Рішення

від 09.09.2008 по справі 33/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/278

09.09.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом                    товариства з обмеженою відповідальністю«Винфорт»

до                                 дочірнього підприємства «Астра»

про                                стягнення 9 657,19 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:           Бібік А.В. –представник за довіреністю № б/н від 28.08.2008 року;

від відповідача:       не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Винфорт»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до дочірнього підприємства «Астра»про стягнення заборгованості в сумі 9 657,19 грн. за договором поставки № 988/07 від 01.11.2007 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір поставки № 988/07 від 01.01.2007 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставляти у відповідності з замовленням відповідача, а відповідач приймає по товарно-транспортним накладним або рахунку-фактурі та оплачує в порядку, передбаченому договором, алкогольні напитки.

Відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 7 450,09 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, а саме:

- № РкС1К 8295 від 10.09.2007 року на загальну суму 1 212,35 грн.;

- № РкС1К 8662 від 19.09.2007 року на загальну суму 985,76 грн.;

- № РкС1К 8787 від 24.09.2007 року на загальну суму 970,25 грн.;

- № РкС1К 9045 від 01.10.2007 року на загальну суму 1 256,95 грн.;

- № РкС1К 9274 від 10.10.2007 року на загальну суму 1 014,56 грн.;

- № РкС1К 9492 від 17.10.2007 року на загальну суму 355,54 грн.;

- № РкС1К 9768 від 24.10.2007 року на загальну суму 771,97 грн.;

- № РкС1К 1027 від 31.10.2007 року на загальну суму 882,71 грн.

Відповідно до п.3.2 договору поставки № 988/07 від 01.11.2007 року, покупець оплачує вартість поставленого товару протягом 4 банківських днів з моменту продажі товару покупцем третім особам, але не пізніше 30 банківських днів з моменту передачі товару покупцю.

Як зазначає позивач, відповідачем було повернено товар: 30.11.2007 року на загальну суму 40,76 грн. та 26.03.2008 року на суму 1 081,52 грн.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви вказана партія товару не була повністю оплачена, а отже, сума основного боргу складає 6 327,81 грн.

У судове засідання 21.07.2008 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/278 від 03.07.2008 року не виконали, але представник відповідача через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що неявка представників сторін перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи на 09.09.2008 року.

24.07.2008 року суддя Мудрий С.М. звернувся до заступника Голови Господарського суд м. Києва Шевченка Е.О. з заявою про продовження строку вирішення справи № 33/278.

25.07.2008 року заступник Голови Господарського суду м. Києва Шевченко Е.О. ухвалою № 33/278 продовжив строк вирішення спору на один місяць.

У судовому засіданні 09.09.2008 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду та видаткові накладні (повернення товару): № R8-0000015 від 06.03.2008 року та R8-0002464 від 26.11.2008 року. Підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити, стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 6 327,81 грн., пеню в сумі 997,56 грн., штраф в розмірі 1 581,95 грн., індекс інфляції в розмірі 667,88 грн., три відсотки річних в розмірі 81,99 грн. та  витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але через загальний відділ діловодства подав відзив на позовну заяву вих. № 1 від 11.08.2008 року відповідно до якого не погоджується з розрахунком розміру пені та надав контррозрахунок пені, та у зв'язку з цим просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 208,45 грн. неправомірно нарахованої пені.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з перерахунком судом розміру пені та трьох процентів річних.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.3.2 договору поставки № 988/07 від 01.11.2007 року, покупець оплачує вартість поставленого товару протягом 4 банківських днів з моменту продажі товару покупцем третім особам, але не пізніше 30 банківських днів з моменту передачі товару покупцю.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву вих. № 1 від 11.08.2008 року відповідно до якого він не заперечує проти суми основної заборгованості, а тільки не погоджується з розрахунком пені.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 6 327,81 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 4.1 договору поставки № 988/07 від 01.11.2007 року передбачає, що у випадку прострочення оплати товару у відповідності зі статтею 3 даного договору, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 процента від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 1 статті 231 ГК України передбачає, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

23.10.07-31.10.071 212,35908,04,78

01.11.07-05.11.072 198,11508,04,82

06.11.07-12.11.073 168,36708,09,72

13.11.07-21.11.074 425,31908,017,46

22.11.07-28.11.075 439,87708,016,70

29.11.075 795,41108,02,54

30.11.07-05.12.075 754,65608,015,14

06.12.07-12.12.076 526,62708,020,03

13.12.07-31.12.077 409,331908,061,71

01.01.08-06.03.08

6610,0268

07.03.08-28.03.086 327,812210,076,30

Таким чином, загальна сума пені за перерахунком суду становить 497,20 грн. та підлягає задоволенню.

Пункт 4.2 договору поставки № 988/07 від 01.11.2007 року передбачає, що у випадку прострочки покупцем оплати товару понад 30 календарних днів у відповідності з статтею 3 даного договору покупець додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 25 процентів від суми неоплаченого в строк товару.

Відповідно до ч.2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, розмір штрафу в сумі 1 581,95 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції в розмірі 667,88 грн. підлягає задоволенню.

Розрахунок трьох процентів річних:

- 3%*1 212,35/365*9 = 0,90 грн.;

- 3%*2 198,11/365*5 = 0,90 грн.;

- 3%*3 168,36/365*7 = 1,82 грн.;

- 3%* 4 425,31/365*9 = 3,27 грн.;

- 3%*5 439,87/365*7 = 3,13 грн.;

- 3%*5 795,41/365*1 = 0,48 грн.;

- 3%*5 754,65/365*6 = 2,84 грн.;

- 3%*6 526,62/365*7 = 3,76 грн.;

- 3%*7 409,33/365*85 = 51,76 грн.;

- 3%*6 327,81/365*22 = 11,44 грн.

Таким чином, загальна сума трьох процентів річних за перерахунком суду становить 80,30 грн. та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з дочірнього підприємства «Астра» (04136, м. Київ, вул. Гречко, 22; р/р 26008700052201 в Шевченківському відділенні АКБ «Київ», МФО 300799, код ЄДРПОУ 32209537 або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт»(65012, м. Одеса, провулок В.Катаєва, 3; р/р 26000312626 в АБ «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 30704028) суму основного боргу 6 327 (шість тисяч триста двадцять сім) грн. 81 коп., пеню в сумі 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 20 коп., штраф в розмірі 1 581 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят одна) грн. 95 коп., індекс інфляції в розмірі 667 (шістсот шістдесят сім) грн. 88 коп., три відсотки річних в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 00 коп. та витрати  по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Мудрий С.М.