Рішення

від 19.03.2012 по справі 5023/281/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2012 р. Справа № 5023/281/12

вх. № 281/12

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 15.09.10р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", м. Київ

до Приватного підприємства "Златафарм", м. Харків

про стягнення 13664, 90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "Златафарм" суму заборгованості за договором овердрафту з юридичною особою (мікро - клієнтом) у розмірі 13234,59 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору овердрафту з юридичною особою (мікро - клієнтом) №015/6.2.1.4.0/201138, який було укладено між сторонами 11.03.11р.

Ухвалою суду від 21.01.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

01.03.12р. представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором овердрафту з юридичною особою (мікро - клієнтом) №015/6.2.1.4.0/201138 від 11.03.11р. у розмірі 13664,09 грн., судовий збір за розгляд позовної заяви в сумі 1609,50 та подання заяви про забезпечення позову в сумі 1609,50 грн.

Ухвалою суду від 05.03.12р. прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

19.03.12р. представник позивача надав письмові пояснення до розрахунку заборгованості за кредитним договором №015/6.2.1.4.0/201138 від 11.03.11р.

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.12р. підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 19.03.12р. не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. На час проведення судового засідання в матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 05.03.12р., що направлялася відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та повернулася на адресу суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Копії ухвал суду від 23.01.12р. про порушення провадження у справі, від 06.02.12р. та 05.03.12р. направлялись на адресу відповідача зазначену позивачем у позовній заяві та яка відповідає адресі, яка зазначена у Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 30.01.12р.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 05.03.12 року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. У зв`язку з чим, суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

11.03.11р. між Публічним акціонерним товариством "Ерсте Банк" та Приватним підприємством "Златафарм" було укладено договір овердрафта №015/6.2.1.4.0/201138 з юридичною особою (мікро - клієнтом) відповідно до п. 1.1. якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, надає позичальнику право для фінансування власної господарської діяльності здійснювати перерахування грошових коштів в обсягах, що перевищують реальні залишки коштів на поточному рахунку № 26005000125615 в АТ «Ерсте Банк», МФО 380009 (надалі - Поточний рахунок) з виникненням при цьому дебетового сальдо за зазначеним поточним рахунком (надалі - овердрафт або кредит), в межах ліміту, передбаченого цим договором.

Відповідно до п. 1.2. ліміт овердрафту за цим договором встановлюється в розмірі 45000,00 (сорок п'ять тисяч) гривень (надалі також - санкціонований овердрафт). При цьому, безперервний строк наявності дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника, що виникає внаслідок користування овердрафтом на умовах цього договору, не повинен перевищувати 30 (тридцять) календарних днів. Якщо інше не передбачене цим договором, розмір ліміту овердрафта може бути змінено на підставі додаткової угоди між сторонами.

Строк користування овердрафтом відповідно до п. 1.3. за договором встановлюється сторонами до 09 березня 2012р.

Пунктами 1.4., 1.4.1., 1.4.2. встановлено, що за користування овердрафтом позичальник сплачує: за користування санкціонованим овердрафтом - 21,5 (двадцять одна ціла п'ять десятих) процентів річних, за користування несанкціонованим овердрафтом - 26,5 (двадцять шість цілих п'ять десятих) процентів річних.

Відповідно до п. 1.6., 1.6.1. додатково, при наданні овердрафту позичальник сплачує на користь кредитора: комісію за встановлення ліміту овердрафта в розмірі 2% від зазначеної в п.1.2 суми санкціонованого овердрафту, яка має бути сплачена позичальником в момент надання овердрафту.

Кредитор, відповідно до п. 2.1. договору надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх повернення, строковості, та плати за користування.

Відповідно до п. 5.1. та 5.1.2. з урахуванням п.2.7 цього договору, сума нарахованих процентів за користування овердрафтом сплачується щомісячно в останній робочий день місяця та остаточно - в день повного погашення овердрафту: за рахунок будь - яких надходжень грошових коштів на поточний рахунок позичальника автоматично на умовах договірного списання кредитором коштів з рахунків позичальника, як це зазначено нижче.

Пунктом 4.2.1. договору встановлено, що кредитор має право у разі виникнення простроченої заборгованості по овердрафту, прострочення сплати процентів по ньому, порушення позичальником інших обов`язків за договором стягувати неустойку (пеню, штрафи), що передбачена в ст. 7 цього договору, відповідно до якої за порушення строків повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, інших платежів, що передбачені цим договором, позичальник сплачує кредитору: - неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також - штраф в розмірі 0,1% від суми наданого овердрафту за кожний факт порушення строків повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, інших платежів.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення строків подання документів, передбачених пунктом 5.1.4 договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,01 % від встановленого за цим договором ліміту овердрафту за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 7.3. договору за порушення позичальником будь - яких інших не грошових зобов`язань згідно з цим договором позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 1% від встановленого за цим договором ліміту овердрафту за кожний факт порушення.

12.12.11р. позивачем було направлено директору ПП «Златафарм» лист - вимогу № 6.2.0.19.0-05/335 про порушення зобов`язання в якому зазначено, що станом на 05.12.2011р. згідно з договором овердрафта заборгованість відповідача склала - 12 000, 167 гривні. Також в цьому листі зазначено, що ПП «Златафарм» у 30-денний термін з дня надіслання банком цієї вимоги необхідно виконати порушене зобов'язання: терміново повернути заборгованість за договором овердрафту №015/6.2.1.4.0/201138 від 11.03.2011 року. Також в листі було попереджено ПП «Златафарм», що у випадку невиконання відповідачем вищезазначених боргових зобов'язань, банк буде змушений вжити заходів примусового стягнення суми заборгованості за договором овердрафту у судовому порядку, відповідно до статей 22, 611, 623 Цивільного кодексу України, в тому числі шляхом звернення стягнення на майно, кошти та всі інші активи, що належать відповідачу на правах власності незалежно від способу їх набуття. Позивач також в листі вказував, що у разі примусового стягнення кредитної заборгованості на відповідача покладаються всі пов'язані з цим додаткові витрати. Також, зазначав, що сума заборгованості за договором овердрафту, у випадку непогашення буде постійно збільшуватися відповідно до умов договору. Для врегулювання виниклої заборгованості перед АТ «Ерсте Банк», за вищевказаним договором овердрафту на позасудовій стадії та сподіваючись на підтримання партнерських відносин - пропонувало відповідачу прибути до АТ «Ерсте Банк» за адресою: м. Харків, пр - т Леніна, 38, 21.12.2011 року, з 09-00 до 18-00 у зручний для відповідача час, для особистої зустрічі та обговорення шляхів вирішення проблемних питань з погашення простроченої заборгованості.

Вимоги вказаної претензії відповідач не виконав та відповіді на неї не надав.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Окрім того, 01.03.12р. представник позивача звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача суму заборгованості за договором овердрафту з юридичною особою (мікро - клієнтом) №015/6.2.1.4.0/201138 від 11.03.11р. у розмірі 13664,09 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до Постанови правління Національного Банку України від 19.04.2005 року N 137 «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» овердрафт - короткостроковий кредит, який надається банком

клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою залишку коштів на його картрахунку або встановленого ліміту кредитування.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (як це передбачено п. 4.2.2. договору).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.1. та 5.1.2. з урахуванням п.2.7 цього договору, сума нарахованих процентів за користування овердрафтом сплачується щомісячно в останній робочий день місяця та остаточно - в день повного погашення овердрафту: за рахунок будь - яких надходжень грошових коштів на поточний рахунок позичальника автоматично на умовах договірного списання кредитором коштів з рахунків позичальника, як це зазначено нижче.

Пунктом 4.2.1. договору встановлено, що кредитор має право у разі виникнення простроченої заборгованості по овердрафту, прострочення сплати процентів по ньому, порушення позичальником інших обов`язків за договором стягувати неустойку (пеню, штрафи), що передбачена в ст. 7 цього договору, відповідно до якої за порушення строків повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, інших платежів, що передбачені цим договором, позичальник сплачує кредитору: - неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також - штраф в розмірі 0,1% від суми наданого овердрафту за кожний факт порушення строків повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, інших платежів.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення строків подання документів, передбачених пунктом 5.1.4 договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,01 % від встановленого за цим договором ліміту овердрафту за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за договором овердрафту з юридичною особою (мікро - клієнтом) №015/6.2.1.4.0/201138, який було укладено між сторонами 11.03.11р. щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, а також те, що станом на момент прийняття рішення у даній справі матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів на підтвердження погашення заборгованості в сумі 13664,09 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором овердрафту з юридичною особою (мікро - клієнтом) №015/6.2.1.4.0/201138 від 11.03.11р. по поверненню кредиту та відсоткам в сумі 12276,75 грн., у тому числі: 860,84грн. - сума пені, що нарахована за порушення умов повернення кредиту та відсотків, за період з 14.08.2011р. по 10.01.2012р.; 45,00 грн. - штраф за факт порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків; 481,50 грн. - сума пені за порушення строків подання документів.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача суд вважає позовні вимоги такими, що підтверджені належними доказами, доведені, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Постановою правління Національного Банку України від 19.04.2005 року N 137 «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням», ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 173, 174, 179, 232, 343, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 15, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 598, 599, 610, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Златафарм" (61168, м.Харків, вул. Героїв Праці, буд.20/321, кв.1, Ідентифікаційний код 33413307, Поточний рахунок 26001036493300 в АТ «УкрСиббанк» МФО 351005; Поточний рахунок 26005000125615 в «Ерсте Банк», МФО 380009) на користь Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" (03056, м. Київ, вул. Польова, буд.24-Д, Ідентифікаційний код 34001693, Пот/рахунок № 2909520084 у АТ «Ерсте Банк», МФО 380009) заборгованість за договором овердрафту з юридичною особою (мікро - клієнтом) №015/6.2.1.4.0/201138 від 11.03.11р. у розмірі 13664,09 грн.; судовий збір в сумі 3219,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 26.03.12р.

Справа №5023281/12.