Ухвала

від 19.03.2012 по справі 22-ц-495/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 Справа № 22-ц-495/12 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І. Р.

Провадження № 22-ц/1390/495/12

Категорія - 27 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого -судді Курій Н.М.,

суддів: Мацея М.М., Зверхановської Л.Д.,

за секретаря Служали А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2010 року у справі за позовом Кредитної спілки «Шанс»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором кредиту,

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно в користь Кредитної спілки «Шанс»(р/р №265097473 в ЗАТ АКБ «Львів», МФО 325268, ЄДРПОУ 25230988) заборгованість за договором кредиту у розмірі 10 878 грн. 92 коп.; судовий збір в розмірі 108 грн. 79 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 10 серпня 2011 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з заочним рішенням суду, ОСОБА_2 оскаржила його в загальному порядку.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рішення суду не оскаржили.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Зокрема, ОСОБА_2 зазначає, що ні її, ні інших відповідачів по справі, які були поручителями по кредитному договору, на день ухвалення заочного рішення не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Крім того, не було належним чином повідомлено її і про інші судові засідання, які відбувалися по цій справі, що позбавило її можливості подати зустрічний позов, заперечення проти позову Кредитної спілки «Шанс»та докази в обґрунтування заперечення на позов. Таким чином, районним судом було порушено норми процесуального права, що передбачені ст.ст. 74, 76 ЦПК України.

Також апелянт зазначає, що районним судом порушено вимоги ст. 121 ЦПК України, якою передбачено, що після відкриття провадження у справі районний суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з копіями доданих до них документів, проте, районним судом цього зроблено не було.

Апелянт ОСОБА_2 стверджує, що районним судом не досліджено та не перевірено факт існування Кредитної спілки «Шанс»як юридичної особи, наявність ліцензії державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що б підтверджувало законність діяльності кредитної спілки та правомірність укладення кредитних договорів та договорів поруки, не перевірено чи дійсно вона була членом даної спілки та чи отримувала зазначені в рішенні суду кредитні кошти, оскілки районним судом не витребувано та не досліджено касового ордера про отримання нею кредиту.

Апелянт звертає увагу і на те, що районний суд не дослідив чи передбачено повноваження голови правління щодо підписання договорів від імені кредитної спілки у статуті Кредитної спілки «Шанс».

Апелянт просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені у відповідності до вимог ст.74 ЦПК України (а.с.82, 83), про причини неявки суд не повідомили та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались, тому розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до кредитного договору № 333 від 25.07.2008 р. відповідач ОСОБА_2 отримала кредит на 24 місяці в сумі 10 000,00 грн. на споживчі потреби зі сплатою 48 % річних за користування кредитом.

Згідно із договорами поруки за № 333 від 25.07.2008 р (а.с. 10,13) за кредитним договором № 333 від 25.07.2008 р. поручителями ОСОБА_2 виступили відповідачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки, а тому суд правильно встановив, що відповідно до положень ст.554 ЦК України останні відповідають за зобов'язаннями як солідарні боржники.

Також, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2, взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим станом на 22.09.2010 р. виникла заборгованість в розмірі 10 878,92 грн., з яких 7516,45 грн. заборгованість за тілом кредиту та 3 362,07 грн. відсотки за користування кредитом.

Розмір боргу стверджується копією розгорнутого розрахунку заборгованості станом на 22.09.2010 р., який складено позивачем у відповідності до умов кредитного договору та вимог Цивільного кодексу України, тобто відповідно до положень ст.60 Цивільно-процесуального України є належним доказом (а.с. 16).

Відтак, задовольняючи позов Кредитної спілки «Шанс», суд першої інстанції, дослідивши докази в справі й давши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку, що між сторонами склались договірні відносини, а відповідач ОСОБА_2 не виконувала належним чином взятих за договором зобов'язань щодо вчасного погашення кредиту, що призвело до утворення заборгованості за кредитним договором, яку суд обґрунтовано стягнув солідарно з відповідача ОСОБА_2 та поручителів за договорами поруки ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Крім того, матеріалами справи встановлено, що Кредитна спілка «Шанс»ще до досудового розгляду справи у районному суді неодноразово протягом квітня - вересня 2010 року надсилала апелянту ОСОБА_2 листи досудового попередження про повернення коштів за кредитним договором, які остання отримувала, що підтверджується повідомленнями про вручення (а.с. 18, 20 на звороті, 22 на звороті), проте, у досудовому порядку цей спір не врегулювала.

Не заслуговує на увагу посилання апелянта в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права у зв'язку з розглядом справи за відсутності відповідачів та не надання можливості подати суду як заперечення на позов, так і зустрічний позов, оскільки вони є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Матеріалами справи встановлено, що 05.10.2010 року на адреси відповідачів надіслано судову повістку-повідомлення із зазначенням часу та місця судового засідання призначеного на 20.10.2010 року, яку ОСОБА_3 отримала особисто 09.10.2010 року (а.с. 36), а судові повістки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повернулися назад до районного суду за закінченням терміну зберігання ( а.с. 39,40).

Також, 22.10.2010 року на адреси відповідачів надіслано судову повістку про те, що вони викликаються в судове засідання, яке призначено на 15.11.2011 року, яку ОСОБА_5 отримала 04.11.2010 року, а ОСОБА_3 -26.10.2010 року, що підтверджується повідомленнями про вручення із підписами відповідачів на звороті (а.с. 37, 38).

З довідки судового засідання від 15.11.2010 р. вбачається, що від представника позивача надійшла заява про слухання справи у його відсутності та незаперечення щодо ухвалення заочного рішення, а відповідачі у судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, хоча про час та місце були повідомлені належним чином та суду будь-яких поважних доказів своєї неявки не подали, у зв'язку з чим судовий розгляд було проведено без участі сторін, за результатами якого районним судом з дотриманням норм процесуального законодавства було ухвалено заочне судове рішення.

Щодо розрахунку боргу КС «Шанс»(арк. 16) та видаткового касового ордеру (арк. 15), то такі були предметом дослідження у суді першої інстанції, цим документам надано належну оцінку, зокрема, у видатковому касовому ордері апелянт власноручно вказала суму, яку вона отримала, поставила дату та підпис, а тому суд першої інстанції дійшов підставного висновку про те, що факт отримання грошових коштів є доведеним.

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.

Судом першої інстанції було досліджено Статут КС «Шанс», де на арк. 27 абз. 1. п. 1 зазначено, що голова правління має право без довіреності представляти інтереси кредитної спілки та дії від її імені(арк. 25-28). Згідно з довідкою статистики головою правління є Ходневич Ірина Андріївна (арк. 29).

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ кредитна спілка існує як юридична особа та дані щодо припинення її діяльності відсутні.

Кредитна спілка зареєстрована як фінансова установа, що підтверджується свідоцтвом № 282 від 08.04.2004 про реєстрацію фінансової установи, Ліцензією на надання фінансових послуг та відповідно до ст. 21 закону України «Про кредитні спілки »і Статуту має право надавати кредити.

Відповідно до статуту кредитної спілки, спостережна рада має право делегувати повноваження органу правління щодо прийняття членів кредитної спілки.

Згідно з витягом з протоколу органу правління КС «Шанс»від 25 липня 2008 року ОСОБА_2 є членом кредитної спілки «Шанс».

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом правильно встановлено фактичні обставини справи, зібраним доказам дана оцінка, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, передбачена ЦПК України, тому колегія суддів доходить до висновку, що рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.