Постанова

від 19.04.2012 по справі 18/3709/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 р. Справа № 18/3709/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1088П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.12 року у справі № 18/3709/11

за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Миколаїв

до Приватного підприємства "Кузнечний двір", м. Кременчук

про стягнення 167599,50 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача 167599,50 грн. попередньої оплати за договором № 1/10 від 9 жовтня 2009 р. в зв'язку із невиконанням умов зазначеного договору.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.02.2012 року по справі №18/3709/11 (суддя Тимченко Б.П.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПП "Кузнечний двір" на користь ФОП ОСОБА_2 167599,50 грн. попередньої оплати та відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 3351,99 грн.

Рішення мотивоване з тих підстав, що позивач провів попередню оплату за металеві конструкції у розмірі 167599,50 грн. згідно умов договору № 1/10 від 9 жовтня 2009 р., а відповідач не виготовив та не передав їх позивачу, тому сплачені грошові кошти у вищезазначеній сумі підлягають поверненню. Оскільки відповідач, в порушення вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, взяті на себе зобов'язання не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, суд першої інстанції поклав на відповідача.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, посилається на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.2012 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Як зазначає відповідач у своїй скарзі, дійсно між ним та позивачем маються договірні відносини, що витікають із договору № 1/10 від 09.10.2009р.

За вказаним Договором, відповідач зобов'язався виготовити та передати позива чеві металеві конструкції в узгоджений строк, а позивач зобо в'язався прийняти та оплатити такі конструкції.

Згідно із п. 5.1 Договору визначено, що цей договір вважається укладеним і наби рає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє про тягом 40 днів після отримання виконавцем від замовника попередньої оплати в розмірі 80% від вартості металевої конструкції, але в будь - якому випадку до повного вико нання.

На виконання умов договору позивач провів попередню оплату в сумі 167599,50 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: платіжне до ручення №139 від 09.10.2009р. на суму 25 000 грн.; платіжне доручення №178 від 27.11. 2009р. на суму 55 729,50 грн.; платіжне доручення №212 від 24.12.2009 р. на суму 49990 грн.; платіжне доручення №34 від 30.03.2010 р. на суму 36 880,00 грн. (копії в ма теріалах справи).

Відтак, у відповідності до п.5.1. Договору, строк його дії складає з 31.03.2010 р. по 09.05.2010 р.

Як зазначає відповідач, він своєчасно виготовив металеві конструкції, передбачені Договором та письмово повідомив про це позивача і просив підписати акт приймання-передачі виконаних робіт, а також сплатити повну їх вартість з матеріа лами, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 19.04.2010 р.

Обома сторонами спільно підписані акт приймання-передачі виконаних робіт до Договору №1/10 від 09.10.2009 р.

Таким чином, на думку відповідача, висновки суду першої інстанції, що Договором не встановлено строк виготовлення та передачі відповідачем позивачу металевих конструкцій, а також, що до сьогоднішнього дня відповідач відповіді на лист позивача не надав і металеві конструкції не виготовив, не відповідає обставинам справи. Оскільки такий строк не може бути більшим за сам строк дії такого Договору та, в іншій частині спростовується актом приймання-передачі виконаних робіт.

Як зазначає відповідач у своїй скарзі, дійсно 16.06.2010 р. позивач направив відповідачу вимогу, згідно якої просив вказати точну дату поставки металевих конструкцій або повернути грошові кошти.

Позивач, підписуючи акт приймання-передачі фактично прийняв виготовлені ме талеві конструкції за місцем знаходження відповідача. Проте, суд першої інстанції не звернув уваги на вищевикладене, на умови Договору та на те, що відповідач не брав на себе зобов'язання за власний рахунок транспортува ти виготовлені металеві конструкції до місця знаходження позивача.

Враховуючи наведене, на думку відповідача, безпідставним є застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин приписів ч. 2 ст. 846, ч. 2 ст. 849 ЦК України, якими визначено, що якщо у договорі під ряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати ро боту, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. Якщо підряд ник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Небажання ж позивача транспортувати, виготовлені відповідачем металеві конс трукції, обумовлені Договором, на думку відповідача, не є законними підставами для відмови від Договору та вимоги щодо повернення попередньої оплати у сумі 167 599,50 грн.

Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Як зазначає позивач у відзиві на апеляційну скаргу, жодних актів приймання-передачі нібито виготовлених металевих конструкцій він не підписував. Навпаки, його вимогу від 16.06.2010 р., згідно якої він просив вказати точну дату поставки металевих конструкцій або повернути грошові кошти, відповідач залишив без відповіді та задоволення. Доказів виготовлення передбачених Договором металевих конструкцій відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні до апеляційного господарського суду разом із поданою скаргою.

До початку судового засідання від відповідача надійшла телеграма із клопотанням про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що його представник знаходиться у відрядженні.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечує, оскільки вважає, що зазначене клопотання є навмисним затягуванням з боку відповідача розгляду справи, оскільки відповідач не надсилав свого представника і у засідання суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України - сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Судова колегія розглянула клопотання відповідача. Відповідач був своєчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, а неявка представника відповідача у судове засідання не є обставиною, що позбавляє судову колегію розглянути подану скаргу, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів (документів), котрі не були розглянуті місцевим господарським судом. Крім того, відповідач, як юридична особа, мав змогу та повинен був направити у засідання іншого представника (керівника, заступника, інших представників) для надання пояснень щодо заявленої скарги і відповідних доказів в обґрунтування скарги. За таких обставин та враховуючи встановлений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги, судова вважає, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 09 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 1/10. У відповідності з п.1 договору від 09.10.2009 р. за №1/10, виконавець (Відповідач) зобов'язався виготовити та передати металеві конструкції замовнику (Позивачу) у кількості 2 шт., в узгоджений строк, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі конструкції.

Згідно п. 3.1 договору за виготовлення металевої конструкції, визначеної в п. 1.1 цього договору, замовник сплачує виконавцеві суму у розмірі 180 000,00 грн.

Пунктом 5.1 договору визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє протягом 40 днів після отримання виконавцем від замовника попередньої оплати в розмірі 80 % від вартості металевої конструкції, але в будь - якому випадку до повного виконання.

На виконання умов договору позивач провів попередню оплату у сумі 167599,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Вищезазначені обставини не заперечуються відповідачем.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, відповідно до приписів ч. 2 ст. 846, ч. 2 ст. 849 ЦК України визначено, що якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру їх обсягів та звичаю ділового обороту. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, Договором №1/10 від 09.10.2009 р. не встановлено строк виготовлення та передачі відповідачем позивачу металевих конструкцій.

У зв'язку з цим 16.06.2010 р. позивач направив відповідачу вимогу, згідно якої просив вказати точну дату поставки металевої конструкції або повернути грошові кошти. Відповідач в своїй скарзі підтверджує отримання вищезазначеної вимоги позивача 23.06.2010 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із приписами ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 36 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи відповідача про те, що він своєчасно виготовив металеві конструкції, передбачені умовами Договору, та направив позивачу акти приймання-передачі виконаних робіт для підписання, не підтверджуються жодним доказом, котрі він відповідно до вимог ст. 33 ГПК України повинен був надати суду першої інстанції.

До апеляційної скарги відповідач також їх не додав. Зокрема, не надав акт приймання-передачі із підписами уповноважених представників позивача та відповідача, докази направлення вказаного акту позивачу для підписання.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.12 року у справі №18/3709/11 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст. ст. 530, 846, 849 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 36, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.12 року у справі № 18/3709/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 20.04.2012 року.