Рішення

від 18.04.2012 по справі 5017/924/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2012 р.Справа № 5017/924/2012

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Істок"

Відповідачі: 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Грін - Груп"

2) публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес - Банк"

про визнання недійсним кредитного договору

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: ОСОБА_1 -довіреність від 03.01.2012р.

від відповідача 2: ОСОБА_2 . -довіреність від 23.11.2011р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалися перерви до 14год.00хв. 13.04.2012р. та 13.04.2012р. до 12год.00хв. 18.04.2012р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Істок" (надалі -ТОВ "Істок"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Грін - Груп" (надалі -ТОВ "Грін-Груп") та публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес - Банк" (надалі -Банк) в якому просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги (зміну сторони у зобов'язанні) від 06.03.2012р.

Разом із позовними вимогами позивачем у позові були заявлені вимоги щодо застосування заходів про забезпечення позову, а саме: зобов'язання ТОВ "Грін-Груп" надати оригінал спірного договору від 06.03.2012р.; зобов'язати відповідачів надати банківські виписки, що підтверджують перерахування коштів за договором про відступлення права вимоги від 06.03.2012р.; заборони відповідачам та іншим особам вчиняти будь-які дії, що стосуються предмета спору, а саме відчуження нерухомого майна у будь-який спосіб, а також було заявлене клопотання щодо залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору -арбітражного керуючого Кормільцева М.А. та голову комітету кредиторів -товариство з обмеженою відповідальністю "Море плюс".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.03.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Враховуючи те, що відповідно до п.2.3. ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при подачі заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1,5 мінімальної заробітної плати, а саме 1609,5 грн., але позивачем зазначений судовий збір сплачено не було. Саме з цих підстав вимоги позивача щодо забезпечення позову судом залишені без задоволення.

До початку розгляду справи по суті позивачем 09.04.2012р. було надано до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 10526/2012) відповідно до якої позивач уточнив підстави позову.

Під час розгляду справи судом у задоволені клопотання позивача, визначеного у позові та уточнені до нього щодо залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору -арбітражного керуючого Кормільцева М.А. та голову комітету кредиторів - товариство з обмеженою відповідальністю "Море плюс" було відмовлено з підстав його необґрунтованості та недоведеності позивачем чим саме розгляд даної справи може вплинути на права та обов'язки третіх осіб.

13.04.2012р. позивачем знову до суду були надані клопотання: про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача - арбітражного керуючого Кормільцева М.А. (вх. № 11162/2012); про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача - голову комітету кредиторів -товариство з обмеженою відповідальністю "Море плюс" (вх. № 11165/2012); про забезпечення позову (вх. № 11164/2012), в яких судом також було відмовлено так як зазначені клопотання вже були розглянуті судом раніше.

Позивачем було надано суду клопотання (вх. № 11223/2012) щодо призначення справи № 5017/924/2012 до колегіального розгляду. У задоволенні зазначеного клопотання судом було відмовлено з підстав його необґрунтованості.

Також позивачем до суду надано клопотання (вх. № 11224/2012) про призначення судово-бухгалтерської експертизи. У задоволенні зазначеного клопотання судом було відмовлено з підстав його необґрунтованості та не відповідності суті заявленого позову.

Клопотання позивача (вх. № 11163/2012) щодо витребування доказів судом було задоволено частково.

Надану позивачем заяву від 18.04.2012р. (вх. № 11663/2012) про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що додатковий представник позивача Леснічевський Р.Г. не має можливості бути присутнім у судовому засіданні, суд залишив без задоволення виходячи з того, що у судових засіданнях приймав участь представник позивача ОСОБА_3., який діяв на підставі довіреності № 2 від 20.03.2012р. виданої позивачем, яка на час розгляду справи була чинною, надавав пояснення по суті спору, був повідомлений про час та місце судових засідань належним чином.

Доказів скасування довіреності № 2 від 20.03.2012р. або поважності підстав неможливості участі у судових засіданнях представника позивача ОСОБА_3. позивач у встановленому порядку суду не надав.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, , що підтверджується протоколом судового засідання від 13.04.2012р. та особистим підписом представника позивача у повідомленнях про оголошення перерви (т.с.2, а.с.4, 5) які наявні у матеріалах справи, але в судове засідання не з 'явився, про поважність підстав неявки суд не повідомив.

Як зазначено у другому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п.4. ч. 2 ст. 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Представник Відповідача 1 -ТОВ "Грін-Груп" проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченнях на позов (вх. № 11133/2012) та просить суд у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Відповідач 2 -ПАТ "АБ "Експрес - Банк" письмової позиції суду не надав, але в судових засіданнях його представник проти позову заперечує, просить суд у задоволені позову відмовити.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив:

10.11.2006р. між АБ "Експрес-Банк" (надалі -кредитодавець) та ТОВ "Істок" (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір № 1220/06, відповідно до п.1.1. якого кредитодавець зобов'язується, на умовах зазначеного договору, відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію (надалі -кредит) на поповнення обігових коштів та/або придбання основних засобів з лімітом максимальної заборгованості 6000000 грн., строком на три роки з 10.11.2006р. по 10.11.2009р. зі сплатою 16 % річних, а позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит, сплатити проценти за його користування, сплатити інші платежі за кредитом у встановлених договором рамках і строках та виконати інші свої зобов'язання, передбачені договором в повному обсязі.

Пунктом 2.1. кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором є:

- іпотека цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, 106, що розміщений на загальній площі 6006,7 м 2 , площа земельної ділянки 6070 м 2 , заставною вартістю 5545560 грн.;

- іпотека комплексу нежилих будівель та споруд, що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, 112, що розміщені на загальній площі 987,3 м 2 , площа земельної ділянки 1850 м 2 , заставною вартістю 677082 грн.;

- іпотека комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 1, що розміщені на загальній площі 2211,3 м 2 , площа земельної ділянки 1850 м 2 , заставною вартістю 1396325 грн.;

- застава устаткування цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, 106, згідно переліку у додатку до договору застави устаткування, заставною вартістю 2994111 грн.;

- застава устаткування комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 1, згідно переліку у додатку до договору застави устаткування, заставною вартістю 1006801 грн.;

- застава мереж та комунікацій по вул. Ізмаїльська, 106, Одеської області, м. Білгород-Дністровський, заставною вартістю 292202,60 грн.;

- застава мереж та комунікацій по вул. Маршала Бірюзова, 1, Одеської області, м. Білгород-Дністровський, заставною вартістю 156131,30 грн.;

- порука малого приватного підприємства "Будівельник" на повну суму заборгованості позичальника;

- порука виробничо-комерційної фірми "СКП" на повну суму заборгованості позичальника;

- а також інші види забезпечення виконання зобов'язань згідно із правочинами, які можуть бути укладені з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором незалежно від того, зазначені вони в кредитному договорі чи ні.

У відповідності до приписів п.5.2. до обов'язків позичальника віднесено, зокрема: використати кредит на зазначені у п.1.1 кредитного договору цілі, сплатити проценти та комісію за його користування та повернути його кредитодавцеві в порядку та на умовах, визначених договором (п.п.5.2.1.); повідомити кредитодавця письмово з наданням оригіналів та/або належним чином засвідчених копій відповідних підтверджуючих документів в строк не пізніше трьох робочих днів з моменту настання будь-якої з нижченаведених подій, у тому числі: порушення справи про банкрутство (абз. 3 п.п.5.2.7.); виникнення будь-якої події, що будь-яким чином може вплинути на виконання ним кредитного договору або на його фінансовий стан (абз. 4 п.п.5.2.7.)

Згідно із п. 7.4. кредитного договору будь-яка інформація, включаючи умови цього договору, передана однією із сторін іншій в період дії цього договору, розголошення якої може завдати збитків будь-якій із сторін, вважається конфіденційною і не може бути передана третім особам за виключенням випадків, передбачених законом.

10.11.2006р. між ТОВ "Істок" (надалі - Іпотекодавець) та АБ "Експрес-Банк" (надалі - іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки, згідно з п.1.1. якого, цей договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з умов кредитного договору № 1220/06 від 10.11.2006р., укладеному між АБ "Експрес-Банк" та ТОВ "Істок", а також по сплаті комісій, можливих штрафів та пені, що передбачені кредитним договором та відшкодуванню збитків в повному обсязі, під якими розуміються витрати, понесені Іпотекодержателем, не одержані ним доходи внаслідок невиконання чи неналежного виконання зобов'язань по кредитному договору, а також витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 1.2. договору іпотеки встановлено, що у відповідності до Закону України "Про іпотеку" Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне нерухоме майно (надалі -предмет іпотеки):

- комплекс нежилих будівель та споруд, що знаходяться у м. Білгород-Дністровський по вул. Ізмаїльська, 112, що розміщені на загальній площі 987,3 м2, площа земельної ділянки 1850 м 2 та складаються у цілому з: літ. №1 - виробничий корпус, загальною площею 382,8 м 2 ; літ. №2 - прохідна, загальна площа 8,6 м 2 ; літ. №3 - виробничо - побутовий корпус, загальною площею 92,7 м 2 ; літ. №4 - виробничий корпус, загальною площею 97,3 м 2 ; літ. №5 - вбиральня; літ. №6 - виробничо-побутовий корпус, загальною площею 107,5 м 2 ; літ. №7 - виробничий корпус, загальною площею 16,7 м 2 ; літ. №8 - склад, загальною площею 180,0 м 2 ; літ. №9 - склад, загальною площею 97,2 м 2 ; літ. №10 - компресорна, загальною площею 4,5 м 2 ; літ. №11 - площадка для утилізації відходів, що належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд, видане виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 07.08.2002р. на підставі вішення м 2 №498 від 30.07.2002р. і зареєстрованого у Білгород-Дністровського МБТІ 07.08.2002 року під № 1-476 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 7303526, балансовою вартістю 1187392 грн. Загальна вартість нерухомого майна згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №115099991, виданого КП "Білгород-Дністровське БТІ" складає 1 187 392грн.;

- цілісний майновий комплекс, що знаходиться у місті Білгород-Дністровський, по вул. Ізмаїльська, 106, на земельній ділянці розміром 6070 м 2 , та складається у цілому з: літ. №1 - будівля цеху по виробництву консервної тари, загальною площею 366,2 м 2 ; літ. №4 - будівля виробничого корпусу № 1, загальною площею 1106,9 м 2 ; літ. №5 - будівля АПК, загальною площею 986,1 м 2 ; літ. 7 - будівля виробничого корпусу № 2, загальною площею 1417,8 м 2 ; літ. №8 - прохідна, загальною площею 28,1 м 2 ; літ. №10 - електрощитова, загальною площею 24,4 м 2 ; літ. №12 - цех по виробництву консервної кришки, загальною площею 59,0 м 2 ; літ. №14 - корпус складських приміщень, загальною площею 906,5 м 2 ; літ. №14-а - прибудова до холодильника, загальною площею 19,0 м 2 ; літ. №14-6 - котельня, загальною площею 33,6 м 2 ; літ. №14-в - бойлерна, загальною площею 39,8 м 2 ; літ. №15 - виробничий корпус, загальною площею 212,9 м 2 ; літ. №15-а - діфростерна, загальною площею 41,3 м 2 ; літ. №17 - лабораторія, загальною площею 69,3 м 2 ; літ. №18 - склад металу, загальною площею 57,5 м 2 ; літ. №19 -трансформаторна підстанція, загальною площею 23,2 м 2 ; літ. №20 - трансформаторна підстанція, загальною площею 26,2 м 2 ; літ. №21 - підвал, загальною площею 99,0 м 2 ; літ. №22- очисний флотатор; літ. №23 - будівля, загальною площею 17,3 м 2 ; літ. №24 - компресорна, загальною площею 28,3 м 2 ; літ. №7в - будівля (незавершене будівництво), загальною площею 444,3 м 2 , що належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на цілісний майновий комплекс, видане виконкомом Білгород-Дністровської міської ради, 02.02.2000р. на підставі рішення №48 від 02.02.2000р. і зареєстрованого у Білгород-Дністровському МБТІ 02.02.2000р. під №1-476 та в електронному реєстрі прав власності на. нерухоме майно, реєстраційний номер 1625489, балансовою вартістю 3 556 958 грн. Загальна вартість нерухомого майна згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №11750349, виданого КП "Білгород-Дністровське БТІ" 06.09.2006 року складає 3 556 958грн.;

- комплекс будівель та споруд, що знаходяться у місті Білгород-Дністровський, по вул. Маршала Бірюзова, 1, на земельній ділянці розміром 9470 м 2 та складається у цілому з: літ. № 1 - прохідна, загальною площею 10,0 м 2 ; літ. №2 - гараж, загальною площею 55,8 м 2 ; літ. №3 - побутова будівля, загальною площею 115,1 м 2 ; літ. №5 - виробнича будівля, загальною площею 6,7 м 2 ; літ, №6 - виробнича будівля, загальною площею 37,2 м 2 ; літ. №8 - цех заморозки, загальною площею 113,5 м 2 ; літ. №9 - виробнича будівля, загальною площею 490,2 м 2 ; літ. №9'" - виробничий цех, загальною площею 384,1 м 2 ; літ. №10 - трансформаторна підстанція, загальною площею 59,3 м 2 ; літ. №Ц - цех по переробленню рибопродукції, загальною площею 170,0 м 2 ; літ. №12 - цех по переробленню рибопродукції, загальною площею 29,7 м 2 ; літ. №13 - будівля станції охолодження, загальною площею 56,4 м 2 ; літ. №Л4 - цех по переробленню рибопродукції,загальною площею 93,7 м 2 ; літ. №15 - цех по переробленню рибопродукції, загальною площею 175,7 м 2 ; літ. №16, 16а, 16б, 16в - цех по переробленню та зберіганню цибулі, загальною площею 122,0 м 2 ; літ. №19 - мийка, загальною площею 62,1 м 2 ; літ. №20 - виробнича будівля, загальною площею 8,8 м 2 ; літ. №21 - майстерня, загальною площею 31,1 м 2 ; літ. №22 - котельня, загальною площею 59,9 м 2 ; літ. №23 - жироловка; літ. №24 - прибудова, загальною площею 130,0 м 2 з належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконкомом Білгород-Дністровської міської ради, 30.09.2004р. на підставі рішення №655 від 27.09.2004р. і зареєстрованого Білгород-Дністровським МБТІ в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.10.2004 року, реєстраційний № 7681507, балансовою вартістю 2421277 грн. Загальна вартість нерухомого майна згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №11510069, виданого КП "Білгород-Дністровське БТІ" 11.08.2006р. складає 2 421 276грн.

Відповідно до п.1.4. договору іпотеки вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 7618967,00 грн. (

Пункт 1.5. договору іпотеки визначає що строк дії договору - до повного виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором.

Пункт 1.6. договору іпотеки встановлює що при виникненні передбачених кредитним договором підстав до стягнення заборгованості за Кредитним договором Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок цього свої вимоги у повному обсязі, а саме: суму кредиту, відсотки за користування кредитом, покриття збитків, викликаних простроченням виконання, неустойку.

Пунктом 2.5. договору іпотеки до обов'язків Іпотекодавця віднесено попереджати Іпотекодержателя про всі відомі йому права третіх осіб на предмет іпотеки. У разі, коли Іпотекодавець не попередить в установленому порядку Іпотекодержателя про права третіх осіб на предмет іпотеки, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання від Іпотекодавця або зміни умов даного договору іпотеки.

Відповідно до 2.8. договору іпотеки Іпотекодержатель зобов'язаний у випадку, коли предмет іпотеки реалізовано у зв'язку з невиконанням або не належним виконанням Іпотекодавцем зобов'язань по кредитному договору, повернути Іпотекодавцю суму, що перевищує розмір забезпечених цим договором вимог Іпотекодержателя.

Розділом 3 договору іпотеки визначено наступний порядок звернення на предмет іпотеки та реалізацію предмета іпотеки.

У разі невиконання або неналежного;виконання Іпотекодавцем кредитного договору, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання кредитного договору, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У разі набуття Іпотекодержателем права на здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки на підставах передбачених чинним законодавством України та цим говором, Іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки, будь-яким з нижче зазначених способів, обраним ним на власний розсуд: за рішенням суду;за виконавчим написом нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя (яким є відповідне застереження в цьому договорі).

При зверненні стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду або виконавчим надписом нотаріуса, початкова вартість реалізації предмету іпотеки визначається ходячи з оцінки предмета іпотеки, проведеної відповідним суб'єктом оціночної діяльності на момент звернення стягнення на предмет іпотеки.

При зверненні стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя вартість реалізації предмета іпотеки визначається в договорі про задоволення вимог Іпотекодержателя укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем.

Згідно з п. 5.2. договору іпотеки на період дії цього договору на предмет іпотеки накладається заборона відчуження до повного виконання Іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором.

10.11.2006р. договір іпотеки було посвідчено приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 та зареєстровано у реєстрі під № 5201.

У період з 01.08.2008р. по 01.04.2009р. між АБ "Експрес-Банк" (надалі -кредитодавець) та ТОВ "Істок" (надалі -позичальник) було укладено договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1220/06 від 10.11.2006р. (т.с.1, а.с.29-31), відповідно яких сторонами змінювалися проценти за користування кредитом, порядок сплати комісій Банку та погашення кредиту та процентів за кредит.

