Постанова

від 25.04.2012 по справі 24/90/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 24/90/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоУліцького А.М., суддів:Мачульського Г.М., Рогач Л.І. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" на постановувід 22.02.12 Донецького апеляційного господарського суду у справі№24/90/2011 господарського судуЛуганської області за позовомЛуганської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" третя особаВиконавчий комітет Луганської міської ради простягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 1127,06 грн. за участю представників сторін від позивача:у засідання не прибули від відповідача:у засідання не прибули від третьої особи:у засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" звернулось до господарського суду Луганської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", за участю в якості третьої особи Виконавчого комітету Луганської міської ради, про стягнення 1105,37 грн. заборгованості з орендної плати за землю та 21,69 грн. пені.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди щодо розміру орендної плати.

Рішенням від 13.01.12 господарського суду Луганської області (суддя Рябцева О.В.), яке залишено без змін постановою від 22.02.12 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Малашкевича С.А. -головуючого, Азарової З.П., Кододової О.В.), позовні вимоги задоволено в частині стягнення заборгованості в сумі 1105,37 з підстав їх доведеності, а в решті позовних вимог відмовлено у зв'язку з застосуванням спеціальної позовної давності.

Ухвалою від 11.04.12 Вищий господарський суд України призначив до розгляду касаційну скаргу відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована посиланням на невірну оцінку судами умов договору оренди, порушення ними положень ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 30 Закону України "Про оренду землі" (яка діяла на момент укладення договору), ст. 7 Закону України "Про плату за землю", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також неврахування рішень адміністративних судів, у яких розглянуто питання щодо правомірності застосування відповідного функціонального коефіцієнту при розрахунку орендної плати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанції, на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 27.08.03 №311/32 між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" укладено договір оренди землі від 24.10.03, зареєстрований 20.11.03 за №4776, відповідно до якого відповідачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,006 га за адресою: м. Луганськ, вул. 7-а Лінія (в районі Парку 1-го Мая) під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торговельного павільйону та павільйону очікування транспорту (некапітальна споруда) строком на 10 років до 27.08.13.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення, збільшеного на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням Луганської міської ради від 02.04.99 №7/9, розрахунок розміру земельного податку (річного) додається до даного договору та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 договору на момент його укладення річна орендна плата становила 457,13 грн.

Підпунктом 2.2.1 п. 2.2 цього договору передбачено, що орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, якщо інше не буде передбачено діючим законодавством України.

За умовами п. 2.3 договору щомісячна орендна плата розраховується Орендарем (відповідачем) самостійно на підставі довідки Управління земельними ресурсами Луганської міської ради або іншого органу Луганської міської ради, до повноважень якого віднесене це питання, яка свідчить про розмір орендної плати з врахуванням індексації грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України.

У пп. 2.4.1 п. 2.4 сторони передбачили, що у разі зміни земельного податку, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін у договір. Про зміну земельного податку Орендодавець письмово повідомляє Орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації.

Згідно з пп. 3.4.8 п. 3.4 орендар зобов'язаний щорічно, в місячний термін, після проведення в установленому законодавством порядку індексації грошової оцінки землі, звертатися до органу, зазначеного в п. 2.3 цього договору для одержання довідки, про яку йдеться мова у вищевказаному пункті.

Відповідно до ст.ст. 15, 23 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Судами встановлено, що рішенням Луганської міської ради від 28.12.07 №28/10, опублікованому в газеті "Жизнь Луганска" від 27.02.08 №9(919) та від 02.04.08 №14(924), затверджено нову нормативну грошову оцінку земель м. Луганська.

На підставі пп. 3.4.8 п. 3.4 договору відповідач одержав в Управлінні нерухомим майном Луганської міської ради дані для розрахунку орендної плати за 2009 рік від 27.01.09 №2343, згідно з якими визначено нормативно грошову оцінку землі в розмірі 7400415,75 грн. за гектар із застосуванням функціонального коефіцієнту 2,5.

За даними ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську відповідач має в користуванні 14 земельних ділянок. У складі звітної податкової декларації з орендної плати за землю на 2009 рік від 30.01.09 №2232 на загальну суму 89062,62 грн. ТОВ "Торговий дім "Все для шиття" задекларувало розмір орендної плати за спірну земельну ділянку в розмірі 1110,06 грн. Але 10.03.09 відповідач подав уточнюючу декларацію за 2009 рік, у якій задекларував платежі 0 грн. 00 коп., оскільки не був згоден з новою нормативною грошовою оцінкою земель, а стара втратила чинність, у зв'язку з чим вважав неможливим визначити розмір орендної плати за землю.

З огляду на таке відповідач у період з 01.01.09 до 31.12.09 плату за оренду земельної ділянки не вносив, що стало підставою для звернення Луганської міської ради з позовом у даній справі про стягнення з ТОВ "Торгівельний дім "Все для шиття" 1105,37 грн. заборгованості та 21,69 грн. пені за несвоєчасне внесення орендної плати. З встановлених судами обставин вбачається, що спір між сторонами по суті виник щодо правильності обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку.

У силу ст. 2 Закону України "Про плату за землю" (чинного у спірний період) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Орендна плата за землю визначена ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. В силу ч.ч. 2, 3 цієї норми розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про плату за землю" (чинного у спірний період) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, -договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як вже зазначалось, сторони у договорі оренди також обумовили самостійне обчислення відповідачем орендної плати на підставі довідки відповідного органу Луганської міської ради, яка свідчить про розмір орендної плати, одержання якої є обов'язком орендаря; а також пропорційну зміну розміру орендної плати без внесення змін у договір у разі зміни земельного податку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановивши обставини невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендної плати за землю, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення спірної заборгованості. При цьому суди правильно зазначили, що відповідач повинен був враховувати зміни складових земельного податку для обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку, який безпосередньо залежить від її грошової оцінки.

Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач заперечує висновок судів щодо правомірності застосування при розрахунку орендної плати нової грошової оцінки землі, затвердженої рішенням Луганської міської ради №28/10 від 28.12.07, посилаючись на умови п.п. 2.6, 4.2 договору та обставини відсутності внесення до спірного договору оренди змін щодо розміру орендної плати за згодою сторін або за рішенням суду.

Однак такі доводи касатора не відповідають приписам ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо обов'язковості виконання на відповідній території рішень органів місцевого самоврядування, а також умовам п. 2.3, пп. 2.4.1 п. 2.4 договору оренди, які саме регулюють спірні правовідносини. При цьому в договорі не обумовлено, що зміна розміру орендної плати без внесення змін до договору оренди відбувається лише в разі зміни ставки земельного податку.

Також касатор доводить, що при розрахунку орендної плати повинен застосовуватися коефіцієнт функціонального використання в розмірі 1 як для земель автомобільного транспорту, а не 2,5 як для земель комерційного використання. Однак такі доводи правомірно відхилені судом першої інстанції, який встановив обставини віднесення спірної земельної ділянки при укладенні відповідного договору оренди до земель комерційного використання. При розгляді справи судами відповідач не спростував обставини отримання ним в оренду спірної земельної ділянки саме для комерційного використання.

Викладені ж у касаційній скарзі доводи щодо неврахування судами з цього приводу відповідних рішень адміністративних судів, зокрема ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.02.12 у справі №К-57351/09, підлягають відхиленню, оскільки касатор не довів, що у вказаній справі розглядались саме обставини правильності обчислення розмірну орендної плати за спірним договором оренди в спірний період.

Натомість суд першої інстанції встановив, що відповідач оскаржував дії Управління нерухомим майном Луганської міської ради щодо розрахунку орендної плати на 2009 рік стосовно спірної в справі земельної ділянки, але ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.03.10 у справі №2а-2188/09/1213, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.11 №К-16878/10, скасовано постанову Ленінського районного суду м. Луганська та закрито провадження в справі, оскільки спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Зважаючи на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.12 у справі №24/90/2011 господарського суду Луганської області залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

2. Дію пункту 3 резолютивної частини ухвали Вищого господарського суду України від 11.04.12 у справі №24/90/2011 господарського суду Луганської області припинити.

Головуючий А.Уліцький

Судді Г.Мачульський

Л.Рогач