Постанова

від 25.04.2012 по справі 26/344

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 26/344 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівКостенко Т.Ф., Полянського А.Г. розглянувши матеріали касаційної скаргиДочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" в особі Житлового управління "Південне", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 року у справі господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ доДочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" в особі Житлового управління "Південне", м. Київ простягнення 553 522,89 грн.

за участю представників

позивача: Жекова Г.І.,

відповідача: Степенко О.Д.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі за текстом -ПАТ "Київенерго") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" в особі житлового управління "Південне" (далі за текстом -ЖУ "Південне" ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд") про стягнення заборгованості за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 28.10.2004 року № 1411102 в сумі 553 522,89 грн., з яких 491 256,04 грн. - основного боргу, 35 763,51 грн. -пені, 8 693,40 грн. -3% річних та 17 809,94 грн. -збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.01.2012 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 року позовні вимоги було задоволено: присуджено до стягнення з ЖУ "Південне" ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" на користь ПАТ "Київенерго" 491 256,04 грн. -основного боргу, 35 763,51 грн. -пені, 8 693,40 грн. -3% річних та 17 809,94 грн. -збитків від інфляції та судові витрати.

Вищезазначені судові акти мотивовано обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 23.04.2012 року № 03.08-05/225 сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя -Сибіга О.М., судді -Костенко Т.Ф., Полянський А.Г.

Позивачем відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів -скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог -відмовити, а представник позивача просив суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.10.2004 року АЕК «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»(в тексті Договору -енергопостачальна організація) та ЖУ "Південне" ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" (в тексті Договору -абонент) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1411102, за умовами якого енергопостачальна організація зобов'язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання, а абонент, в свою чергу, зобов'язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії відповідно до умов цього Договору.

При виконанні умов Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1. Договору).

Строк дії Договору згідно з п. 8.1. встановлено до 15.04.2005 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4. договору).

В додатку № 1 до Договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії, а додатками № 3, № 4 -тарифи та порядок розрахунків, відповідно до яких розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 року № 1245.

Пунктом 3 додатку № 4 до Договору визначено, що абонент не пізніше 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії.

Пунктом 2.3.2 Договору передбачено обов'язок відповідача виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до Договору.

Згідно з п. 2 додатку № 4 до Договору відповідач щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту повертає у РВТ).

Матеріали справи, а саме наявні копії облікових карток за спірний період та відомості обліку теплової енергії за спірний період, свідчать, що за період з грудня 2010 року по жовтень 2011 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії у гарячій воді на загальну суму 563 576,77 грн.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідач розрахувався за поставлену теплову енергію лише у сумі 66 713,46 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 491 256,04 грн.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення боргу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати за надані послуги, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з положеннями статей 626, 629, 638 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, і він вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

В силу приписів статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного Договору за період з грудня 2010 року по жовтень 2011 року позивачем було поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії у гарячій воді на загальну суму 563 576,77 грн.

Проте, в порушення умов даного Договору відповідач розрахувався за поставлену теплову енергію лише у сумі 66 713,46 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 491 256,04 грн., а відтак господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про необхідність задоволення позовних вимог в частині присудження до стягнення основного боргу в судовому порядку.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вимоги статей 530, 546, 611, 612, 614 Цивільного кодексу України та положення пункту 3.5. додатку № 4 до Договору, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що несплата заборгованості по договору є порушенням зобов'язання, а тому наявні всі підстави для застосування встановленої статтями 549, 625 Цивільного кодексу України відповідальності у вигляді стягнення з відповідача на користь позивача 35 763,51 грн. пені, 17 809,94 грн. інфляційних втрат та 8 693,40 грн. трьох процентів річних у заявлених позивачем розмірах, оскільки законодавством передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано, з посиланням на норми чинного законодавства дійшли висновку, що сума основного боргу, пені, інфляційних збитків та трьох відсотків річних підлягає стягненню на користь позивача.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд", викладені в касаційній скарзі, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів, які є у справі, та до вільного тлумачення правових норм і не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходять до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу -без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 року у справі № 26/344 -залишити без змін.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді: Т.Ф. Костенко

А.Г. Полянський