Постанова

від 26.04.2012 по справі 24/102-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2012 р. Справа № 24/102-11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргуНовопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.12 у справі№ 24/102-11 господарського суду Київської області за позовомНовопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області доВишгородського районного споживчого товариства провизнання укладеним договору

У судовому засіданні 19.04.12 у справі було оголошено перерву до 26.04.12.

за участю представників сторін від:

позивача : ОСОБА_1.(дов. від 23.08.11),

відповідача : ОСОБА_5 (дов. від 12.04.12).

ВСТАНОВИВ:

Новопетрівська сільська рада звернулась з позовом до Вишгородського районного споживчого товариства, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог, просила визнати укладеними у редакції позивача договір оренди землі № 11 земельної ділянки загальною площею 0,2351 га (кадастровий номер 3221886001:03:109:0170), розташованої за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вул. Леніна, 110, між Новопетрівською сільською радою та Вишгородським районним споживчим товариством та акт приймання-передачі земельної ділянки за договором № 11 від 07.06.11. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на прийняте 15.04.11 Новопетрівською сільською радою рішення "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду Вишгородському районному споживчому товариству". Однак, відмова відповідача підписувати отриманий проект договору оренди землі, у зв'язку з незгодою з розміром орендної плати, встановленої рішенням сільради, і слугувало підставою для звернення з позовом до суду. При цьому, позивач посилався на приписи статей 93, 123, 125, 126 Земельного кодексу, статей 632, 638, 649 Цивільного кодексу України, статей 179, 181, 187 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.11, ухваленим суддею Лутак Т.В., в задоволенні позову відмовлено. При цьому, суд керувався приписами статей 627, 628, 638, 649 Цивільного кодексу України, статей 179, 180, 181, 187 Господарського кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Майданевич А.Г. -головуючого, Гаврилюк О.М., Мальченко А.О., постановою від 16.02.12 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Новопетрівська сільська рада звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просила їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказував на те, що приписами земельного законодавства визначена обов'язковість укладення договору оренди земельної ділянки комунальної власності, у разі фактичного її використання та наявності рішення органу місцевого самоврядування про надання цієї земельної ділянки в оренду. При цьому, скаржник посилався на порушення попередніми судами приписів статті 93 Земельного кодексу України, статей 14, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України, статей 179, 187 Господарського кодексу України.

На адресу Вищого господарського суду України від Вишгородського районного споживчого товариства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, предметом спору у даній справі є заявлені Новопетрівською сільською радою вимоги до Вишгородського районного споживчого товариства про визнання укладеними договору оренди землі № 11 земельної ділянки загальною площею 0,2351 га (кадастровий номер 3221886001:03:109:0170), розташованої за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вул. Леніна, 110, між Новопетрівською сільською радою та Вишгородським районним споживчим товариством та акту приймання-передачі земельної ділянки за договором № 11 від 07.06.11. Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до статей 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. За змістом частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Згідно приписів статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вимога "про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки" не відповідає приписам частини 1 статті 187 Господарського кодексу України щодо обов'язковості укладення такого договору, та визначеним у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України способам захисту цивільних прав та інтересів і прав на земельні ділянки, зокрема щодо визнання права або примусового виконання обов'язку. Згідно приписів частини 1, 2 статті 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Стаття 15 Цивільного кодексу України "Право на захист цивільних прав та інтересів" встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а стаття 16 цього Кодексу встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Разом з тим, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 статті 13 цього Кодексу. Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. В свою чергу, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарським судам України підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів. Наведене свідчить, що попередніми судовими інстанціями при вирішенні даного спору вірно враховано, що чинне законодавство не передбачає такого способу захисту порушеного права як визнання договору укладеним, однак, Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області в межах даної справи звернулась до суду саме з такою вимогою і підтримала її. При цьому аналіз чинного законодавства свідчить про наявність іншого способу захисту порушеного права, який може бути застосовано в даному випадку за умови дотримання приписів частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України -спонукання укласти договір (що передбачено, зокрема, частиною 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України). З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і при вирішені спору суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає. Доводи касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки спростовуються встановленими попередніми судами обставинами. Скаржник в скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів, яка не віднесена до компетенції касаційної інстанції. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.12 у справі Господарського суду Київської області № 24/102-11 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець