Рішення

від 29.09.2008 по справі 50/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  50/240

29.09.08

За позовом     товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім «Кампус Коттон Клаб»

до                     товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтрейдінг»

про                   стягнення  49 346,05 грн.

Суддя  Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивача               Гармаш М.Г. (дов. №06/08 від  04.02.2008)

від відповідача          не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім «Кампус Коттон Клаб»до товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗТРЕЙДІНГ»про стягнення 49 346,05 грн. за неналежне невиконання зобов'язання за договором купівлі-продажу від 01.02.2008 № 31/08-ПР.

Ухвалою господарського суду від 14.08.2008 було порушено провадження у справі № 50/240 та призначено її до розгляду на 02.09.2008.

Представник відповідача в судове засідання 02.09.2008 не з'явився, витребувані судом докази не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Слухання справи було відкладено на 18.09.2008.

18.09.2008  в судове засіданні з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі. Зокрема, представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині пені та річних на суму 2 275,79 грн. за період від моменту подачі позовної заяви по 16.09.2008.

Суд, дослідивши матеріали по справі, дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про збільшення розміру позовних вимог і у зв'язку з цим прийняв дану заяву до розгляду.

Також, представник позивача подав заяву про зменшення розміру позивних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 9 000,00 грн., у зв'зку з частковою сплатою відповідачем заборгованості. Однак доказів на підтвердження зазначеного позивач не подав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані судом докази не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Слухання справи було відкладено на 29.09.2008.

29.09.2008 в судове засідання з'явився представник позивача, який  надав пояснення по суті справи та подав докази оплати, а саме банківську виписку за період з 26.08.2008по 26.09.2008.

Відповідач в судове засідання не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті  у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.02.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю товарний дім «Кампус Коттон Клаб»(далі-позивач, продавець за умовами договору) та товариством з обмеженою відповідальністю «Союзтрейдінг»(далі-відповідач, покупець за умовами договору) було укладено договір купівлі-продажу від 01.02.2008 № 31/08-ПР (далі - договір).

Відповідно до умов п.1.1 договору позивач зобов'язався  передати у зумовлені строки товар (нетканий матеріал) відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму на умовах, встановлених цим договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було здійснено передачу товару відповідно до  видаткових накладних від 07.04.2008 № РВГП-25 на суму 39 397,50грн, від 21.04.2008  № РВГП-31 на суму 75 643,20грн., які скріплені печаткою відповідача.

Пунктами 3.1. та 3.2. договору передбачено, що покупець зобов'язується передавати покупцю товар в строки, кількості та асортименті, погоджені сторонами в накладних (специфікаціях, підтверджених сторонами замовленнях або інших підписаних представниками сторін документах), які є невід'ємною частиною даного договору. Передача товару здійснюється на умовах EXW франко-склад продавця у м. Києві у відповідності до Міжнародних правил „Інкотермс” у редакції 2000 р. або інших погоджених сторонами умовах. Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару по накладній. Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару після отримання зазначеної партії на складі продавця, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту приймання зазначеної партії на складі продавця. Розрахунок проводиться в гривнях шляхом перерахування суми вартості партії товару на поточний рахунок продавця. За погодженням сторін покупець має право проводити розрахунок (повністю або частково) готівкою через каси продавця у встановленому чинним законодавством порядку, або проводити розрахунок у порядку повної або часткової попередньої оплати вартості товару.

Вищевказані накладні приймаються судом у якості належного доказу виконання передачі товару відповідачу  та прийняття його останнім.

Проте судом встановлено, що оплата за поставлений товар відповідачем була здійснена частково і на день подачі позову основна заборгованість відповідача становить                 42 643,20 грн., що підтверджується поданою позивачем відомістю по договору №  31/08-ПР від 01.02.2008р. за період з 01.01.2008 –по 04.08.2008.

Крім того в процесі розгляду справи було подано докази позивачем щодо сплати відповідачем частини боргу у розмірі 9000,00 грн. Сума, яка несплачена відповідачем становить 33 643,20.   

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або  зобов'язується передати майно(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно(товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

        Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 33 643,20 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 33 643,20 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором,  позивач просить суд стягнути з відповідача  на свою користь пеню в сумі 4 897,44 грн. за період  прострочення вказаний в розрахунку.

Відповідно до п.5.2. договору у разі порушення строків оплати поставленого товару позивач має право стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочки за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п.5.2.) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача (відповідно до уточнених позовних вимог від 16.09.2008) в сумі 4 897,44 грн.

На підставі п. 5.4. договору та у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 20% річних  від простроченої суми за весь період прострочення у розмірі  4 081,20 грн.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 20% річних сумі в 4 081,20 грн.  підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтрейдінг»(03022, м. Київ, вул. Козацька, 122, код ЄДРПОУ 31368043) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім «Кампус Коттон Клаб»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 6, код ЄДРПОУ 23721570, п/р № 260033017459 в головному операційному управлінні Промінвестбанку м. Київ, МОФ 300012) основний борг в сумі 33 643 (тридцять три тисячі шістсот сорок три)грн. 20 коп.; пеню в сумі 4 897(чотири тисячі вісімсот дев'яносто сім)грн. 44 коп., 20 % річних в сумі 4 081(чотири тисячі вісімдесят одна)грн. 20 коп.;витрати по сплаті державного мита в сумі 516(п'ятсот шістнадцять) грн. 23 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                    Головатюк Л.Д.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –21.10.2008