cpg1251
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 березня 2012 року 09:42 № 2а-1865/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 07.03.2012 р. № 07/02), ОСОБА_2 (довіреність від 07.03.2012 р.)
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 03.03.2012 р. № 11/9//10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітеко» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фітеко»з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2011 р. № 0001162330, прийнятого ДПІ у Подільському районі м. Києва, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «екологічний податок з юридичних осіб -надходження від реалізації палива податковими агентами» на суму 253961 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ДПІ прийшла до помилкового висновку щодо того, що позивач є податковим агентом та повинен утримувати і сплачувати екологічний податок. Позивач зазначає, що у спірний період отримував нафтопродукти з нафтобази, які (нафтопродукти) реалізовувались іншими оптовими постачальниками. Позивач вважає, що в силу норм ПК України, які діяли у спірний період, виходячи із їх суті і призначення щодо регулювання відносин у сфері сплати екологічного податку, при оптовому продажу нафтопродуктів для цілей визначення податкового агента має значення факт продажу пального останнім у ланцюгу оптовим постачальником особі, яка надалі здійснює роздрібний продаж пального з поставкою нафтопродуктів на пункт продажу (АЗС) цієї особи. Позивач зазначає, що придбаває паливо у оптових постачальників та реалізує паливо оптовим постачальникам, а відтак, за даних відносин щодо реалізації нафтопродуктів, не є податковим агентом відносно сплати екологічного податку, у зв'язку з чим вважає спірне рішення таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та просить його скасувати.
ДПІ у свою чергу заявляє, що в силу п. 241.2. ПК України позивач, як особа, що здійснює оптову торгівлю паливом є податковим агентом, який повинен сплачувати екологічний податок, а відтак, враховуючи те, що позивач є оптовим постачальником, висновки ДПІ, покладені в основу оскаржуваного рішення є законними та обґрунтованими, а отже підстав для скасування спірного рішення не має.
У судовому засіданні представник ДПІ пояснив, що на думку податкового органу за наявності ланцюгу оптових постачальників кожен з них повинен сплачувати екологічний податок.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.03.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Фітеко»(код з ЄДР 21594570; зареєстроване 08.10.1998 р.; адреса: м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/а) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р. про що складено акт перевірки від 10.10.2011 р. № 394/23-205-21594570 (далі -Акт перевірки).
У п. 3.5.2.1.3. Акту перевірки відносно правильності обчислення і повноти нарахування до бюджету екологічного податку (стор. 28) зазначено наступне.
Так, в Акті перевірки зазначено, що позивач декларував екологічний податок із значенням «0».
ДПІ встановлено його заниження в сумі 253 961,00 грн. у т.ч. по періодам: 1 кв. 2011 р. -120 982 грн., 2 кв. 2011 року -132 979 грн.
В контексті наведеного в акті перевірки також зазначено, що у періоді, який перевірявся одним із видів діяльності ТОВ «Фітеко»була оптова торгівля паливо-мастильними матеріалами.
На думку ДПІ, в порушення п/п. 242.1.4., п. 244.1., 240.2., 241.2.1. ПК України, ТОВ «Фітеко», як податковий агент, який здійснював оптову торгівлю паливом, не нарахувало екологічного податку, а саме:
Вид паливаКількість, тСтавка податку за тн. (ст.244.1 Податкового Кодексу), грн. 50% від ставок (п.2 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового Кодексу), грн.Сума Податку, грн. І квартал 2011 року Дизельне пальне Л-0,20-62 1970,146 52 26 51223,80 Дизельне пальне ЈN-590 (сорт Р, вид II) 3476,978 30 15 52154.67 Бензин А-76,92,95 310,150 68 34 10545,10 Дизельне пальне (євро) 12,742 30 15 191,13 Дизель паливо ТБД (біопаливо) 0 58 29 0 Паливо суднове ТС-62 181,215 68 34 6161.3 Дизельне паливо з 0,2 27,169 52 26 706,40 Всього за 1 кв. 2011р. 5978,4 - - 120982,0 II квартал 2011 року Дизельне пальне Л-0,20-62 4488,627 52 26 116704.30 Дизельне пальне EN-590 (сорт F, вид II) 1,908 30 15 28.62 Бензин А-92,95 275,075 68 34 9352.55 Дизельне пальне (євро) 54,515 30 15 817.73 Дизель паливо ТБД (біопаливо) 209,506 58 29 6075.70 Паливо суднове ТС-62 0 68 34 0 Дизельне паливо з 0,2 0 52 26 0 Всього за 2 кв. 2011р. 5029,631 - - 132979,0 Всього за період: 11008,03 - - 253961,0 Наведені обставини щодо обсягів поставок та інших відомостей, пов'язаних із здійсненням операцій з поставки, сторонами визнаються та не заперечуються.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до п/п. 14.1.57. ПК України (в редакції на час здійснення операцій з придбання та реалізації палива) екологічний податок, це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.
Згідно з п. 240.2. ПК України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.
Згідно з положеннями п. 241.1. ПК України («Податкові агенти») податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.
Відповідно до п. 241.2. ПК України (в редакції на час здійснення операцій з оптової купівлі і продажу позивачем палива) до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які:
- (п/п. 241.2.1. ПК України) здійснюють оптову торгівлю паливом;
- (п/п. 241.2.2. ПК України) здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті), тобто податковими агентами є суб'єкти, які здійснюють реалізацію у роздріб палива, крім випадків, коли таке пальне придбане цим суб'єктом у осіб, які здійснювали оптовий продаж палива роздрібним продавцям.
При цьому, об'єктом та базою оподаткування є, зокрема: обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами (п/п. 242.1.4. ПК України).
Згідно з п. 249.1. ПК України суми податку обчислюються платниками податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податковими агентами самостійно щокварталу.
Відповідно до п/п. 250.1. ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу. Згідно з п/п. 250.2.2. ПК України платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем знаходження пунктів продажу палива . Відповідно до п/п. 14.1.210. ПК України пункт продажу палива, це стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю (оптову та/або роздрібну) нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом.
В контексті наведеного слід зазначити, що під роздрібною торгівлею розуміється вид економічної діяльності суб'єктів господарювання з продажу (без перероблення) населенню нових та вживаних товарів, призначених переважно для споживання громадянами (приватними особами) або домашніми господарствами, у магазинах, універсальних магазинах, лавках і кіосках, посилкових торгових фірмах, торговими посередниками тощо (коди згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) - 50.10.2, 50.30.2, 50.40.2, 50.50.0, 52.1, 52.2, 52.3, 52.4, 52.5, 52.6) (Інструкція щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 24 жовтня 2005 р. № 327, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.11.2005 р. за № 1350/11630). При цьому, в розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оптова торгівля, це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання, а під роздрібною торгівлею розуміється діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
Наведені положення п. 241.2. ПК України у сукупності та, зокрема, положення п/п. 241.2.1., п/п. 250.2.2. ПК України ПК України, дають підстави вважати, що за тих умов та правил, що діяли у спірний період, для цілей визначення податкового агента із сплати екологічного податку при оптовій реалізації палива, має значення наявність безпосередніх відносин оптового постачальника з роздрібним покупцем, при здійсненні операцій між якими оптовий продавець реалізує роздрібному продавцю паливо для цілей здійснення останнім операцій з роздрібної реалізації палива, що вбачається з положень п/п. 241.2.2. ПК України у взаємозв'язку з приписами п/п. 241.2.1. ПК України.
Саме за наявності таких відносин та в силу наведених вище приписів законодавства виконання функцій податкового агенту покладається на особу, яка здійснює останній оптовий продаж палива суб'єкту господарювання, який в свою чергу придбаває його для цілей роздрібної реалізації палива.
Наведені вище норми законодавства, яки діяли у спірний період, не містили положень які б покладали виконання функцій податкового агенту на осіб, які перед останнім у ланцюгу оптовим постачальником здійснювали оптовий перепродаж пального до останнього оптового постачальника, який у свою чергу здійснює продаж пального особі, яка здійснює роздрібний продаж пального.
По суті існуючі на той час правила щодо визначення податкового агента призначені для їх застосування при класичній схемі реалізації пального, тобто за наявності роздрібного торгівця та придбання ним палива у одного оптового продавця, без врахування можливої наявності кількох оптових постачальників у ланцюгу до роздрібного продавця, що однак не є підставою для покладання функцій податкового агенту на кожного або окремих оптових постачальників у ланцюгу до останнього оптового постачальника, який по суті і є особою, яка виконує функції податкового агенту.
В контексті наведеного слід зазначити, що до матеріалів справи позивачем додано наступні договори на поставку позивачем нафтопродуктів: № 1/01-11 від 04.01.2011 р. між ТОВ «Фітеко»(продавець) та ПП «Райагропостач»(покупець) з додатками; № 2/01-11 від 04.01.2011 р. між ТОВ «Фітеко»(продавець) та Командитне товариство «Гермес»(покупець); № 3/01-11 від 04.11.2011 р. між ТОВ «Фітеко»(продавець) та МЧФ «Сігма-С»(покупець); № 4/01-11 від 04.01.2011 р. між ТОВ «Фітеко»(продавець) та ТОВ «Інком-Буднафта»(покупець) з додатками; № 6/01-11 від 04.11.2011 р. між ТОВ «Фітеко»(продавець) та ПП «Смоляр Валентин Омельянович»(покупець); № 07/01 від 04.01.2011 р. між ТОВ «Фітеко»(продавець) та ТОВ «БазісІнвестОйл»(покупець); № 11/01-11 від 04.01.2011 р. між ТОВ «Фітеко»(продавець) та ПП «Контраст»(покупець); № 27/2-11 від 01.02.2011 р. між ТОВ «Фітеко»(продавець) та ПП «Маленовський Олександр Михайлович»(покупець) з додатками; № 32/03-11 від 11.03.2011 р. між ТОВ «Фітеко»(продавець) та ТОВ «ПТФ «Дайна»(покупець); № 38/03-11 від 01.03.2011 р. між ТОВ «Фітеко»(продавець) та ТОВ «Контанго Трейд»(покупець); № 44/4-11 від 01.04.2011 р. між ТОВ «Фітеко»(продавець) та ТОВ «Фірма «Панхім»(покупець);
із змісту яких, та із змісту наявних у справі видаткових накладних, актів приймання-передачі пального, товарно-транспортних накладних за вищенаведеними договорами,
із змісту договорів про відповідальне зберігання позивачем палива за наведеними вище договорами,
а також із змісту договорів про придбання позивачем палива у наступних постачальників за наступними договорами: № 05/06/1-09 від 05.06.2009 р. з ТОВ «Компанія-Інтеграл» (із додатками), № 41 від 23.09.2009 р. з ВАТ «Закарпатнефтепродукт-Мукачево»(з додатками), № 511жд від 05.01.2011 р. з ПП «Луч-97»з додатками, № 08/1-11 від 21.01.2011 р. з ТОВ «БазисІнвестОйл»з додатками, № Уп-00267 від 03.02.2011 р. з ТОВ «Укрпротехенерго», № 55 від 20.05.2011 р. з ТОВ «Елемент-СА», видаткових накладних та актів приймання-передачі пального у зазначених постачальників,
та із свідоцтв про визнання (щодо виробництва пального на ОАО «Мозырский нефтеперерабатывающий завод» (Республіка Білорусь) у січні -лютому 2011 року,
не вбачається , що позивач здійснював поставку нафтопродуктів на пункт продажу палива (в розумінні п/п. 14.1.210. ПК України) для цілей роздрібної реалізації покупцем палива. Поставка в даному випадку відбувалася на умовах -наливний пункт продавця (FCA), станція призначення (CPT) або базис поставки - «нафтобаза»та ДПІ не надано доказів існування у цих покупців АЗС для цілей роздрібної реалізації нафтопродуктів та здійснення покупцями роздрібної реалізації пального або ж здійснення позивачем у спірний період інших операцій з поставки пального особам, які здійснюють роздрібний продаж пального.
При цьому, як вбачається з положень додатків до договорів між позивачем (покупцем) та особами, які здійснювали оптовий продаж пального позивачу, у ціну нафтопродуктів включений екологічний податок , який, як зазначено в додатках, сплачується відповідно до вимог ПК України.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскільки ДПІ не доведено фактів реалізації позивачем, як оптовим постачальником, нафтопродуктів особам, які здійснюють продаж палива на АЗС кінцевим споживачам, тобто для цілей роздрібної реалізації, а також враховуючи те, що виходячи з наведеної вище сукупності первинних та інших документів позивач фактично здійснював оптовий перепродаж нафтопродуктів у ланцюгу кількох оптових постачальників де позивач не є особою, що здійснювала продаж пального особам, які здійснюють роздрібну торгівлю паливом на АЗС, підстав для покладання на позивача функцій податкового агенту в контексті спірних відносин не має, що у свою чергу зумовлює висновок суду про те, що висновки акту перевірки не враховують наведених вище вимог законодавства та обставин фактичних взаємовідносин позивача з особами, яким він поставляв паливо та з особами у яких позивач придбавав паливо, у зв'язку з чим спірне рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а отже підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 56.1. Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
В силу положень ч. 2 статті 71 КАС України саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази в обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності законодавству оскаржуваного рішення, не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем порушень податкового законодавства, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень. На поверненні судового збору позивач у судовому засіданні не наполягав.
Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітеко»(код з ЄДР 21594570; адреса: м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/а) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 р. № 0001162330 ДПІ у Подільському районі м. Києва .
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А.Кармазін
Повний текст постанови складено та підписано 30.03.2012 р.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2012 |
Оприлюднено | 27.04.2012 |
Номер документу | 23674097 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кармазін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні