Рішення

від 28.07.2008 по справі 22/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2008 р.   Справа 22/175

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Асконі-Центр”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Ледок”

простягнення 1 444,17 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаВасківнюк С.М. —представник за довіреністю від 13.05.2008 р. 13/05/08-1

від відповідача не з'явився   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Асконі-Центр” подало до Господарського суду міста Києва позов № 46 від 06.05.2008 р., відповідно до якого просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ледок” 703,94 грн. заборгованості за поставлений товар згідно з договором № 746 від 05.07.2004 р., 351,97 грн. штрафу, 70,20 грн. пені, 109,15 грн. 3 % річних, 208,91 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції.  

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 22/175 від 16.05.2008 р. та призначено розгляд на 23.06.2008 р. (суддя Шкурат А.М.).

Згідно з розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № 01-1/235 від 28.05.2008 р. справу № 22/175 передано на розгляд судді Шабуніну С.В. у зв'язку зі звільненням Шкурата А.М. з посади судді. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2008 р. справу № 22/175 прийнято до свого провадження суддею Шабуніним С.В. та призначено до розгляду на 20.06.2008 р.      

Ухвалою від 20.06.2008 р. продовжено строк вирішення спору у справі та відкладено її розгляд на 28.07.2008 р. через невиконання сторонами вимог ухвали від 02.06.2008 р. та неприбуття в засідання представника відповідача.  

У судове засідання, призначене на 28.07.2008 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника суд не повідомив, вимоги ухвал у справі № 22/175 не виконав. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача борг за переданий йому у власність товар та штрафні санкції, уточнений розрахунок яких було приєднано до матеріалів справи. Виходячи з уточненого розрахунку, розмір штрафних санкцій позивачем не змінено.    

На підтвердження заявлених вимог, мотивованих порушенням договірних зобов'язань, позивачем надано копії договору, видаткових та товарно-транспортних накладних, актів звірки взаєморозрахунків, витягу з банківського рахунку.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

05.07.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Асконі-Центр” в якості продавця та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ледок” в якості покупця укладено договір № 746, за умовами якого продавець продає, а покупець купує продукцію (товар) в асортименті, кількості, за ціною і загальною вартістю, що вказується у супровідних документах (накладній).      

Статтею 2 вказаної угоди до обов'язків покупця віднесено передача зі свого складу партії товару покупцю в додатково обумовлені строки з підписанням супровідних документів (накладної), до обов'язків покупця —прийняття партії товару від продавця у строки, вказані в п. 2.1.1 договору з підписанням супровідних документів (накладної) та видачею відповідної довіреності, а також оплата партії товару грошовими коштами в розмірі, формі та в порядку й у строки, вказані в ст. 5 договору.

Згідно з положеннями ст. 5 договору від 05.07.2004 р. оплата за відвантажений товар проводиться протягом чотирнадцяти календарних днів грошовими коштами на розрахунковий рахунок продавця.          

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав взяті на себе договором від 05.07.2004 р. зобов'язання, а саме: поставив товар на загальну суму 739,36 грн., що підтверджується видатковими накладними № А-0011279 від 19.08.2006 р. на суму 410,44 грн., № А-0013734 від 04.10.2006 р. на суму 328,92 грн. та відповідними товарно-транспортними накладними.

За твердженнями позивача, відповідач лише частково оплатив вартість отриманого товару в сумі 35,42 грн., чим порушив умови укладеного правочину та чинне законодавство, що регулює зобов'язальні правовідносини господарюючих суб'єктів.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю “Асконі-Центр” вказує, що відповідачем погашено заборгованість за договором № 746 від 05.07.2004 р. на суму 35,42 грн., шляхом перерахування цієї суми 29.08.2006 р., на підтвердження чого представником позивача надано копію виписки з банківського рахунку.

Натомість, з наявної в матеріалах справи банківської виписки слідує, що 29.08.2006 р. відповідач перерахував позивачу 41,47 грн. в якості оплати за алкогольні напої відповідно до накладної № А-0009483 від 19.07.2006 р., на яку відсутні посилання у позовній заяві та не приєднано її примірник. Отже, вказана сума, сплачена 29.08.2006 р. не повинна враховуватися при розгляді заявленого спору в рамках договору № 746 від 05.07.2004 р.

Разом з тим, оскільки згідно з діючим процесуальним законодавством господарський суд не вправі виходити за межі позовних вимог, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Асконі-Центр” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ледок” в частині вимог про стягнення основного боргу слід задовольнити на суму, визначену позивачем у позовній заяві у розмірі 703,94 грн.   

Крім суми основного боргу позивач також просить суд стягнути з відповідача 351,97 грн. штрафу, 70,20 грн. пені, 109,15 грн. 10 % річних та 208,91 коп. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.        

Статтею 6 договору № 746 від 05.07.2004 р. сторони погодили, що в разі несвоєчасного виконання або ж часткового виконання покупцем умов, викладених в ст. 5 договору, встановлюється штраф в розмірі 50 % від неперерахованої суми за поставлений покупцю товар. У випадку прострочення платежу, покупець зобов'язаний відшкодувати всі понесені продавцем у зв'язку з цим збитки, а також сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. за невиконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюється 10 % процентна ставка.  При цьому, виплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє від виконання обов'язків за договором.  

Аналіз наведених норм законодавства дають підстави стверджувати, що умовою застосування штрафних санкцій у вигляді неустойки, штрафу, пені є порушення боржником грошового зобов'язання.  

Як слідує з наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій, їх нарахування починається через 14 днів від дати останньої поставки з 19.10.2006 р. по 06.05.2008 р. (дата складання позову). Відповідно до уточненого розрахунку, проведеного судом, виходячи з моменту виникнення у відповідача обов'язку з оплати по кожній накладній, розмір штрафних санкцій становить 287,59 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 119,94 грн. 10 % річних, 62,82 грн. пені та 369,68 грн. штрафу. Але, зважаючи на норми Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Асконі-Центр” в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ледок” штрафу, 10 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в межах сум, розрахованих та заявлених позивачем, а пеня —в сумі, визначеній судом.      

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання без поважних причин не подав доказів погашення заявленої до стягнення суми боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.      

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. У ч. 4 вказаної статті передбачено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а судові витрати —перерахуванню.    

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ледок” (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 17/19, кв. 1, ідентифікаційний код 31283342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Асконі-Центр” (04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 19, ідентифікаційний код 31611370) 703 (сімсот три) грн. 94 коп. боргу, 351 (триста п'ятдесят одну) грн. 97 коп. штрафу, 62 (шістдесят дві) грн. 82 коп. пені, 109 (сто дев'ять) грн. 15 коп. 10 % річних, 208 (двісті вісім) грн. 91 коп. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 14 (чотирнадцять) грн. 37 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                                                 С.В. Шабунін

РІШЕННЯ

справа №  22/175

28.07.08

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКОНІ-ЦЕНТР"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Ледок"

про                    стягнення  1 444,17 грн

Суддя  Шабунін С.В.

                                                                                               Шабунін С.В.