Ухвала

від 18.04.2012 по справі 5023/1448/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"18" квітня 2012 р. Справа № 5023/1448/12

вх. № 1448/12

Суддя господарського суду Чистякова І.О.

при секретарі судового засідання Ягнюк О.В.

За участю:

представника боржника - Селезньова В.І. (директор), який діє на підставі наказу №71-к від 01.09.2011р.; ОСОБА_2, довіреність б/н від 11.01.2012р.

арбітражного керуючого - Гузь О.П., ліцензія серія НОМЕР_1 від 09.04.2010р.

Розглянувши справу

за заявою Комунального підприємства "Комсервіс" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова

до Комунального підприємства "Комсервіс" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Директор Комунального підприємства "Комсервіс" Лозівської міської ради Харківської області Селезньов В.І. звернувся до господарського суду з заявою про порушення у відношенні боржника справи про банкрутство на підставі ч.5 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон). Свою заяву боржник обґрунтовує тим, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 березня 2012 року прийнято заяву Комунального підприємства "Комсервіс" Лозівської міської ради Харківської області до розгляду, порушено провадження у справі і призначено проведення підготовчого засідання суду на "18" квітня 2012 р. о 14:00 год., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Представники боржника у судовому засіданні підтримують подану заяву про порушення справи про банкрутство, директор Селезньов В.І. надав супровідними листами 18 квітня 2012 року копію листів Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р. та 15.03.2012р., копії постанов Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2012р. по справі 2-а-1534/12/2070, від 07.03.2012р. по справі №2-а-2279/12/2070, акт звірки взаєморозрахунків від 01.04.2012р. та копію наказу №71-к від 01.09.2011р.

Крім того, представник боржника надав супровідним листом 18 квітня 2012 року копію довіреності від 11.01.2012р., яка судом долучається до матеріалів справи.

Арбітражний керуючий Гузь О.П. у судовому засіданні підтримує подану заяву на участь у справі про банкрутство.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників боржника, суд вважає, що провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Комсервіс" Лозівської міської ради Харківської області підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) передбачено, що право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають як кредитор, так і боржник.

Відповідно до ч. 3 вказаної статті Закону про банкрутство ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Частиною 5 статті 7 Закону про банкрутство передбачено обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство) або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство).

Як вбачається, заява боржника про порушення провадження у справі про його банкрутство подана на загальних підставах згідно ст. 7 Закону про банкрутство. Підставою для такого звернення стало виявлення боржником факту загрози неплатоспроможності, тобто виконання грошових зобов'язань перед рядом кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів. При цьому до такого висновку боржник дійшов на підставі аналізу власної господарської діяльності.

У підтвердження викладених обставин до заяви про порушення справи про банкрутство додані копії податкових повідомлень - рішень №0000541700 від 03.11.2011р., №0000551700 від 03.11.2011р., №0000552310 від 01.11.2011р., №0000572310 від 01.11.2011р., №0000532310 від 01.11.2011р., №0000542310 від 01.11.2011р., №0000522310 від 01.11.2011р., №0000562310 від 01.11.2011р., копію договору про розстрочення від 28.07.2009р., копію рішення про розстрочення від 27.07.2009р., копії постанов Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2012р. по справі №2-а-1534/12/2070 та від 07.03.2012р. по справі №2-а-2279/12/2070 та акт звірки взаєморахунків від 01.04.2012р.

У той же час положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Вичерпний перелік виконавчих документів наведено в частині 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після пред`явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.2006 р. у справі № 3/157.

Виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Таким чином, без виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності. Зокрема, не вбачається строк виконання грошових зобов'язань перед банками, бюджетом, іншими кредиторами.

Зокрема, не вбачається строк виконання грошових зобов'язань перед бюджетом та кредиторами.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що при наявності загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, для звернення боржника до суду достатньо лише факту порушення щодо нього виконавчого провадження. Дотримання трьохмісячного строку у цьому випадку не вимагається.

У першу чергу всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка наявності неплатоспроможності боржника здійснюється судом безпосередньо в підготовчому засіданні, як це передбачено ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство.

Отже, в будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози. Інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань, зокрема за кредитними договорами.

Боржник не повинен доводити свою неплатоспроможність лише в єдиному випадку при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, який ліквідується власником). Тут має місце неоплатність, яку встановлює сам боржник в процесі ліквідації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 10.02.2010р. по справі №05-5-50/26553 та від 16.03.2011р. по справі №50/467-б.

Однак, у даному випадку до заяви боржника не додані документи в підтвердження його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 2 статті 7 Закону про банкрутство (копія наказу на примусове виконання судового рішення, постанова про відкриття виконавчого провадження, тощо).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником не надано належних доказів, що свідчать про невиконання боржником грошових вимог в установленому порядку та які є підставою для порушення справи про банкрутство.

Крім того, частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні підтверджуватись певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В свою чергу, за правилами статті 11 вищенаведеного Закону на основі даних бухгалтерського обліку складається баланс, який є складовою частиною фінансової звітності підприємства.

Отже, баланс боржника є лише документом фінансової звітності, який складається на підставі відповідних первинних документів.

Відтак, баланс боржника не є первинним бухгалтерським документом та не може самостійно підтверджувати наявність або відсутність кредиторської заборгованості.

Згадані первинні документи не надано боржником до заяви про порушення справи про банкрутство.

Баланс боржника станом на 01 березня 2012 року не може достовірно підтверджувати наявність або відсутність заборгованості перед іншими кредиторами.

Доданий до матеріалів справи акт звірки взаєморахунків, укладений між боржником та КП "ДЕЗ" станом на 01.04.2012р. не є належним доказом на підтвердження заборгованості перед кредитором, з огляду на те, що акт звірки є тільки документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь - яких зобов`язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п. 1-1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Норми ст.40 Закону про банкрутство містять перелік підстав припинення провадження у справи про банкрутство, але на думку суду такий перелік не є вичерпним, оскільки в силу ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Отже у якості підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "Техма" можуть також застосовуватися норми ст.80 ГПК України.

Постановою Пленуму Верховного Суду України N 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

Таким чином, враховуючи недоведеність боржником своєї неплатоспроможності, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє заяву боржника про призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Гузь Ольгу Пантеліївну.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 4-1, 34, п. 1-1 ч.1 ст.80, ст.86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву боржника про призначення розпорядником майна Гузь Ольгу Пантеліївну - відхилити.

Припинити провадження у справі № 5023/1448/12 про визнання банкрутом Комунальне підприємство "Комсервіс" Лозівської міської ради Харківської області (ідентифікаційний код 33584825).

Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2012 р.

Дану ухвалу направити відділу з питань банкрутства у Харківській області Державного департаменту з питань банкрутства, державному реєстратору (Лозівська районна державна адміністрація Харківської області), відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області.

Суддя Чистякова І.О.

справа №5023/1448/12