Рішення

від 09.04.2012 по справі 58/535

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/535 09.04.12

За первісним позовомПублічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Меркор-Інвест" Простягнення заборгованості, 13620518, 47 грн. За зустрічним пзовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Меркор-Інвест" До Публічне акціонерне товариство акціонерний "Укргазбанк" провизнання договору недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №-1747/10; 1216/01-10Д від 16.12.2010 р. в редакції договору про внесення змін № 5 від 28.02.2011 року Головуючий суддя: Блажівська О.Є.

судді: Ломака В.С.

Чебикіна С.О.

Представники сторін:

Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічною позовною заявою) -ОСОБА_2 пред. за дов.№ 361 від 21 червня 20101р.

Від відповідача за первісним позовом (від позивача за зустрічною позовною заявою) -ОСОБА_3, пред. за дов. №105 від 08.12.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркор-Інвест" про стягнення заборгованості, 13620518, 47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.12.2011 року.

У судове засідання 12.12.2011 року представники позивача з'явився.

Представник позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Суд зобов'язав представника позивача вимоги попередньої ухвали суду виконати в повному обсязі.

Представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.

Заяву судом задоволено.

В зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.12.2011 року.

У судове засідання 26.12.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.

Судом оголошено про перехід до розгляду первісної позовної заяви по суті.

Представник позивача за первісною позовною заявою надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача за первісною позовною заявою надав усні пояснення по справі щодо ціни цінних паперів.

Представник позивача за первісною позовною заявою надав усні пояснення по справі щодо номінальної ціни цінних паперів.

Суд зобов'язав представників сторін надати оригінал договору.

Представник відповідача за первісною позовною заявою надав відзив на позовну заяву на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача за первісною позовною заявою надав усні пояснення щодо укладання додаткових угод.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Суд зобов'язав представника позивача надати відзив на зустрічну позовну заяву.

В зв'язку з необхідністю вивчення поданих документів та необхідністю витребування додаткових документів по справі, судом оголошено перерву до 30.01.2011 року на 15:10.

У судове засідання 30.01.2011 року представник відповідача за первісною позовною заявою з'явився.

Представник позивача за зустрічною позовною заявою надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.

Заяву судом задоволено.

В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року розгляд справи відкладено на 20.02.2012 року.

У судове засідання 20.02.2012 року представники сторін з'явились.

Представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі.

Представник позивача за первісною позовною заявою надав усні пояснення по справі щодо п.п. 2.1, 2.3 Договору №Д1747/10; 1216/01-10Д від 16.12.2010 р.

Представник відповідача за первісною позовною заявою надав усні пояснення щодо п.п. 2.1, 2.3 Договору №Д1747/10; 1216/01-10Д від 16.12.2010 р.

Представник позивача за первісною позовною заявою надав усні пояснення по справі. В усних поясненнях проти тверджень представника відповідача за первісною позовною заявою заперечив.

У судовому засіданні розглянуто питання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року суд ухвалив призначити колегіальний розгляд справи.

20.02.2012 року Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва Джарти В.В. справу №58/535 передано на розгляд колегії суддів у складі: Блажівської О.Є. (головуючий), Ломака В.С., Чебикіна С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року справу прийнято до колегіального розгляду, розгляд справи призначено на 09.04.2012 року.

У судове засідання 09.04.2012року представники сторін з'явились.

Представник позивача за первісним позовом надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Представник позивача за зустрічним позовом надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача за зустрічним позовом надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

09.04.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2010 р. між відповідачем (Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк»та позивачем (товариством з обмеженою відповідальністю «Меркор-інвест») укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Д-/1747/10; 1216/01-10Д (із змінами та доповненнями, внесеними договорами про внесення змін №1 від 10.01.2011 р., № 2 про внесення змін від 25.01.2011 р., № 3 про внесення змін від 02.02.2011 р., № 4 про внесення змін від 22.02.2011 р. та № 5 про внесення змін від 28.02.2011 р.) (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність покупцю (позивачу) такі цінні папери:

Вид цінних паперів: Облігації внутрішньої державної позики, відсоткові, середньострокові; Форма випуску ЦП На пред'явника; Форма існування ЦП бездокументарна; Емітент цінних паперів Міністерство фінансів України; Код ЄДРПОУ емітента 00013480; Міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA4000064166; Номінальна вартість одного цінного паперу 1000,00 грн.; Цінна одного цінного паперу 1 293,85 грн.; Кількість цінних паперів 10 000 шт.; Загальна ціна (сума) договору 12 938 500,00 грн.; Ринок Вторинний позабіржовий.

Відповідно до п. 1.2 договору (із змінами та доповненнями, внесеними договором № 5 про внесення змін від 28.02.2011 р.) позивач зобов'язується прийняти зазначені у п. 1.1 ЦП і сплатити відповідачеві за ЦП загальну суму (ціна договору) 12 938 500,00 грн., без ПДВ.

Згідно з п. 2.1 договору (із змінами та доповненнями, внесеними договором № 5 про внесення змін від 28.02.2011 р.) відповідач зобов'язаний 08.07.2011 р. виконати дії, необхідні для переказу ЦП з свого ринку у ЦП на рахунок у ЦП клієнта позивача.

На виконання умов договору відповідачем було передано на користь позивача ЦП в кількості 10 000 штук, що підтверджується електронним журналом розпоряджень за 08.07.2011р., належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Проте відповідач за первісним позовом порушуючи умови п. 1.2 договору (із змінами та доповненнями, внесеними договором № 5 про внесення змін від 28.02.2011р.) вартість ЦП у розмірі 12 938 500,00 грн. не оплатив, дій, які необхідні для здійснення прийому ЦП на ім'я клієнта відповідача в депозитарній системі.

За наведених обставин, позивач за первісним позовом просить суд зобов'язати відповідача виконати дії, необхідні для здійснення прийому на ім'я відповідача цінних паперів у депозитарній системі та стягнути з відповідача 12 938 500,00 грн. основного боргу.

Позивач за зустрічною позовною заявою вважає, що договір від 16.12.2010 р., підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, оскільки не відповідає вимогам Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1449 від 12.12.2006 р. Крім того, позивач посилається на ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню повністю, позовні вимоги за зустрічною позовною завою не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом Постанови №9 від 06.11.2009р. Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом п. 5 вказаної Постанови Пленуму Верхового Суду України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків недійсного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою стороною, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодерження в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1-3,5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 р. № 9, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

В силу положень ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Як зумовлено приписами статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правовою природою укладений 16.12.2010 р. договір № Д-1747/10; 1216/01-10-Д, є договором купівлі -продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»обіг цінних паперів це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом права власності і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України.

Відповідно до Розділу IV «Вимоги до дилерських договорів»Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1449 від 12.12.2006 р. предметом дилерського договору є купівля, продаж або обмін цінних паперів. Дилерський договір, крім вимог, визначених розділом III цих Правил, тобто істотних умов договору, також у договорах обов'язково має бути зазначено в тому числі умови і термін оплати цінних паперів, які є предметом договору має відповідати і іншим вимогам.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що положення спірного договору відповідають нормам чинного законодавства.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що права та законні інтереси позивача за зустрічним позовом не порушуються внаслідок укладання спірного договору, а також, враховуючи, що позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин, з якими положення діючого законодавства України пов'язують визнання договорів недійсними, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Сторонами погоджено у п. 2.3. договору із змінами та доповненнями внесеними договором № 5 про внесення змін від 28.02.2011 р. умови і термін оплати цінних паперів.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У зв'язку з тим, що відповідачем за первісним позовом не виконано дії, які необхідні для прийому цінних паперів на своє ім'я в депозитарній системі, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про спонукання відповідача вчинити вказану дію, відповідно, дана позовна вимога підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідачем за первісним позовом не вчинено дій по перерахування грошових коштів за цінні папери, які є предметом договору у строк до 08.07.2011р., вимога позивача про стягнення з відповідача 12 938 500,00 грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання зобов'язання 110 597,59 грн. 3% річних та 571 420,88 грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3.1 договору у випадку невиконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань, зазначених у п. 2.3 договору, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми. Зазначеної у п. 1.2 договору, за кожний день прострочення.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись із розрахунком пені та 3% річних, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача за первісним позовом у розмірі 110 597,59 грн. 3% річних та 571 420,88 грн. пені.

Враховуючи наведене, позовні вимоги за первісним позовом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, за первісним позовом, судові витати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги за первісною позовною заявою задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркор-Інвест"( 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 79, оф. 31, код ЄДРПОУ 35790792) виконати дії, необхідні для здійснення прийому на своє ім'я цінних паперів в депозитарній системі, а саме: вид цінних паперів: Облігації внутрішньої державної позики, відсоткові, середньострокові; Форма випуску ЦП На пред'явника; Форма існування ЦП бездокументарна; Емітент цінних паперів Міністерство фінансів України; Код ЄДРПОУ емітента 00013480; Міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA4000064166; Номінальна вартість одного цінного паперу 1000,00 грн.; Цінна одного цінного паперу 1 293,85 грн.; Кількість цінних паперів 10 000 шт.; Загальна ціна (сума) договору 12 938 500,00 грн.; Ринок Вторинний позабіржовий.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркор-Інвест"( 01033, м. Київ, вул.. Володимирська, буд. 79, оф. 31, код ЄДРПОУ 35790792) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; код ЄДРПОУ 23697280) 12938500,00 грн.(дванадцять мільйонів дев'ятсот тридцять вісім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) -боргу, 110597, 59 грн. (сто десять тисяч п'ятсот дев'яносто сім грн. 59 коп.) -3% річних, 571420, 88 грн. (п'ятсот сімдесят одну тисячу чотириста двадцять грн. 88 коп.) -пені, 25585,00 грн. -державного мита (двадцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 00 коп.), 236,00грн. (двісті тридцять шість грн.. 00 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя (головуючий) О.Є. Блажівська

Суддя В.С. Ломака

Суддя С.О. Чебикіна

Повний текст рішення складено: 17.04.2012 року