Постанова

від 18.04.2012 по справі 50/353

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2012 № 50/353

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Борисенко І.В.

Остапенка О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Державного агентства резерву України

на Рішення Господарського суду м. Києва

від 27.10.2010

у справі № 50/353 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Державного агентства резерву України

до Державної акціонерної холдингової компанії

«Київський радіозавод»

про повернення матеріальних цінностей мобілізаційного

резерву та стягнення 6017853,18 грн.

за участю Прокуратури Дарницького району м. Києва

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 2318/0/4-11 від 02.06.2011р.

від відповідача : ОСОБА_2 - дов. № б/н від 01.11.2011р.

від Прокуратур Дарницького району м. Києва : Стригун А.А. - пом. Прокурора посвід. № 290 від 19.09.2011р.

В С Т А Н О В И В:

Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" про повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та стягнення 6 017 853,18 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.2010 року у справі № 50/353 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції від 27.10.2010 року у справі № 50/353 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2010 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 50/353, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.02.2011 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду розгляд даної апеляційної скарги доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя -Коротун О.М., судді -Кондратова І.Д., Попікова О.В., відповідно до ст. 46 ГПК України та ст. 29 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

30.12.2010 року через загальний відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду прокуратурою Дарницького району міста Києва подано повідомлено про прийняття рішення від 20.12.2010 року № 52/4214-10 щодо участі у справі представника прокуратури в порядку ст. 29 ГПК України.

Відповідач в судовому засіданні 01.02.2010 року подав відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить залишити рішення Господарського суду міста Києва у справі № 50/353 від 27.10.2010 року без змін, а скаргу без задоволення.

Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 року розгляд справи відкладався, строк розгляду було продовжено на підставі ст. 69, п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 15.03.2011 року.

Колегією суддів апеляційної інстанції в судовому засіданні встановлено, що станом на даний час Державний комітет України з державного матеріального резерву перебуває на стадії реорганізації, на підставі указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.2010 року № 2219-р "Про утворення комісій з проведення реорганізації та ліквідації деяких центральних органів виконавчої влади", наказу Державного комітету України з державного матеріального резерву від 21.12.2010 року № 465 "Про затвердження персонального складу комісії з проведення реорганізації Держкомрезерву".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. зупинено апеляційне провадження у справі № 50/353 за позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву до Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" про повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та стягнення 6 017 853,18 грн. до закінчення реорганізації Державного комітету України з державного матеріального резерву та заміну позивача його правонаступником внаслідок реорганізації.

Відповідно до розпорядження від № 01-24/121 від 11.04.2011р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ справу № 50/353 передано судді доповідачу Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 50/353, розгляд апеляційної скарги призначено на 12.05.2011 року.

Розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/1 від 12.05.2011 було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011р. поновлено провадження у справі № 17/010-11 та призначено на 12.05.2011р.

Сторонами доказів на підтвердження усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі не подано.

Колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 50/353, оскільки розгляд даної справи є неможливим до закінчення реорганізації Державного комітету України з державного матеріального резерву та заміни позивача його правонаступником внаслідок реорганізації.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011р. зупинено апеляційне провадження у справі № 50/353 за позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву до Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" про повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та стягнення 6 017 853,18 грн. до закінчення реорганізації Державного комітету України з державного матеріального резерву та заміну позивача його правонаступником внаслідок реорганізації.

Через відділ документального забезпечення 30.01.2012р. представником позивача подано клопотання в якому просить суд поновити провадження у справі № 50/353.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/1 від 01.02.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Представником позивача також надані документи про реорганізацію Державного комітету України з державного матеріального резерву в Державне агентство резерву України, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 794342,повідомленням про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її перетворення та Указом Президента України від 28.12.2010р. № 1268/2010.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012р. поновлено апеляційне провадження у справі № 50/353. Здійснено заміну позивача (Державного комітету України з державного матеріального резерву) його правонаступником - Державне агентство резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 37472392). Розгляд справи № 50/353 призначено на 20.03.2012р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року розгляд справи відкладено на 03.04.2012р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/8 від 02.04.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

В судовому засіданні 03.04.2012р. представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв»язку із поданням ним до Верховного суд України заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2011р. у справі № 45/467т-46/369, яка є аналогічною.

