16/1224
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2008 р. Справа № 16/1224
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Гриньок О.А. - довіреність №03/1212 від 02.04.2008р.,
від відповідача: Рак В.М. - довіреність №79 від 01.10.2008р.
(був присутній 28.10.2008р.),
від третьої особи: Березовський О.В. - довіреність №1-01/1-3025 від 26.09.2008р.,
від прокуратури: Мельник О.П. - посвідчення №18 (був присутній 28.10.2008р.),
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Радомишлянка"
на рішення господарського суду Житомирської області
від "17" липня 2008 р. у справі № 16/1224 (суддя Давидюк В.К.)
за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир)
до акціонерного товариства закритого типу "Радомишлянка" (м.Житомир)
за участю прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області та
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Житомирської обласної санітарно - епідеміологічної станції
(м. Житомир)
про стягнення 83 918,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2005 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з акціонерного товариства закритого типу "Радомишлянка" в доход державного бюджету України 83 918,00 грн., отриманих від реалізації приміщення їдальні, розташованого за адресою: м.Радомишль, вул. Міськради,12 на земельній ділянці площею 5 100 кв. м згідно з договором купівлі-продажу від 28 грудня 2000 року.
Позов мотивовано тим, що спірне приміщення їдальні не увійшло до статутного фонду відповідача, не було ним приватизоване та не передавалось йому у власність, а було передано лише у користування, залишаючись у державній власності, а тому АТЗТ "Радомишлянка" не мало права відчужувати спірне приміщення, оскільки не набуло права власності на нього. Оскільки відповідачем продано майно, яке належить позивачу, з нього повинна бути стягнута виручена від продажу майна сума в розмірі 83 918,00 грн.
Позивач вважає, що відповідно до Закону України "Про державну програму приватизації" від 18 травня 2000 року їдальні відносяться до об'єктів групи "Ж" і їх приватизація здійснюється згідно з Положенням про порядок приватизації об'єктів групи "Ж", затвердженим наказом ФДМУ № 1693 від 14 серпня 2000 року.
Зазначає, що згідно з цим Положенням приватизація майна об'єктів групи "Ж" здійснюється переважно конкурентними способами (конкурс, аукціон), а ціна продажу об'єкта групи "Ж" визначається відповідно до Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої постановою КМУ від 12 жовтня 2000 року №1554, експертним шляхом.
З метою захисту інтересів держави в розгляд справи вступив прокурор Житомирської області.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 07 вересня 2005 року у справі у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2006 року рішення господарського суду Житомирської області від 07 вересня 2005 року у справі №16/1224 залишено без змін, а апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області - без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 19 грудня 2007 року касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області задоволено частково.
Рішення господарського суду від 07 вересня 2005 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2006 року скасовано.
Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 17 липня 2008 року у справі позов задоволено.
Стягнуто з акціонерного товариства закритого типу "Радомишлянка" в доход Державного бюджету України 83 918,00 грн. коштів, отриманих від реалізації державного майна, 839,18 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, акціонерне товариство закритого типу "Радомишлянка" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про неправильне трактування судом першої інстанції та позивачем ч.2 ст.24 Закону "Про приватизацію майна державних підприємств" та вважає, що при викупі цілісного майнового комплексу вартість їдальні з 1 676 тис.крб., як об"єкта соціально - побутового призначення, що входив у цілісний майновий комплекс, зменшилась на її ж вартість і становила 0,00 крб., тому не могла бути оплачена, оскільки на цю будівлю встановлювались пільги.
Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Третя особа у письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначає про обґрунтованість її доводів.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.
Представник позивача та прокурор в засіданні суду заперечили проти доводів апеляційної скарги, просять залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Представник третьої особи вважає апеляційну скаргу обґрунтованою.
Заслухавши прокурора, представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
При цьому виходить з наступного.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Фабрика "Радомишлянка" увійшла до переліку підприємств, балансова вартість основних фондів яких станом на 01 червня 1993 року не перевищує 20 млн.крб. і приватизація яких буде здійснена способом викупу трудовими колективами за наказом від 16 червня 1993 року ПО № 4 регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області "Про перелік об'єктів, що приватизуються по групі "А" (мала приватизація)".
Згідно акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 26 липня 1993 року (а.с.6,т.1), затвердженого начальником РВ ФДМУ по Житомирській області Шепелем В.І., складеного утвореною згідно з наказом начальника РВ ФДМУ по Житомирській області №36 від 21 червня 1993 року комісією з оцінки вартості цілісного майнового комплексу ОП фабрика "Радомишлянка", вилучено вартість майна, для якого встановлено пільги на суму 1 676 тис. крб. (п.13 акта, а.с.7,т.1).
Оцінка майна ОП фабрика "Радомишлянка" здійснена відповідно до Методики оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди (далі - Методика), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №522 від 02 вересня 1992 року (чинна на момент здійснення оцінки об'єкта приватизації).
Відповідно до п.45 Методики при приватизації вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна, що належить орендареві, для якого встановлені пільги (безоплатна передача об'єктів соціально-побутового призначення), та особливий режим приватизації (вилучення об'єктів незавершеного будівництва, процентних облігацій, акцій, паїв, споруд і дільниць, що не підлягають приватизації).
В п.13 акта оцінки майна зазначено, що із загальної вартості державного майна вилучено вартість майна на суму 111 251 тис.крб., а саме: яке належить орендарю на суму 109 575 тис.крб. та для якого встановлено пільги на суму 1 676 тис.крб.
Таким чином, вартість майна, що підлягало приватизації, становила 9 649,00 тис. крб., що відображено в пункті 15 акта оцінки (а.с.8,т.1).
Відповідно до умов договору від 09 вересня 1993 року (а.с.76-77,т.1), укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (далі РВ ФДМУ по Житомирській області) і товариством покупців орендного підприємства фабрики "Радомишлянка", останнім придбано майно цілісного майнового комплексу Радомишльського орендного підприємства фабрики "Радомишлянка" за адресою: м.Радомишль, вул.Міськради, 12 на земельній ділянці площею 5 100 кв.м.
В п.2 вищевказаного договору зазначено, що право власності на відчужуване майно підтверджується наказом ПО №4 від 16 червня 1993 року РВ ФДМУ по Житомирській області.
П.3 договору від 09 вересня 1993 року передбачено, що у відповідності з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу Радомишльського орендного підприємства фабрики "Радомишлянка", затвердженим регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області 26 липня 1993 року, вартість цілісного майнового комплексу становить 9 649 тис. крб.
Таким чином, у власність підприємства внаслідок викупу державного майна перейшло майно на суму 9 649 тис.крб. та майно на суму 111 251 тис.крб., для якого встановлені пільги, в тому числі їдальня 1 676 тис.крб.
23 липня 2004 року, здійснюючи перевірку утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного фонду АТЗТ "Радомишлянка" (орендне підприємство фабрика "Радомишлянка"), РВ ФДМУ по Житомирській області виявило, що АТЗТ "Радомишлянка" згідно договору купівлі-продажу від 28 грудня 2000 року відчужило майно, вилучене з вартості майна, для якого встановлено пільги (їдальня), без дозволу РВ ФДМУ по Житомирській області за 83 918,00 грн.
Результати перевірки знайшли своє відображення в акті від 23 липня 2004 року, складеному провідним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу РВ ФДМУ по Житомирській області Сафонюком М.Ф. за участю голови правління та головного бухгалтера товариства (а.с.5,т.1).
Згідно з договором від 28 грудня 2000 року, укладеним з АТ "Радомишлянка" (а.с.11,т.1), спірне приміщення їдальні придбано Житомирською обласною санітарно-епідеміологічною станцією за 83 918,00 грн. та за актом прийомки-передачі будівлі від 03 січня 2001 року передано покупцю (а.с.12,т.1).
18 серпня 2004 року РВ ФДМУ по Житомирській області пред'явило АТЗТ "Радомишлянка" претензію №03/2600 з вимогою про відшкодування збитків, завданих державі незаконним продажем державного майна - їдальні (а.с.13-14,т.1), яка залишена товариством без задоволення (а.с.16,т.1).
Ч.2 ст.24 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на час приватизації АТЗТ "Радомишлянка") передбачено, що товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно зі статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на викуп державного майна орендними підприємствами.
В акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 23 липня 1993 року (а.с.78-79,т.1) чітко розмежовано вартість майна, для якого встановлено пільги -1 676 тис.крб.; вартість майна, яке належить орендарю - 109 575 тис.крб. та вартість майна, що підлягає приватизації - 9 649 тис.крб.
Оскільки з вартості цілісного майнового комплексу вилучено вартість майна, для якого встановлені пільги на суму 1 676 тис. крб., що становить вартість спірної їдальні, отже, її вартість не було включено до вартості цілісного майнового комплексу і відповідно у вартість проданого за договором від 09 вересня 1993 року майна.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази (договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу) місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що їдальня залишилась в державній власності.
Отже, лише держава в особі Фонду державного майна України, як органу, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна (п.1 "Тимчасового положення про Фонд державного майна України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 07 липня 1992 року), вправі розпоряджатися цим майном.
Відповідач, не маючи на те законних підстав, реалізував Житомирській обласній санітарно-епідеміологічній станції будівлю їдальні, ринкова вартість якої згідно з умовами договору купівлі-продажу від 28 грудня 2000 року та висновком експерта державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Житомирагропроект" становить 83918,00 грн.
Ч.4 ст.41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно зі ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.386 цього Кодексу держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Ст.30 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що спори, які виникають у процесі приватизації, вирішуються судом.
Ч.3 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №412 "Про затвердження положень про регіональне відділення та про представництво Фонду державного майна України у районі, місті" здійснення повноваження власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих ним рішень, покладено на відділення Фонду держмайна України.
Згідно з п.1 "Тимчасового положення про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України (Фонд) є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.
П.4 цього Положення передбачено, що основним завданням Фонду є захист майнових прав України на її території та за кордоном.
Враховуючи зазначені вимоги законодавства та те, що незаконним продажем державного майна відповідач заподіяв збитки державі, регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, як створений Фондом держмайна України і підпорядкований йому орган, здійснюючи визначені законодавством повноваження власника державного майна, правомірно звернулось до суду з позовом про захист порушеного права власника та відшкодування завданої державі майнової шкоди.
За таких обставин, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не є переконливими, оскільки спростовуються вищевикладеним та не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Рішення господарського суду Житомирської області від 17 липня 2008 року у справі №16/1224 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 17 липня 2008 року у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Радомишлянка" - без задоволення.
2. Справу №16/1224 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 6 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - прокуратура Жит. обл.
4 - відповідачу;
5 - третій особі.
6 - в наряд.
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2008 |
Оприлюднено | 26.11.2008 |
Номер документу | 2367595 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Веденяпін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні