Рішення

від 18.04.2012 по справі 28/30пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.12 р. Справа № 28/30пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Курило Г.Є., суддів Риженко Т.М., Демідової П.В.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1, смт.Тельманове

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тельманівське", смт.Тельманове

про визначення вартості частки майна

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: Іваніц В.І., Сапронова К.М., Синяківська О.С.

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 29.09.2008р. по 02.10.2008р.,

з 12.05.2009р. по 26.05.2009р.

Позивач, ОСОБА_1, смт. Тельманове, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Тельманівське", смт. Тельманове, про визначення частки майна, належної до сплати учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю „Тельманівське" ОСОБА_1, що вибув зі складу ТОВ „Тельманівське".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що його частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельманівське", смт. Тельманове не визначена, що унеможливлює отримання позивачем повної вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі, у зв'язку з вибуттям зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельманівське".

Господарський суд Донецької області ухвалою від 21.07.2008р. порушив провадження у справі № 28/30пн.

04.08.2008р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н та дати про витребування у Міністерства юстиції України реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю „Тельманівське", смт.Тельманове. Суд відповідною ухвалою задовольнив клопотання позивача.

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву №43 від 01.08.2008р., відповідно з якими зазначає, що доля позивача в статутному капіталі товариства становить 3,6%, що дорівнює 21169,66 грн., та відповідач не заперечує проти виплати зазначеної частки.

07.08.2008р. до господарського суду Донецької області надійшло доповнення до позову ОСОБА_1, смт. Тельманове. Суд приймає до уваги вказані доповнення та розглядає справу по суті.

Відповідно до листа № 46 від 19.08.2008р. відповідач повністю заперечує проти доводів позивача про невизначеність частки позивача в статутному капіталі та порушення його прав та інтересів, та просив суд для визначення частки позивача в майні відповідача визнати його долю в статутному капіталі в розмірі 3,6%.

25.09.2008р. до господарського суду Донецької області надійшло клопотання позивача про призначення судової експертизи з метою визначення загальної вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельманівське", а також вартості частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельманівське", що підлягає виплаті ОСОБА_1 при виході зі складу учасників відповідача.

Відповідач у поясненні №50 від 25.09.2008р. не заперечує проти проведення бухгалтерсько-економічної експертизи із залученням до проведення експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, м.Донецьк.

Господарський суд ухвалою від 02.10.2008р. призначив судову бухгалтерсько-економічну експертизу по справі №28/30пн, проведення якої доручив Донецькому науково - дослідному інституту судових експертиз.

23.02.2009р. на адресу суду надійшов висновок експертної установи №5227/24 від 21.11.2008р.

Протягом розгляду справи від позивача надходили клопотання про проведення повторної судово-економічної експертизи, відповідач заперечував проти її проведення. Судом неодноразово призначались проведення повторної судово-економічної експертизи по справі №28/30пн, однак повторна судова експертиза проведена не була, у зв'язку з ненаданням сторонами документів, та не проведення оплати за експертизу.

До канцелярії суду від позивача надходили клопотання, в яких останній просить суд винести окрему ухвалу та надіслати відповідне повідомлення до правоохоронних органів стосовно діяльності відповідача. Клопотання залишено без задоволення, оскільки стаття 90 Господарського процесуального кодексу України передбачає наявність обставин для направлення окремої ухвали та надіслання повідомлень до правоохоронних органів, однак такі обставини відсутні.

17.04.2012р. позивачем було надане клопотання б/н та дати, відповідно до якого останній просить суд визначити вартість частини майна ТОВ «Тельманівське», належної до сплати ОСОБА_1 при виході зі складу учасників ТОВ «Тельманівське», з урахуванням відомостей комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Тельмановської районної ради Донецької області» щодо вартості нерухомого майна, належного на підставі права власності ТОВ «Тельманівське».

Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 14.04.2009р. розгляд справи здійснювався колегіально, склад судової колегії змінювався.

Розгляд справи продовжувався на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи зупинявся та поновлювався на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Товариство з обмежено відповідальністю «Тельманівське» (відповідач) засновано відповідно до рішення пайщиків Тельманівського споживчого товариства від 16 березня 2006 року про зміну його організаційно-правової форми і реорганізацію шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю, одним із засновників (учасників) Товариства з обмежено відповідальністю «Тельманівське» був ОСОБА_1 (позивач), що підтверджується протоколом зборів пайщиків Тельнанівського споживчого товариства від 16.03.2006р. та статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельманівське», що затверджений зборами учасників ТОВ «Тельманівське» протокол № 1 від 16.03.2006р. В п. 10.1 статуту відповідача зазначено, що ОСОБА_1 володіє часткою, що складає 3,6% статутного капіталу товариства.

Позивач 06.06.2007р. звернувся до відповідача із заявою про вихід із Товариства. Відповідна заява була прийнята відповідачем, та на позачергових зборах учасників ТОВ «Тельманівське» від 18.06.2007р. було прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про вихід із складу учасників ТОВ „Тельманівське», про що свідчить протокол загальних зборів учасників ТОВ „Тельманівське» від 18.06.2007р.

Рішенням Позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Тельманівське» від 16.08.2007р. відмінили рішення зборів учасників від 18.06.2007 р., у зв'язку з тим, що позивач не надав нотаріально завірену заяву про вихід зі складу учасників, що на думку відповідача, не відповідає вимогам ст.29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Згідно Протоколу № 3 від 05.06.2008р. позачергових зборів учасників ТОВ «Тельманівське» прийнято рішення про виключення із складу учасників позивача.

За твердженням позивача, розмір частки останнього у статутному капіталі ТОВ «Тельманівське» не визначений однозначно, в зв'язку з чим останній звернувся з позовом до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства", господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Майно підприємства становлять виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства (п.1 ст.66 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Основні права та обов'язки учасників господарських товариств визначені у статтях 10, 11 Закону України "Про господарські товариства" та статтях 116, 117 Цивільного кодексу України.

Згідно з підпунктами "б", "в" статті 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право: брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства.

Відповідно до частин 2, 3 статті 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Відповідно до приписів ст.54 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 28 Постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органам зв'язку.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про вихід зі складу учасників товариства 06.06.2007р.

Згідно з приписами ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Згідно з пунктів 5.2, 6.2 статуту ТОВ "Тельмановське» (в редакції 2006 року), кожен з учасників має право вийти з товариства, у разі виходу з товариства учаснику виплачується вартість частини майна товариства пропорційного його частці в статутному фонді, за домовленістю сторін між учасником і товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Учасник, який вийшов з товариства має право на належну йому частину прибутку одержаного товариством в поточному році до моменту виходу учасника з товариств.

Відповідно до пункту 30 Постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Таким чином, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі та частина прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника, при цьому вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

Як зазначено вище, враховуючи те, що при розгляді справи №28/30пн виникли питання щодо визначення частки майна у статутному капіталі, що підлягає виплаті ОСОБА_1, у зв'язку з його вибуттям з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельманівське", а також наявності інших обставин, які безпосередньо впливають на вирішення спору по суті, але розгляд яких потребує спеціальних знань, суд призначив судову експертизу. На вирішення експерту суд поставив такі питання: 1. Яка загальна вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельманівське", смт. Тельманове? 2. Яка частка майна та майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельманівське", смт.Тельманове підлягає виплаті ОСОБА_1 пропорційно частці у статутному фонді.

Як вбачається з наданого експертного висновку № 5227/24 від 21.11.2008р., стосовного першого питання експерт зазначив, що в результаті здійсненого дослідження встановлено, що чиста вартість активів ТОВ „Тельманівське" станом на 06.06.2007р. становить 588046,00грн.; стосовно другого питання, що в результаті здійсненого дослідження встановлено, що доля ОСОБА_1 у майні ТОВ „Тельманівське" у грошовому виразі станом на 06.06.2007р. становить 21169,66грн.

При проведенні судової експертизи судовим експертом вивчався статут підприємства, реєстраційний список учасників товариства, протокол зборів учасників ТОВ „Тельманівське", баланс підприємства на 06.06.2007р.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

В п. 3.7. Рекомендацій Вищого господарського суду від 28.12.2007р. № 04-5/14, «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Враховуючи наведене, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

Вартість майна, що підлягає поверненню, за своїм визначенням не є тотожною поняттю внеску до статутного фонду і залежно від стану господарської діяльності Товариства та загальних економічних процесів у суспільстві може не співпадати з ним за розміром (зокрема, бути більшою чи меншою).

Суд не приймає до уваги проведену судову експертизу № 5227/24 від 21.11.2008р., оскільки експертний висновок був зроблений тільки на підставі балансу підприємства станом на дату виходу учасника із складу товариства, без вивчення будь-яких інших первинних та звітних документів бухгалтерського обліку та звітності, річного балансу за 2007р., що унеможливлює встановлення експертом дійсної загальної вартості майна відповідача, а також вартості частки майна, що підлягає виплаті позивачу.

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд має право призначити судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Як зазначалось вище, суд призначав повторну судову експертизу, однак, оскільки зацікавленою особою (позивачем) не була здійснена оплата експертизи на адресу господарського суду повернулись матеріали справи №28/30пн без її проведення.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічна правова позиція викладена в п. 12 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 11.11.1998 № 02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Окрім того, 17.04.2012р. позивачем було надане клопотання б/н та дати, відповідно до якого останній просить суд визначити вартість частини майна ТОВ «Тельманівське», належної до сплати ОСОБА_1 при виході зі складу учасників ТОВ «Тельманівське», з урахуванням відомостей комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Тельмановської районної ради Донецької області» щодо вартості нерухомого майна, належного на підставі права власності ТОВ «Тельманівське». Суд відмовляє в задоволенні означеного клопотання, оскільки, частка майна, належної до сплати учаснику, що вибув зі складу товариства здійснюється шляхом експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів, а не вартості виключно нерухомого майна, крім того визначення вартості майна потребує спеціальних знань, якими суд не володіє.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що позивачем не доведений належними доказами розмір частки майна, належної до сплати учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю „Тельманівське" ОСОБА_1, що вибув зі складу товариства, при цьому судова експертиза не була проведена з вини позивача, самостійно суд не може визначити розмір частки майна, що підлягає стягненню, оскільки в даному випадку мова йде про спеціальні знання для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 41, 43, 49, 69, 77, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, смт. Тельманове до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Тельманівське", смт. Тельманове, про визначення частки майна.

У судовому засіданні 18.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення буде підписаний 23.04.2012р.

Головуючий суддя Курило Г.Є.

Суддя Демідова П.В.

Суддя Риженко Т.М.