Постанова

від 24.04.2012 по справі 2/5005/8809/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 2/5005/8809/2011

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Глейзер Технолоджис", м. Дніпропетровськ (далі -ТОВ "Глейзер Технолоджис"),

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2011 та

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.2011

зі справи № 2/5005/8809/2011

за позовом дочірнього підприємства "Еталон" товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Дон", м. Донецьк (далі -ДП "Еталон"),

до ТОВ "Глейзер Технолоджис"

про стягнення 251 625,96 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ДП "Еталон" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням його уточнення) про стягнення з ТОВ "Глейзер Технолоджис" 121 040, 03 грн. основного боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, що додатково складає суму 1 600 грн., 3 779, 45 грн. пені та проценти в сумі 4 389, 04 грн., посилаючись на прострочення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним сторонами договором поставки від 05.03.2011 № 5/03 (далі -Договір № 5/03) станом на 30.06.2011.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2011 (суддя Боділовська М.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 (колегія суддів у складі: суддя Антонік С.Г. -головуючий, судді Чимбар Л.О., Кузнєцова І.Л.), позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 52 850, 14 грн. основного боргу, втрати відповідно до встановленого індексу інфляції в сумі 1 600 грн., 3 696 грн. пені, та проценти в сумі 4 339,73 грн.; в решті позовних вимог провадження у справі припинено. Судові акти мотивовано наявністю фактичних даних про прострочення відповідачем грошового зобов'язання та відсутністю предмету спору в частині сплаченої ТОВ "Глейзер Технолоджис" під час розгляду даної справи суми основного боргу.

У касаційній скарзі ТОВ "Глейзер Технолоджис" просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник заперечує правильність нарахування сум пені та процентів.

У відзиві на касаційну скаргу ДП "Еталон" просить в задоволенні цієї скарги відмовити. Водночас це товариство надіслало клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги у справі, посилаючись на неможливість явки в судове засідання представника ДП "Еталон".

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання з огляду на те, що: сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином завчасно повідомлено про час і місце розгляду скарги; згідно з приписами названого Кодексу участь представників сторін у судовому засіданні касаційної інстанції не є обов'язковою, а матеріали даної справи містять достатній для розгляду касаційної скарги обсяг відомостей і без участі представника ДП "Еталон".

Перевіривши на підставі встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712 Цивільного кодексу України, далі -ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, зокрема, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

У статті 611 ЦК України зазначено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Господарськими судами встановлено, що на виконання Договору № 5/03 ДП "Еталон" поставило ТОВ "Глейзер Технолоджис" обумовлений цим правочином товар (комплектуючі до світлопрозорих та захисних систем) в асортименті відповідно до специфікацій на загальну суму 371 040 грн., що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними. ТОВ "Глейзер Технолоджис" частково оплатило поставлений товар, перерахувавши на рахунок постачальника 250 000 грн. до початку розгляду справи, а також 68 190, 89 грн. під час розгляду справи, таким чином сума основного боргу за Договором № 5/03 складає 52 850, 14 грн.

Відповідно до умов дослідженого попередніми судовими інстанціями правочину строк оплати товару визначається в специфікаціях. Специфікаціями від 01.03.2011 №№1, 2, на підставі яких поставлявся зазначений товар, передбачено його оплату згідно з установленими графіками. За прострочення оплати товару Договором № 5/03 встановлено пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та проценти (18 %).

Попередні судові інстанції, дослідивши час оплати відповідачем поставленого йому товару за згаданими графіками, подані позивачем розрахунки спірних сум (з урахуванням їх уточнення), дійшли висновку що з відповідача за прострочення ним грошового зобов'язання за Договором № 5/03 підлягають стягненню суми пені, процентів та інфляційних втрат в розмірі їх задоволення.

Не можуть бути взяті до уваги доводи скаржника про те, що нараховані відповідно до вимог закону та умов Договору суми за прострочення грошового зобов'язання мають бути зменшені внаслідок часткової оплати товару, оскільки розрахунок цих сум було здійснено станом 30.06.2011, а погашення суми основного боргу, на яке посилається відповідач, відбулося після цієї дати.

Що ж до порушення норм процесуального права, про які йдеться в касаційній скарзі, то вони не належать до числа тих, з якими чинне законодавство пов'язує необхідність скасування або зміни судових рішень.

З огляду на викладене підстави для скасування оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів відсутні.

Керуючись статтями 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 зі справи № 2/5005/8809/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Глейзер Технолоджис" -без задоволення.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко