Постанова

від 07.11.2008 по справі 29/316-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/316-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2008 р.                                                           Справа № 29/316-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Бухан А.І. ,  Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача          -не з'явився

відповідача -Дробота О.І.

розглянувши в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2048Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2008 року по справі № 29/316-08

за позовом ТОВ "АСК Інвест-груп", м. Харків

до ТОВ "ВКФ Камтехсервіс", м. Харків

про стягнення 374151,56 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 30 липня 2008 року у справі № 29/316-08 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено частково. Розірвано договір № 02-02-08М, підписаний між ПП "Автобуд-350" та ТОВ "ВКФ Камтехсервіс". Стягнуто з ТОВ "ВКФ Камтехсервіс" на користь ТОВ "АСК Інвест-груп" 167524,00 грн. попередньої оплати, 4225,64 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1340,19 грн. інфляційних, 120,62 грн. річних, 143180,30 грн. неустойки, 34013,78 грн. збитків на відновлення порушеного права, 3504,04 грн. державного мита та 110,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Відповідач - ТОВ "ВКФ Камтехсервіс" з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30 липня 2008 року по справі № 29/316-08 та прийняти нове, яким відмовити ТОВ "АСК Інвест-груп" в задоволенні позовних вимог.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить прийняте по справі рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. При цьому він зазначив, що господарський суд Харківської області належним чином дослідив усі матеріали справи та дав правильну правову оцінку обставинам спору.

В судовому засіданні 22.09.2008 року була оголошена перерва до 01.10.2008 року для надання представниками сторін документально обґрунтованих пояснень.

01.10.2008 року колегія суддів відклала розгляд справи на 20.10.08 року.

20.10.2008 року представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

       Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що 01.02.08 між сторонами було підписано договір №02-02-08М, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався поставити позивачеві товар, а позивач зобов'язався прийняти та сплатити вартість товару.

Відповідно до п. 4.4 вартість договору становить 565500,00 грн.

П. 4.5.1 встановлено, що покупець (позивач по справі) сплачує 30% попередньої оплати від специфікації, з оплатою якої поставщик (відповідач по справі) зобов'язаний поставити товар.

01.02.08 сторонами підписано додаток №1 до договору - специфікацію №1 від 01.02.08 на суму 508000 грн.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунки - фактури №СФ-2902/01 від 29.02.08 на суму 150000 грн. та №СФ-1402/04 від 14.02.08 на суму 200000 грн.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, сплатив відповідачу в якості попередньої оплати 350000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №18 від 14.02.08, №33 від 29.02.08.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється на підставі заявок покупця (які є додатком №1 до договору).

Специфікацією №1 від 04.02.08, яке є додатком №1 до договору поставки, встановлено строки поставки товару, а саме : пісок в кількості 3000 м3 з 15.02.08-14.03.08, щебінь гранітний фр. 20-40 мм в кількості 2000 м3 з 25.02.08-28.03.08.  

Відповідач, в порушення умов договору, поставку товару здійснив лише на суму 182476,00 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, наданими до матеріалів справи.

Таким чином, відповідач не допоставив позивачеві товар на суму 167524,00 грн.

09.06.08 позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою про дострокове розірвання договору №02-02-08М від 01.02.08 та повернення грошових коштів в розмірі 167524,00 сплачених позивачем на користь відповідача в якості попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 та ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення   суми попередньої оплати.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів поставки товару або повернення позивачу грошових коштів, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 167524,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від  дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими   грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не  встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється  договором,  законом  або  іншим  актом  цивільного законодавства.

Відповідно до ЦК України користування чужими грошовими коштами покладено в основу кредитних відносин, у тому числі комерційного кредиту.

На підставі ч. 2 ст. 1057 ЦК України до комерційного кредиту застосовуються положення ст.ст. 1054-1056 ЦК України, тобто положення про банківській кредит. У свою чергу, до відносин банківського кредиту, відповідно до ст. 1054 ЦК України, застосовуються положення про позику.

Таким чином, усі положення, що стосуються процентів по договору позики, застосовуються до кредитного договору, а, відповідно, і до комерційного кредиту.

Згідно зі ст. 231 ГК України та ст. 1048 ЦК України, „якщо договором позики не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України”.

Облікова ставка НБУ з 01.01.2008р. по 29.04.2008р. включно - складає 10,0%.

- 14.03.2008 р. по накладним поставлено піску на суму 33 198,96 грн. (з урахуванням ПДВ).

- до 28.03.2008р. по накладним поставлено щебінь на суму 51 198,13 грн. (з урахуванням ПДВ). Таким чином сума заборгованості перед Покупцем становить 253 541,91 грн.

Період заборгованості з 15.03.2008р. по 24.03.2008р.- 9 днів.

Процент = 253 541,91 грн. * 9 днів * 10,0% / 365 днів / 100% = 625,17 грн.

- 24.03.2008 р. по накладній № РН –2403/01 поставлено товар на суму 9 176,00 грн. (з урахуванням ПДВ); Таким чином сума заборгованості перед Покупцем становить 244 365,91 грн.

Період заборгованості з 24.03.2008р. по 26.03.2008р.- 2 дні.

Процент = 244 365,91 грн. * 2 дні * 10,0% / 365 днів / 100% = 133,89 грн.

- 26.03.2008 р. по накладній № РН –2603/01 поставлено товар на суму 15 499,98 грн. (з урахуванням ПДВ); Таким чином сума заборгованості перед Покупцем становить 228 865,93 грн.

Період заборгованості з 26.03.2008р. по 27.03.2008р.- 1 день.

Процент = 228 865,93 грн. * 1 день * 10,0% / 365 днів / 100% = 62,70 грн.

- 27.03.2008 р. по накладній № РН –2703/01 поставлено товар на суму 23 435,96 грн. (з урахуванням ПДВ); Таким чином сума заборгованості перед Покупцем становить 205 429,97 грн.

Період заборгованості з 27.03.2008р. по 28.03.2008р.- 1 день.

Процент = 205 429,97 грн. * 1 день * 10,0% / 365 днів / 100% = 56,28 грн.

- 28.03.2008 р. по накладній № РН –2803/01 поставлено товар на суму 2 604,00 грн. (з урахуванням ПДВ); Таким чином сума заборгованості перед Покупцем становить 202 825,97 грн.

Період заборгованості з 28.03.2008р. по 29.03.2008р.- 1 день.

Процент = 202 825,97 грн. * 1 день * 10,0% / 365 днів / 100% = 55,56 грн.

- 29.03.2008 р. по накладній № РН –2903/01 поставлено товар на суму 24 675,97 грн. (з урахуванням ПДВ); Таким чином сума заборгованості перед Покупцем становить 178 150,00 грн.

Період заборгованості з 29.03.2008р. по 31.03.2008р.- 2 дні.

Процент = 178 150,00 грн. * 2 дні * 10,0% / 365 днів / 100% = 97,61 грн.

- 31.03.2008 р. по накладній № РН –3103/03 поставлено товар на суму 10 626,00 грн. (з урахуванням ПДВ); Таким чином сума заборгованості перед Покупцем становить 167 524,00 грн.

Період заборгованості з 31.03.2008р. по 29.04.2008р.- 30 днів.

Процент = 167 524,00 грн. * 30 днів * 10,0% / 365 днів / 100% = 1 376,91 грн.

Облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. - складає 12,0%.

-          сума заборгованості перед Покупцем становить 167 524,00 грн.

Період заборгованості з 30.04.2008р. по 02.06.2008р.- 33 дні.

Процент = 167 524,00 грн. * 33 дні * 12,0% / 365 днів / 100% = 1 817,52 грн.

Всього: 625,17 грн. + 133,89 грн. + 62,70 грн. + 56,28 грн. + 55,56 грн. + 97,61 грн. + 1 376,91 грн. + 1 817,52 грн. = 4 225,64 грн.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 4225,64 грн. процентів за користування грошовими коштами позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних.

Оскільки, позивач відмовився від поставки товару листом від 09.06.08 у відповідача виник обов'язок по поверненню грошових коштів позивачу з 18.06.08 (після спливу 7 днів з 10.06.08, коли було направлено позивачем лист).

За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 1340,19 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 120,62 грн. річних, обґрунтовані і підлягають задоволенню.  

В задоволенні позиву в частині стягнення 1056,18 грн. річних та 14239,54 грн. збитків від інфляції, у зв'язку з невірним розрахунком.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення  пені в розмірі 8451,31 грн., суд визнав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 1, ст. 3 Закону України   "Про   відповідальність  за   несвоєчасне   виконання   грошових  зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється   за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та встановлює лише обмеження розміру такої неустойки, яка встановлюється за згодою сторін. Оскільки, у відповідача за договором поставки був відсутній обов'язок по сплаті позивачу грошових коштів, нарахування пені Позивачем здійснено без правових підстав.  

Згідно п. 6.4. Договору при простроченні поставки товару Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю неустойку в розмірі 1% від суми недопоставки за кожен день прострочення.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по поставці товару  у термін, встановлений договором, нарахована позивачем неустойка в сумі 143180,30 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду справи та підтверджується наданими позивачем доказами, позивач поніс збитки у вигляді витрат, які мусить зробити для відновлення свого порушеного права - сплатити винагороду за договором про юридичне обслуговування в господарському суді Харківської області. Договір №06-08 від 23.05.08 р. укладено між ТОВ “Будоптінженер” Згідно платіжного доручення № 51 від 23.05.2008р. та №75 від 07.07.08 ТОВ „Будоптінженер” надано юридичні послуги, а Позивачем прийнято їх.

У відповідності до п.1 ст. 22 Цивільного Кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

За таких обставин, суд, визнав позовні вимоги в частині стягнення 34013,78 грн. збитків на відновлення свого порушеного права, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 611. у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору;

Відповідно до ст. 651 ч. 2 Цивільного кодексу України, договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зважаючи на те, що відповідачем були порушені умови договору поставки №02-02-08М, суд визнав позовні вимоги в частині розірвання договору №02-02-08М від 01.02.08 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.   

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм  не надана правильна  та належна  правова оцінка, через що наявні   підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області не забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно не дослідив  фактичні обставини справи та  не оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

Оскаржуючи  вказане вище  судове рішення,  відповідач зазначив, що  саме позивач  не забезпечив  виконання умов укладеного між ним та відповідачем  договору, через що  відповідно до статей 628, 629, 526,610,611,612,613,651 Цивільного кодексу України.

При цьому  відповідач зазначив, що  відповідно до п.1 договору він зобов'язався передати у власність позивача за його заявкою товар, найменування, кількість, строки поставки, ціни якого вказані в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а позивач зобов'язується прийняти та сплатити цей товар на умовах договору Після аналізу наведеного пункту є очевидним, що в рамках договору сторони укладають різні за своїм змістом та направленістю документи, а саме - заявки покупця та специфікації. Згідно п.4.1 договору ціна на товар, який буде поставлений постачальником (відповідачем) на кожну заявку покупця (позивача) в рамках строків дії договору, вказується в Специфікаціях. Саме  рамках договору передбачено укладання сторонами різних за своїм змістом та направленістю документів, а саме - заявок покупця та специфікацій. Згідно п.2.1 договору поставка товару здійснюється у відповідності з заявкою покупця (позивача). Згідно п.3.1 договору поставка товару здійснюється на підставі заявок покупця (позивача) на відванта ження встановленого зразка, прийнятих постачальником (відповідачем) до виконання. В рамках договору поставки №03-02-08М від «04»лютого 2008 року позивачем на адресу відповідача не було надано жодної заявки на відвантаження товару. Тобто відвідач не мав змоги прийняти до виконання заявки позивача у зв'язку з їх відсутністю (ненадходженням). Згідно п.3.2 договору покупець  (позивач) зобов'язаний надати та погодити з постачальником (відповідачем) графік поставки продукції не менш ніж за п'ять днів до запланованої дати відвантаження. До 14-00 дня, який передує дню відвантаження, обумовленого графіком поставки, підтвердити свої наміри письмовою заявкою на відвантаження товару. В разі неможливості покупця (позивача) надати графік відвантаження, поставка товару може здійснюватись на підставі письмової заявки покупця (позивача), погодженої з постачальником (відповідачем). Проте позивач жодного разу в рамках договору не підтвердив свої наміри письмовою заявкою на відвантаження товару. Тобто позивач не вчинив дії, до вчинення яких відповідач не міг виконати свій обов'язок за договором. Таким чином у позивача відсутнє право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, неустойки на підставі невиконання відповідачем своїх зобов'язань у зв'язку з тим, що позивач (кредитор за зобов'язанням) в свою чергу не вчинив дій, передбачених умовами договору, до вчинення яких відповідач не міг виконати свої договірні зобов'язання. Відповідач (боржник за зобов'язанням) не є таким, що прострочив зобов'язання за договором. З огляду на вищенаведене випливає, що підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 167524,00 грн. попередньої оплати, 4225,64 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1340,19 інфляційних, 120,62 грн. річних, 143180,30 грн. неустойки, 34013,78 грн. збитків на відновлення порушеного права відсутні, а застосування судом першої інстанції положень законодавства є неправильним. З іншого боку все зазначене вище є недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місце-т господарський суд визнав встановленими.

Системний аналіз матеріалів справи та доданих додаткових письмах пояснень сторін свідчить, що про  те, що  позивач дійсно  належним чином не  обґрунтував  та не довів  правомірність своїх  позивних вимог. Строк дії  вказаного  вище договору  припиняється лише 31 грудня 2008 року.  Його виконання  повинно  здійснюватися на умовах, передбачених цим договором. Позивач  належними та допустимим ми доказами на підтвердив надання ним відповідачу  необхідних відповідно до даного договору письмових  заявок, доцільність та виробничу необхідність  укладення  вказаних ним договорів з іншими  особами  договорів на поставку аналогічного товару та їх виконання, понесення ним  в зв'язку з цим відповідних збитків. В зв'язку з цим  правових підстав для розірвання  укладеного між сторонами договору,  покладення на відповідача  передбачених  договором та законодавством  штрафних санкцій немає. Так само нема правових підстав для задоволення вимог позивач про  оплати нібито понесених ним  витрат по оплаті  послуг  ТОВ „Будоптінженер” , оскільки докази надання останнім  таких послуг позивачу в матеріалах справи відсутні. Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103,  пунктом 1,3,4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду  Харківської області від 30 липня 2008 року у справі № 29/316-08  скасувати  та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ТОВ "АСК Інвест-груп" ( м. Харків, пр. Перемоги, 48, к. 224, код 33818145) на користь ТОВ "ВКФ Камтехсервіс" ( м. Харків, МСП-2, вул.. Свістуна ,4, код 25190220) понесені останнім витрати по сплаті державного мита у розмірі 1870,76 грн.

Доручити господарському суду Харківської області  видати відповідний наказ.          

         Головуючий суддя                                                                    Погребняк В. Я.  

                                 Судді                                                                    Бухан А.І.  

                                                                                                               Шевель О. В.