Рішення

від 20.08.2008 по справі 46/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2008 р.Справа № 46/101

За позовомЗакритого акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Форум”

До Комунального підприємства “Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва”

Простягнення 4 453,50 грн.

                                                                Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивачаОрінко О.Л.—представник за довіреністю від 01.07.2008 р. № 108/08

Від відповідачане з'явився  

У судовому засіданні, що відбулося 20.08.2008 р., за згодою присутнього представника судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2008 року Закрите акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “Форум” передало на вирішення суду позовну заяву від 28.05.2008 р. № 926 до Комунального підприємства “Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району” про відшкодування в порядку регресу 4 453,50 грн. шкоди, заподіяної працівником.   

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/101 від 20.06.2008 р., яку призначено до розгляду на 28.07.2008 р.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2008 р. розгляд справи було відкладено на 20.08.2008 р. у зв'язку з неявкою в засідання представника відповідача та неподанням необхідних у справі доказів.

08.08.2008 р. від відповідача надійшло клопотання № 1166 від 05.08.2008 р. про перенесення слухання справи через перебування представника підприємства у черговій відпустці.

У судове засідання, що відбулося 20.08.2008 р., відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Вивчивши наявне в матеріалах справи клопотання відповідача від 05.08.2008 р. № 1166, суд критично ставиться до нього, оскільки розгляд справи № 46/101 вже відкладався  з 28.07.2008 р. на 20.08.2008 р., тобто, відповідач не був обмежений у можливості своєчасно подати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своїх заперечень, якщо такі наявні. Таким чином суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, зважаючи також і на те, що Комунальне підприємство “Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва” не обмежене колом осіб, що можуть представляти його інтереси в суді чи будь-якому іншому підприємстві, установі, організації. Крім того, відповідачем не подано доказів перебування представника у відпустці.  

Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

В ході розгляду спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов. Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, в обґрунтування позовних вимог Закрите акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “Форум” посилається на наступні обставини:

Відповідно до умов договору страхування транспортного засобу № 1-1090-005\05 від 27.10.2005 р., внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, а саме —наїзду на люк, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 4 203,50 грн. за згодою страхувальника, на користь ПП “Рибачук Т.З.” за виконані відновлювальні роботи застрахованого транспортного засобу, а також понесено 250,00 грн. витрат за проведене автотоварознавче дослідження.      

Оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок вчинення виконробом —працівником підприємства відповідача п. 1.5 Правил дорожнього руху України, позивач просить стягнути з Комунального підприємства “Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва” вартість сплаченого страхового відшкодування та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження. На підтвердження вини працівника відповідача у заподіянні шкоди застрахованому автомобілю позивач надає копію постанови  про  притягнення його до адміністративної відповідальності в порядку ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

27.10.2005 р. між позивачем та Спіріним Антоном Романовичем укладено договір страхування транспортного засобу № 1-1090-005\05, відповідно до якого позивачем прийнято під страховий захист належний Спіріній Ганні Станіславівні автомобіль Daewoo Lanos, державний номер 487 67 КТ, 2003 року випуску.

Як вбачається з довідки відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Голосіївського району  підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві без вихідного номеру та дати і довідки № 3824 вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22.09.2006 р. по пр-ту Науки, 5 у м. Києві через наїзд на перешкоду у вигляді люку.

З матеріалів справи слідує, що обставина, котра зумовила настання вищевказаної аварійної ситуації слугувала причиною для застосування до громадянина Сущенка Віктора Миколайовича адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу відповідно до ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення за недотримання вимог п. 1.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.     

За порушення Сущенком В.М. п. 1.5 Правил дорожнього руху України 22.09.2006 р. о 21:00 в м. Києві по пр-ту Науки, 5 відділом Державної автомобільної інспекції з обслуговування Голосіївського району  підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 68,00 грн. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Сущенко В.М. працює виконробом Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва.

На думку позивача, оскільки постановою по справі про адміністративне правопорушення Сущенка В.М. притягнуто до відповідальності у зв'язку порушенням п. 1.5 Парвил дорожнього руху України, що зумовило нанесення пошкоджень застрахованому  автомобілю Daewoo Lanos, Комунальне підприємство “Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва” має нести відповідальність в порядку регресу перед позивачем, що прийняв під страховий захист вказане авто.

Для встановлення характеру та розміру шкоди заподіяної страхувальнику, позивачем було замовлено проведення оцінки автомобіля оцінювачем, внесеним до відповідного державного реєстру ТОВ “Піонер-Ассістанс” (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності ФДМУ № 4486/05 від 28.12.2005 р.).

Згідно зі звітом № 654 від 06.10.2006 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Daewoo Lanos, державний номер 487 67 КТ внаслідок його пошкодження через наїзд на люк , складає 5 371,36 грн.

Позивач, керуючись умовами договору № 1-1090-005\05 від 27.10.2005 р. на підставі заяви на виплату страхового відшкодування, дефектної відомості звіту про визначення вартості матеріального збитку від 06.10.2006 р., попередньої калькуляції від 04.10.2006 р. та страхового акту № 11/06-50 Т від 21.11.2006 р. здійснив виплату Спіріну А.Р. страхового відшкодування в сумі 4 203,50 грн. шляхом перерахування вказаної суми на рахунок ПП Рибачук Т.З. за відновлювальний ремонт, що підтверджується рахунком-фактурою № 0178-06 від 24.10.2006 р. та платіжним дорученням № 940 від 23.11.2006 р.  

Частиною 3 ст. 12 Закону України “Про дорожній рух” визначено, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху.

Пунктом 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 30.03.1994 р. № 198 передбачено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити -невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

18.09.2007 р. позивачем складено на ім'я відповідача претензію на  суму 4 453,50 грн. (вартість виплаченого страхового відшкодування та вартість автотоварознавчого дослідження). Відповідачем відповіді на вказану претензію не надано.    

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Разом з тим відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи витребуваних судом документів не надав, заявлені до суду вимоги не заперечив, доказів на їх спростування не надав.  

Зважаючи на встановлені постановою № АА 542510 по справі про адміністративне правопорушення обставини, якими стверджується вина громадянина Сущенка В.М. у порушенні Правил дорожнього руху України, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22.09.2006 р., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову, з огляду на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо сплаченого страхового відшкодування.      

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної позивачу як страхувальнику пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Daewoo Lanos, останній був змушений замовити проведення автотоварознавчого дослідження та сплатити його вартість у розмірі 250,00 грн. Тобто, дані збитки позивач поніс у зв'язку з відновленням порушеного права страхувальника. За таких обставин, виходячи з положень ст. 22 Цивільного кодексу України, витрати позивача у сумі 250,00 грн. слід вважати витратами, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) і такими, що підлягають стягненню з відповідача.     

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені ним витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального  кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. У ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального України кодексу передбачено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства “Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва” (03083, м. Київ, пр-т Науки, 53, ідентифікаційний код 03334894) на користь Закритого акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Форум” (04050, м. Київ, вул. Студентська, 6, ідентифікаційний код 31409021) 4 203 (чотири тисячі двісті три) грн. 50 коп. вартості страхового відшкодування, 250 (двісті п'ятдесят) грн. вартості автотоварознавчого дослідження, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                               С.В. Шабунін

Дата підписання: 05.11.2008 р.

справа №  46/101

20.08.08