Постанова

від 19.04.2012 по справі 5023/8377/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р. Справа № 5023/8377/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 751 Х/3-9 ) на рішення господарського суду Харківської області від 20.12.11 р. у справі № 5023/8377/11

за позовом ТОВ "Укрспецналадка", м. Дніпропетровськ

до ТОВ "Станкоремонтний завод", Харківська область

про стягнення 559 008,22 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 р. позивач -ТОВ "Укрспецналадка" м. Дніпропетровськ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -ТОВ "Станкоремонтний завод" с. Новопокровка 559008,22 грн. , в т.ч. 250000,00 грн. вартості фрезерного обробного центру МАНО МС 600 1985 року випуску із системою ЧПУ Westlabs загальною вартістю 250000,00 грн., 4999,00 грн. неустойки за прострочення виконання зобов'язання з поставки станка, 15924,66 грн. неустойки за несвоєчасне введення станка в експлуатацію, 277084,56 грн. втраченої вигоди та 11000,00 грн. моральної шкоди. Крім того, позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача сплачені судові витрати по справі.

16.12.11 р. позивач звернувся до суду з заявою про збільшення суми заявленої неустойки за несвоєчасне введення станка в експлуатацію з 15924,66 грн. до 22082,19 грн., яка судом не була прийнята в зв'язку з ненаданням позивачем доказів про доплату державного мита в зв'язку зі збільшенням суми позову. Відповідно до платіжного доручення № 216 від 17.08.11 р., державне мито по справі, що розглядається сплачене в сумі 5595,45 грн.; доплаті підлягала сума 56,21 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2011 ( суддя Інте Т.В.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що у договорі сторони не передбачили строк виконання позивачем всіх необхідних умов для проведення шефмонтажу та введення обладнання в експлуатацію,в зв'язку з чим унеможливлюється вирахування строку виконання відповідачем передбаченого п.3.5 договору зобов'язання здійснити протягом 15 дні шефмонтаж станка та скласти акт введення його в експлуатацію, позивачем не надано доказів повідомлення відповідача про виконання всіх необхідних умов для проведення шефмонтажу або доказів, що відповідачу було достовірно відомо про їх надання, позивач не надав доказів поставки станка неналежної якості, відсутні докази направлення листа №118/ю відповідачу,не доведеністю позивачем прострочення відповідача по введенню обладнання в експлуатацію.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає рішення суду прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

У апеляційній скарзі позивач зазначив, що неналежна якість станка підтверджується матеріалами справи, в зв'язку з чим він мав право відмовитись від договору, фактично необхідні умови для проведення шефмонтажу та введення обладнання в експлуатацію позивач виконав, що підтверджується листуванням між ТОВ «Станкоремонтний завод»та ТОВ «Укрспецналадка», станом на 30.09.11 єдиною причиною неможливості запуску відповідачем є відсутність необхідних для здійснення ремонту запчастин, а не порушення чи не виконання позивачем п. 3.4 Договору № 13/10-12-10.

Позивач не погоджується з висновками суду, що вимоги про стягнення з відповідача 250 тис. грн. є неправомірними та передчасними в зв'язку з не закінчення на час розгляду справи дії договору, так як чинне законодавство не пов'язує виникнення права позивача на подання до суду вимоги про стягнення грошових коптив у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань відповідачем з днем, наступним після дня закінчення строку зазначеного договору; про неправомірні вимоги позивача відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦК України, оскільки зазначена частина ст. ЦК відносини, які склалися між сторонами не регулює; щодо не відповідності вимогам діючого законодавства п. 6.2 договору, оскільки вищезазначений пункт відповідає ч. 1 ст. 231 ГК України.

У судовому засідання позивач надав клопотання про залучення до матеріалів справи копію акта про проведення ремонтних робіт від 16.07.2011 р., копію витягу технічної документації на МАНО 600, просив залучити до участі у справі інженера-механіка ОСОБА_3 з метою отримання компетентних пояснень з технічних питань та фактичних обставин справи, просив здійснювати фіксацію судового процесу.

Судова колегія задовольнила клопотання про залучення до матеріалів справи копії акта про проведення ремонтних робіт від 16.07.2011 р., копії витягу технічної документації на МАНО 600, у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі інженера-механіка ОСОБА_3 відмовила, так як позивачем не зазначено в якості кого необхідно залучити до участі у справі інженера,тому що для участі в якості представника позивача необхідна відповідна довіреність, якої інженер ОСОБА_3 не надав.

Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві зазначив, що позивач не надав доказів передання неякісного станку, акт прийому -передачі підписаний без претензій, відсутні докази наявності істотних недоліків, позивач не відмовився від договору та не просив розірвати його.

Відповідач вважає, що позивач не виконав умови передбачені п.3.4 договору необхідні для проведення шефмонтажу.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що між сторонами укладений договір № 13/10-12-10 від 10.12.10 р. (договір), за яким відповідач (продавець) зобов*язався передати позивачу (покупець) обладнання, що було в користуванні: фрезерний обробний центр МАНО МС 600, 1985 року випуску з системою ЧПУ Westlabs ( далі -обладнання), а останній -прийняти та оплатити його на умовах п. 2 договору, а саме -перший платіж в сумі 130000,00 грн. здійснити шляхом попередньої оплаті протягом п*яти банківських днів з моменту виставлення рахунку продавцем; другий платіж в сумі 60000,00 грн. -протягом п*яти банківських днів з моменту здачі обладнання на території продавця та виставлення ним рахунку; третій платіж -в сумі 60000,00 грн. здійснити протягом п*яти банківських днів з дня проведення шефмонтажу та підписання акту введення обладнання в експлуатацію на території покупця.

Пунктами 3.1, 3.2., 3.3 договору передбачено, що обладнання поставляється на умовах EXW -склад Продавця в смт. Новопокровка, згідно Інкотермс 2000. Строк поставки складає 60 днів з моменту надходження першого платежу на розрахунковий рахунок продавця; датою поставки вважається дата оформлення приймально- здавальних документів на обладнання на території продавця за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. Островського, 10А; акт приймання-передачі обладнання підписується уповноваженими представниками сторін та підтверджує комплектність обладнання і його працездатність.

У п. 3.4 договору зазначено, що позивач зобов'язався виконати всі необхідні умови для проведення на своїй території шефмонтажу та вводу обладнання в експлуатацію спеціалістами відповідача; шефмонтаж на території покупця продавець здійснює власними силами в строк не більш 15 робочих днів після виконання позивачем п. 3.4 договору -виконання необхідних умов для проведення шефмонтажу. По закінченню шефмонтажу сторонами підписується акт введення в експлуатацію.

Пунктом 6.2 договору, сторони забезпечили виконання продавцем ( відповідачем) строків виконання своїх зобов*язань, передбачених договором, пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

На виконання умов договору позивач перерахував перший платіж в сумі 130000,00 грн. на рахунок відповідача 13.12.10 р. платіжним дорученням № 1698 від 13.12.10 р., другий платіж -в сумі 120000,00 грн. - платіжним дорученням № 80 від 29.03.11 р., всього позивачем сплачено 250000,00 грн.

Позивач відійшов від умов оплати обладнання, зазначених в договорі і здійснив повну оплату обладнання попередньо, до проведення шефмонтажу та підписання акту введення обладнання в експлуатацію.

На виконання договірних зобов'язань відповідачем та позивачем складено акт прийому-передачі № 28/10 від 29.03.11 р., згідно якого, підтверджено факт передачі обладнання та повного комплекту документації на території відповідача та визначено перелік робіт, які необхідно йому (відповідачу) здійснити перед відвантаженням обладнання позивачу, а саме: відрегулювати зміну паллет; відкоригувати підпрограму затиску інструменту; усунути неперпендикулярність осі шпинделя до осі столу; усунути витікання масла по столу.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що відповідачем не доведено здійснення цих робіт, що дає право суду визнати, що вказаний акт, як зазначено в п. 3.3 договору, не може підтверджувати належну якість та працездатність обладнання.

Як свідчать матеріали справи, згодом відповідачем були проведені деякі ремонтні роботи спірного обладнання, про що був складений двосторонній акт від 07.06.11 р., відповідно до якого, більшість вказаних недоліків не усунуті.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Ззобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановивши со спірним договором сторони не передбачили строк виконання позивачем всіх необхідних умов для проведення шефмонтажу та введення обладнання в експлуатацію ( п. 3.4 договору), зробив безпідставний висновок, що в зв*язку з чим унеможливлюється вирахування строку виконання відповідачем передбаченого п. 3.5 договору зобов*язання здійснити протягом 15 днів шефмонтаж станка та скласти акт введення його в експлуатацію.

Посилання відповідача на невиконання позивачем п. 3.4. договору, відсутність претензій по якості станку, своєчасне передання станку позивачу безпідставні та спростовуються матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав необхідні умови для проведення шефмонтажу, що підтверджується зокрема актом від 7.06.2011р. про проведення ремонтних робіт, листом відповідача від 22.09.2011р.,тобто відповідач приступив до шефмонтажу та введення обладнання в експлуатацію,яке не було введено в зв'язку з відсутністю запчастин, доказів направлення вимоги про виконання позивачем п.3.4 договору відповідач не надав.

Отже, строк проведення шефмонтажу та введення обладнання в експлуатацію повинен відраховуватись з 7.06.2011р., тобто з моменту укладання акту, до 22.06.2011р., тобто відповідач прострочив виконання зобов'язання по шефмонтажу та введенню в експлуатацію обладнання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині стягнення неустойки за порушення строків введення в експлуатацію станку, рішення в цієї частині підлягає скасуванню, а неустойка в сумі 10403грн.68 коп. підлягає стягненню.

Пунктом 6.2 договору, сторони забезпечили виконання продавцем ( відповідачем) строків виконання своїх зобов*язань, передбачених договором, пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі даного пункту договору позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в сумі 4999,00 грн. за несвоєчасну поставку обладнання, прострочення склало 47 днів.

Суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у стягненні пені, посилаючись, що дане забезпечення зобов'язання встановлене в порушення умов ч.3 ст. 549 ЦК України, т.я. пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов*язання за кожен день прострочення виконання, а, відповідно до умов договору, у продавця (відповідача) відсутні будь-які грошові зобов*язання перед покупцем (позивачем), що унеможливлює притягнення його до майнової відповідальності у вигляді пені на умовах договору.

При цьому суд першої інстанції не врахував норми господарського законодавства, зокрема ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, в зв'язку з тим, що законом не встановлена відповідальність за порушення строків поставки та введення обладнання в експлуатацію сторони обґрунтовано встановили у договорі відповідальність за порушення зазначених умов договору у вигляді пені.

В зв'язку з чим рішення суду в цієї частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги в частині стягнення неустойки в сумі 4999 грн. підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що вимоги про повернення сплаченої за товар суми та стягнення збитків не підлягають задоволенню.

Статтями 673, 678 ЦК України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу; у разі істотного порушення вимог щодо якості товару ( виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: - відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, - вимагати замінити товар.

Отже, в разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець може відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Як свідчать матеріали справи позивач не надав доказів відмови від договору, доданий до матеріалів справи лист позивача без дати № 118/ю з вимогою до відповідача про повернення сплаченої суми попередньої оплати 250000,00 грн. в зв'язку з поставкою неякісного товару, не є належним доказом, так як відсутні докази його направлення відповідачу.

В зв'язку з тим, що на час звернення до суду договір був діючим, позивач не відмовлявся від договору та не розривав його, підстави для повернення сплаченої за товар грошової суми, а також стягнення збитків відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем та позивачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.12 .2011 р. по справі № 5023/8377/ 11 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Станкоремонтний завод" ( 63523, смт. Новопокровка Чугуєвського району, Харківської області, вул. Островського,10 " А", код ЄДРПОУ 30959594) на користь ТОВ "Укрспецналадка" ( 49000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31573282 ) 4999 грн. неустойки за несвоєчасну поставку станка, 10403,68 грн. неустойки за порушення строків введення в експлуатацію станка, 154,02 грн. держмита, 804,75 судового збору по апеляційній скарзі.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 17.04.2012 р.