Постанова

від 25.04.2012 по справі 5020-1636/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 5020-1636/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І. М., Цвігун В. Л., за участю представника позивача ОСОБА_1 (дов. від 24.04.12), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Континент Клаб Ко" на рішення господарського суду м. Севастополя від 12 грудня 2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2012 року у справі № 5020-1636/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортне об'єднання "ЮБК" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Континент Клаб Ко" про стягнення боргу 22 298 грн. 39 коп,

ВСТАНОВИВ: У жовтні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортне об'єднання "ЮБК" звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Континент Клаб Ко" про стягнення боргу - 18 286 грн. з урахуванням індексу інфляції - 3 291 грн. 48 коп. і річних - 1 176 грн. 81 коп. з підстав неналежного виконання зобов'язання (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 12 грудня 2011 року (суддя Н. Плієва), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2012 року, позов задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Континент Клаб Ко" просить постанову скасувати з підстав порушення господарськими судами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, статті 32 Закону України "Про туризм", статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортне об'єднання "ЮБК" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 28 березня 2007 року сторони уклали договір №13/1-Б з додатками про надання санаторно-курортних послуг (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (виконавець) прийняв на себе зобов'язання в період курортного сезону 2007 року забезпечити надання відпочиваючим, які направлені замовником в межах даного договору, санаторно-курортних послуг, а відповідач (замовник) зобов'язався забезпечити заїзди відпочиваючих відповідно до встановленої квоти та своєчасно сплатити санаторно-курортні послуги, придбані за договором.

Сторони погодили, що гарантією бронювання виконавцем узгодженої сторонами у додатку квоти місць є внесення замовником завдатку в розмірі 10 відсотків від суми договору в строк до 20 квітня 2007 року; замовник здійснює повну оплату 100 процентів вартості послуг, у строк не пізніше, ніж за п'ять банківських днів до прибуття відпочиваючих, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, що є умовою виникнення зобов'язань виконавця з надання послуг за цим договором; не пізніше п'ятого числа місяця наступного за звітним, замовник спрямовує виконавцю акт звірення взаєморозрахунків; за наслідками звірення, виконавець, не пізніше 20-го числа місяця наступного за звітним, спрямовує заказнику для підписання та повернення в 5-денний строк, акт виконаних послуг в двох екземплярах, який є підтвердженням надання комплексу санаторно-курортних послуг згідно з договором та додатками до нього; у випадку ненадходження від замовника одного екземпляру акту, а також мотивованих заперечень протягом п'яти календарних днів з дати отримання акту виконаних послуг, він вважається узгодженим сторонами, а послуги належним чином надані виконавцем та прийняті замовником; договір діє в частині надання послуг по 31 грудня 2007 року, а в частині оплати - до повного виконання замовником своїх зобов'язань; закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, які здійснені в період дії договору (пункти 3.1, 3.2, 3.4, 8.1 договору).

З 30 червня 2007 року до 30 вересня 2007 року позивач надав відповідачеві послуг на загальну суму 262 376 грн. 70 коп., проте відповідач сплатив лише 241 046 грн. 70 коп. і його борг дорівнює 21 330 грн. Зобов'язання в частині сплати 3 044 грн. припинені зарахуванням.

За правилами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань, господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми основного боргу.

Згідно пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

За правилами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і річних.

Отже господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову і в цій частині.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Усупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги.

Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду м. Севастополя від 12 грудня 2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2012 року у справі № 5020-1636/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Континент Клаб Ко" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. Л. Цвігун