Рішення

від 10.11.2008 по справі 28/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/56

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.11.08 р.                                                                                                       Справа № 28/56                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.   

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг”,

                      ЄДРПОУ 24935959, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен”,

                            ЄДРПОУ 33257424, м.Донецьк

про стягнення 37419 грн. 61 коп.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Міхнов О.Є. – керівник, що підтверджується протоколом №1 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен” від 01.11.2004р.

СУТЬ СПРАВИ:

       Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг”, м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен”, м.Донецьк, про стягнення 37419 грн. 61 коп., в тому числі: заборгованість в розмірі 35025 грн. 98 коп., пеня за прострочення платежу в розмірі 2126 грн. 40 коп., 3% річних за прострочення платежу в сумі 267 грн. 23 коп.  

       В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки продукції №191 від 13.12.2007р., видаткові накладні №ТР-0006133 від 12.03.2008р., №ТР-0006632 від 18.03.2008р., №ТР-0006633 від 18.03.2008р., №ТР-0008582 від 08.04.2008р., №ТР-0009860 від 22.04.2008р., №ТР-0009861 від 22.04.2008р., №ТР-0010776 від 07.05.2008р., платіжні доручення №658 (#25904777) від 08.08.2008р., № 594 (#25438709) від 08.07.2008р., акт звіряння розрахунків за 01.04.2008р. – 24.06.2008р., податкові накладні.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 01.09.2008р. порушив провадження у справі № 28/56 та призначив її розгляд на 17.09.2008р.

17.09.2008р. до господарського суду Донецької області надійшло клопотання №10/09 від 10.09.2008р. позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням юриста Товариства з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг”, м.Київ у відпусці.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

06.10.2008р. сторонами було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи №28/56 на 1 місяць. Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.10.2008р. на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України вказане клопотання було задоволене, строк розгляду цієї справи продовжено до 01.12.2008р.

07.10.2008р. від відповідача надійшло клопотання без номеру та  дати про відкладення розгляду цієї справи у зв'язку з хворобою директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен”, м.Донецьк, Міхнова О.Є.

Згідно з відзивом №52 від 21.10.2008р. відповідач визнав, що товар поставлений позивачем згідно з доданими до позовної заяви видатковими накладними отримав, що договір поставки продукції №191 від 13.12.2007р. було пролонговано у зв'язку з тим, що жодна з сторін не заявила про його розірвання. Проте, відповідач зазначає, що ціна, кількість товару та строки його поставки позивач з відповідачем не погоджував, специфікації до вказаного договору відсутні. Крім того, відповідач посилається на складності в реалізації поставленого товару, які були виражені у відсутності необхідного товарного запасу, неодноразовому підвищенню цін та інше, у зв'язку з чим відповідач просить зупинити провадження по цій справі для добровільного погашення заборгованості перед позивачем.

На виконання ухвали господарського суду Донецької області від 06.10.2008р. по цій справі 22.10.2008р. до господарського суду Донецької області надійшли пояснення позивача б/н від 21.10.2008р.

Суд приймає до уваги вказані пояснення та розглядає дану справу по суті.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  позивача, господарський суд встановив:

         Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг”, м.Київ  та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен”, м.Донецьк, 13.12.2007р. був укладений договір поставки продукції №191, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити продукти харчування, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати отриману продукцію у відповідності до умов цього договору. Продукція за вказаним договором може передаватися як однією та і декількома партіями. Партією продукції є продукція, зазначена в одній видатковій накладній. Сторони домовились про те, що умови даного договору поширюються на кожну партію продукції. Договір набирає чинності з моменту його підписання та дії до 31.12.2007р., а в частині взаєморозрахунків – до повного їх проведення. Строк дії зазначеного договору підлягає автоматичному продовженню на додаткові однорічні строки у разі якщо жодна зі сторін не менше ніж за 30 днів до закінчення чергового строку дії договору  у письмовій формі не повідомить іншу сторону про своє небажання продовжувати подальшу співпрацю.

Відповідно до пояснень позивача б/н від 21.10.2008р. строк дії договору постачання продукції №191 від 13.12.2007р. вважається продовженим до 31.12.2008р. у зв'язку з тим, що жодна з сторін не надавала повідомлення щодо припинення подальшої співпраці.