Колегія суддів відхиляє дане клопотання, у зв»язку з тим, що вказана справа не є пов»язаною. Крім того, позивачем не надано належних доказів про прийняття Верховним судом України заяви до провадження.

В судовому засіданні 03.04.2012р. представником позивача подано письмове пояснення по справі для доручення до матеріалів справи.

В процесі розгляду справи у суду виникла необхідність витребування у відповідача та позивача додаткових доказів.

У межах строків, передбачених ст.102 ГПК України, на підставі п.3 ст.77 ГПК України господарський суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, у разі необхідності витребування нових доказів.

У зв'язку з тим, що строк розгляду спору по даній справі закінчується представником позивача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст.69 ГПК України.

У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. продовжено строк вирішення спору у справі № 50/353 на п'ятнадцять днів та відкладено на 18.04.2012р.

Через відділ документального забезпечення 11.04.2012р. представником позивача на виконання ухвали суду від 03.04.2012р. надані документи та письмові пояснення.

В судовому засіданні 18.04.2012р. представником відповідача подані письмові пояснення по справі № 50/353 в яких просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" про повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та стягнення 6 017 853,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на відповідальному зберіганні Державної Акціонерної Холдингової Компанії "Київський радіозавод" знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву, які є державною власністю, що підтверджується номенклатурою накопичення, затвердженою Міністерством загального машинобудування (має гриф "ДСК").Отже, на думку позивача, ДАХК "Київський радіозавод" зобов'язана зберігати матеріальні цінності мобілізаційного резерву до моменту зняття в установленому порядку мобілізаційного завдання з відповідача.

Місцевим судом в задоволені позовних вимог Державному комітету України з державного матеріального резерву до Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" про повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та стягнення 6 017 853,18 грн. відмовлено повністю.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до Указу Президента України №603/2001 від 07.08.2001 Державний комітет України з державного матеріального резерву є правонаступником Державного агентства з управління державним матеріальним резервом України, утвореного на базі Державного комітету по матеріальних резервах згідно постанови Кабінету Міністрів України №1041 від 30.06.2000.

Відповідно до п.4 та п.5 "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву", затвердженого Постановою КМУ №1129 від 08.10.1997 на підприємствах, в установах і організаціях, що здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, розміщення матеріальних цінностей забезпечується Держкомрезервом, виходячи з критеріїв економічної доцільності, наявності у цих зберігачів необхідних для зберігання продукції умов, доцільності територіального розташування зберігачів тощо.

Поставка і закладення матеріальних цінностей до державного резерву здійснюється відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України номенклатури і норм їх накопичення у державному резерві та мобілізаційних завдань у порядку створення, поповнення, освіження, заміни запасів матеріальних цінностей державного резерву та повернення тимчасово позичених матеріальних цінностей.

Указом Президента України №1039/95 від 14.11.1995 "Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства України" (має гриф "дск") визначено, що підприємства, установи, організації всіх форм власності в разі зміни форми власності, власника, організаційної форми підприємницької діяльності чи підпорядкованості виконують раніше визначене їм мобілізаційне завдання.

Відповідно до ст. 154 ЦК Української PCP, договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення, а державним замовником на поставку матеріальних цінностей до державного резерву є центральний орган виконавчої влади (ч.З. ст.8 Закону України "Про державний матеріальний резерв"), яким є позивач (Указ Президента України №603/2001 від 07.08.2001 "Про Державний комітет України з державного матеріального резерву").

Згідно номенклатури накопичення, для Виробничого об'єднання "Київський радіозавод" доведено обсяги та строки накопичення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на 1986 рік в т.ч. 23 км. трубки із фторопласту та 1700 км. проводів.

В наступному, постановою Кабінету міністрів України від 29.05.1996 № 569 "Про реорганізацію Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" доручено Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії разом із робочою групою провести в установленому порядку реорганізацію Київського радіозаводу шляхом поділу його цілісного майнового комплексу для створення на його базі нових підприємств згідно з додатком. Вказаним додатком було передбачено створення підприємства "Київський радіозавод".

У 1996 році було створено Державне підприємство "Київський радіозавод".

В 1997 році постановою Кабінету міністрів України від 08.09.1997 № 987 "Про створення Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" підтриману пропозицію виробничого об'єднання "Київський радіозавод", погоджену з Міністерство промислової політики, Міністерством економіки, Фондом державного майна, Антимонопольним комітетом, про створення Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" (далі - Компанія) на базі державного підприємства «Київський радіозавод». Цією ж постановою доручено Міністерству промислової політики виступити засновником Компанії і затвердити її статут, призначити голову правління та за погодженням з Міністерством економіки і фондом державного майна затвердити склад спостережної ради Компанії.

У 1998 році на виконання вказаної постанови Кабінету міністрів Країни створено Державну акціонерну холдингову компанію «Київський радіозавод» на базі майна державного підприємства «Київський радіозавод».

З матеріалів справи вбачається, що на відповідальному зберіганні відповідача знаходяться матеріальні цінності державного резерву.

Відповідно до ст. 154 Цивільного кодексу Української PCP між позивачем та відповідачем існують договірні зобов'язання зі зберігання (схову), які після набрання чинності з 01.01.2004 року Цивільним кодексом України регулюються главою 66 "Зберігання" вказаного Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державний матеріальний резерв".

Таким чином, відповідач зобов'язаний зберігати матеріальні цінності мобілізаційного резерву, які є недоторканими і можуть використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України (ст. 12 Закону України „Про державний матеріальний резерв").

Посилання відповідача на те, що матеріальні цінності мобілізаційного резерву йому за розподільчим балансом не передавалися, а тому він не зобов'язаний їх зберігати судом відхиляються, оскільки вказані цінності належать державі, і обліковуються на позабалансових рахунках, а тому за розподільчим балансом і не мали передаватися відповідачеві. Натомість відповідач власними документами та листами визнав факт зберігання вказаних матеріальних цінностей.

Посилання відповідача про те, що договір зберігання не укладався спростовується наступним.

Проведеною контрольною перевіркою наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобрезерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні ДАХК «Київський радіозавод» встановлено, що фактична наявність трубки із фторопласту 22,099 км. та 1,487 км. викрадено та авіапроводів - 912,144 км. та 354,629 км. викрадено. Вказане підтверджується актом перевірки від 23.05.2003р., який складений відповідальними працівниками позивача та відповідача.

Відповідно наказу Державного комітету України від 07.02.2005р. № 33 зобов»язано перемістити матеріальні цінності мобілізаційного резерву, які зберігаються на підприємстві ДАХК «Київський радіозавод», на відповідальне зберігання ДП «Укрспецавтобаза» м. Київ згідно з додатком № 1. У Додатку № 1 зокрема вказано: трубки з фторопласту - 22,257 тис. м. та авіа проводів - 928,764 км.

На виконання зазначеного наказу Державним комітетом України з державного матеріального резерву видано наряд № 212 від 09.02.2005р. з яким ознайомлений ДАХК «Київський радіозавод», про що свідчить його печатка та підписи відповідальних осіб.

Відповідно до акту № 1 від 13.04.2006р., складеного за участю працівників позивача, відповідача та ДП «Укрспецавтобаза» встановлено, що на виробничій площаді відповідача є в наявності 564,047 км. авіопроводів. Акт підписаний головою правління ДАХК «Київський радіозавод».

Згідно з актом № 12 від 26.07.2006р. складеним ДП «Укрспецавтобаза», ним отримано в порядку переміщення з ДАХК «Київський радіозавод» 564,047 км. авіопроводів.

Таким чином, ДАХК «Київський радіозавод» не передав ДП «Укрспецавтобаза» у повному обсязі матеріальні цінності, які були вказані у наряді № 212 від 09.02.2005р.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів про розбронювання та передачу відповідним організаціям в установленому порядку 22,257 тис. м. трубки з фторопласту та 364,717 км. авіапроводів.

Актом № 070/17-31 від 22.02.2010р. встановлена відсутність вказаних матеріальних цінностей на ДАХК «Київський радіозавод».

Постановою Верховної Ради України від 20.02.1996р. № 57/96 «Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)» Держкомрезерву України та його територіальним органам надано право самостійно здійснювати перевірку стану зберігання матеріальних ресурсів державного резерву в юридичних осіб, на зберіганні яких вони знаходяться.

Представниками Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України була проведена перевірка наявності якісного стану умов зберігання обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні відповідача, на підставі чого складено акт від 22.02.2010р. № 070/17-31.

Вартість матеріальних цінностей, стосовно яких було встановлено факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей становить 5 709 983,39 грн.:

1. Трубки з фторопласту у кількості 22,257 тис. м. вартістю 2 759 422,86 грн. (у т.ч. ПДВ);

2. Авіапроводи у кількості 364,717 км. вартістю 2 950 560,53 грн. (у т.ч. ПДВ).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач не спростував вищевказаних відомостей, а позивач довів факт самовільного використання відповідачем матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Таким чином, факти незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх обов»язків, передбачених главою 36 Цивільного кодексу Української РСР, Законом України «про державний матеріальний резерв».

Виходячи з викладеного, відповідач зобов»язаний відшкодувати вартість самовільно використаних матеріальних цінностей відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України.

Отже, вимоги позивача про відшкодування вартості самовільно використаних матеріальних цінностей є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей. У разі недоцільності закладення і зберігання зазначених матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури, скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання зазначені юридичні особи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, відшкодовують вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) із сплатою пені до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей.

Оскільки вартість матеріальних цінностей, стосовно яких виявлено факт незабезпечення збереження становить 5 709 983,39 грн., то 100% штрафу відповідно становить 5 709 983,39 грн. відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 5 709 983,39 грн. на підставі п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені за самовільне відчуження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, то згідно п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" пеня нараховується до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей.

Відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 327 111,65 грн. за період з 22.02.2010 по 03.06.2010 є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що надані позивачем докази свідчать про те, що вимога позивача про повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та сплату штрафних санкцій на суму 6 037 095,04 грн. нормативно та документально підтверджується, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач будь-яких доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державного агентства резерву України підлягає задоволенню, отже рішення суду першої інстанції повинно бути скасовано.

Керуючись ст. 101- 105 ГПК України, колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Апеляційну скаргу Державного агентства резерву України задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 50/353 від 27.10.2010р.скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позовні вимоги Державного агентства резерву України до Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод» про повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та стягнення 6 017 853,18 грн. задовольнити.

5. Зобов»язати Державну акціонерну холдингову компанію «Київський радіозавод» (код 24586045) повернути до Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 37472392) матеріальні цінності, щодо яких було виявлено факти незабезпечення збереження, а саме:

1. Трубки з фторопласту у кількості 22,257 тис.м.

2. Авіапроводи у кількості 364,717 км.

6. Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод» (код 24586045) на користь Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 37472392) 5 709 983 ( п»ять мільйонів сімсот дев»ять тисяч дев»ятсот вісімдесят три) грн. 39 коп. штрафу, 327 111 (триста двадцять сім тисяч сто одинадцять) грн. 65 коп. пені.

7. Стягнути Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод» (код 24586045) в дохід Державного бюджету України 25 500 (двадцять п»ять тисяч п»ятост) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Стягнути Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод» (код 24586045) в дохід Державного бюджету України 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п»ятдесят) грн. 00 коп. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

9. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

10. Матеріали справи № 50/353 повернути до Господарського суду м. Києва.

11. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Борисенко І.В.

Остапенко О.М.