Рішення

від 04.04.2012 по справі 5023/285/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2012 р. Справа № 5023/285/12

вх. №

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Гелета О.О., посвідчення №618 від 27.07.06р.;

позивача - ОСОБА_2, довіреність №220/7/д від 03.01.12р.;

відповідача - (ТОВ "Стренікс") - не з`явився;

відповідача (ТОВ "Стар Апістан Ентерпрайз") - не з`явився;

розглянувши справу за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ в інтересах держави, в особі Мінистерства оборони України м. Київ-168

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стренікс", м. Харків

Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Апістан Ентерпрайз", м. Київ

про визнання недійсним договору та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стренікс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Апістан Ентерпрайз", в якій просить визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлової будівлі між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стренікс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Апістан Ентерпрайз» від 20 травня 2009 року; визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлової будівлі між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стренікс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Апістан Ентерпрайз» від 20 травня 2009 року; визнати за державою право власності на об'єкти нерухомості, а саме: нежитлову будівлю літ. Ч-1, загальною площею 9,9 кв. м., нежитлову будівлю літ. 3-1, загальною площею 67,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. Л-1, загальною площею 418 кв. м, нежитлову будівлю літ. Ц-1, загально площею 6,4 кв. м., нежитлову будівлю літ. АИ-1, загальною площею 4582,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АН-1, загальною площею 390,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЗ-1, загальною площею 1108,3 кв. м. нежитлову будівлю літ. П-1, загальною площею 11,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЛ-1, загальною площею 875,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АМ-1, загальною площею 480,7 кв. м, нежитлову будівлю літ. В-1, загально площею 73,7 кв. м., нежитлову будівлю літ. К-1, загальною площею 255,5 кв. м., нежитлову будівлю літ. Щ-1, загальною площею 24,8 кв. м., нежитлову будівлю літ. Г-1, загальною площею 78,2 кв. м., що знаходяться в м. Харкові, Помірки, 24.; витребувати у ТОВ «Стар Апістан Ентерпрайз» на користь держави в особі Міністерства оборони України об'єкти нерухомості вартістю 10 184 584 грн., а саме: нежитлову будівлю літ. Ч-1, загальною площею 9,9 кв. м., нежитлову будівлю літ. 3-1, загальною площею 67,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. Л-1, загальною площею 418 кв. м, нежитлову будівлю літ. Ц-1, загальною площею 6,4 кв. м., нежитлову будівлю літ. АИ-1, загальною площею 4582,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АН-1, загальною площею 390,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЗ-1, загальною площею 1108,3 кв. м. нежитлову будівлю літ. П-1, загальною площею 11,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЛ-1, загальною площею 875,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АМ-1, загальною площею 480,7 кв. м, нежитлову будівлю літ. В-1, загально площею 73,7 кв. м., нежитлову будівлю літ. К-1, загальною площею 255,5 кв. м., нежитлову будівлю літ. Щ-1, загальною площею 24,8 кв. м., нежитлову будівлю літ. Г-1, загальною площею 78,2 кв. м., що знаходяться в м. Харкові, Помірки, 24. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує невідповідністю умов спірних договорів вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 23.01.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

06.02.12р. представник відповідача (ТОВ "Стар Апістан Ентерпрайз") надав заяву, в якій визнає вказаний позов у повному обсязі та готове при винесенні рішення судом, яким будуть задоволенні позовні вимоги прокурора, передати на користь держави в особі Міністерства оборони України об'єкти нерухомості, а саме: нежитлову будівлю літ. 4-1, загальною площею 9,9 кв. м., нежитлову будівлю літ. 3-1, загальною площею 67,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. Л-1, загальною площею 418 кв. м, нежитлову будівлю літ. Ц-1, загально площею 6,4 кв. м., нежитлову будівлю літ. АИ-1, загальною площею 4582,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АН-1, загальною площею 390,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЗ-1, загальною площею 1108,3 кв. м. нежитлову будівлю літ. П-1, загальною площею 11,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЛ-1, загальною площею 2 875,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АМ-1, загальною площею 480,7 кв. м, нежитлову будівлю літ. В-1, загально площею 73,7 кв. м., нежитлову будівлю літ. К-1, загальною площею 255,5 кв. м., нежитлову будівлю літ. Щ-1, загальною площею 24,8 кв. м., нежитлову будівлю літ. Г-1, загальною площею 78,2 кв. м., що знаходяться в м. Харкові, Помірки, 24.

26.03.12р. представник прокуратури надав заяву в якій просить суд судові витрати по даній справі покласти на відповідачів пропорційно.

03.04.12р. КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» надало суду лист в якому повідомило про неможливість надання ксерокопії інвентаризаційних справ за адресою: м. Харків с. Померки, 24 військове містечко № 216, оскільки справа за вище вказаною адресою вилучена постановою від 24.12.10р. слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України С. Кізь.

Представник прокуратури в судовому засіданні 26.03.12р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 26.03.12р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача (ТОВ "Стренікс") в судове засідання 26.03.12р. не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. На час проведення судового засідання в матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 26.03.12р., що направлялася відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та повернулася на адресу суду з відміткою пошти "адресат не значиться".

Представник відповідача (ТОВ "Стар Апістан Ентерпрайз") в судове засідання 26.03.12р. не з'явився. На час проведення судового засідання в матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 26.03.12р., що направлялася відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та повернулася на адресу суду з відміткою пошти "за відмовою адресата від одержання".

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачі були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 26.03.12 року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

20 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стренікс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Апістан Ентерпрайз» було укладено договір (Договір - №341) купівлі - продажу нежитлової будівлі, відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Стренікс» передало у власність ТОВ «Стар Апістан Ентерпрайз» за обговорену грошову суму наступне майно: нежитлову будівлю літ. Ч-1, загальною площею 9,9 кв. м., нежитлову будівлю літ. Э-1, загальною площею 67,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. Л-1, загальною площею 418,0 кв. м, нежитлову будівлю літ. Ц-1, загально площею 6,4 кв. м., нежитлову будівлю літ. АИ-1, загальною площею 4582,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АН-1, загальною площею 390,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЗ-1, загальною площею 1108,3 кв. м., що знаходяться в м. Харкові, Помірки, 24.

Відповідно п. 2.1 договору - 1, продаж об'єктів нерухомості за домовленістю сторін вчиняється за ціною 940 тис. грн. Ця сума отримана повністю ТОВ «Стренікс» від ТОВ «Стар Апістан Ентерпрайз» до підписання договору-1.

Згідно п. 1.2 договору-1 об'єкт нерухомості належали ТОВ «Стренікс» на праві власності на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 26 листопада 2008 року по справі № 40/238-08, зареєстрованому в Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22376775 від 03.04.09р., реєстраційний номер 26946500, номер запису, 9168 в книзі 1.

20 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стренікс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Апістан Ентерпрайз» було укладено договір (Договір - №339) купівлі - продажу нежитлової будівлі, відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Стренікс» передало у власність ТОВ «Стар Апістан Ентерпрайз» за обговорену грошову суму наступне майно: нежитлову будівлю літ. П-1, загальною площею 11,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЛ-1, загальною площею 875,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АМ-1, загальною площею 480,7 кв. м, нежитлову будівлю літ. В-1, загально площею 73,7 кв. м., нежитлову будівлю літ. К-1, загальною площею 255,5 кв. м., нежитлову будівлю літ. Щ-1, загальною площею 24,8 кв. м., нежитлову будівлю літ. Г-1, загальною площею 78,2 кв. м., що знаходяться в м. Харкові, Помірки, 24.

Відповідно п. 2.1 договору - 2, продаж об'єктів нерухомості за домовленістю сторін вчиняється за ціною 260 тис. грн. Ця сума отримана повністю ТОВ «Стренікс» від ТОВ «Стар Апістан Ентерпрайз» до підписання Договору -2.

Згідно п. 1.2 договору-2 об'єкт нерухомості належали ТОВ «Стренікс» на праві власності на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 26 листопада 2008 року по справі № 40/238-08, зареєстрованому в Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22376897 від 03.04.09р., реєстраційний номер 26946603, номер запису, 9168 в книзі 1.

22 серпня 2011 року Постановою Вищого господарського суду України рішення Господарського суду Харківської області від 26 листопада 2008 року за скаргою Заступника військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ в інтересах держави в особі Міністерства оборони України по справі № 40/238-08 про визнання за ТОВ «Стренікс» право власності на нежитлову будівлю літ. 4-1, загальною площею 9,9 кв. м., нежитлову будівлю літ. 3-1, загальною площею 67,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. Л-1, загальною площею 41 кв. м, нежитлову будівлю літ. Ц-1, загальною площею 6,4 кв. м., нежитлову будівлю літ. АИ-1, загальною площею 4582,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АН-1, загальною площею 390,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЗ-1, загальною площею 1108,3 кв. м. нежитлову будівлю літ. П-1, загальною площею 11,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЛ-1, загальною площею 875,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АМ-1, загальною площею 480,7 кв. м, нежитлову будівлю літ. В-1, загально площею 73,7 кв. м., нежитлову будівлю літ. К-1, загальною площею 255,5 кв. м., нежитлову будівлю літ. Щ-1, загальною площею 24,8 кв. м., нежитлову будівлю літ. Г-1, загальною площею 78,2 кв. м., що знаходяться в м. Харкові, Помірки, 24 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

10 листопада 2011 року рішенням господарського суду Харківської області по справі № 5023/8451/11 (присвоєний новий номер справи № 40/238-08) в задоволенні позовних вимог ТОВ «Стренікс» про визнання за ним права власності на вищезгадані об'єкти нерухомості відмовлено, у зв'язку з їх необґрунтованістю, безпідставністю та не підтвердженістю доказами наявними в матеріалах справи.

Такі дії, на думку Заступника військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, свідчать про порушення прав та законних інтересів держави, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Фіктивність договорів 1, 2 була встановлена під час розслідування слідчим відділом Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України кримінальної справи, порушеної 07 грудня 2010 року за фактом службової недбалості посадових осіб Міністерства оборони України при виконанні договору від 26.08.2005 року № 57 про пайову участь та за фактом заволодіння посадовими особами ТОВ «Стренікс» шляхом зловживання службовим становищем чужим майном - 37 будівлями військового містечка № 216 за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 367, ч.2 ст. 425 КК України.

Згідно частини 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи оспорюванні договори укладалися між двома відповідачами без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними- фактично розрахунок за передані об'єкти не проводився, сума коштів, передбачена п. 2.1. договору-1 та договору -2 за передане у власність майно ТОВ "Стренікс" не сплачена.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Також як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду від 10.11.2011 року було відмовлено ТОВ "Стренікс" в праві власності на спірне майно, тому суд приходить до висновку, що ТОВ "Стренікс" не мало права на укладання договору купівлі-продажу № 1 від 20.05.2009 року та договору купівлі-продажу № 2 від 20.05.2009 року.

Враховуючи те що рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.11р. по справі №5023/8451/11 (н.р. 40/238-08) за позовом ТОВ "Стренікс", м. Харків до Харківської міської ради, м. Харків, 3-я особа Міністерство оборони України, м. Київ за участю військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ про захист порушеного права та визнання права власності на майно: нежитлову будівлю літ. Ч-1, загальною площею 9,9 кв. м., нежитлову будівлю літ. Э-1, загальною площею 67,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. Л-1, загальною площею 418 кв. м, нежитлову будівлю літ. Ц-1, загально площею 6,4 кв. м., нежитлову будівлю літ. АИ-1, загальною площею 4582,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АН-1, загальною площею 390,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЗ-1, загальною площею 1108,3 кв. м. нежитлову будівлю літ. П-1, загальною площею 11,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЛ-1, загальною площею 875,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АМ-1, загальною площею 480,7 кв. м, нежитлову будівлю літ. В-1, загально площею 73,7 кв. м., нежитлову будівлю літ. К-1, загальною площею 255,5 кв. м., нежитлову будівлю літ. Щ-1, загальною площею 24,8 кв. м., нежитлову будівлю літ. Г-1, загальною площею 78,2 кв. м., що знаходяться в м. Харкові, Помірки, 24 було відмовлено, а тому підстав для укладання спірних договорів купівлі-продажу у ТОВ "Стренікс" з ТОВ "Стар Апістан Ентерпрайз" не було, оскільки воно не є власником спірного майна, також приймаючи до уваги те, що всупереч ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу № 1 від 30.05.2009 року та договором купівлі-продажу № 2 від 30.05.2009 року не було проведено оплати, суд приходить до висновку, що вимога прокурора та позивача про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 341 від 30.05.2009 року та договору купівлі-продажу № 339 від 30.05.2009 року є доведеною матеріалами справи, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги прокурора та позивача про визнання за державою права власності на спірні об`єкти нерухомості та витребування цього майна у ТОВ "Стар Апістан Ентерпрайз", то суд задовольняє позовні вимоги в цій частині з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Відповідно до довідки №743 від 08.02.12р. (а.с. 108 т. 2), актів приймання - передачі основних засобів від 29.12.06р. (а.с. 109-155 т. 2) та акту передачі (прийому) казарменно - житлового фонду, комунальних споруд та територій в/м №216 (с. Помірки, 24) Харківського військового університету Донецької КЕЧ району від 31.08.04р. (а. с. 156 т. 2) як до моменту укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу так і на теперішній час будівлі та споруди військового містечка №216 с. Помірки знаходяться на обліку та балансі КЕВ м. Харків МО України, а отже в розумінні ст.ст. 1, 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", є військовим майном.

Статтею 14 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Порядок відчуження військового майна встановлений ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та Положенням "Про порядок відчуження військового майна Збройних Сил" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919.

Згідно з пунктом 6 Положення рішення про порядок відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за погодженням з Мінекономіки переліку такого майна, а абзацом 2 пункту 12 Положення встановлено, що реалізація військового майна проводиться уповноваженими підприємствами (організаціями).

Моментом набуття права власності за договором про відчуження майна є державна реєстрація даного договору (ст. 334 ЦК України).

Згідно даних із витягів про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 22376775 від 03.04.2009 року, № 22568653 від 24.04.2009 року до Державного реєстру правочинів внесений реєстраційний запис щодо оскаржуваних договорів, тобто, спірні будівля зареєстровані в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за неналежним власником - «Стренікс».

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З наданих до суду доказів, правових підстав до набуття права власності у ТОВ «Стренікс» на спірні об`єкти нерухомості не було, в зв'язку з чим Міністерство оборони України має всі правові підстави на витребування майна з чужого володіння.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів пропорційно.

Враховуючи викладене та керуючись Положенням "Про порядок відчуження військового майна Збройних Сил" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 203, 215, 216, 334, 346, 387, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33 - 34, 38, 43, 47, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлової будівлі №341, який укладено 20.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стренікс» (м. Харків, вул. О. Яроша, 17-б, код ЄДРПОУ 34388743) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Апістан Ентерпрайз» (м. Київ, вул. Гоголівська, 30, код ЄДРПОУ 36353361) .

Визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлової будівлі № 339, який укладено 20.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стренікс» (м. Харків, вул. О. Яроша, 17-б, код ЄДРПОУ 34388743) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Апістан Ентерпрайз» (м. Київ, вул. Гоголівська, 30, код ЄДРПОУ 36353361) .

Визнати за державою України право власності на об'єкти нерухомості, а саме: нежитлову будівлю літ. Ч-1, загальною площею 9,9 кв. м., нежитлову будівлю літ. Э-1, загальною площею 67,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. Л-1, загальною площею 418 кв. м, нежитлову будівлю літ. Ц-1, загально площею 6,4 кв. м., нежитлову будівлю літ. АИ-1, загальною площею 4582,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АН-1, загальною площею 390,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЗ-1, загальною площею 1108,3 кв. м. нежитлову будівлю літ. П-1, загальною площею 11,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЛ-1, загальною площею 875,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АМ-1, загальною площею 480,7 кв. м, нежитлову будівлю літ. В-1, загально площею 73,7 кв. м., нежитлову будівлю літ. К-1, загальною площею 255,5 кв. м., нежитлову будівлю літ. Щ-1, загальною площею 24,8 кв. м., нежитлову будівлю літ. Г-1, загальною площею 78,2 кв. м., що знаходяться в м. Харкові, Помірки, 24.

Витребувати у ТОВ «Стар Апістан Ентерпрайз» (м. Київ, вул. Гоголівська, 30, код ЄДРПОУ 36353361) на користь держави в особі Міністерства оборони України ( 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6 код 0034022) об'єкти нерухомості вартістю 10 184 584 грн., а саме: нежитлову будівлю літ. Ч-1, загальною площею 9,9 кв. м., нежитлову будівлю літ. Э-1, загальною площею 67,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. Л-1, загальною площею 418 кв. м, нежитлову будівлю літ. Ц-1, загально площею 6,4 кв. м., нежитлову будівлю літ. АИ-1, загальною площею 4582,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АН-1, загальною площею 390,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЗ-1, загальною площею 1108,3 кв. м. нежитлову будівлю літ. П-1, загальною площею 11,1 кв. м., нежитлову будівлю літ. АЛ-1, загальною площею 875,3 кв. м., нежитлову будівлю літ. АМ-1, загальною площею 480,7 кв. м, нежитлову будівлю літ. В-1, загально площею 73,7 кв. м., нежитлову будівлю літ. К-1, загальною площею 255,5 кв. м., нежитлову будівлю літ. Щ-1, загальною площею 24,8 кв. м., нежитлову будівлю літ. Г-1, загальною площею 78,2 кв. м., що знаходяться в м. Харкові, Помірки, 24.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стренікс» (м. Харків, вул. О. Яроша, 17-б, код ЄДРПОУ 34388743) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова у Харківській області, № рахунку 31210206700003, код ЄДРПОУ 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 32190,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Апістан Ентерпрайз» (м. Київ, вул. Гоголівська, б. 30, код ЄДРПОУ 36353361) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова у Харківській області, № рахунку 31210206700003, код ЄДРПОУ 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 32190,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 09.04.12р.

Справа №5023/285/12.