Рішення

від 23.09.2008 по справі 40/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  40/129

23.09.08

 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм-Центр»

 про стягнення заборгованості у сумі 14 308,96 грн.

Суддя: Пукшин Л.Г.

 Представники:

 Від позивача: Конта М.П. за дов. № 53 від 31.05.2008

 Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - Позивач) з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм-Центр»(далі - Відповідач) заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 607 від 21.05.2004 року з урахуванням пені та збитків від інфляції у сумі 14 308,96 грн., вказану суму перерахувати до Державного бюджету України.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням з боку Відповідача взятих на себе за Договором оренди зобов'язань щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів з посиланням на пункти 3.2., 3.3., 3.5., 5.2. Договору оренди та ст.ст. 258, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 225, 343 ГК України, ст. ст. 10, 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Ухвалою суду від 22.07.2008 року порушено провадження у справі № 40/129, розгляд справи призначений на 12.08.2008.

У судове засідання призначене на 12.08.2008 року з'явився представник Позивача вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.07.2008 виконав частково.

Відповідач у судове засідання не з'явився вимоги ухвали суду не виконав про причини неявки суд не повідомлений. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялась на адресу Відповідача, що вказана в позовні заяві та у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвалами суду в порядку ст. 77 ГПК розгляд справи відкладався на 09.09.2008, 16.09.2008 та 23.09.2008.

23.09.2008 року Позивач у судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені із врахуванням вимог ст. 258 ЦК України та просить суд стягнути з Відповідача до Державного бюджету суму основного боргу у розмірі 9 429,49 грн. та  збитків від інфляції в розмірі 3 145,48 грн. Відповідач в черговий раз не з'явився в судове засідання, причини не явки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог Позивач стверджує, що 21 травня 2004 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності  № 607.

16 березня 2006 року сторони уклали додатковий договір до Договору оренди № 607 від 21.05.2004, відповідно до якого Відповідач отримав у строкове платне користування  державне нерухоме майно, загальною площею 623,7 кв.м. розміщене за адресою М. Київ, вул. Ташкентська, 60, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Укртрансфармація»з метою розміщення аптечного складу та офісу.

Відповідно до п. 2 Додаткового договору п. 3.1 договору № 607 викладено в новій редакції: «орендна плата визначається на Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ  за базовий місяць розрахунку –лютий 2006 року 7 198,44 грн.».

Перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховуються до державного бюджету та 30% на рахунок Балансоутримувача (п. 3.3. Договору).

Згідно п. 5.6. Договору сторони домовилися, що Орендар (Відповідач) подає Орендодавцю копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та розрахунковий рахунок Балансоутримувача до 12 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Як стверджує Позивач, Відповідачем не виконувалися договірні зобов'язання щодо вчасності та повноти сплати орендних платежів, тобто порушувалися умови п. 3.3 Договору та положення ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», внаслідок чого виникла заборгованість перед державним бюджетом у сумі 9 429,49 грн.

01.11.2007 року Відповідачем було передано орендоване майно, згідно Акта прийому-передачі (повернення) нерухомого майна Позивачу.

Позивач направив на адресу Відповідача листа від 02.04.2007 № 30-05/2314 з вимогою погасити заборгованість по орендним платежам до державного бюджету, яка виникла за період квітень 2006 по лютий 2007. За твердженням Позивача дана вимога залишена без задоволення, кошти не сплачені

Крім цього, Позивач зазначає, що відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Таким чином, керуючись ст.ст. 258, 625 ЦК України та п. 3.5. Договору Позивач просить суд стягнути з Відповідача до Державного бюджету України пеню у розмірі 1 733,99 грн. та збитки від інфляції сумі 3 145,48 грн.

З огляду на порушення Відповідачем зазначених норм законодавства та умов договору Позивач просить суд стягнути з Відповідача до Державного бюджету заборгованість по орендним платежам з урахуванням індексу інфляції та пені у розмірі 14 308, 96 грн.

В судовому засіданні 23.09.2008 Позивач надав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені із врахуванням вимог ст. 258 ЦК України та просить суд стягнути з Відповідача до Державного бюджету суму основного боргу у розмірі 9 429,49 грн. та  збитків від інфляції в розмірі 3 145, 48 грн.

Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, причин неявки повноважних представників суд не повідомлений.

Керуючись статтею 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення надані сторонами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В порядку передбаченому ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наявні у матеріалах справи докази судом встановлено, що 21.05.2004 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 607.

На підставі зазначеного договору та акта приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 21.05.2004 Позивач передав а Відповідач отримав у строкове платне користування державне нерухоме майно площею 1 105,5 кв.м., розміщене за адресою М. Київ, вул. Ташкентська, 60, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Укртрансфармація»(майно передавалося в оренду для розміщення офісу –137,3 кв.м. та складу 968,2 кв.м.).  

Згідно Акта здачі-приймання нерухомого майна від 06.03.2006 Відповідач повернув частину орендованого приміщення Позивачу, загальною площею 481,8 кв.м. У зв'язку з чим, 16 березня 2006 року сторони уклали додатковий договір до Договору оренди № 607 від 21.05.2004, відповідно до якого Відповідач отримав у строкове платне користування  державне нерухоме майно, загальною площею 623,7 кв.м. розміщене за адресою М. Київ, вул. Ташкентська, 60, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Укртрансфармація», з метою розміщення аптечного складу та офісу.

Отже, Відповідач, отримавши у користування об'єкт договору оренди, зобов'язаний сплачувати за користування орендну плату в розмірі та порядку визначеному умовами договору.

Відповідно до твердження Позивача та наявні в матеріалах справи докази судом встановлено, що Відповідач повернув майно Орендодавцю (Позивачу) 15.02.2007 року на підставі акта приймання-передачі (повернення) майна.

Відповідно до п.5.14 Договору у разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання) Орендар зобов'язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна Балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі Акта передачі-приймання.

Виходячи з вимог ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Аналогічна норма міститься і в ГК України (ч.7 ст. 180).

Керуючись ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів  цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк  його виконання, то воно підлягає виконанню  у цей строк  (термін)  (ст. 530 ЦК України).

Згідно з ст.  629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в порядку, ст. 625 ЦК України.

Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлені вище факти, та наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи відсутність пояснень чи заперечень Відповідача стосовно заявлених вимог, суд вважає обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню позовні вимоги за розрахунком Позивача.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.193, 180 ГК України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм-Центр»(02121, м. Київ, вул. Ташкентська, 60 ідентифікаційний код 32590492) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, до Державного бюджету (на рахунок ВДК у Шевченківському районі м. Києва, р/р 31111094700011, код 26077968 ГУДК в м. Києві, МФО 820019, КЕКД: 22080300) заборгованість по орендним платежам у розмірі 9 429,49 грн. (дев'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень сорок дев'ять копійок) та збитків від інфляції у розмірі 3 145,48 грн. (три тисячі сто сорок п'ять гривень сорок вісім копійок).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм-Центр»(02121, м. Київ, вул. Ташкентська, 60 ідентифікаційний код 32590492) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, до Державного бюджету України 125,75 грн. (сто двадцять п'ять гривень сімдесят п'ять копійок) державного мита та 118, 00 грн. (сто вісімнадцять гривень нуль копійок) витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. Видати накази відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Пукшин Л.Г.