Постанова

від 24.04.2012 по справі 8/5009/6199/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 8/5009/6199/11 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара-2009", м. Запоріжжя

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012

зі справи № 8/5009/6199/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Лантан", м.Феодосія

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара-2009", м. Запоріжжя

про стягнення 30000,00грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача -не з'явився;

відповідача - не з'явився.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивач звернувся з позовом до відповідача, згідно з яким просив стягнути 30000,00грн. попередньої оплати.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.11.2011 (суддя Попова І.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012 (колегія суддів у складі: суддя Бойченко К.І. -головуючий, судді Чернота Л.Ф. і Шевкова Т.А.), позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 30000,00грн. попередньої оплати.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції від 10.11.2011 та постанову апеляційного суду від 25.01.2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- у жовтні місяці 2010 після узгодження в телефонному режимі на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара-2009" було направлено замовлення на відвантаження піску будівельного на листопад 2010 року з доставкою на станцію Айвазовська, код 471809;

- на виконання зазначеного листа відповідачем було виставлено позивачу рахунок від 18.10.2010 № СФ-0000201 на суму 88430,40грн.;

- згідно з квитанцією від 25.10.2010 № ПН 16961 позивач перерахував відповідачу 30000,00 грн. як передоплату за пісок річковий згідно з рахунком-фактурою від 18.10.2010 № СФ-0000201;

- постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011 у справі № 8/5009/292/11 було скасовано рішення суду першої інстанції від 03.03.2011 та встановлено, "що в даному випадку між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини з усного правочину купівлі-продажу піску, які підтверджуються виставленням відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000201 від 18.10.2010 та частковою його оплатою шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 30000грн. (квитанція № ПН16961 від 25.10.2010). Тому, в даному випадку до подання позову до суду позивачу необхідно було здійснити дії по відмові від подальших стосунків щодо поставки товару і вимагати від відповідача повернути отримані кошти за нормами ст. 693 Цивільного кодексу України. У зв'язку з перерахуванням суми передплати в розмірі 30000,00грн. з посиланням на вищезгаданий рахунок-фактуру, у позивача виникло право на отримання від відповідача піску річкового на суму передплати у розмірі 30000,00грн. Відповідач був зобов'язаний поставити позивачу пісок річковий на суму передплати саме у листопаді 2010 року, відомості щодо узгодження сторонами строків поставки відповідачем піску річкового на адресу позивача на відповідну суму передплати матеріали справи не містять";

- у серпні 2011 позивач направив на адресу відповідача вимогу щодо поставки піску у кількості 7 вагонів (483 тонн), який було оплачено згідно з рахунком від 18.10.2010 № СФ-0000201;

- листом від 08.09.2011 № 08/09 відповідач повідомив позивача, що оплачена ним продукція знаходиться на складі продавця та має бути вивезена покупцем самотужки або за наявності згоди покупця буде відвантажена залізницею за його рахунок;

- листом від 12.09.2011 № 11/011 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму передоплати у розмірі 30000,00 грн. та вважати договір розірваним.

Звертаючись з позовом до суду, позивач обґрунтував його ст.ст.530, 690 ЦК України та наполягав на стягненні з відповідача 30000,00грн. попередньої оплати.

Вказані обставини стали предметом спору у господарському суді.

Сукупності встановлених по справі обставин суди попередніх інстанцій дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст.532,612,664 ЦК України, дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача 30000,00грн. попередньої оплати.

При цьому суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що наявність у відповідача обов'язку повернути зазначену суму попередньої оплати підтверджується поданими у справі доказами і не суперечить вимогам частини другої статті 664 ЦК України, згідно з якою, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Запорізької області від 10.11.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012 зі справи № 8/5009/6199/11 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара-2009" -без задоволення.

Суддя Селіваненко В.П. Суддя Львов Б.Ю. Суддя Харченко В.М.