під впливом тяжкої обставини, або такий Договір-2 є фіктивним або удаваним.

Сторонами такого Договору-2 (Відповідачем-2 та Відповідачем-3) не надано до суду доказів того, що вони спільно або будь-хто з них окремо заперечують дійсність такого Договору-2, докази зворотного у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, у суду відсутні будь-які підстави для визнання Договору-2 недійсним повністю або ж у певній частині, оскільки такий Договір-2 було вчинено його сторонами у формі, передбаченій законом для даного виду договорів, відповідно до норм ЦК України та інших актів цивільного законодавства, волевиявлення сторін Договору-2 було вільним та відповідало їх внутрішній волі; докази зворотного у матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищенаведене , суд відмовляє Позивачу у задоволенні його позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення на першому поверсі, площею 101, 6 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького / Пирогова, 35/1, укладеного з Відповідачем-3.

Що стосується вимог Відповідача-1, викладених у його зустрічному позові, то суд приходить до висновку, що зазначені вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з їхньою безпідставністю.

Відповідно до ст. 27 Закону про оренду у разі закінчення строку дії договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Пунктом 3.2.18 Договору-1 встановлено, що при поверненні Об'єкту оренди за актом встановленого зразка не пізніше 10 днів з дня надіслання письмового повідомлення про повернення, Позивач зобов'язаний передати Об'єкт оренди, обладнання, інвентар та інше майно у тому стані, у якому воно було передано за актом у оренду, з урахуванням нормального зносу.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України, а також положень Договору-1, повернення Об'єкту оренди має відбуватися у разі закінчення строку дії договору оренди.

Проте, як встановлено судом у процесі розгляду даної справи, між Позивачем та Відповідачем-1 продовжують існувати відносини з приводу оренди Об'єкту оренди. Тому, твердження Відповідача-1 (позивача за зустрічним позовом) про відсутність правової підстави, з якої Позивач користується Об'єктом оренди, не відповідає обставинам справи, спростовується наявними у ній доказами, а тому не приймається до уваги судом.

Крім того, вимоги Відповідача-1, які містяться у зустрічному позові, заявлені щодо зобов'язання Позивача звільнити Об'єкт оренди та передати його за актом приймання-передачі Відповідачу-1, порушують переважні права Позивача, а тому є такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що відносини з приводу Об'єкту оренди продовжують існувати між Позивачем та Відповідачем-1.

Статтею 15 ЦК України передбачено право будь-якої особи на захист свого цивільного права у разі його порушення. Способами захисту цивільних прав судом згідно ст. 16 ЦК України може бути: визнання права; визнання правочину недійсним;  припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення;  примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Проаналізувавши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині визнання за Позивачем права на продовження Договору-1 на новий строк, зобов'язання Відповідача-1 протягом 15 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили продовжити з Позивачем Договір-1 на новий строк на тих же умовах, визнання недійсним рішення конкурсної комісії про визначення переможцем конкурсу на право оренди Об'єкту оренди Відповідача-3, визнання недійсним розпорядження Голови Відповідача-1 про надання Об'єкту оренди у орендне користування Відповідача-3 є такими, що підлягають задоволенню.

У задоволенні решти позовних вимог Позивача, а також у задоволенні зустрічного позову суд відмовляє з огляду на те, що такі вимоги не є законними та обґрунтованими та не відповідають обставинам справи.

Оскільки позов задоволено частково, то, згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача-1 відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 15, 16, 202, 203, 215, 626, 627, 642, 647, 777 Цивільного кодексу України, ст.ст. 9, 17, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 2, 32, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Альтран-В»право на продовження договору оренди від 01.12.2006 р. №2009/2 на новий строк.

3.          Зобов'язати Шевченківську районну у м. Києві раду протягом 15 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили продовжити з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Альтран-В»договір оренди від 01.12.2006 р. №2009/2 на новий строк на тих самих умовах.

4.          Визнати недійсним рішення конкурсної комісії від 19.11.2007 р. про визнання переможцем конкурсу на право оренди першого поверху, площею 101, 6 кв. м. по вул. Б. Хмельницького / Пирогова, 35/1 в м. Києві Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал-Буд-Інвест».

5.          Визнати недійсним розпорядження Голови Шевченківської районної у м. Києві ради від 05.12.2007 р. №312 в частині надання нежитлового приміщення, а саме: першого поверху, площею 101, 6 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ,            вул. Богдана Хмельницького / Пирогова, 35/1 в орендне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Капітал-Буд-Інвест».

6.          У задоволенні іншої частини позову відмовити.

7.          У задоволенні зустрічного позову Шевченківській районній у місті Києві раді відмовити повністю.

8.          Стягнути з Шевченківської районної у місті Києві ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Альтран-В»(01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 10; ідентифікаційний код 33401930), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, 68 (шістдесят вісім) гривень державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                      Н.І.Качан

Дата підписання 02 липня 2008 року.