Постанова

від 26.06.2012 по справі 5023/8377/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р. Справа № 5023/8377/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С. , Мамонтової О.М.

розглянувши касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 р.

у справі № 5023/8377/11 Господарського суду Харківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Укрспецналадка "

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Станкоремонтний завод"

про стягнення 559 008,22 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Фандєєва С.В. ,

відповідача: не з'явився ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " Станкоремонтний завод" 250 000 грн. вартості фрезерного обробного центру МАНО МС 600 1985 року випуску із системою ЧПУ Westlabs , 4999,00 грн. неустойки за прострочення виконання зобов'язання з поставки станка, 15924,66 грн. неустойки за несвоєчасне введення станка в експлуатацію, 277084,56 грн. втраченої вигоди та 11000,00 грн. моральної шкоди, що загалом складає 559 008,22 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.12.2011 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 р. рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 4 999 грн. неустойки за прострочення виконання зобов'язання з поставки станка, 10 403,68 грн. неустойки за несвоєчасне введення станка в експлуатацію,154,02 грн. державного мита та 804,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, ТОВ "Укрспецналадка" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року в частині відмови у стягненні 277 084,56 грн. втраченої вигоди та 11 000 грн. моральної шкоди скасувати, в цій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області, а в частині задоволення позовних вимог рішення залишити без змін.

Заявник вважає, що судом апеляційної інстанції у частині відмови у стягненні збитків (втраченої вигоди) та моральної шкоди було помилково не застосовано норми матеріального права, а саме: статті 224, 225 та 226 ГК України, тому ТОВ "Укрспецналадка" має право на відшкодування збитків та моральної шкоди.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Спір по даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договірних зобов'язань, а саме : введення обладнання в експлуатацію, в зв'язку з чим позивач просив суд повернути йому суму попередньої оплати вартості станка, а також стягнути з відповідача неустойку за прострочення виконання зобов'язання з поставки станка, неустойку за несвоєчасне введення станка в експлуатацію, втрачену вигоду та моральну шкоду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив про те, що оскільки у договорі сторони не передбачили строк виконання позивачем всіх необхідних умов для проведення шефмонтажу та введення обладнання в експлуатацію, тому унеможливлюється вирахування строку виконання відповідачем передбаченого п.3.5 договору зобов'язання здійснити протягом 15 днів шефмонтаж станка та скласти акт введення його в експлуатацію. При цьому позивачем не надано доказів повідомлення відповідача про виконання всіх необхідних умов для проведення шефмонтажу або доказів, що відповідачу було достовірно відомо про їх надання; позивач не надав доказів поставки станка неналежної якості; відсутні докази направлення листа №118/ю відповідачу; не надано доказів прострочення відповідача по введенню обладнання в експлуатацію. З огляду на викладене, місцевий господарський суд зробив висновок про недоведеність позовних вимог.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4 999 грн. неустойки за прострочення виконання зобов'язання з поставки станка та 10 403,68 грн. неустойки за несвоєчасне введення станка в експлуатацію, апеляційний господарський суд, вказав про те, що строк проведення шефмонтажу та введення обладнання в експлуатацію повинен відраховуватись з 7.06.2011р., тобто з моменту укладання акту, до 22.06.2011р., тому відповідач прострочив виконання зобов'язання по шефмонтажу та введенню в експлуатацію обладнання. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки встановлено факт неналежного виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання по шефмонтажу та введенню в експлуатацію обладнання, вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача неустойки в сумі 10 403,68 грн. за несвоєчасне введення станка в експлуатацію та пені, згідно п. 6.2 укладеного договору, в розмірі 4 999 грн. за прострочення виконання зобов'язання з поставки станка підлягають задоволенню, в решті позовних вимог слід відмовити, у зв'язку з недоведеністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами укладений договір № 13/10-12-10 від 10.12.10 р., за яким відповідач (продавець) зобов'язався передати позивачу (покупець) обладнання, що було в користуванні: фрезерний обробний центр МАНО МС 600, 1985 року випуску з системою ЧПУ Westlabs , а останній -прийняти та оплатити його на умовах п. 2 договору, а саме: перший платіж в сумі 130000,00 грн. здійснити шляхом попередньої оплаті протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення рахунку продавцем; другий платіж в сумі 60000,00 грн. -протягом п'яти банківських днів з моменту здачі обладнання на території продавця та виставлення ним рахунку; третій платіж -в сумі 60000,00 грн. здійснити протягом п'яти банківських днів з дня проведення шефмонтажу та підписання акту введення обладнання в експлуатацію на території покупця.

Пунктами 3.1, 3.2., 3.3 договору передбачено, що обладнання поставляється на умовах EXW -склад Продавця в смт. Новопокровка, згідно Інкотермс 2000. Строк поставки складає 60 днів з моменту надходження першого платежу на розрахунковий рахунок продавця; датою поставки вважається дата оформлення приймально- здавальних документів на обладнання на території продавця за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. Островського, 10А; акт приймання-передачі обладнання підписується уповноваженими представниками сторін та підтверджує комплектність обладнання і його працездатність.

У п. 3.4 договору зазначено, що позивач зобов'язався виконати всі необхідні умови для проведення на своїй території шефмонтажу та вводу обладнання в експлуатацію спеціалістами відповідача; шефмонтаж на території покупця продавець здійснює власними силами в строк не більш 15 робочих днів після виконання позивачем п. 3.4 договору -виконання необхідних умов для проведення шефмонтажу. По закінченню шефмонтажу сторонами підписується акт введення в експлуатацію.

Пунктом 6.2 договору, сторони забезпечили виконання продавцем ( відповідачем) строків виконання своїх зобов'язань, передбачених договором, пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

На виконання умов договору позивач перерахував перший платіж в сумі 130000,00 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 1698 від 13.12.10 р., другий платіж - в сумі 120000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 80 від 29.03.11 р., всього позивачем сплачено 250000,00 грн.

Як вірно встановлено судами попередніх судових інстанцій, позивач відійшов від умов оплати обладнання, зазначених в договорі і здійснив повну оплату обладнання попередньо, тобто до проведення шефмонтажу та підписання акту введення обладнання в експлуатацію.

На виконання договірних зобов'язань відповідачем та позивачем складено акт прийому-передачі № 28/10 від 29.03.11 р., яким підтверджено факт передачі обладнання та повного комплекту документації на території відповідача та визначено перелік робіт, які необхідно йому (відповідачу) здійснити перед відвантаженням обладнання позивачу, а саме: відрегулювати зміну паллет; відкоригувати підпрограму затиску інструменту; усунути неперпендикулярність осі шпинделя до осі столу; усунути витікання масла по столу.

Колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вказаний акт, як зазначено в п. 3.3 договору, не може підтверджувати належну якість та працездатність обладнання, оскільки відповідач не здійснив перелік робіт, який зазначений у акті.

Як свідчать матеріали справи, згодом відповідачем були проведені деякі ремонтні роботи спірного обладнання, про що був складений двосторонній акт від 07.06.11 р., відповідно до якого, більшість вказаних недоліків не усунуті.

Як правомірно встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач виконав необхідні умови для проведення шефмонтажу, а відповідач в свою чергу прострочив виконання цього зобов'язання. Вказане підтверджується актом від 7.06.2011р. про проведення ремонтних робіт, листом відповідача від 22.09.2011р., тобто відповідач приступив до шефмонтажу та введення обладнання в експлуатацію, яке не було введено в зв'язку з відсутністю запчастин. Доказів направлення вимоги про виконання позивачем п.3.4 договору відповідач не надав.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що строк проведення шефмонтажу та введення обладнання в експлуатацію повинен відраховуватись з 7.06.2011р., тобто з моменту укладання акту, до 22.06.2011р.

Оскільки встановлено факт порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що сума неустойки в розмірі 10 403,68 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Крім того, на підставі п. 6.2 укладеного договору, позивачем нарахована пеня в сумі 4 999 грн. за несвоєчасну поставку обладнання, яку він просив стягнути на його користь.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає вимоги позивача про стягнення пені правомірними та обґрунтованими.

Також колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом правомірно було відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків (втраченої вигоди) та моральної шкоди, оскільки підстави для стягнення збитків та моральної шкоди відсутні.

Таким чином, судом апеляційної інстанції надано належну оцінку вказаним доказам, а відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року у справі №5023/8377/11 -без змін.

Головуючий М. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова