50/250
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 50/250
28.08.08
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Маркет»
до приватного підприємства «СОХО»
про стягнення 6 167,80грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
від позивача Черноусов О.А. (дов. б/н від 01.05.2007)
від відповідача не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес-Маркет” до приватного підприємства «СОХО»про стягнення 6 167,80. за неналежне виконання зобов'язання за договором поставки від 30.08.2007 № 30\08-СК.
Ухвалою суду від 18.08.2008 було порушено провадження у справі № 50/250, розгляд справи призначено на 28.08.2008.
28.08.2008 в судовому засіданні позивач надав додаткові докази та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.
Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
30.08.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю “Експрес-Маркет” (далі-позивач) та приватним підприємством «СОХО»(далі-відповідач) було укладено договір поставки товару № 30/08-СК (далі - договір).
Відповідно до умов п.п.1.1, 1.2 договору позивач зобов'язався систематично постачати і передавати у власність відповідача певний товар (продукти харчування, побутова хімія), а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.
Пунктом 1.2. договору, встановлено, що власність на товар переходить до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
Згідно з п. 2.2. договору постачальник постачає товар партіями згідно заявок покупця в асортименті та за цінами, за узгодженням сторін, що фіксуються у видаткових накладних, які мають відповідати замовленню покупця. Відступ в накладній від змісту замовлення допускається за згодою сторін.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата здійснюється за кожну отриману партію товару на протязі 14 календарних днів з моменту доставки товару.
Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 4 573,72 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЕМО-005429 від 11.06.2008 на суму 808,12 грн., № ЕМО-005458 від 12.06.2008 на суму 759,98грн., № ЕМО-005588 від 17.06.2008 на суму 1887,47грн., № ЕМО-005902 від 24.06.2008 на суму 1221,69грн., та які скріплені печаткою відповідача. Таким чином, відповідно до умов договору, відповідач повинен був розрахуватися в повному обсязі за поставлений товар в строк до 09.07.2008.
Вищевказані накладні приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.
Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару за видатковою накладною № ЕМО-005429 від 11.06.2008 в сумі 808,12грн.
Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за договором становила 3 965,20 грн.
08.07.2008 позивачем була направлена відповідачу претензія з вимогою погасити суму заборгованості в повному обсязі. Однак зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
У відповідності зі ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3 965,20грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 965,20 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
Пунктом 8.1. договору передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань за договором понад 30 діб винна сторона сплачує штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.
Позовні вимоги позивача щодо стягнення штрафу в сумі 1 982,60грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «СОХО»(фактична адреса: м. Київ, вул. Артема, 82; юр. адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кв. 414, код ЄДРПОУ 32048787) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Маркет»(фактична адреса: 02090, м. Київ, вул. Сновська, 20; юр. адреса: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, оф.613; р/р № 2600130159584 у ВАТ «УДРП»м.Київ, МОФ 320995, код ЄДРПОУ 33632496) основний борг в сумі 3 965 (три тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять)грн. 20 коп., штраф в розмірі 1 982(одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дві)грн. 60 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання рішення 29.09.2008
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2008 |
Оприлюднено | 26.11.2008 |
Номер документу | 2367746 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головатюк Л.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні