31/305-а
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 31/305-а
05.11.08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Трейд Войс ЛТД",
м. Київ
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
Третя особа Київський геологорозвідувальний технікум м. Києва
Про визнання договору продовженим
Суддя Н.І.Качан
Представники:
Від позивача Рябенко С.Д.- пред. за довір.
Від відповідача Ємець Ю.В.- пред. за довір.
Від третьої особи Буговська С.Ф.- пред. за довір.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про визнання договору продовженим. Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що з 1993 року у орендному користуванні Позивача перебуває нежитлове приміщення у гуртожитку третьої особи, про що між сторонами у 2004 р. було укладено відповідний договір оренди.
Протягом строку дії договору оренди Позивач здійснював використання об‘єкту оренди за цільовим призначенням, здійснював сплату орендної плати за користування об‘єктом, провів капітальний ремонт на об‘єкті оренди та виконував поточні ремонтні роботи для збереження стану об'єкту .
Починаючи з кінця серпня 2008 р. працівники третьої особи чинили перешкоди Позивачу у користуванні орендованим ним нежитловим приміщенням, посилаючись на нібито факт припинення дії договору оренди.
02.09.2008 р. Позивачем було отримано лист Відповідача, яким той повідомляв про наміри припинення дії договору оренди на майбутнє.
Зазначені дії Відповідача Позивач вважає такими, що порушують його права та охоронювані законом інтереси як орендаря тому і заявив позов.
Нормами договору та чинного законодавства України передбачено, що у разі відсутності заперечень з боку будь-якої з сторін протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору, такий договір є продовженим (пролонгованим) на той самий термін, на який його було укладено.
Відповідний лист Відповідача було одержано Позивачем вже після закінчення передбаченого законодавством строку, а тому, на думку Позивача, такий лист не має жодної юридичної сили як підстава для припинення договору на майбутнє, а договір оренди фактично є продовженим (пролонгованим) на той самий термін та на тих самих умовах, на яких його було укладено.
З огляду на це, Позивач просив суд здійснити захист його оспорюваного права орендаря шляхом визнання договору продовженим (пролонгованим) на строк до 04.06.2009 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2008р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 25.09.2008р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2008р. розгляд справи було відкладено на 15.10.2008р., у зв'язку з неявкою представників учасників процесу та задоволенням клопотання відповідача про відкладення.
У зв'язку з винятковими обставинами, судове засідання призначене на 15.10.2008р. не відбулося. Враховуючи вищевикладене, виникла необхідність призначення розгляду спору на іншу дату.
15.10.2008р. до суду від відповідача по справі № 31/305-а надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ “Євразія Трейд Войс ЛТД” про примусове звільнення орендованої площі.
Суд розглянувши зустрічний позов визнав його взаємно пов'язаним з основним та підготовленим відповідно до загальних правил подання позовів і вимог ст.ст. 60,64 ГПК України .Судом ухвалено про спільний розгляд зустрічного позову з первісним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи було призначено на 30.10.2008р.
У судовому засіданні 30.10.2008р. було оголошено перерву до 05.11.2008р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, зустрічний оспорив.
Відповідач у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказував, що на його думку договір оренди припинив свою дію на майбутнє з огляду на те, що Відповідачем було направлено відповідне повідомлення на адресу Позивача, яке було отримано Позивачем, про що є відповідні повідомлення, докази про вручення.
Таким чином, Відповідач вважає договір оренди таким, що втратив чинність на майбутнє, а тому не вбачає підстав для продовження строку його дії (пролонгації) на майбутнє на той самий термін та на тих самих умовах, на яких його було укладено.
Зустрічні позовні вимоги мотивовано тим, що в укладеному між Позивачем та Відповідачем договорі оренди визначався строк його дії, а саме: 11 місяців. Строк дії договору оренди з урахуванням його продовження було встановлено до 04.07.2008 р. Нормами чинного законодавства та нормами договору оренди передбачено, що чинність договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідне повідомлення про відсутність намірів продовжувати строк дії договору оренди на новий строк було направлено Відповідачем на адресу Позивача у встановленому порядку.
Договором оренди передбачено порядок повернення об‘єкту оренди після закінчення строку дії договору, відповідно до якого об‘єкт оренди підлягає поверненню балансоутримувачу за актом приймання-передачі.
Станом на момент розгляду справи Позивач не звільнив об‘єкт оренди та не передав його Відповідачу за актом.
З огляду на це, Відповідач просив суд задовольнити зустрічний позов та зобов‘язати Позивача звільнити та повернути об‘єкт оренди балансоутримувачу –третій особі –за актом.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти позовних вимог Позивача заперечував у повному обсязі з тих самих підстав, з яких проти позову заперечував Відповідач; зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд зустрічний позов задовольнити.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані по справі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
4 листопада 2004 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди №1155 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі –«Договір», копія якого знаходиться у матеріалах справи).
Відповідно до п. 1.1. Договору Відповідач передав, а Позивач прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 327, 6 (триста двадцять сім цілих шість десятих) кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Літня, 25 (надалі –«Об'єкт оренди») та перебуває на балансі Третьої особи. Об'єкт оренди передано Позивачу для розміщення кафе з правом продажу товарів підакцизної групи, а також під розміщення офісних та складських приміщень.
Відповідно до п. 2.1. Договору та Акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Літня, 25 від 04.11.2004 (копія є у матеріалах справи), Позивач починаючи з 04.11.2004 р. вступив у строкове платне користування Об'єктом оренди та використовував площі за цільовим призначенням .
23.06.2008 р. Відповідач листом №30-04/4793 на адресу Позивача та третьої особи повідомив про те, що не має наміру продовжувати строк дії Договору на майбутнє.
Аналогічний лист було складено Відповідачем 28.07.2008 р. за №30-04/5905.
31.07.2008 р. Відповідачем було направлено на адресу Позивача лист за №30-04/5999 (копія є у матеріалах справи), яким Відповідач повідомив про те, що строк дії Договору закінчився 04.07.2008 р. та намірів продовжувати термін дії Договору Відповідач не має. У зв‘язку з цим, Відповідач вимагав від Позивача підписати відповідний акт приймання-передачі та повернути майно балансоутримувачу, та зобов‘язував третю особу у 10-денний строк з моменту отримання зазначеного листа прийняти Об‘єкт оренди за актом, надіславши на адресу Відповідача акти приймання-передачі у трьох примірниках.
Зазначений лист було отримано Позивачем 02.09.2008 р. (копія відповідного конверту з відбитком пошти про дату вручення знаходиться у матеріалах справи).
Станом на момент розгляду справи Об‘єкт оренди не було повернуто третій особі; відповідні акти приймання-передачі сторонами підписано не було.
Проаналізувавши матеріали справи, надані докази, пояснення представників сторін які брали участь у судових засіданнях , суд дійшов висновку про наступне.
Пунктом 10. 1. Договору Позивачем та Відповідачем було встановлено строк дії зазначеного Договору, а саме –на 11 (одинадцять) місяців, тобто із 04 листопада 2004 року по 04 жовтня 2005 року включно.
Пунктом 10.5. Договору встановлено порядок продовження дії Договору на новий строк, а саме: у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
Зазначене положення Договору повністю відповідає положенням ст. 764 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, а також вимогам частини 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, відповідно до положень Договору та норм чинного законодавства можливість продовження терміну (строку) дії Договору оренди на той самий термін (строк) та на тих самих умовах, які передбачені Договором, залежить від наявності двох умов. Першою умовою є факт продовження користування об‘єктом оренди орендарем після закінчення строку дії договору оренди, а другою умовою –відсутність заперечень орендодавця, які мають бути висловлені протягом 1 місяця з дня закінчення строку дії договору.
Вчинення будь-якого додаткового правочину , укладення будь-яких додаткових угод з боку орендаря (наймача) або орендодавця з приводу підтвердження факту продовження (пролонгації) строку дії договору на наступний період, ані ЦК України, ані законом не вимагається.
Строк дії Договору, який продовжувався на новий строк відповідно до його умов, закінчився 04.07.2008 р., що не заперечується сторонами у судовому засіданні.
Відповідачем дійсно складалися та направлялися листи щодо відсутності наміру продовжувати строк дії Договору на майбутнє від 23.06.2008 р. №30-04/4793, від 28.07.2008 р. №30-04/5905, від 31.07.2008 р. №30-04/5999, і відповідно до пояснень представника третьої особи та поданих у судовому засіданні доказів такі листи третьою особою одержані .
Проте, доказів отримання Позивачем листів Відповідача від 23.06.2008 р. №30-04/4793 та від 28.07.2008 р. №30-04/5905 Відповідачем до суду не надавалися. Копії відповідних повідомлень про вручення, залучені Відповідачем до матеріалів справи, проте суд не визнає їх належними доказами у справі, оскільки зміст таких повідомлень про вручення не підтверджує та не доводить факту отримання таких листів Позивачем або уповноваженими ним особами. У зазначених повідомленнях містяться відповідні відмітки про їх отримання, відповідно, Ігнатьєвою Т. Б. 30.07.2008 р. та Гришиним 04.08.2008 р. Позивач не визнає факт отримання цих листів . Належних доказів, які б свідчили про те, що зазначені особи є працівниками Позивача та мали відповідні повноваження на отримання будь-якої кореспонденції від імені Позивача до суду не надано. Будь-яких інших доказів отримання вказаних листів Позивачем з боку Відповідача або інших учасників судового процесу до суду не надавалося, і у матеріалах справи такі докази відсутні.
Що стосується листа Відповідача від 31.07.2008 р. №30-04/5999, то, як вбачається з пояснень представника Позивача у судовому засіданні, зазначений лист було отримано Позивачем вже після закінчення передбаченого Договором та законом місячного строку, а саме: 02.09.2008 р. Зазначена обставина підтверджується також відповідним відбитком штампу відділення поштового зв‘язку на конверті, яким було направлено зазначений лист (копія є у матеріалах справи). Наведені позивачем доводи з прикладеним оригіналом конверту досліджувались та оглядались у судовому засіданні та визнані судом як належні докази про фактичну дату отримання листа.
Доказів належного направлення Відповідачем на адресу Позивача будь-яких інших повідомлень, які б свідчили про те, що Відповідач має наміри припинити подальші правовідносини за Договором після закінчення строку його дії, та їх отримання Позивачем у строк до 04.08.2008 р. у матеріалах справи відсутні та до суду Позивачем, Відповідачем або їхніми представниками не надавалися, і у матеріалах справи такі докази відсутні.
Позивач станом на сьогоднішній день продовжує користуватися Об'єктом оренди, що підтверджується, зокрема, відсутністю належним чином оформлених актів приймання-передачі, за якими Об‘єкт оренди було б повернуто Позивачем третій особі, а також не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у відповідності до п. 10.5. Договору та ст. 764 Цивільного кодексу України і ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»зазначений Договір є продовженим (поновленим) на новий 11-місячний строк, тобто, до 04 червня 2009 року, а отже, станом на сьогоднішній день зазначений Договір є діючим.
Суд також не може погодитися із твердженням представника Відповідача про те, що Договір є підстави визнати розірваним за причин порушенням Позивачем зобов'язань за Договором, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 10.8. Договору визначено, що зазначений Договір може бути розірвано на вимогу Позивача у разі невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
Пунктом 10.9. Договору передбачено, що чинність зазначеного Договору припиняється, зокрема, внаслідок його дострокового розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду. Будь-які інші норми або положення, якими встановлювався б інший порядок припинення (розірвання) даного Договору, зокрема . за згодою обох сторін або рішенням суду у Договорі відсутні.
Таким чином, встановлений Позивачем та Відповідачем у п. п. 10.8. –10.9. Договору порядок дострокового розірвання (припинення) Договору, повністю відповідає положенням ст. 525, ст. 651 Цивільного кодексу України та не допускає іншого порядку дострокового розірвання (припинення) Договору, інакше як за взаємною згодою обох сторін або за рішенням суду.
Прийнятих рішень судів, які б свідчили про те, що Договір є достроково розірваним (припиненим), сторонами до суду не надавалися, доказів наявності таких рішень сторонами або їх представниками до суду не надавалися і до матеріалів справи не залучалися. Так само, сторонами не було надано до суду будь-яких доказів, які б підтверджували наявність будь-якої угоди сторін стосовно дострокового розірвання (припинення) Договору.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.
З огляду на ці обставини , суд приходить до висновку про те, що права Позивача як орендаря Об‘єкту оренди підлягають захисту шляхом визнання Договору дійсним та продовженим (пролонгованим) на строк до 04.06.2009 р.
Що стосується зустрічних позовних вимог Відповідача, то зазначені вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається із зустрічного позову, вимоги Відповідача щодо примусового звільнення орендованої площі ґрунтуються на тій обставині, що Відповідач вважає Договір таким, що втратив чинність з 04.07.2008 р., і тому просив суд зобов‘язати Позивача ( за первісним позовом ) виконати вимоги ст. 785 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якими передбачено обов‘язок орендаря після закінчення строку дії договору оренди повернути орендоване майно за актом орендодавцю або уповноваженій ним особі.
Проте, норми ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст. 785 Цивільного кодексу України, на які посилається у зустрічному позові Відповідач як на підставу заявлених вимог, встановлюють обов'язок орендаря щодо повернення об'єкту оренди на умовах, визначених договором, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його подальшого продовження.
Проте, оскільки станом на сьогоднішній день Договір є діючим, що встановлено судом за результатами дослідження матеріалів даної справи, то відповідно норми зазначених ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст. 785 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до Позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку повністю відмовити у задоволенні зустрічного позову, оскільки зустрічні позовні вимоги Відповідача суперечать нормам чинного законодавства України, є безпідставним, необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними у справі доказами.
Твердження Відповідача про те, що з боку Позивача мало місце порушення умов Договору, зокрема, в частині сплати орендної плати, досліджувались судом, але не приймаються судом до уваги, оскільки факт невиконання Позивачем (орендарем) зобов'язань за умовами укладеного Договору не підтвердився та не може впливати на факт продовження (пролонгації) Договору .
З урахуванням наведеного судові витрати покладаються на сторони порівну.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 525, 651, 785 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 17, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 1, 2, 54, 59, 61, 64, 69, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Первісний позов задовольнити.
2. Визнати договір оренди №1155 нерухомого майна, що належить до державної власності від 04.11.2004 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євразія Трейд Войс Лтд»та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву продовженим (пролонгованим) на строк до 04.06.2009 р.
3. У задоволенні зустрічного позову Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву про зобов‘язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Трейд Войс Лтд»звільнити та повернути державне нерухоме майно, площею 327, 6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Літня, 25 відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя Н.І.КАЧАН
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2008 |
Оприлюднено | 26.11.2008 |
Номер документу | 2368535 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Качан Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні