Рішення

від 17.04.2012 по справі 28/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.04.12 р. Справа № 28/307

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фаворіт Техно", м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход", м.Донецьк

про стягнення 44711,48грн.

Представники сторін:

Від позивача: Карпенко С.В.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фаворіт Техно", м. Харків, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход", м. Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 52325 грн. 29 коп. та неустойки в розмірі 2857,51 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №155 від 20.02.2009р., додаток до даного договору, видаткову накладну №88 від 05.06.2009р., акт проведення пусконалагоджувальних робіт від 05.06.2009р., банківські виписки.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 05.11.2009р. порушив провадження у справі № 28/307.

23.11.2009р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 23.11.2009р., відповідно до якого останній просить суд зобов'язати позивача надати відповідачу копії усіх доданих до позовної заяви документів. Суд відповідними ухвалами задовольнив клопотання відповідача.

До канцелярії господарського суду Донецької області від позивача 17.05.2010р. надійшов лист від 12.05.2010р. №12/05-10, відповідно до якого останній просить суд визнати Товариство з обмеженою відповідальністю „Восход", м. Донецьк таким, що зловживає процесуальними правами.

09.09.2011р. до канцелярії суду від позивача надійшов лист № 134 від 05.09.2011р. про забезпечення по суті розгляду справи №28/307 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фаворіт Техно", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход", м. Донецьк.

Суд 31.10.2011р. виніс окрему ухвалу відносно дій Відповідача, пов'язаних із зловживання процесуальними правами, з метою їх припинення та запобігання у майбутньому.

17.04.2012р. позивач до канцелярії суду надав заяву про зменшення позовних вимог б/н від 17.04.2012р., відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості в розмірі 41 853,97 грн., неустойку в розмірі 2 857,51 грн. Суд прийняв до уваги вказану заяву та розглядає зменшені позовні вимоги.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, у судові засідання 09.12.2009р., 10.04.2012р., 17.04.2012р. свого представника не направив, хоча про місце, дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, 24.11.2009р. представник відповідача був ознайомлений з матеріалами справи, у зв'язку з чим справа розглянута за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України. Також, суд зазначає, що розгляд справи тривав з 05.11.2009р. у зв'язку з зловживання відповідачем процесуальними правами шляхом оскарження процесуальних документів без надання доказів надіслання копій скарг іншим сторонам у справі, направлення скарг, які не відповідають вимогам ГПК України.

Розгляд справи продовжувався на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи зупинявся та поновлювався відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

20.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фаворіт Техно", м.Харків (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Восход", м.Донецьк (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №155 (договір), відповідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупця «обладнання», а покупець зобов'язується прийняти «обладнання» і оплатити його вартість, у порядку і на умовах, передбачених даним договором (пункт 1.1 договору).

Загальна вартість обладнання, складає 501318грн.55коп., що еквівалентно 44953,00 Євро за поточним курсом Євро на момент зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (пункт 2.1 договору).

Відповідно до розділу 3 договору, Покупець зобов'язується оплатити вартість обладнання в наступному порядку: 30% вартості обладнання перераховуються на розрахунковий рахунок продавця протягом 2-х банківських днів з моменту підписання даного договору (пункт 3.1.); 30% вартості обладнання перераховуються на розрахунковий рахунок продавця протягом 2-х банківських днів після повідомлення покупця про готовність вантажу до відвантаження зі складу в Італії (пункт 3.2); 30% відсотків вартості обладнання перераховуються на розрахунковий рахунок продавця протягом 2-х банківських днів після повідомлення покупця про наявність обладнання на складі продавця в Україні (пункт 3.3.); 10% вартості обладнання перераховується на розрахунковий рахунок продавця протягом 2-х банківських днів після проведення пусконалагоджувальних робіт (пункт 3.4).

Термін постачання обладнання - до 23.00 8 квітня 2009р. за умови виконання пунктів 3.1., 3.2., 3.3. даного договору (пункт 4.1). Датою постачання обладнання буде вважатися дата на видатковій накладній на момент одержання обладнання покупця (пункт 4.2).

Даний договір набирає сили з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (пункт 10.1).

Позивачем до матеріалів справи надано видаткову накладну №88 від 05.06.2009р. на поставлене обладнання відповідачу згідно договору №155 від 20.02.2009р. Факт отримання відповідачем обладнання підтверджується печаткою ТОВ „Восход" та підписом представника відповідача на вказаній видатковій накладній.

Суду також надані відповідні рахунки на оплату №20 від 05.03.2009р., №43 від 30.03.2009р., №38 від 17.03.2009р., податкові накладні.

В видатковій накладній, податкових накладних, рахунках на оплату є посилання на договір №155 від 20.02.2009р., в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що поставка обладнання здійснювалась в рамках договору купівлі-продажу №155 від 20.02.2009р.

Також 05.06.2009р. сторонами було підписано Акт про проведення пусконала-годжувальних робіт відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає відповідно договору купівлі-продажу №155 від 20.02.2009р. і додатку №1 до договору обладнання. Пунктом 2 даного Акту встановлено, що позивачем 05.06.2009р. здійснені пусконалагоджувальні роботи обладнання, вказаного в п. 1 даного акту пусконалагоджувальних робіт здійснені в повному обсязі інженером позивача. Зауваження та претензії відповідача к роботі обладнання вказаного в п. 1 даного акту відсутні.

Проте відповідач незважаючи на настання строку оплати розрахувався за договором купівлі-продажу частково в розмірі 459 464,58 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи виписками з банку, даний факт відповідачем не спростований.

Суду також наданий акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2009р., відповідно до якого у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у сумі 51 021,72грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконання грошових зобов'язань відповідачем позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 41853,97 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 17.04.2012р.).

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як зазначено вище, відповідно до п. 3.4 договору покупець здійснює остаточну оплату в розмірі 10% вартості обладнання протягом 2-х банківських днів після проведення пусконалагоджувальних робіт.

Строк оплати отриманого обладнання з урахуванням зазначеного пункту договору (п. 3.4) на дату подачі позовної заяви до суду відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України настав, але відповідачем оплачений не був.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фаворіт Техно", м.Харків, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход", м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 41853,97 грн. (501318,55грн. вартість обладнання - 459 464,58 грн. часткові оплати) є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача пеню у розмірі 2857,51грн. за період з 25.02.2009р. по 15.03.2009р.

Відповідно до п. 5.3 договору, за затримання оплати відповідно п. 3.1. даного договору покупець сплачує пеню в розмірі 0,03% від загальної вартості обладнання за кожен день оплати, але не більш 3% від загальної вартості договору.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, наразі розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Норми статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" є імперативними та такими, що кореспондуються з нормами статей 231-232 Господарського кодексу України.

Суд вважає, що умови пункту 5.3. договору № 155 від 20.02.2009 р. можуть бути застосовані судом лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто, нарахування пені повинно здійснюватися з моменту виникнення права вимоги у розмірі 0,03% (що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України), за кожен день прострочення від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.

Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, позовні вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 2857,51грн. є такими що підлягають задоволенню частково в розмірі 527,26грн за період з 25.02.2009р. по 15.03.2009р. (з урахуванням часткової оплати 05.03.2009р.).

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 69, 75, 77, 79, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фаворіт Техно", м.Харків, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход", м.Донецьк, частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход" (83102, м.Донецьк, просп. Ленінський, 11б, 83045 м.Донецьк, просп. Богуславських, 7, ЄДРПОУ 31018243, р/р №26009150463861 в ДОД АКБ „Укрсоцбанк", МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фаворіт Техно" (61093, м.Харків, вул. Скорохода, 24, ЄДРПОУ 33607941, р/р №26006036002600 в АКІБ „Укрсіббанк" м.Харків, МФО 351005) заборгованість в сумі 41853,97 грн., пеня в сумі 527,26грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 423,81грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 181,25 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 23.04.2012р.

Суддя Курило Г.Є.