Постанова

від 27.03.2012 по справі 2а-2393/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2012 року 13:46 № 2а-2393/12/2670

За позовом Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янський завод марочних вин" про стягнення заборгованості у розмірі 42 194,31 грн Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Денисова О.С.

Обставини справи :

Державна податкова інспекція у Бериславському районі Херсонської області (протокольною ухвалою від 27.03.2012 позивача замінено на правонаступника - Бериславську міжрайонну державну податкову інспекцію Херсонської області (далі -позивач)) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський завод марочних вин»(далі -відповідач, ТОВ «Кам'янський завод марочних вин») про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 42 194,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачена заборгованість, тому позивач просить стягнути з відповідача заявлену суму на підставі рішення суду.

Відповідач проти позову заперечив в усній формі з огляду на те, що сума податку, заявлена до стягнення, є неузгодженою.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Заявлена до стягнення заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000632310/0 від 27.07.2009 (далі - ППР), яким визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 59 935,14 грн., у тому числі за основним платежем 39 956,76 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 19 978,38 грн. ППР отримано головним бухгалтером ТОВ «Кам'янський завод марочних вин»27.07.2009.

Відповідач оскаржив вищезазначене ППР до суду. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кам'янський завод марочних вин»відмовлено повністю.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Кам'янський завод марочних вин»відмовлено, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 залишено без змін.

З огляду на положення ч. 5 ст. 254 КАС України, відповідно до якої постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, постанова Херсонського окружного адміністративного суду набрала законної сили за наслідком її апеляційного оскарження 21.09.2011.

Таким чином, сума податкового зобов'язання, визначеного ППР № 0000632310/0 від 27.07.2009, набула статусу узгодженого.

Так, за відповідачем рахується податкова заборгованість у розмірі 42 194,31 грн.(за рахунок переплати у розмірі 17 740,83 грн.).

Податковим органом направлялася на адресу відповідача податкова вимога від 19.04.2011 № 43 на суму 42 364,31 грн., в т.ч. з ПДВ - 42 194,31 грн., проте конверт повернувся на адресу податкового органу з відміткою поштової служби «за зазначеною адресою не проживає».

На день розгляду справи заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не сплачена, що останнім не спростовано.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), платники податків зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Згідно ст. 2 Закону України В«Про державну податкову службу в УкраїніВ» , завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» від 21.12.2000 N 2181-III, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, (Далі -Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 6 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Податкові повідомлення надсилаються у такому самому порядку, що і податкові вимоги. А податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 5.2.2. Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.

Згідно пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач не спростував жодних фактів з приводу обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення суми податкової заборгованості та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов'язань не надав. При цьому, суд не приймає покликання відповідача на те, що сума податкового зобов'язання з ПДВ не набула статусу узгодженого, оскільки останнє спростовується вищенаведеними нормами Закону № 2181 та КАС України.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Разом з тим, з 01.01.2011 Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В порядку пункту 20.1.18 статті 18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заявленої податкової заборгованості з ПДВ у розмірі 42 194,31 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо стягнення суми податкової заборгованості, відповідач суду не надав.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський завод марочних вин»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, офіс 620, код ЄДРПОУ 34175002) до Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 42 194 (сорок дві тисячі сто дев'яносто чотири) грн. 31 коп.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 03.04.2012.