Рішення

від 26.06.2008 по справі 24/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  24/138

26.06.08

За позовом     Відкритого акціонерного товариства "Мега Мол"

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю

"Центр розвитку інвестицій та бізнесу"

про                    визнання права власності та усунення перешкод           у користуванні власністю

Суддя  Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача          Дьомін Д.С. (довіреність б/н від 26.05.2008 р.)

Від відповідача          Нікітенко К.М. (довіреність б/н від 12 червня 2008 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2008 року порушено провадження у справі № 24/138 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Мега Мол" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку інвестицій та бізнесу" про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю.

Позивачем виконано всі вимоги ухвали від 13.06.2008 року, у судовому засіданні 26 червня 2008 року судом було оглянуто оригінали доданих до позовної заяви документів.

Представник позивача підтримав позовні вимоги до Відповідача у повному обсязі, підстави звернення до господарського суду обґрунтовує наступним.

Позивач стверджує, що 24.04.2008 року між ним та Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, з подальшим підписанням акта приймання-передачі нерухомого майна та державною реєстрацією договору. Однак, Відповідач у своїх листах безпідставно відмовляється визнавати право власності Позивача та виселитись з нежитлового приміщення.

Представник Відповідача був присутній на судових засіданнях, вимоги ухвали суду від 13.06.2008 року виконав, надав суду відзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечував.

Відповідач стверджує, що Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 24.04.2008 не зареєстрований відповідно до вимог закону, тому у Позивача не виникло право власності, без якого неможливе користування приміщенням і висунення вимог щодо усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі – Договір купівлі-продажу), який 24.04.2008 зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 2863452.

Згідно з п.1.1. Договору купівлі-продажу за цим договором продавець зобов'язується передати у власність покупця нежилий будинок номер 36-В (тридцять шість «В») по вулиці Героїв Дніпра в місті Києві, загальною площею –1803, 40 кв.м. (далі –Нерухоме майно), який належить продавцю на праві приватної власності, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість нерухомого майна на умовах та в порядку, визначених у даному договорі.

У відповідності до п.1.2. Договору купівлі-продажу зазначене нерухоме майно належить Продавцю на праві власності.

Відповідно до п. 38 Наказу МЮУ "Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 3 березня 2004 року N 20/5 угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється.

Отже, виходячи з матеріалів справи, судом встановлено та перевірено факт належності ВАТ "Мега Мол" майна на праві власності, без будь-яких обмежень.

Згідно з п.1.3. Договору купівлі-продажу інвентаризаційна балансова вартість відчужуваного нерухомого майна становить 1354619,55 грн.

Згідно з п.2.2. Договору купівлі-продажу оплата вартості нерухомого покупець зобов'язується перерахувати на поточний рахунок продавця в термін до 30 квітня 2008 року.

Платіжним дорученням № 556302 від 25 квітня 2008 підтверджується факт оплати ціни за Договором купівлі-продажу в повному обсязі та відповідно до вимог встановлених Договором та законом.

Відповідно до п.3.2. Договору купівлі-продажу право власності на нерухоме майно переходить до Покупця з моменту державної реєстрації відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 6 Постанови КМУ "Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів" від 26 травня 2004 р. N 671 державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчений витяг з державного реєстру правочинів № 2863452, яким підтверджується державна реєстрація Договору купівлі-продажу.

Згідно з п.5.1. Договору купівлі-продажу договір вступає в силу з моменту його реєстрації в державному реєстрі правочинів.

Відповідно до п.9.1. Договору купівлі-продажу договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з ст. 203 ЦК України: Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, докази наявні в матеріалах справи свідчать про дотримання всіх істотних умов визначених у законодавстві України при укладенні Договору купівлі-продажу.

24.04.2008 року Сторони підписали акт прийому-передачі нерухомого майна відповідно до Договору купівлі-продажу, яким засвідчили фактичну передачу майна.

В матеріалах справи наявний лист від 25.04. 2008 за вихідним № 25/04-08 на адресу Відповідача у якому Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про звільнення нерухомого майна.

