Рішення

від 12.11.2008 по справі 20/377

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/377

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/377

12.11.08

За позовом          Приватного підприємства з 100% іноземним капіталом «Азія»

До            Закритого акціонерного товариства «Мінський»

Про                           стягнення 26141,32 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

Від позивача                 Рогачов Ю.М.- предст. (дов. від 25.09.2008р.)

Від відповідача             не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26141,32грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті поставленого позивачем товару за договором поставки №МН 01/12/014/12 від 01.12.2006р..

Представник відповідача у судовому засіданні 29.10.2008р. в усних поясненнях проти існування заборгованості перед позивачем у розмірі 26141,32грн. не заперечив.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно відповідача. Заява обґрунтована тим, що відповідач тривалий час не сплачує суму боргу і, за чутками, вживає заходів для відчуження належного йому на праві власності майна.

Також представник позивача надав суду заяву, у якій просить суд стягнути з відповідача витрати позивача з оплати послуг адвоката у розмірі 7000,00грн.

У судовому засіданні 29.10.2008р. судом оголошено перерву до 12.11.2008р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в :

01.12.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № МН 01/12/014/12, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити товар згідно із письмовим замовленням відповідача (додаток № 1 «Бланк замовлення») у термін, із зазначенням часу виконання самого замовлення, терміну поставки товару позивачем, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до п. 1.6. договору моментом набуття відповідачем права власності на товар сторонами визначається момент передання товару, що засвідчується представниками сторін відповідної накладної під час вигризки товару силами позивача на рампу торгівельного підприємства відповідача.  

Позивачем на користь відповідача було поставлено товар на загальну суму 26431,07грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 4.3.1. договору відповідач здійснює оплату товару протягом 21 банківського дня з дня отримання товару.

Проте, відповідачем у вищезазначений строк вартість товару, що складає 26141,32грн. оплачено не було.   

Заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар на загальну суму 26141,32грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 06.08.2008р., підписаного сторонами 13.08.2008р.

У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 26141,32грн. основного боргу.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 26141,32 грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Щодо заяви позивача про покладення на відповідача витрат позивача на оплату  послуг адвоката у розмірі 7000,00грн., суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвокати, покладаються при відмові в позові на позивача.

Відповідно до п.10 Роз‘яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов‘язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об‘єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5.ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідного до п.12 зазначеного Роз‘яснення, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Позивачем на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано суду копії договору №34\48 про надання послуг адвокатом по справі №20\377 від 11.10.2008р., відповідно до якого адвокат Рогачов Ю.М. зобов'язався надати позивачу адвокатські послуги з представництва інтересів позивача у справі №20\377, яка розглядається у Господарському суді міста Києва; Акту приймання-передачі послуг адвоката та отримання винагороди від 29.10.2008р.,  відповідно до якого адвокат та позивач підтвердили факт оплати позивачем 7000,00грн. за послуги адвоката Рогачова Ю.М. (п. 4.3 договору передбачено, що сторони дійшли до згоди, що факт підписання акту приймання-передачі наданих адвокатом послуг є підтвердженням отримання виконавцем винагороди у розмірі 7000,00грн.)

Враховуючи викладене та виходячи з того, що ціна позову становить 26141,32грн., суд вважає, що витрати позивача на оплату послуг адвоката слід покласти на відповідача в розмірі 3000,00 гривень.

Клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову судом не задоволено, оскільки позивачем не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                                        ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мінський»(м. Київ, Мінське шосе, 4, ЄДРПОУ 23493904) на користь Приватного підприємства з 100% іноземним капіталом «Азія» (м. Київ, вул. Закревського, 39-а, кв. 14, ЄДРПОУ 25401602) 26141,32грн. –основного боргу, 3000,00грн. –витрат на оплату послуг адвоката, 261,41грн. - державного мита, 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

                    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

       Суддя                                                                                                             В.В. Палій