Відповідачем також повідомлено суд про те, що зазначений договір є діючим, на підставі того, що сторони не заявляли про його розірвання.

Відповідно до п.2.3. договору постачання продукції №191 від 13.12.2007р. найменування, асортимент та ціна продукції встановлюються у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору. Згідно з п.2.4. зазначено, що конкретна погоджена кількість, асортимент та ціна партії продукції, що передається за вказаним договором, зазначається у видаткових накладних.

Загальна ціна договору визначається шляхом складання вартості всіх партій продукції, переданих за окремими видатковими накладними протягом строку дії договору.

За змістом п.2.11. зазначеного договору відповідач зобов'язується оплатити вартість кожної отриманої партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 30 календарних днів з дати передачі продукції. Пунктом 2.8 договору передбачено, що датою передачі продукції вважається дата, що зазначена друкарським способом у відповідній видатковій накладній.   

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

        Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у  власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

        Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання своїх зобов'язань за договором постачання продукції №191 від 13.12.2007р. та поставки позивачем на адресу відповідача продукції підтверджується видатковими накладними  №ТР-0006133 від 12.03.2008р., №ТР-0006632 від 18.03.2008р., №ТР-0006633 від 18.03.2008р., №ТР-0008582 від 08.04.2008р., №ТР-0009860 від 22.04.2008р., №ТР-0009861 від 22.04.2008р., №ТР-0010776 від 07.05.2008р.

Факт отримання продукції підтверджується відповідачем у відзиві №52 від 21.10.2008р. на позовну заяву, а також печатками Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен”, м.Донецьк та підписами представника відповідача на вказаних накладних, податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи міститься акт звіряння розрахунків за 01.04.2008р. – 24.06.2008р. зі змісту якого вбачається, що станом на 01.04.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 34663 грн. 08 коп., одночасно, відповідач погодився з наявністю станом на 25.06.2008р. заборгованості перед позивачем в сумі 36525 грн. 98 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач тільки частково, а саме в сумі 1500 грн. 00 коп. (що підтверджується платіжними дорученнями №658 (#25904777) від 08.08.2008р., № 594 (#25438709) від 08.07.2008р.) оплатив поставлену йому позивачем продукцію, на підставі чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 35025 грн. 98 коп.

Як встановлено судом, до матеріалів справи був доданий підписаний сторонами акт звіряння розрахунків за 12.03.2008р. – 26.09.2008р., згідно з яким сторони погодились, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен”, м.Донецьк перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг”, м.Київ  станом на 27.09.2008р. складає 35025 грн. 98 коп.

Одночасно, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що ціна, кількість товару та строки його поставки позивач з відповідачем не погоджував, специфікації до вказаного договору відсутні. Крім того, відповідач посилається на складності в реалізації поставленого товару, які були виражені у відсутності необхідного товарного запасу, неодноразовому підвищенню цін та інше, у зв'язку з чим відповідач просить зупинити провадження по цій справі для добровільного погашення заборгованості перед позивачем.

       Вказані заперечення відповідача спростовуюся враховуючи наступне:

Діючим Господарським процесуальним кодексом України, а саме ст.79 не передбачено такої підстави зупинення провадження у справі, як надання можливості для добровільного погашення заборгованості. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачених ст.79 Господарського процесуального кодексу України є вичерпаним.

Як вказувалось вище, відповідно до п.2.3. договору постачання продукції №191 від 13.12.2007р. найменування, асортимент та ціна продукції встановлюються у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.

Проте, суд звертає увагу, що згідно з п.2.4. підписаного між сторонами договору постачання продукції №191 від 13.12.2007р. конкретна погоджена кількість, асортимент та ціна партії продукції, що передається за вказаним договором, зазначається у видаткових накладних.

Тобто, підписуючи видаткові накладні №ТР-0006133 від 12.03.2008р., №ТР-0006632 від 18.03.2008р., №ТР-0006633 від 18.03.2008р., №ТР-0008582 від 08.04.2008р., №ТР-0009860 від 22.04.2008р., №ТР-0009861 від 22.04.2008р., №ТР-0010776 від 07.05.2008р. відповідач погоджувався з кількістю, асортиментом та цінами продукції, що поставлялась позивачем.