Листом від 27.04.2008 року Відповідач повідомив Позивача про можливість звільнити приміщення з 30 червня 2009 року та заперечується право власності Позивача.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом перевірено та встановлено відповідність Договору купівлі-продажу вимогам закону, а отже він є дійсним та чинним. У Позивача - ВАТ "Мега Мол", як у добросовісного набувача та власника майна виникло право власності, а отже вимога про його визнання правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідач у свою чергу у відзиві посилається на ч. 1 ст. 334 ЦК України, яка передбачає, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації, а оскільки доказів державної реєстрації в матеріалах справи відсутні то право власності у Позивача не виникло.

Проаналізувавши докази наявні в матеріалах справи суд прийшов до висновку, що даний довід підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Законом встановлено момент набуття права власності, а саме з моменту державної реєстрації договору (правочину).

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ "Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів" від 26 травня 2004 р. N 671 державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог Цивільного кодексу України шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів.

Відповідно до п. 6 Постанови КМУ "Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів" від 26 травня 2004 р. N 671 державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.

У матеріалах справи, всупереч твердженням Відповідача, наявні докази державної реєстрації Договору від 24.04.2008 року, які оглянуті в судовому засіданні, а саме, витяг з Державного реєстру правочинів № 5850804 виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. від 24.04.2008 року.

Також, відповідно до п. 3.2. Договору від 24.04.2008 року вказано, що право власності на нерухоме майно, що продається-купується за Договором, переходить від Продавця до Покупця з моменту державної реєстрації.

Отже, заперечення відповідача не підтверджуються матеріалами справи та вимогами законодавства.

Твердження відповідача, про те що Договір має бути зареєстрований відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" також не відповідають вимогам закону, оскільки відповідно до названого Закону він регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, а не правочинів.

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом з наведених вище мотивів встановлено, що власником нерухомого майна є Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Мега Мол".

Листом від 27.04.2008 підтверджується відмова Відповідача звільнити приміщення, а отже це є перешкоджанням користуванню Позивачем своїм майном.

Отже, відповідно до вимог закону усі перешкоди у користуванні власністю ВАТ "Мега Мол" мають бути усунені, що означає виселення не тільки ТОВ "Центр розвитку інвестицій та бізнесу" з вказаного нерухомого майна, а й будь-яких інших осіб.

Таким чином, вимоги про виселення Відповідача та вселення Позивача підлягають задоволенню.

Перевіривши обставини та докази, на які посилаються Позивач і Відповідач, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку про обґрунтованість та відповідність нормам чинного законодавства позовних вимог, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 203, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати право власності Відкритого акціонерного товариства "Мега Мол" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, ідентифікаційний код: 34412964) на нежилий будинок номер 36-В (тридцять шість “В”) по вулиці Героїв Дніпра в місті Києві, загальною площею –1803, 40 кв.м.

3.          Усунути перешкоди у користуванні власністю добросовісного набувача Відкритого акціонерного товариства "Мега Мол" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, ідентифікаційний код: 34412964) шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку інвестицій та бізнесу" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, ідентифікаційний код: 33997653) з приміщення нежилого будиноку номер 36-В (тридцять шість “В”) по вулиці Героїв Дніпра в місті Києві, загальною площею –1803, 40 кв.м.

4.          Вселити Відкрите акціонерне товариство "Мега Мол" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, ідентифікаційний код: 34412964) у приміщення нежилого будинку номер 36-В (тридцять шість "В") по вулиці Героїв Дніпра в місті Києві, загальною площею – 1803, 40 кв.м.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку інвестицій та бізнесу" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б; р/р 26004038679331 в КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012;  код ЄДРПОУ 33997653) на користь Відкритого акціонерного товариства "Мега Мол" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57; р/р 26002380739461 в КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 321013; код ЄДРПОУ 34412964) 13631 (тринадцять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 20 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати накази.

7.          Рішення надіслати сторонам.

8.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                                                                                                          В. В. Смілянець