Рішення

від 04.06.2008 по справі 11/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  11/22

12.08.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарба ЛТД"

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Альянс"

простягнення 6 282,18 грн.

Представники:

від позивачаМєщанінов А.М. – представник

від відповідача  не з'явились

В судовому засіданні 12.08.2008 р. на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 6 282,18  грн., а також позивач просить суд покласти на відповідача витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 1 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 1 від 01.2007 р., відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.01.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакофарба ЛТД" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крафт Альянс" (далі - відповідач) укладено Договір № 1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач прийняв на себе зобов'язання постачати, згідно прийнятим замовленням відповідача, а відповідач приймати і сплачувати матеріальні цінності в асортименті, кількості та по цінам, що зазначені в рахунках-фактурах або накладних на кожну партію товару.

Згідно п. 1.2 Договору ціна кожної партії товару, що постачається по цьому Договору, є договірною і визначається виставленою для сплати рахунком-фактурою або виписаною накладною при отриманні товару.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 3 099,97 грн., згідно видаткової накладної № РН-0000098 від 23.01.2007 р. та на суму 1 072,87 грн., згідно видаткової накладної № РН-0000129 від 29.01.2007 р.(належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи).

Відповідач отримав поставлений товар, що підтверджується Довіреностями ЯМХ № 432275 від 23.01.2007 р. та ЯМХ № 432280 від 29.01.2007 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.1 Договору відповідач зобов'язаний розрахуватися за отриманий товар шляхом передплати його вартості на розрахунковий рахунок позивача або не пізніше десяти банківських днів з моменту отримання цієї партії продукції.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до вимог ст. 525 ЦК України  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов'язання за Договором, щодо розрахунку за поставлений товар у встановлений строк, не виконав.

Таким чином заборгованість відповідача за Договором № 1 від 01.01.2007 р. становить 4 172,84 грн.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов'язань щодо оплати поставленого товару за Договором № 1 від 01.01.2007 р. суду не надав.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарба ЛТД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Альянс" суми основного боргу в розмірі 4 172,84 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 417,28 грн. та пеню у розмірі 373,13 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату поставленої продукції відповідач сплачує штраф в розмірі 10% від суми несплаченого товару одноразово і подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки оплати, за кожен день прострочення.

Як вбачається з розрахунку позивача пеня за несплату поставленого товару нараховується з 26.05.2007 р. по 26.05.2008 р.

Але відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тому сума пені за несплату поставленого товару повинна нараховуватись по накладній № РН-0000098 з 07.02.2007 р. по 07.08.2007 р., по накладній № РН-0000129 з 13.02.2007 р. по 13.08.2008 р. і складає  345,77 грн.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді штрафу та пені передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 417,28 грн. підлягають задоволенню та про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 345,77 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 163,06 грн. та 1 155,87 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

З розрахунку 3 % річних, доданого до позовної заяви, вбачається, що позивач починає нараховувати 3% річних по накладній № РН-0000098 від 23.01.2007 р. з 05.02.2007 р., по накладній № РН-0000129 від 29.01.2007 р. з 09.02.2007 р.

Проте, згідно з п. 6.1 Договору відповідач зобов'язаний розрахуватися за отриманий товар не пізніше десяти банківських днів з моменту отримання цієї партії продукції.

Тому 3% річних по накладній № РН-0000098 від 23.01.2007 р. повинні нараховуватись з 07.02.2007 р., а по накладній № РН-0000129 від 29.01.2007 р. з 13.02.2007р.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, а вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 162,21 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.   

Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати позивача в розмірі 1000,00 грн. пов'язані з оплатою послуг адвоката.

До позовної заяви додано належним чином засвідчені копії Генеральної угоди про надання адвокатських послуг № 07/08 від 17.03.2008 р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "АРСЕНАЛ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакофарба ЛТД", Протоколу погодження договірної ціни надання адвокатських послуг від 17.03.2008 р. (Додаток № 1 до Генеральної угоди) та платіжного доручення № 1283 від 28.03.2008 р. на оплату за юридичні послуги згідно Генеральної угоди № 07/08 від 17.03.2008 р. у розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до п. 10 Роз'яснення Вищого адміністративного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по оплаті послуг адвоката, державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Альянс" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А, п/р 26005310065980 в філії КРУ банка “Фінанси та кредит”, МФО 300937, код ЄДРПОУ 33100156, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарба ЛТД" (03115, м. Київ, вул. Жмеринська, 11/1, п/р 26005097220022 в філії АКІБ “Укрсиббанк”, МФО 300733, код ЄДРПОУ 33061725) заборгованість за договором № 1 від 01.01.2007 р. у розмірі  4 172 (чотири тисячі сто сімдесят дві) грн. 84 коп., штраф у розмірі 417 (чотириста сімнадцять) грн. 28 коп., пеню в розмірі 345 (триста сорок п'ять) грн. 77 коп., 3% річних в розмірі 162 (сто шістдесят дві)грн. 21 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 155 (одна тисяча сто п'ятдесят п'ять) грн. 87 коп., витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 51 коп., державне мито у розмірі 101 (сто одна) грн. 54 коп. та 117 (сто сімнадцять) грн. 47 коп. витрат на  інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. В інший частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені ГПК України.

Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова

                                                                                Дата підписання рішення: 14.08.2008 р.