Також, суд зазначає, що посилання відповідача на складності в реалізації поставленого позивачем товару, які були виражені у відсутності необхідного товарного запасу, неодноразовому підвищенню цін не є належними доказами обґрунтування заперечень на позовну заяву, в зв'язку з чим суд не приймає їх до уваги.

Таким чином, оскільки відповідач не представив суду доказів сплати позивачу заборгованості в сумі 35025 грн. 98 коп., суд робить висновок, що вказані грошові кошти досі не сплачені, на підставі чого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг”, м.Київ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен”, м.Донецьк заборгованості в сумі 35025 грн. 98 коп. є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення платежу в розмірі 2126 грн. 40 коп. та 3% річних за прострочення платежу в сумі 267 грн. 23 коп.  

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України одним із правових наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки.

        Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що  обчислюється  у  відсотках  від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен  день прострочення виконання.

        За приписами  п. 2 ст. 551  Цивільного кодексу України якщо предметом  неустойки  є грошова сума, її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.    

        Відповідно до п.3.1. договору постачання продукції №191 від 13.12.2007р. у випадку порушення строку оплати продукції зазначеного у п.2.10. даного договору відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення.

Одночасно, за приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом п.2.11. зазначеного договору відповідач зобов'язується оплатити вартість кожної отриманої партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 30 календарних днів з дати передачі продукції. Пунктом 2.8 договору передбачено, що датою передачі продукції вважається дата, що зазначена друкарським способом у відповідній видатковій накладній.

Таким чином, строк нарахування пені та 3% річних по спірним видатковим починається з:

-          по видатковій накладній №ТР-0006133 від 12.03.2008р. – з 12.04.2008р.;

-          по видатковим накладним №ТР-0006632 та №ТР-0006633від 18.03.2008р. – з 18.04.2008р.;

-          по видатковій накладній №ТР-0008582 від 08.04.2008р. – з 09.05.2008р.;

-          по видатковим накладним №ТР-0009860 та №ТР-0009861 від 22.04.2008р. – з 23.05.2008р.;

-          по видатковій накладній №ТР-0010776 від 07.05.2008р. – з 07.06.2008р.

За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок, враховуючи наявність заборгованості, а також приймаючи до уваги проведені відповідачем оплати поставленої позивачем продукції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг”, м.Київ в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен”, м.Донецьк пені за прострочення платежу в розмірі 2126 грн. 40 коп. та 3% річних за прострочення платежу в сумі 267 грн. 23 коп. також є такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача в повній сумі.

Крім цього, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 37419 грн. 61 коп., у тому числі: заборгованість в розмірі 35025 грн. 98 коп., пеня за прострочення платежу в розмірі 2126 грн. 40 коп., 3% річних за прострочення платежу в сумі 267 грн. 23 коп., тобто, вимоги майнового характеру.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням №1117 від 13.08.2008р. було сплачено державне мито в розмірі 374 грн. 31 коп., тобто, більше ніж передбачено зазначеною вище нормою.

За таких обставин, враховуючи, що за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України надлишково сплачене позивачем державне мито в розмірі 00 грн. 11 коп. підлягає поверненню з державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 20, 22, 47, 49, 69, 77, 82, 83, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен”, м.Донецьк.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен” (83027, м.Донецьк, вул.Савченко, буд.10, кв.5, ЄДРПОУ 33257424, р/р №26003959969450 в філіалі ПУМБ м.Донецька, МФО 335537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг” (02152, м.Київ, вул.Березняківська, буд.4-А, ЄДРПОУ 24935959, м/р №2600303588 у ВАТ „СЕБ БАНК”, м.Київ, МФО 300175) заборгованість в сумі 35025 грн. 98 коп., пеню за прострочення платежу в розмірі 2126 грн. 40 коп., 3% річних за прострочення платежу в сумі 267 грн. 23 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 374 грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг” (02152, м.Київ, вул.Березняківська, буд.4-А, ЄДРПОУ 24935959, м/р №2600303588 у ВАТ „СЕБ БАНК”, м.Київ, МФО 300175) з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 00 грн. 11 коп.

Видати довідку.

В судовому засіданні 10.11.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя                                                                                                            Курило Г.Є.