cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2012 № 8/478
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів: Авдеєва П.В.
Куксова В.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю,
від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»
на рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2011 року
у справі № 8/478 (суддя: Катрич В.С.)
за позовом Приватного підприємства «Рембудпостач»
до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад
«Міжрегіональна Академія управління персоналом»
про стягнення 327 575,96 грн.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2011 року Приватне підприємство «Рембудпостач» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» про стягнення 327 575,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані частковим виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати робіт, виконаних позивачем за договором № 2392 від 08.06.2010 року та додаткової угоди до нього.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.10.2011 року у даній справі позов задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" на користь Приватного підприємства "Рембудпостач" 278 445 (двісті сімдесят вісім чотириста сорок п'ять) грн. 60 коп. основного боргу, 21 788 (двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят вісім) грн. 70 коп. пені, 19 882 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 19 коп. інфляційних нарахувань, 5 959 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 39 коп. трьох відсотків річних, 3 260 (три тисячі двісті шістдесят) грн. 76 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 28 500 (двадцять вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким частково відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині компенсації витрат на послуги адвоката позивача, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права в частині компенсації витрат на послуги адвоката позивача.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт не погоджується із задоволенням позовних вимог в частині стягнення 30 780,00 грн. за адвокатські послуги, вважаючи вказану суму неспіврозмірною з витраченому адвокатом робочому часу та із звичайними ринковими цінами на аналогічні послуги.
Позивачем надано заперечення на апеляційну скаргу, в яких він не погоджується з її доводами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судовою колегією встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2010 року між Приватним підприємством «Рембудпостач» (підрядник за договором) та Приватним акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (замовник за договором) був укладений договір № 2392 на виконання будівельно-монтажних робіт по ремонту м'якої покрівлі корпусу № 24 " МАУП, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання по виконанню повного обсягу робіт по ремонту м'якої покрівлі на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, Проспект Червонозоряний, 119.
Згідно з п. 2.1 договору договірна ціна визначається виходячи з локальних кошторисів по видах робіт, але не може перевищувати 279 945,60 грн.
Умовами договору сторони погодили, що договірна ціна є незмінною і не уточнюється за винятком узгоджених сторонами випадків.
Пунктом 2.4. договору сторони визначили, що розрахунки за виконані роботи після закінчення виконання повного обсягу робіт на підставі форми КБ-2в.
Відповідно до п 2.5. договору замовник сплачує виконані підрядником роботи протягом вересня-жовтня 2010 р. після прийняття виконаних робіт відповідно до п. 2.4. договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані роботи на загальну суму 279 945,60 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт за період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати робіт виконав частково, а саме перерахував на користь позивача 1 500,00 грн.
За приписами ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 278 445,00 грн. в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського сулу про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача оспорюваної суми є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 278 445,00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За вимогами 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.1 договору у разі затримки платежу замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,05 % від вартості виконаних робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт позивач просить суд стягнути з відповідача 21 788,78 грн. пені.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що з відповідача підлягає стягненню 21 788,78 грн. пені, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем, також, нараховані до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 19 882,19 грн. та 3 % річних в сумі 5 959,39 грн.
Судова колегія, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3 % річних, погоджується з місцевим господарським судом стосовно того, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5 959,39 грн. 3 % річних підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 19 882,19 грн.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 28 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті зазначеної норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія зазначеного Закону України поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наведено в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Пунктом 10 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02 5/78 від 04.03.1998 р. зі змінами та доповненнями встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Пункт 12 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02 5/78 від 04.03.1998 р. зі змінами та доповненнями передбачає, що «вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи».
Аналогічна позиція Вищого господарського суду України висловлена в Інформаційному листі від 13 лютого 2002 р. № 01-8/155.
Отже, дослідивши матеріали справи, зокрема, акт про надання юридичної допомоги по договору № 01/05-11 від 19.05.2011 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1624, виданого ОСОБА_2, а також платіжне доручення № 1083 від 19.07.2011 р. на оплату послуг адвокатського гонорару за юридичну допомогу в сумі 28 500,00 грн., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відшкодування витрат на адвокатські послуги, однак, враховуючи їх неспіврозмірність ціні позову та обставини даної справи, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, судова колегія вважає доцільним зменшити розмір стягнутих судом першої інстанції судових витрат на адвокатські послуги вдвічі, а саме до 14 250,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги та визнає правомірною вимогу позивача про відшкодування відповідачем витрат на адвокатські послуги частково, а саме у розмірі 14 250,00 грн.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи встановлене вище, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2011 року - зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» на рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2011 року задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2011 року у справі № 8/478 - змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
„ Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом"(03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 2, ідентифікаційний код 00127522) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства "Рембудпостач"(03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б, ідентифікаційний код 25404508) 278 445 (двісті сімдесят вісім тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 60 коп. основного боргу, 21 788 (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн. 70 коп. пені, 19 882 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 19 коп. інфляційних нарахувань, 5 959 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 39 коп. трьох відсотків річних, 3 260 (три тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 76 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 14 250 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.
В іншій частині позову відмовити.»
3. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.
5. Матеріали справи № 8/478 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Коршун Н.М.
Судді Авдеєв П.В.
Куксов В.В.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2012 |
Оприлюднено | 03.05.2012 |
Номер документу | 23693351 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні