Рішення

від 19.04.2012 по справі 382-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2012Справа №5002-16/382-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95620, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

до відповідача Будинкоуправління № 2 Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини района (97404, м.Євпаторія, вул. Пушкіна,35)

про стягнення 64 764,70 грн.

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

Представники:

Від позивача - ОСОБА_5, довіреність постійна № 007-Д від 03.01.2012 р.

Від відповідача - не з'явився

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Будинкоуправління № 2 Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини району, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 59 302,76 грн., пеню у розмірі 4085,40 грн., суму індексу інфляції у розмірі 585,82 грн., 3 % річних у розмірі 790,72 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №295 від 12.02.2009р. в частині оплати за отриману електроенергію.

18.04.2012 р. на адресу суду від ПАТ «Крименерго» надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 59 302,76 грн., 3 % річних в сумі 884,61 грн., інфляційні втрати в сумі 412,92 грн. та пеню в сумі 640,36 грн. Крім того, просить стягнути судові витрати. ( т. 2 а.с. 1-4).

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. (п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 р. № 01-8/2351).

Отже, виходячи з системного аналізу вказаних норм права, нова ціна позову склала -61 240,65 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2012р. заявлені вимоги підтримав, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 19.04.2012р. не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце судового засідання повідомлений рекомендованою кореспонденцією за адресою державної реєстрації.

Однак, раніше у відзиві на позовну заяву відповідач пояснив, що дійсно договір на поставку електричної енергії укладено з Будинкоуправлінням № 2 Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини района, проте фактичну оплату за рахунками здійснюють кінцеві споживачі електроенергії - квартиронаймувачі, у зв'язку з чим просив зменшити розмір пені.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасникові судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Крім цього, явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що строк вирішення спору спливає 23.04.2012 р., а відтак підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається. За клопотанням позивача строк розгляду справи продовжувався в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

12 лютого 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименего» (Постачальник) та Будинкоуправлінням № 2 Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини района (Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії № 295, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу, для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, вказаної в додатку (додатках) №6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності Сторін» к договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов договору (т. 1 а.с.8-11).

В розділі 2 цього Договору сторони обумовили, що під час виконання його умов, а також вирішення інших питань, які не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до п. п. 2.2.3 вказаного договору споживач, в свою чергу, зобов'язався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, відповідно до умов Додатку № 4 «Порядок розрахунків».

Відповідно до п. 1 Додатку № 4 до вказаного договору "Порядок розрахунків (для споживачів, що здійснюють передплату за споживану електричну енергію)" розрахункова дата встановлюється 14 числа кожного місяця Відповідно розрахунковим вважається період з 14 числа місяця до того ж числа наступного місяця. (т.1 а.с.12).

Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Відповідно до п. 2 вказаного Додатку № 4 Споживач к 14 числу поточного розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) об'єму споживаної електричної енергії. Вказаний платіж здійснюється виключно по виставленому Постачальником рахунку, розрахованого на підставі заявленого (очікуваного) об'єму споживаної електричної енергії та тарифу поточного місяця.

У разі не повної передплати за минулий розрахунковий період різниця між сумою передплати та вартістю фактичної споживаної електричної енергії повинна бути сплачена протягом 05 робочих днів з дня отримання розрахунку.

Відповідно до п. 6 вказаного Додатку у разі несвоєчасної сплати обумовлених даним Порядком платежем, Постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування;

- 3% річних від простроченої суми.

При цьому, сума боргу за споживану електроенергію повинна бути уплачена споживачем з врахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника, який вказується в платіжних документах.

Пунктом 9.6 Договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008р., а у частині розрахунків до повного їх завершення.

Цей договір вважається продовженим на календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про розірвання цього або його перегляд.

Отже, на час розгляду справи у суді, сторонами доказів припинення вказаного договору надано не було, через що суд приходить до висновку, що договір продовжує діяти.

Враховуючи, що відповідачем систематично не виконувалися умови договору № 295 від 12.02.2009 р. в частині своєчасної оплати електричної енергії, що, в свою чергу, привело до виникнення заборгованості по розрахункам за використану активну електричну енергію та стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом щодо примусового стягнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу неналежного виконання Будинкоуправління № 2 Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини района договору про поставку електричної енергії № 295 від 12.02.2009р, у зв'язку з чим підлягають регулюванню Правилами користування електричної енергією, загальними положеннями про виконання господарських зобов'язань.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Так, судом встановлено, що за період з 14 листопада 2010р. по 14 грудня 2011р. відповідачу були виставлені рахунки за спожиту активну електричну енергію на загальну суму 156 159,93 грн., що підтверджується розрахунками-накладними, доданими до матеріалів справи (т. 1 а.с. 17, 19, 21, 23,25,27,29,30, 32,33,77-82, 134-144).

Втім, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати заборгованості за договором № 295 від 12.02.2009р. виконав не в повному обсязі. Так, відповідачем сплачено лише 96 857,17 грн. за спожиту активну електричну енергію, про що свідчить динаміка утворення заборгованості (т.1 а.с. 49). Таким чином, несплаченою залишилась сума у розмірі 59 302,76 грн., яка й стала підставою для звернення Публічного акціонерного товариства «Крименерго» з позовом до суду.

Згідно з пунктом 6.11 Правил користування електричною енергією остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Таким чином, суд вважає можливим задовольнити зменшені вимоги позивача відносно стягнення заборгованості за активну електричну енергію у сумі 59 302,76 грн.

При цьому, суд враховує, що відповідач підписав акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2010р. по січень 2012р., в який увійшла сума 59 302,76 грн. (т.1 а.с. 58)

Відповідно пункту 6 додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії № 295 у разі несвоєчасної сплати обумовлених даним Порядком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, включаючи день фактичної сплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних від простроченої суми.

При цьому, сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з врахуванням встановленого індексу інфляції.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно статті 549 Цивільного кодексу України під неустойкою розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської" діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 4.2.1 Договору № 295 від 12.02.2009 р. встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням строків, визначених Додатком №4 «Порядок розрахунків», Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені підлягає сплаті на поточний рахунок Постачальника на підставі пред'явленого рахунку.

Перевіривши уточнений розрахунок пені позивача по активній електричній енергії в сумі 640,36 грн., суд приходить до висновку щодо правильного його обчислення, а тому підлягає вказана сума підлягає стягненню з відповідача, однак зазначає наступне.

Клопотанням від 06.04.2012р. відповідач просив суд зменшити розмір пені, нарахованої позивачем, за несвоєчасне внесення плати за використану електричну енергію. (т.1 а.с. 131).

.Так, ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічне право суду встановлено пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В п. 42 Інформаційного листа від 07.04.2008 р. N 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України"Вищий господарський суд України зазначив, що при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно"є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

В пункті 3.9.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.97 р. N 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Обгрунтовуючи клопотання про зменшення розміру пені, Будинкоуправління № 2 Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини района посилається на те, що основним споживачем електричної енергії є квартиронаймувачі, які несистематично здійснює оплату наданих відповідачем послуг, що утворює значні борги.

Однак, відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а згідно з частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені на 60% та стягнути з Будинкоуправління № 2 Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини района на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» пеню у сумі 256,14 грн.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги щодо відшкодування 412,92 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 884,61 грн.

Так, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши уточнені розрахунки позивача (т.2 а.с. 1-4), судом встановлено, що розмір інфляційних втрат за активну електричну енергію, заявлених позивачем у загальній сумі 412,92 грн. за період з лютого 2011р по грудень 2011р. та 3% річних у сумі 884,61 грн. зроблені позивачем правомірно, а тому підлягають задоволенню.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши обставини справи, а також наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Крименерго» підлягають частковому задоволенню, враховуючи зменшення судом належної до сплати суми пені, а тому з Будинкоуправління № 2 Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини района на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» слід стягнути заборгованість за використану активну електричну енергію у сумі 59302,76 грн., пеню у сумі 256,14 грн., інфляційні збитки у сумі 412,92 грн. та 3 % річних у сумі 884,61 грн.

При цьому, суд приймає до уваги що відповідач не надав доказів оплати заборгованості перед позивачем за використану активну електричну енергію у сумі 59 302,76 грн., але прийняв участь у звірці розрахунків з позивачем.

Також, з відповідача на користь позивача варто стягнути також судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Крименерго» в сумі 61 240,65 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Будинкоуправління № 2 Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини района (97404, м.Євпаторія, вул. Пушкіна,35, ідентифікаційний номер 22993421, МФО 351005, р/р 26003034334500 в «Укрсиббанк») на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95620, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний 00131400, МФО 324805 р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» 60856,43 грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 59302,76 грн., пеню у сумі 256,14 грн., інфляційні збитки у сумі 412,92 грн. та 3 % річних у сумі 884,61 грн., а також 1 217,13грн. судового збору.

3. Відмовити в частині стягнення пені в сумі 384,22 грн.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Білоус М.О.

Повне рішення складено 24.04.2012 р.