Постанова

від 23.04.2012 по справі 2-138/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а/2390/1039/12Головуючий по 1 інстанції Категорія : 10.3.1 Добриднюк Н.О. Доповідач в апеляційній інстанції Корнієнко Н. В. ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКорнієнко Н.В. суддівЮвшина В.І.,, Гончар Н.І. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційні скарги УПФ України в Лисянському районі на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 25 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання відмови щодо перерахунку пенсії протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", -

в с т а н о в и л а :

23 березня 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни", мотивуючи тим, що він відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-IV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, і має право на соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-IV від 20.12.2005 р. та ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р. дія вказаного положення ЗУ № 2195-IV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена на відповідні роки.

ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 р. це положення Закону було змінено.

Однак Конституційний суд України своїм рішенням від 09.07.2007 р. визнав неконституційним пункт 12 статті 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Також Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 р. визнав неконституційним пункт 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до ст. 6 ЗУ № 2195-IV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни».

Позивач вказує, що йому безпідставно у період з 2006 - 2008 рр. не було виплачено вказану щомісячну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на загальну суму 3891,90 грн. (30 % від загальної суми прожиткового мінімуму за 2006 та 2008 рік.)

Тому ОСОБА_5 просить суд визнати дії відповідача протиправними.

Зобов'язати здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн. та поновити пропущений строк для звернення до суду, зобов'язавши відповідача проводити такі нарахування та виплату в подальшому.

Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 25 травня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_5 відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області просить скасувати постанову суду, як незаконну і необґрунтовану, винесену з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, відмовити в задоволенні позову.

Справу просили розглянути за відсутності представника апелянта.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004 р., чинній в 2009 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 р.р.» КМ України надано право встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-1У і здійснити позивачці відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.

Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.

Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень окремих статей Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", визнано таким, що не відповідає Конституції (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .

Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008р.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що рішення в частині часткового задоволення позову про поновлення строку позовної давності та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_5 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. є необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки судом в цій частині застосовано закон, який не підлягав застосуванню, в результаті чого спір в цій частині вирішено неправильно.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін. Представник відповідача в запереченні на позов наполягав на цю обставину, як на підставу відмови в задоволенні позову.

Суд не звернув увагу на це увагу та безпідставно, невмотивовано прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову про поновлення пропущеного позивачкою строку звернення до суду.

Тому поновлення пропущеного строку на звернення до суду та в цій частині постанова суду підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог щодо продовження терміну позовної давності та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р. з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині в задоволенні позову та залишення постанови без змін в частині задоволення позову за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 року ( заява до суду подана 23.03.2009 року).

Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області задовольнити частково.

Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 25 травня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання відмови щодо перерахунку пенсії протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", - в цілому змінити.

Постанову в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року - скасувати.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" за 2008 рік, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно з врахуванням раніше отриманих виплат.

В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :