Рішення

від 18.04.2012 по справі 5016/219/2012(12/6)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 5016/219/2012(12/6)

м. Миколаїв

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вимпел»

54052, м. Миколаїв, проспект Корабелів, 16/1, код ЄДРПОУ 30738649)

відповідач: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-

інвестиційний банк»

(01001, м. Київ, провулок Шевченка,12, код ЄДРПОУ 00039002)

в особі філії «Відділення ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвес-

тиційний банк в м. Миколаїв»

(54013, м. Миколаїв, вул. Декабристів,4-а, код ЄДРПОУ 09326430)

про: визнання недійсним договору застави

Суддя А.К.Семенов

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №б/н від 01.08.2009 року

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 27.12.2011 року

СУТЬ СПОРУ:

Позов поданий про визнання недійсним договору застави від 27.08.2008 року, укладе-ного між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово -ін-вестиційний банк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Вимпел».

Позовні вимоги обґрунтовуються невідповідністю оскарженого договору вимогам діючого законодавства.

Відповідач свого представника у судове засідання направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи надав, проти позову заперечує.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.04.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та Товариство з обмеже-ною відповідальністю «Вимпел»27.08.2008 року уклали договір застави, який був посвід-чений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №2801.

Згідно п. 1.1. цей договір забезпечував вимоги Заставодержателя (ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», що випливають з Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №689-0408 від 27.08.2008 року, укладеного між Заставодержателя та Заставодавцем (ТОВ «Вимпел»

Згідно цього договору ТОВ «Вимпел»в заставу АК ПІБ передане наступне майно:

- металевий каркас зупинкового павільйону з металевим кіоском, розташований

- за адресою: м. Миколаїв, пр. .Жовтневий(неподалік від ринку «Фенікс»);

- металевий каркас зупинкового павільйону з металевим кіоском, розташований

за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів - ріг пр. Жовтневий, поблизу ринку

«Южний»;

- металевий торговельний кіоск, розташований за адресою: м. Миколаїв терито-

рія ринку «Україна»(перехрест вул. Комсомольська та пр. Леніна);

- металевий торговельний кіоск, розташований за адресою: м. Миколаїв вул. На-

горна, кут вул. Космонавтів;

- металевий торговельний кіоск, розташований за адресою: м. Миколаїв вул. Сви-

рідова, кут Херсонське шоссе;

- металевий кіоск, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Південна (непо-

далеку від житлового будинку №36 по вул. Південна).

ТОВ «Вимпел»у позовній заяві зазначає, що вказаний договір застави від 27.08.2008 року не відповідає вимогам законодавства з наступного.

Відповідно до ст.584 Цивільного кодексу України, ст.12 Закону України «Про заста-ву» в договорі застави подається опис предмету застави. Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, як повинен здійснюватись опис предмету застави.

Згідно ст. 7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтя-жень»у правочині, на підставі якого виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Якщо предметом обтяжен-ня є окремий об'єкт, його опис надається за індивідуальними ознаками. Якщо предметом об-тяження є сукупність об'єктів рухомого майна, його опис також може надаватися за родови-ми ознаками. В обох випадках опис предмета обтяження повинен дозволяти ідентифікувати рухоме майно як предмет обтяження.

Наведений у оскарженому договорі застави від 27.08.2008 року опис предмету застави не надає можливості ідентифікувати його як предмет обтяження.

Тому договір застави від 27.08.2008 року має бути визнаний недійсним.

В обґрунтування позову ТОВ «Вимпел»посилається також на ст.ст. 203, 204, 215 Ци-вільного кодексу України

Позивач просить визнати недійсним з моменту укладення договір застави від 27.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , зареєстрований в реєстрі за №2801.

Відповідач, як вже вище вказано, відзив на позовну заяву та витребувані документи надав, проти позову заперечує з наступного.

Відповідно до п. 1.2. договору застави від 27.08.2008 року предметом застави є майно, яке належить ТОВ «Вимпел»на праві власності.

У правовідносинах між позивачем та відповідачем право відповідача звернути стяг-нення (при певних обставинах) на майно позивача (предмет застави) виникло на підставі до-говору застави і, як наслідок укладання договору застави виникло обтяження цього майна. Тобто, обтяження є наслідком укладання договору застави та виникає на підставі договору застави.

Стаття 7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтя-жень»встановлює підстави визнання недійсним обтяження, а не договору застави. Ототож-нювати ці два поняття, як це зробив позивач неможна. Недійсність обтяження не тягне за со-бою недійсність правочину на підставі якого воно виникло.

Зі ствердженням позивача, стосовно того, що предмет застави у оскарженому догово-рі застави не ідентифікований відповідач не погоджується з такого.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про заставу»у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета заста-

ви, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута уго-да. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі(вказівка на вид заставленого майна тощо).

У пункті 1.2 договору застави від 27.08.2012 року наведений опис предмету застави, який надає можливість ідентифікувати його як предмет обтяження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та від-повідача, господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з нижче-наведеного.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обста-вини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встанов-люються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про заставу»у договорі застави визначають-ся суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета зас-тави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. При цьому опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Згідно ч. 2 статті 584 Цивільного кодексу України опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Статтею 7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтя-жень» встановлено, що у разі, якщо предметом обтяження є сукупність об'єктів рухомого майна, його опис може надаватися за родовими ознаками.

В якості предмету застави в договорі застави від 27.08.2008 року зазначена сукупність об'єктів рухомого майна : металеві каркаси зупинкового павільону та металеві кіоски.

Згідно ч. 2 статті 584 Цивільного кодексу України річ є визначеною родовими ознака-ми, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

У бухгалтерській довідці від 11.10.2010 року №11/10, якою ТОВ «Вимпел»(код ЄДРПОУ 30738649) повідомляє про вартість активів станом на 11.10.2010 року, які облікову-ються на балансі підприємства та передані в заставу ПАТ «Промінвестбанку»в якості за- безпечення зобов'язань по кредитному договору №689-04/08 від 27.08.2008 року, перелічені металеві каркаси зупинкового павільону та металеві кіоски із зазначенням їх місць розташу-вання (котрі відповідають місцям розташування, вказаним у п. 1.2 договору застави від 27.08.2008 року) та параметрів: їх обсягів в куб. метрах і розмірів їх торговельних площ (ар-куш справи 114).

Отже, відповідачем доведено, що у пункті 1.2 договору застави від 27.08.2012 року наведений опис предмету застави, який надає можливість ідентифікувати його як предмет обтяження.

Далі.

Згідно статті 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію об-тяжень»обтяженням є право обтяжувача (у даному випадку кредитора за забезпеченим рухо-мим майном зобов'язанням -ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк») на рухоме майно боржника (у даному випадку ТОВ «Вимпел») або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виника-ють права і обов'язки, встановлені законом та/або договором. Вимоги до правочину, на під-ставі якого виникає обтяження встановлюються законом.

На виконання вимог статті 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»предмет застави за договором від 27.08.2008 року зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (аркуш справи 70).

У частині 2 статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстра-цію обтяжень»зазначено, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, а у разі відсутності реєстрації обтяження, таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником (у даному випадку ТОВ «Вимпел») і обтяжу-вавчем (у даному випадку ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»), якщо інше не встановлено цим Законом.

Позивачем не подано доказів стосовно того, що цим законом встановлено інше.

Позивач зосередив свої зусилля на доведенні факту недійсності даного обтяження.

Проте, доведення цієї обставини (доведенні факту недійсності даного обтяження) не входить в предмет доказування по цьому спору.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєст-рацію обтяжень»застава рухомого майна підлягає державній реєстрації у Державному реєст-трі застав рухомого майна. Юридичне значення реєстрації застави рухомого майна полягає в тому, що зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяження-ми.

Державна реєстрація застави не є елементом форми угоди про заставу майна і тому саме лише недотримання вимог нормативних актів стосовно такої реєстрації (що є налідком встановлення факту недійсності обтяження) не може бути підставою для визнання відповід-ної угоди недійсною. (См. пункт 7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 24.12.1999 року № 02-5/602 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із за-стосуванням Закону України "Про заставу".

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може супе-речити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є не-додержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені час-тинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Господарський суд, вирішуючи спір зобов'язаний встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а саме:

- невідповідність змісту угоди вимогам закону;

- недодержання встановленої форми угоди;

- неправоздатність сторін за угодою;

- неправомірність дій сторін.

Всупереч вимог статті 33 ГПК України позивачем не доведено, що оскаржений дого-вір застави від 27.08.2008 року не відповідає чинному законодавству, а саме, що має таки пороки:

- пороки змісту (зміст договору суперечить Цивільному Кодексу України, іншим ак-

там цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства);

- пороки форми (договір вчинений не в формі, встановленій законом);

- пороки суб'єктного складу (особи, які вчинили вказаний договір, не мали необхід-

ний обсяг цивільної дієздатності;

- пороки волі і спрямованості волевиявлення (волевиявлення хоча б одного учасника

цього договору не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, а сам договір

не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним).

За таких обставин позовні вимоги позивача є не обґрунтованими.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеля-ційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України, рішення підписано 23.04.2012 ро-ку.

Суддя А.К.Семенов