Постанова

від 06.11.2008 по справі 5/373-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/373-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2008 р.                                                           Справа № 5/373-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Бухан А.І. ,  Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача          -Бондаркова В.І.Семиволоса  В.В.  

відповідача

-

Хижняка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2304С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 08.09.2008 року по справі № 5/373-08

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомресурси" , м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго", м. Суми

про стягнення 21086,00 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 08 вересня 2008 року у справі № 5/373-08 (суддя Гудим В.Д.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Сумитеплоенерго" на користь ТОВ "Техкомресурси" 20760,00 грн. заборгованості, 326,00 грн. судових витрат, 211,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - ТОВ "Сумитеплоенерго" з рішенням господарського суду Сумської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від  08 вересня 2008 року у справі № 5/373-08.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить прийняте по справі рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. При цьому він зазначає, що господарський суд Сумської області належним чином дослідив усі матеріали справи та дав правильну правову оцінку обставинам спору. Разом з тим його представник у судовому засіданні повідомив про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у нього не має, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.

       Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення їх уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що ухвалою господарського суду Сумської області  від 28.01.08 р. по справі № 9/305-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Техкомресурси” до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” про стягнення 20 760 грн. 00 коп.,  між сторонами було укладено мирову угоду, відповідно до умов якої відповідач зобов'язався сплатити позивачу заборгованість у розмірі 21086 грн. 00 коп., в тому числі  20760 грн. 00 коп. заборгованості за виконані позивачем зобов'язання з надання послуг по роботі з населенням згідно з договором, укладеним між сторонами від 01.09.05 р., 208 грн. 00 коп. держмита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу протягом 3-х календарних місяців у такі терміни: до 20.08.07 р. –в сумі 7000 грн. 00 коп., до 20.09.07 р. –в сумі 7000 грн. 00 коп., до 22.10.07 р. –в сумі 7086 грн. 00 коп.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог про спонукання до виконання мирової угоди, посилаючись на те, що  ухвала суду про затвердження мирової угоди, викладеної в редакції сторін, не містить всіх даних, зазначених у ст.. 19 Закону України “Про виконавче провадження”, тому не має статусу виконавчого документу.

З матеріалів справи вбачається, що постановою  № 19-2149 від 03.04.07 р. державного виконавця  Ковпаківського ВДВС Сумського міського управління юстиції позивачу було відмовлено у прийнятті виконавчого документа  та відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали суду  від 18.07.07 р.  у справі № 9/305-07, у зв'язку її невідповідністю ст.. 19 Закону України “Про виконавче провадження”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує належним чином умов мирової угоди щодо своєчасної і повної оплати заборгованості.

Посилання відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, на те, що заявлена до стягнення сума була предметом розгляду між тими ж сторонами і з тих же підстав у справі № 9/305-07, Господарський суд першої інстанції не може взяти до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладаючи мирову угоду, сторони погодили вирішення спору шляхом застосування заходів, зазначених у тексті мирової угоди. При цьому домовились як про предмет угоди, так і про строки її виконання.

Отже, укладена та затверджена господарським судом  мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено, однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, чим і скористався позивач.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не подав доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо своєчасного і в повному обсязі виконання умов мирової угоди або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, тому господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 21086 грн. 00 коп., в тому числі 20760 грн.  заборгованості, 326 грн. судових витрат обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна  та належна  правова оцінка, через що відсутні  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Сумської області  забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно   дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази  в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

В обґрунтування своїх апеляційних вимог представник відповідача вказує на те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, вийшов за межі позовних вимог шляхом їх самостійної зміни, що на думку відповідача є порушенням процесуального права, зокрема ст. 83 ГПК України.

Проте наведені відповідачем  у обґрунтування своєї апеляційної скарги доводи не підтверджені матеріалами справи. Системний їх аналіз  свідчить про те, що  позивач звернувся  до господарського суду Сумської області  з вимогою про спонукання  відповідача  виконати умови укладеної між ними  мирової угоди від 17 липня 2007 року, за якою він добровільно  визнав свій обов'язок  погасити  наявну у нього перед позивачем  грошову заборгованість загальним розміром у 21086 гривень  трьома платежами у строки, передбачені мировою угодою. Проте  прийнятий на себе обов'язок відповідач  протягом серпня-жовтня 2007 року не виконав, через що позивач правомірно звернувся  до господарського суду Сумської області про стягнення вказаних вище  грошових сум. Твердження відповідача про те, що суд вийшов за межі  заявлених   позовних вимог не відповідають як дійсності, так і нормам чинного законодавства України, оскільки  після укладання між сторонами у справі мирової угоди між ними виникли   інші зобов'язання, які лише частково пов'язані з попередніми правовідносинами  між цими ж сторонами,  які вже отримали  відповідну судову оцінку.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення господарського суду  Сумської області від 08 вересня 2008 року у справі № 5/373-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Погребняк В. Я.  

                                 Судді                                                                    Бухан А.І.  

                                                                                                               Шевель О. В.