10.11.2009р. між АБ "Експрес-Банк" (надалі -кредитодавець) та ТОВ "Істок" (надалі - позичальник) було укладено договір № 5 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1220/06 від 10.11.2006р. відповідно до якого сторони суттєво змінили умови кредитного договору, а саме виклали кредитний договір № 1220/06 від 10.11.2006р. у новій редакції.

Відповідно до нової редакції п.1.1. кредитного договору встановлено, що кредитодавець зобов'язується, на умовах зазначеного договору, відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію (надалі -кредит) на поповнення обігових коштів та/або придбання основних засобів з лімітом максимальної заборгованості 6000000 грн., строком з 10.11.2006р. по 31.03.2010р. зі сплатою: з 10.11.2006р. по 31.07.2008р. 16% річних, з 01.08.2008р. по 02.09.2008р. зі сплатою 18 % річних, а починаючи з 03.09.2008р. кредит в сумі 5 999 291,36 грн. зі сплатою з 03.09.2008р. по 31.03.2009р. 18% річних, а з 01.04.2009р. по 10.11.2009р. зі сплатою 23% річних, а з 11.11.2009р. по 31.03.2010р. включно із сплатою 25 % річних, а позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит, сплатити проценти за його користування, сплатити інші платежі за кредитом у встановлених договором рамках і строках та виконати інші свої зобов'язання, передбачені договором в повному обсязі.

Згідно з новою редакцією п.2.3. кредитного договору кредит видається одноразово в сумі і в термін, визначений у п.1.1. кредитного договору.

Пунктом 2.5. кредитного договору у нової редакції визначено, що повернення отриманого кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, зазначений у кредитному договорі, в сумах та в терміни, визначені Графіком повернення кредиту, наведеному у Додатку № 2, що є невід'ємною частиною кредитного договору, а у випадку, якщо такий не був встановлений не пізніше дати повернення кредиту, зазначеної в п.1.1. кредитного договору.

Відповідно до нової редакції п.3.1. кредитного договору забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором є:

- іпотека комплексу нежилих будівель та споруд, що знаходяться у м. Білгород-Дністровський по вул. Ізмаїльська, 112;

- іпотека цілісного майнового комплексу, що знаходяться у м. Білгород-Дністровський по вул. Ізмаїльська, 106;

- іпотека комплексу будівель та споруд, що знаходяться у м. Білгород-Дністровський по вул. Маршала Бірюзова, 1;

Загальна заставна вартість іпотеки складає 7 618 967 грн.

- застава устаткування цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, 106;

- застава устаткування комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 1;

- застава мереж та комунікацій по вул. Ізмаїльська, 106, Одеської області, м. Білгород-Дністровський;

- застава мереж та комунікацій по вул. Маршала Бірюзова, 1, Одеської області, м. Білгород-Дністровський;

- порука малого приватного підприємства "Будівельник" на повну суму заборгованості позичальника;

- а також інші види забезпечення виконання зобов'язань згідно із правочинами, які можуть бути укладені з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором незалежно від того, зазначені вони в кредитному договорі чи ні.

Також сторонами підписано додаток № 2 до кредитного договору -Графік сплати кредиту (т.с.1., а.с. 36).

01.12.2009р. між ТОВ "Істок" (надалі - Іпотекодавець) та АБ "Експрес-Банк" (надалі - іпотекодержатель) у зв'язку із внесенням змін до кредитного договору № 1220/06 від 10.11.2006р. та договором № 5 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1220/06 від 10.11.2006р., укладеного 10.11.2009р. було укладено договір № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 10.11.2006р., згідно з яким сторони домовилися внести зміни до п.1.1. договору іпотеки та викласти його в наступній редакції:

"1.1. Цей договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з умов кредитного договору № 1220/06 від 10.11.2006р. (договорів про внесення змін та/або доповнень, які укладені та будуть укладені між сторонами в майбутньому і які будуть невід'ємною частиною вищезазначеного кредитного договору), укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодателем, по поверненню суми кредиту у розмірі 5 999 291,36 грн., строком по 31.03.2010р. включно, із сплатою 25 % річних по ньому у строки, встановлені кредитним договором та договорами про внесення змін до нього (надалі -основне зобов'язання), а також сплати комісій, можливих штрафів та пені, що передбачені кредитним договором а також, відшкодуванню збитків в повному обсязі, під якими розуміються витрати, понесені Іпотекодержателем, не одержані ним доходи внаслідок невиконання чи неналежного виконання зобов'язань по кредитному договору, а також витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і звернення стягнення на предмет іпотеки."

Відповідно до п. 2 договору № 1 інші умови договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 10.11.2006р. по реєстру № 5200, залишити без змін.

Пунктом 3 договору № 1 цей договір про внесення є невід'ємною частиною договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 10.11.2006р. по реєстру № 5200.

Пунктом 4 договору № 1 встановлено, що він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

01.12.2009р. Договір № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 10.11.2006р. було посвідчено приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 та зареєстровано у реєстрі під № 2659.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2010р. за заявою ТОВ "Істок" було порушено провадження у справі № 32/78-10-2331 про банкрутство ТОВ "Істок". Зазначеною ухвалою було введено процедуру розпорядження майном боржника, визначено розпорядника майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено боржнику та іншим особам вчиняти дії по відчуженню майна боржника, внесення майна боржника та його інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються без згоди розпорядника майном боржника.

У зв'язку із порушенням зобов'язань кредитним договором та виникненням у ТОВ "Істок" заборгованості зі сплати кредиту та відсотків Банк у період з 16.11.2010р. по 25.01.2011р. листами (т.с.1,а.с.90-96) звертався до ТОВ "Істок" з вимогою про погашення заборгованості за ним договором у сумі 9 778 679,25 грн.

Проте, як зазначає представник Банку та не спростовано представником ТОВ "Істок" зазначені листи залишені без відповіді.

Як вбачається із протоколу зборів кредиторів ТОВ "Істок" від 28.02.2011р. (т.с.1., а.с.127-128) згідно реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою попереднього засідання господарського суду Одеської області від 28.01.2011р. по справі № 32/78-10-2331, Банк визнано кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Істок".

20.12.2011р. між Банком (Первісний кредитор) та ТОВ "ГРІН ГРУП" (Новий кредитор) було укладено договір № 2 про відступлення права вимоги. Зазначений договір було укладено на підставі рішення правління Банку, оформленого протоколом засідання правління від 13.07.2010р. (т.с.1, а.с.150-151).

Відповідно до п.1.1. договору № 2 Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає частину права вимоги , що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Кредитним договором № 1220/06 від 10.11.2006р. (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істок», код ЄДРПОУ 24759439, що розташоване за адресою: Україна, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, 106 (далі - Боржник), в обсязі і на умовах, що викладені нижче.

Відступлення права вимоги здійснюється на платній основі (п.1.2. договору 3 2).

Згідно з п.1.3. договору № 2 належність Первісному кредиторові права вимоги, що передається Новому кредиторові за цим Договором, підтверджується Кредитним договором № 1220/06 від 10.11.2006 року (зі змінами та доповненнями) та Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.01.2011 року по справі № 2-32/78-10-2331 (попередній номер справи - 32/78-10-2331), відповідно до якої затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок", до першої черги якого включено вимоги ПАТ "АБ "Експрес-Банк" (Первісний кредитор за цим Договором) у сумі 7 034 681,38 грн.

Пунктом 1.4. договору № 2 встановлено, що відповідно до п. 1.1. цього Договору Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, в частині, що дорівнює 3034681,38 грн. До Нового кредитора не переходить право на отримання прибутку та стягнення штрафних санкцій за порушення Основного договору Боржником.

Пунктом 1.5. договору № 2 визначено, що перехід права вимоги згідно умов цього Договору від Первісного кредитора до Нового кредитора здійснюється в момент повного виконання Новим кредитором п.2.1. цього Договору.

Перехід права вимоги за цим Договором від Первісного кредитора до Нового кредитора оформляється відповідним Актом приймання-передачі прав вимоги за формою, що визначена у Додатку № 1 до цього Договору та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.6. договору № 2 після виконання Новим кредитором п. 2.1. цього Договору: відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України, цей Договір є доказом наявних у Нового кредитора прав вимоги за Основним договором стосовно Боржника в частині, що дорівнює 3034681,38 грн.; Сторони укладають та нотаріально посвідчують Договір про відступлення права вимоги (зміну сторони в зобов'язанні) за Договором іпотеки від 10.11.2006р., укладеним між Первісним кредитором та Боржником, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровської нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_4. по реєстру № 5200. Сторони погодили, що всі витрати щодо укладення нотаріального посвідчення такого договору несе Новий кредитор; за цим Договором Новий кредитор одержує право вимоги до Боржника в частині що дорівнює 3 034 681,38 грн. за Основним договором.

Пунктом 1.7. договору № 2 сторонами погоджено, що відповідно до ч. і ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна Первісного кредитора на Нового кредитора за Основним договором здійснюється без згоди боржника.

У відповідності до п. 2.1. договору № 2 згідно з розміром права вимоги, що переходить до Нового кредитора за і Договором, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти в розмірі 3034681,38 грн.. у вигляді одноразового платежу шляхом безготівкового перерахування на рахунок Первісного кредитора, протягом трьох банківських днів з дати укладення Основного договору.

Пунктом 3.2. договору 3 2 встановлено, що Новий кредитор зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за цим Договором в термін до 01.01.2012р., шляхом поштового надсилання (з повідомленням про вручення) Боржнику копії цього Договору та відповідного повідомлення.

Відступлення частини вимоги згідно з цим Договором не тягне за собою ніяких змін умов Основного договору, окрім заміни Первісного кредитора Новим кредитором щодо частини вимог (п.5.4. договору).

На виконання п.1.5. договору № 5 між Банком та ТОВ "ГРІН ГРУП" було підписано Додаток № 1 до договору № 2 -акт приймання - передачі прав вимоги.

15.02.2012р. між Банком (Первісний кредитор) та ТОВ "ГРІН ГРУП" (Новий кредитор) було укладено договір № 2/2 про несення змін та доповнень до Договору про відступлення права вимоги № 2 від 20.12.2011р., відповідно до якого сторони вирішили пункт 1.6. Договору доповнити підпунктом наступного змісту:

"Сторони укладають договір про відступлення права вимоги за договором застави від 10.11.2006 року, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровської нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_4 за реєстровим № 5202 (в частині мереж і комунікацій - інвентарні номери 5001 та 5002). Сторони погодили, що всі витрати щодо укладення та нотаріального посвідчення такого договору несе Новий кредитор."

Пункт 2.1. Договору викласти в новій редакції:

"2.1. Згідно з розміром права вимоги, що переходить до Нового кредитора за цим Договором, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти в розмірі 3034681,38 грн. шляхом безготівкового перерахування на рахунок Первісного кредитора наступним чином:

- грошові кошти в розмірі 2 400 000,00 грн. Новий кредитор сплачує протягом трьох банківських днів з дати укладання Договору про зміни;

- грошові кошти в розмірі 634 681,38 грн. Новий кредитор сплачує протягом 2 (двох) місяців з дати укладання Договору про зміни."

Пункт 3.2. Договору викласти в новій редакції:

"3.2. Новий кредитор зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за цим Договором в термін до 01.05.2012р. шляхом поштового надсилання (з повідомленням про вручення) Боржнику копії цього Договору та відповідного повідомлення".

Пунктом 5 Договору про зміни визначено, що він є невід'ємною частиною Договору та додатків до нього та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін.

Інші положення Договору, які не порушені даним Договором про зміни залишаються

незмінними та Сторони підтверджують по ним свої зобов'язання (п.6 Договору про зміни).

Як вбачається із матеріалів справи ТОВ "ГРІН ГРУП" перерахувало на рахунок Банку 15.02.2012р. 2400000 грн. 05.03.2012р. - 634681,38 грн., що підтверджується виписками по рахунку № 290930014 за 15.02.2012р. та за 05.03.2012р.(т.с.1, а.с.111).

На час розгляду справи № 5017/924/2012 договір № 2 від 20.11.2011р. та договір № 2/2 від 15.02.2012р. є чинними.

06.03.2012р. між Банком (Первісний іпотекодержатель) в особі керуючого Одеської філії ПАТ "АБ "Експрес-Банк" ОСОБА_7., яка діяла на підставі довіреності, посвідченої 03.03.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 136 (т.с. 1, а.с.148) та ТОВ "ГРІН ГРУП" (Новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення права вимоги (зміну сторони в зобов'язанні), відповідно до умов якого сторони дійшли згоди про наступне:

1. Первісний іпотекодержатель передає Новому іпотекодержателю, а Новий іпотекодержатель приймає право вимоги, що належить Первісному іпотекодержателю, і стає Іпотекодержателем за Договором іпотеки, посвідченим 10.11.2006р. приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 за реєстровим № 5200, зі змінами та доповненнями (надалі - Основний договір), укладеним між Первісним іпотекодержателем та Боржником, згідно з яким іпотекою майна Боржника забезпечені вимоги Первісного іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № 1220/06 від 10.11.2006р., право вимоги Первісного іпотекодержателя за яким відступлене Новому іпотекодержателю згідно Договору про відступлення права вимоги № 1 від 20.07.2011р. та № 2 від 20 грудня 2011 року (зі змінами та доповненнями).

2. Відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги № 2, укладеного між Первісним іпотекодержателем та Новим іпотекодержателем 20.11.2011р., Новий іпотекодержатель одержав право вимоги до Боржника за Кредитним договором в розмірі 3034681,38 грн.

3. Відповідно до п. 1.1. цього Договору Первісний іпотекодержатель передає Новому іпотекодержателю, а Новий іпотекодержатель приймає право вимагати від Боржника виконання зобов'язань за Кредитним договором та/або Основним договором, а у випадку їх невиконання - право звернути стягнення на Майно Боржника а саме:

- комплекс нежилих будівель та споруд, що знаходиться в місті Білгород-Дністровський по вулиці Ізмаїльській під № 112, на земельній ділянці розміром 1850 м 2 , що належить Боржнику на підставі Свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд, виданого виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 07.08.2002р. і зареєстрованого у Білгород - Дністровському МБТІ 07.08.2002р. під № 1-476 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 7303526;

- цілісний майновий комплекс, що знаходиться у місті Білгород-Дністровський по вулиці Ізмаїльській під № 106 (сто шість), на земельній ділянці розміром 6070 м 2 , що належить Боржнику на підставі Свідоцтва про право власності на цілісний майновий комплекс, виданого виконкомом Білгород -Дністровськрї міської ради 02.02.2000р. і зареєстрованого у Білгород - Дністровському МБТІ 02.02.2000р. під № 1-476 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 1625489;

- комплекс будівель та споруд, що знаходиться у місті Білгород-Дністровський по вулиці Маршала Бірюзова під № 1 (один), на земельній ділянці розміром 9470 м 2 , що належить Боржнику на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 30.09.2004 року і зареєстрованого у Білгород-Дністровському МБТІ 01.10.2004 року в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 7681507, що належить Первісному Іпотекодержателю, відповідно до умов Основного договору.

4. Всі умови Основного договору, примірник якого є невід'ємною частиною цього Договору, дійсні для Нового іпотекодержателя, а цей Договір є доказом наявності у Нового іпотекодержателя прав вимоги до Боржника за Основним договором.

5. Новий іпотекодержатель свідчить, що повідомлений про наявність процедури; банкрутства Боржника по справі № 2-32/78-10-2331 (попередній № 32/78-10-2331), що розглядається Господарським судом Одеської області.

6. Відповідно до ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна Первісного заставодержателя на Нового заставодержателя за Основним договором здійснюється без згоди Боржника .

7. Новий іпотекодержатель зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за цим Договором в термін до 16.03.2012р., шляхом поштового відправлення (з повідомленням: про вручення) Боржнику примірника цього Договору та відповідного повідомлення."

06.03.2012р. Договір про відступлення права вимоги (зміну сторони в зобов'язанні) було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано у реєстрі під № 250.

Позовні вимоги щодо визнання договору про відступлення права вимоги (зміну сторони в зобов'язанні) від 06.03.2012р. позивач обґрунтовує наступним:

По-перше, кредитним договором №1220/06 від 10.11.2006р. (із змінами та доповненнями), укладеним між Позивачем та Відповідачем не було передбачене будь-яке відступлення права вимоги (заміну сторону у зобов'язанні) відтак, на думку позивача, договірна передача зобов'язальних вимог кредитора всупереч положенням кредитного договору або всупереч законодавчій забороні є підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до положень статей 203, 215 ЦК України.

Крім того, як зазначив позивач, його не повідомлено про укладання між відповідачами оспорюваного договору, чим позбавлено прав, які звичайно має сторона господарських (цивільних) відносин з наявність обтяжливих умов. В кості доказу не повідомлення позивачем надано суду поштовий конверт, журнал "Покупай" № 26 за березень 2012р. та акт про відкриття отриманого від ТОВ "ГРІН ГРУП" конверту від 19.03.2012р.

По-друге, як зазначає позивач, укладення оспорюваного договору під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2010р. у справі № 32/78-10-2331 протиречить п 43 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року за № 15, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

По-третє, оспорюваний договір про відступлення права вимоги укладений на платній основі, а тому, на думку позивача, за своєю правовою природою є договором факторингу, й не може бути підставою виникнення у Відповідача-1 права вимагати від Позивача виконання зобов'язань за кредитним договором № 1220/06 від 10.11.2006 р., оскільки суперечить ст. 1079 ЦК України, нормам Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Закону України "Про банки і банківську діяльність" .

Враховуючи вищенаведені підстави, позивач вважає, що укладенням оспорюваного договору, Відповідачі порушили його права та охоронювані законом інтереси, що й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Стаття 13 ЦК України встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Стаття 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16. ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 144 ГК України встановлено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як зазначено у позові, наявність мораторію на задоволення вимог кредиторів, що був накладений по справі № 32/78-10-2331 про банкрутство Позивача є обставиною, що унеможливлює укладання між Відповідачами оспорюваного договору про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 43 Постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" дія мораторію поширюється виключно на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов 'язально-правового характеру на всі види забезпечення виконання зобов 'язань неплатоспроможного боржника, зокрема зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, на вимоги щодо стягнення фінансових санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення тощо.

Проте, відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009р. "Про судову практику в справах про банкрутство", Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30 червня 1999 р. № 784-XIV, далі -Закон), Господарським процесуальним кодексом України (далі -ГПК), іншими законодавчими актами України.

Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми ряду законів містять положення, що не суперечать Закону, а доповнюють його, зокрема:

- пунктом 8 частини першої статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 р. № 606-ХІV "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає обов 'язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

- у частині шостій статті 126 Господарського кодексу України (далі -ГК) визначено, що якщо корпоративне підприємство через дії або бездіяльність холдингової компанії виявиться неплатоспроможним та визнається банкрутом, то холдингова компанія несе субсидіарну відповідальність за зобов 'язаннями корпоративного підприємства;

- відповідно до статті 30 Закону України від 10 квітня 1992 р. № 2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції Закону від 14 березня 1995 р. № 98/95-ВР) у разі банкрутства орендар відповідає за свої борги не орендованим майном, а майном, яке належить йому на праві власності, відповідно до законодавства України;

- згідно з частиною третьою статті 23 Закону України від 18 листопада 2003 р. № 1255-ІV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", частиною другою статті 33 Закону України від 5 червня 2003 р. № 898-ІV "Про іпотеку" у разі порушення провадження у справі про банкрутство заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, який є майном боржника, незалежно від настання строку виконання забезпеченого заставою зобов 'язання.

За відсутності суперечностей у змісті норм судам слід застосовувати положення Закону в системному взаємозв 'язку з приписами інших законів.

У випадках колізії нормативних приписів Закону та співвідносних норм інших законів судам слід керуватися роз 'ясненнями Конституційного Суду України (далі -КСУ), викладеними в пункті 3 мотивувальної частини його Рішення від 3 жовтня 1997 р. № 4-зп про набуття чинності Конституції України. У цьому Рішенні КСУ роз 'яснено: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше". Відповідні роз 'яснення КСУ слід застосовувати і до інших законів, приписи яких інакше, ніж Закон, мають протягом визначеного в них строку регулювати окремі питання.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийнятий 14.05.1992 р. та введений в дію 01.07.1992р.

Закон України "Про іпотеку" прийнятий 05.06.2003р. та введений в дію з 01.01.2004 року.

Отже, з огляду на вищенаведене, з урахуванням роз'яснень Конституційного суду України, на думку суду, норми більш пізнішого у часі закону (Закон України "Про іпотеку") мають переважне значення, ніж норми іншого закону, що був прийнятий раніше (Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), якщо вони регулюють, встановлюють або змінюють один і той же предмет правовідносин.

Відповідно до п.1 розділу 8 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про іпотеку", цей Закон набирає чинності з 1.01.2004 року. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону (п. 2 розділу 8 Закону).

Вищенаведене по аналогії стосується і Закону України "Про іпотеку", який, відповідно до розділу 8 "Прикінцеві та перехідні положення" набрав чинності з 01.01.2004р., тобто, значно пізніше ніж Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 2 розділу 8 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про іпотеку" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Як встановлено матеріалами справи, Позивач вказує, що його не було повідомлено про укладення між Відповідачами оспорюваного договору, що замість належного повідомлення у поштовому конверті на адресу Позивача відповідачем 1 було надіслано журнал. У якості підтвердження цього Позивач надав суду акт від 19.03.2012р. про відкриття конверту, отриманого від ТОВ "ГРІН ГРУП" (т.с.1, а.с.138), в якому представником 3-го відділення ДП УДППЗ "Укрпошта" та двома працівниками Позивача було зафіксовано той факт, що у поштовому конверті знаходився журнал.

З цього приводу, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

По-перше, відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

По-друге, як встановлено матеріалами справи, листи та документи що направлялися ТОВ "ГРІН ГРУП" до Позивача доставлялися спеціально службою кур'єрської доставки Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»(в особі Одеської дирекції, далі - УДППЗ «Укрпошта»), що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними повідомленнями (т.с.1, а.с.107, 108).

Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (надалі - Правила надання послуг поштового зв'язку) передбачено, що у разі виникнення сумнівів щодо вмісту поштової кореспонденції її отримувач повинен у відповідній формі зазначити про це під час отримання такої кореспонденції на корінці служби кур'єрської доставки УДППЗ "Укрпошта" або відмовитися від отримання такої кореспонденції.

Відповідно до ч. 5 п. 109 Правил надання послуг поштового зв'язку, про відмову одержувача від одержання поштового відправлення, в якому під час розкриття виявлено нестачу, заміну, зіпсуття чи пошкодження вкладення, працівник поштового зв'язку складає акт у трьох примірниках, який підписується ним, керівником об'єкта поштового зв'язку і одержувачем. Один примірник такого акта видається одержувачу, а поштове відправлення з одним примірником акта підлягає поверненню відправнику.

Також, відповідно до п. 114 Правил надання послуг поштового зв'язку, одержувач може відмовитися від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, про що на поштовому відправленні, бланку поштового переказу або повідомленні про надходження поштового відправлення, поштового переказу робиться відповідна позначка, яка засвідчується його підписом. Підпис представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти, скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Отже, вищенаведене дає підстави суду дійти висновку, що акт від 19.03.2012р. на який посилається Позивач у якості доказу не отримання повідомлення від ТОВ "ГРІН ГРУП" про заміну кредитора не є належним та припустимим доказом порушення Відповідачем 1 приписів ст. 516 ЦК України.

Пунктом 4 кредитного договору передбачено, що всі умови Основного договору дійсні для ТОВ "ГРІН ГРУП", який став Новим іпотекодержателем, та сам кредитний договір є доказом наявності у ТОВ "ГРІН ГРУП" прав вимоги до ТОВ "Істок".

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна ПАТ "АБ "Експрес-Банк" на ТОВ "ГРІН ГРУП" за кредитним договором здійснюється без згоди Боржника - ТОВ "Істок".

Матеріали справи свідчать про відсутність з боку ТОВ «Істок»будь-яких дій щодо виконання ним обов'язків, передбачених кредитним договором № 1220/06 від 10.11.2006 року та договором іпотеки від 10.11.2006 року.

Враховуючи те, що Позивачем не виконано зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору, за його особистою ініціативою порушено процедуру банкрутства, саме це стало підставою для ініціювання Банком відступлення права вимоги до ТОВ "ГРІН ГРУП" з метою погашення останнім заборгованості ТОВ "Істок" перед Банком, враховуючи неможливість ТОВ "Істок" здійснити це власними силами.

Відповідно до ст. 526 ЦКУ, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 528 ЦК України встановлено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512 - 519 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 516, 517 ЦК України, ТОВ "ГРІН ГРУП" належним чином повідомив ТОВ "Істок" про заміну кредитора в зобов'язанні, первісним кредитором за кредитним договором під час укладання договору про відступлення права вимоги було передано до ТОВ "ГРІН ГРУП" всі необхідні документи, що підтверджують його права, як нового кредитора.

Таким чином, на думку суду, укладаючи Договір про відступлення права вимоги від 06.03.2012 року, ТОВ "ГРІН ГРУП" та Банком були виконані всі умови, що ставляться чинним законодавством України до процедури здійснення таких угод.

Договором є погоджена дія двох або більше сторін, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.ч. 1,2,4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України (надалі - ГКУ) передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 6 ст. 11 ЦКУ у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Таким чином, укладаючи та підписуючи як Кредитний договір так і договір іпотеки, ТОВ "Істок" погодився з усіма умовами, обов'язками та правовими наслідками в разі їх порушення, що були викладені в цих документах.

Порушення Позивачем умов як кредитного договору, так и договору іпотеки передбачає настання наслідків, які обумовлені цими договорами, таким чином у ТОВ «Істок», на думку суду, відсутні будь-які правові підстави щодо визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 06.03.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у ст. 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою , притриманням, завдатком.

У відповідності до п. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель (яким є Відповідач 2 за цим позовом) має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором.

Згідно п. 1 ст. 33 вказаного Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, відповідно до ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов'язанням не допускається у разі видачі заставної. Після видачі заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.

Як вбачається із тексту договору іпотеки від 10.11.2006р., а саме з п.5.1. договору за його умовами заставна не видається.

Щодо твердження Позивача про наявність в оспорюваному договорі елементів договору факторингу суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, Відповідачами договір відступлення права вимоги від 06.03.2012р. укладено між Відповідачами у нотаріальній формі, саме так як і договір іпотеки від 10.11.2006р.

Відповідачами погоджені умови передання частини прав Відповідача 2 за Кредитним договором від 10 листопада 2006 року № 1220/06 Відповідачу 1 на платній основі (п. 1.2 договору від 20 грудня 2011 року № 2).

Згідно п. 1.4 Договору від 20 грудня 2011р. № 2 Відповідачами погоджений перехід права вимоги в частині, яка дорівнює 3034681,38 грн., без права на отримання прибутку та стягнення штрафних санкцій за порушення Кредитного договору ТОВ "Істок".

Зазначена в Договорі сума є складовою частиною загальної суми заборгованості ТОВ "Істок" перед Банком, про що окремо вказано в п. 1.3 Договору від 20 грудня 2011р. № 2.

Загальна сума заборгованості ТОВ "Істок" за кредитним договором підтверджена довідкою від 14.03.2012р наданою Банком, відповідно до якої станом на 21.07.2011р. заборгованість ТОВ "Істок" за Кредитним договором від 10.11.2006р. № 1220/06, що визнана судом по справі про банкрутство ТОВ "Істок", становила 7 034 615 грн.

Таким чином, Відповідачами погоджений порядок проведення розрахунків за відступлення права вимоги боргових зобов'язань Позивача в частини, що дорівнює частині вартості його заборгованості перед Банком. Саме в цьому і полягає умова платності договору.

Поряд с цим, суд дійшов до висновку, що погодження Сторонами відступлення права вимоги на платній основі не є ознаками договору факторингу в розумінні ст. 1074 ЦК України виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Тобто, за договорами факторингу плату одержує набувач прав вимоги (фактор) як компенсацію за надання коштів в розпорядження іншої сторони (клієнта), в обмін на відступлення права вимоги до боржника

Зазначене ніяким чином не відноситься до характеру домовленостей за договором від 20 грудня 2011р. № 2, оскільки Новим кредитором - ТОВ "ГРІН ГРУП" перед Первісним кредитором - Банком компенсована частина заборгованості Боржника - ТОВ "Істок" перед Первісним Кредитором без будь якого її дисконтування, що підтверджено матеріалами справи (т.с.1, а.с.110).

Тому на думку суду, ствердження Позивача про наявність в оспорюваному договорі ознак договору факторингу не обґрунтоване та спростовується матеріалами справи, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до п. 5. та п. 7. Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11. 2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", якими передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Крім того, суд зазначає, що згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони самостійно несуть ризик недостатності поданих ними доказів, отже Позивач зобов'язаний довести за допомогою належних та допустимих доказів факт порушення спірним правочином його прав та/або охоронюваних законом інтересів, а також ще наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що Позивач не надав суду належних та припустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Істок" не обґрунтовані, не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові -відмовити повністю.

Повне рішення складено 20.04.2012р.

.

Суддя Цісельський О.В.