Рішення

від 16.10.2008 по справі 41/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  41/263

16.10.08

За позовом       Закритого акціонерного товариства "Київспецмонтаж"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Центр"

Про  стягнення 90938,11 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

Від позивача       Котляревська В.І. –представник за довіреністю № 388 від 15.05.2008 року;   

Від відповідача          не з'явились;

Обставини справи :

Закрите акціонерне товариство "Київспецмонтаж"  звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Центр" про стягнення 90938,11 грн.

Ухвалою від 02.09.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.09.2008 року.

24.09.2008 року представник відповідача у судове засідання  не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 24.09.2008 року розгляд справи відкладено на 16.10.2008 року.

Представник відповідача в судове засідання 16.10.2008 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.10.2008 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

10.05.2005 року   між   Закритим   акціонерним   товариством   "Київспецмонтаж"   (Субпідрядник)   та   Товариством    з   обмеженою   відповідальністю   "Будова-Центр"   (Генпідрядник) було укладено Договір субпідряду № 15 на виконання робіт по монтажу систем вентиляції (надалі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору Субпідрядник прийняв на себе зобов'язання виконати якісно і у встановлені терміни роботи з монтажу систем вентиляції (Розводка систем по 4-му поверху), що передбачено проектом на вентиляцію № 681/1-01 -АР на об'єкті: Реконструкція з надбудовою поліклініки № 4 по вул. Зоологічній, 3 у Шевченківському районі м. Києва, а Генпідрядник зобов'язався прийняти і оплатити якісно виконані роботи.

Відповідно до п. 5.4. Договору, сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі довідки форми КБ-3, (КБ-2В) на протязі десяти днів після їх підписання.

Вартість виконаних Позивачем робіт становить 233764,80 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт, які оплачено частково в сумі 180239,87 грн., що підтверджується виписками банку про надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок ЗАТ „Київспецмонтаж", у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 53524,93 грн.

Позивачем 11.09.2007 року було направлено на адресу відповідача претензію № 1003 від 10.09.2007 року, яка залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з тим, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розмір позовних вимог не оспорив, господарський суд вважає, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 53 524,93  грн. підлягає задоволенню.

Закрите акціонерне товариство "Київспецмонтаж" також просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з травня 2006 року по травень 2008 року на суму основного боргу 18 395,46 грн. в розмірі 8 414,69 грн., за період з липня 2006 року по травень 2008 року на суму основного боргу 35 129,47 в розмірі 15 763,76 грн. та 3 % річних від простроченої суми за період з 11.04.2006 року по 30.06.2008 року на суму основного боргу 18 395,46 грн. в розмірі 1 226,19 грн., за період з 11.06.2006 року по 30.06.2008 року на суму основного боргу 35 129,47 в розмірі 2 165,50 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в наступних розмірах:

1.          інфляційні втрати які нараховані на суму боргу в розмірі 18 395,46 грн. за період з травня 2006 року по травень 2008 року підлягають до стягнення в сумі 8 075,61 грн.;

     2.          три відсотки річних які нараховані на суму боргу в розмірі 18 395,46 грн. за період з 11.04.2006 року по 30.06.2008 року підлягають до стягнення в сумі   1 226,19 грн.;

     3.          інфляційні втрати, які нараховані на суму боргу в розмірі 35 129,47 грн. підлягають до стягнення за період з липня 2006 року по травень 2008 року в сумі 15 763,76 грн.;

     4.          три відсотки річних, які нараховані на суму боргу в розмірі 35 129,47 грн. підлягають до стягнення за період з 11.06.2006 року по 30.06.2008 року в сумі 2 165,50 грн.;

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню інфляційні витрати за увесь час прострочення платежу в розмірі 23 839,37 грн. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 3 391,69 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 11.04.2006 року по 10.04.2007 року на суму основного боргу 18 395,46 грн. в розмірі 3 187,70 грн., за період з 11.06.2006 року по 10.06.2007 року на суму основного боргу 35 129,47 в розмірі 6 655,34 грн., яка нарахована позивачем відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги в частині стягнення пені визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 стаття 549 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки, сторонами в договорі щодо забезпечення виконання зобов'язання, не передбачено розмір пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 9 843,04 грн. задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 ГПК України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Центр" (03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7, код ЄДРПОУ 23740484) на користь Закритого акціонерного товариства "Київспецмонтаж" (01010, м. Київ, вул. Аніщенка, 3-б, код ЄДРПОУ 04012615) 53 524 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 93 коп. - основного боргу, 23 839 (двадцять три тисячі вісімсот тридцять дев'ять) грн. 37 коп. - інфляційних втрат та 3 391 (три тисячі триста дев'яносто одна) грн. 69 коп. - три проценти річних, 807 (вісімсот сім) грн. 56 коп. - державного мита та 104 (сто чотири) грн. 79 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.  Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                            О.М. Спичак

Дата підписання рішення: 11.11.2008 р.