Постанова

від 11.11.2008 по справі 1/294-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/294-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.11.08                                                                                               Справа №1/294-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді  Мойсеєнко Т. В.    , Кричмаржевський В.А.  , Хуторной В.М.

при секретарі Лола Н.О.

за участю представників

позивача: БілоусовА.В., наказ № 22 від 03.06.1996р. директор; Петровський І.Й., довіреність № 3 від 29.05.2008р.;

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 1/294-08 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна судноплавна компанія», м.Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 09.09.2008р. у справі № 1/294-08

за позовом Приватного підприємства «Альфа», м.Херсон

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна судноплавна компанія», м.Херсон

про стягнення суми

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна судноплавна компанія», м.Херсон

до відповідача Приватного підприємства «Альфа», м.Херсон

про спонукання до виконання умов договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.09.2008р. у справі № 1/294-08 (суддя Губіна І.В.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна судноплавна компанія», м.Херсон на користь Приватного підприємства «Альфа», м.Херсон основний борг на загальну суму 85721грн.42коп. Судові витрати покладено на відповідача. Провадження по справі в частині стягнення пені 85725грн.97коп. припинено. В решті первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ТОВ «Південна судноплавна компанія» відмовлено.  

Рішення суду прийнято з посиланням на ст. 193 ГК України та мотивовано тим, що відповідачем частково виконанні грошові зобов'язання по сплаті вартості виконаних ремонтних робіт, які передбачені умовами договору від 10.07.2006р., а саме: сплачено 55000грн. Будь-яких доказів погашення заборгованості у розмірі 85721грн42коп. відповідач (за первісним позовом) суду не надав, а тому позовні вимоги в цій частині суд визнав обґрунтованими та задовольнив. Стосовно зустрічних позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Південна судноплавна компанія» не доведено факту пошкодження судна саме з причини не якісного проведення ремонтних робіт ПП «Альфа», оскільки акт огляду корпусу судна «А.Житник» був складений 03.07.2008р., тоді як роботи були виконанні 25.10.2006р., тобто акт було складено протягом 1року 10 місяців з моменту закінчення ремонту судна, тоді як вимоги по якості робіт можуть бути заявлені протягом 6 – ти місяців. Більш того, договором не встановлений гарантійний строк для пред'явлення претензії по якості ремонтних робіт.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням відповідачем (за первісним позовом) подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 09.09.2008р. у справі № 1/294-08 в частині стягнення з ТОВ «Південна судноплавна компанія» суми основного боргу, оскільки висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов та покласти судові витрати на ПП «Альфа». Заявник апеляційної скарги зазначає, що згідно ст. 857 Цивільного кодексу України ПП «Альфа» не виконало належним чином роботи, які передбачені умовами договору, а саме: сварні шви в підводній частині судна містами не мають лакокрасочного покриття та корродирують, покраска була виконана під час знаходження судна на слипі, а не перед безпосереднім спуском на воду, завдяки чому втратила захисну властивість для контакту з агресивною середою, морською водою та водоростями. Наведені недоліки підтверджуються актом огляду корпусу судна теплоходу «А.Житнік», який був складений за участю фахівців судоремонтного заводу. Одночасно скаржник вказує на те, що судом першої інстанції порушено приписи статті 7 Закону України «Про судоустрій України», а саме принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, яке полягає в тому, що суд не задовольнив клопотання відповідача (за первісним позовом) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що керівник  підприємства перебував у відрядженні.

Відзиву на апеляційну скаргу ПП «Альфа» суду апеляційної інстанції не надало. У судовому засіданні 11.11.2008р. позивач за первісним позовом просив суд, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2008р. у справі  № 1/294-08 апеляційна скарга ТОВ «Південна судноплавна компанія» прийнята та призначена до розгляду на 11.11.2008р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2135 від 10.11.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М., даною колегією прийнято постанову.

У судове засідання, яке відбулося 11.11.2008р. уповноважений представник заявника апеляційної скарги не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За згодою представників ПП «Альфа» судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, та за їх згодою у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний                    господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 10.07.2006р. між ПП “Альфа”(виконавець за договором) та ТОВ “Південна судноплавна компанія”(замовник за договором) укладено договір № 5 на виконання робіт по механічній зачистці щіткою, механічній зачистці шарошкою, обезпилюванню, знежиренню та фарбуванню з матеріалів Виконавця зовнішнього корпусу, сухих відсіків та баластних танків на баржі «Іллічівськ». (п.1.1 договору).

Замовник зобов'язався оплатити виконані виконавцем роботи згідно умов вказаного договору (п.1.2).

У п.2.1 договору сторони встановили, що попередня вартість робіт складає 136624, 84 грн. Остаточна вартість виконаних робіт Виконавцем, визначається з розрахунку цін згідно п.2.1 цього договору і фактично виконаних Виконавцем робіт на підставі акту приймання – передачі виконаних робіт, який підписується сторонами.

Порядок оплати робіт визначений сторонами у розділі 3 договору.

У п.3.1 договору сторони узгодили, що розрахунки Виконавця за виконані роботи здійснюються в такому порядку: 45551грн.52коп. авансовий платіж на придбання лакокрасочного матеріалу, здійснюється протягом 5 - ти діб після підписання цього договору. Решта вартості підрядних робіт, з урахуванням сплаченого авансу, здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання сторонами актів приймання – передачі робіт на підставі рахунку Виконавця.

Матеріали справи свідчать проте, що на території ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» з боку ПП «Альфа» проводились ремонтні роботи баржі «Іллічівськ», яка зайшла на ремонт 31.05.2006р. і була спущена на воду після закінчення ремонту 25.10.2006р., тобто станом на 25.10.2006р. ремонт баржі був повністю закінчений. Ремонт вказаного судна проводився як ПП «Альфа», так і ВАТ «Херсонський суднобудівний завод». У зв'язку з відсутністю розрахунків за виконанні ремонтні роботи з ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» баржа була виведена із заводу 17.03.2007р. (а.с.78).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач за первісним позовом порушив договірні зобов'язання, передбачені п.3.1 договору, щодо оплати виконаних робіт в повному обсязі, сплативши тільки авансовий платіж у сумі 55000грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.6). На теперішній час останній має заборгованість з оплати виконаних позивачем робіт в сумі 85721грн.42коп.(з урахуванням уточнення позовних вимог).

10.07.2008р. ТОВ «Південна судноплавна компанія» звернулося до господарського суду Херсонської області із зустрічним позовом про зобов'язання ПП «Альфа» усунути недоліки виконаних робіт шляхом їх повторного виконання відповідно до умов договору № 5 від 10.07.2006р.

Стягнення суми з заявлених у первісному позові, а також зустрічні вимоги ТОВ «Південна судноплавна компанія» щодо зобов'язання ПП «Альфа» усунути недоліки у виконаних роботах саме за договором № 5 від 10.07.2006р., стали предметом спору у господарському суді першої інстанції.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, зокрема, договір та акти виконаних робіт, з'ясувавши фактичні відносини сторін з постачання товару, колегія суддів зазначає наступне.

Оскільки спір виник між суб'єктами господарської діяльності стосовно майново-господарських відносин, то відповідно до ч.2 ст.9 ЦК України, п.2 ст.4 та п.1 ст.175 Господарського кодексу України до спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання виникають, як передбачено ст. 174 ГК України безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Відносини сторін врегульовані договором №5 від 10.07.2006р., який за своєю правовою природою є договором підряду. Тому до спірних правовідносин застосовуються норми глави 61 ЦК України.

Згідно статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст. 854 ЦК України замовник за загальним правилом зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що остаточна вартість виконаних робіт Виконавцем, визначається з розрахунку цін згідно п.2.1 цього договору і фактично виконаних Виконавцем робіт на підставі акту приймання – передачі виконаних робіт, який підписується сторонами.

Попередня вартість робіт у п.2.1 договору встановлена сторонами у розмірі 136624, 84 грн.

Належних та допустимих доказів узгодження обсягу і вартості фактично виконаних робіт , а відповідно і наявності заборгованості на заявлену суму позивачем не надано.

Зі змісту акту приймання виконаних робіт за серпень 2007р. (а.с.9) та акту приймання виконаних робіт за жовтень 2006р. (а.с. 80) вбачається, що ці акти були складені в односторонньому порядку, а саме на них відсутній підпис та печатка Замовника. Таке юридичне визначення, як понятті, що відображені на акті (а.с.9) в особі Колоколової О.А., що нібито засвідчила факт відмови відповідача (за первісним позовом) від підпису даного акту в Господарському процесуальному Кодексі України не міститься, а тому не може бути прийнято судом, як належний та допустимий доказ у справі. Позивач пояснив, що у нього немає інших доказів щодо надання відповідачу акту приймання-передачі, зокрема і доказів направлення цього акту по пошті.

Більш того, довідкою № 715-1590 від 24.07.2008р. ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» (а.с.78) встановлено, що баржа «Іллічівськ» була виведена із заводу 17.03.2007р., тоді, як акт виконаних робіт датований серпнем місяцем 2007р., тобто останній був складений з боку виконавця вже майже через 5 місяців після виходу баржі із заводу, а ремонтні роботи, як пояснили представники позивача, були закінчені у жовтні 2006р.

Слід також відмітити, що остаточна оплата вартості підрядних робіт, як вказано у п.2.2 договору, здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання сторонами актів приймання – передачі робіт на підставі рахунку Виконавця.

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Доказів того, що ПП «Альфа» відповідно до умов п.2.2 договору було виставлено або вручено рахунок ТОВ «Південна судноплавна компанія», на підставі якого здійснюється оплата вартості підрядних робіт, позивачем (за первісним позовом) ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано. Представники позивача за первісним позовом пояснили, що такий рахунок не виставлявся відповідачу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що строк виконання зобов'язання, передбаченого п.2.2 договору, у відповідача за первісним позовом, не настав.

Однак, місцевий господарський суд не з'ясував усіх обставин справи, не врахував умови договору і вимоги чинного законодавства та помилково дійшов висновку про наявність підстав для стягнення 85721грн.

Відтак, висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача (за первісним позовом) 85721грн. основного боргу є передчасним та підлягає скасуванню в цій частині, у зв'язку з тим, що суд задовольняючи позовні вимоги не пересвідчився за яких підстав у відповідача виник обов'язок сплатити вказану суму боргу.

Відносно вимоги позивача про зобов'язання ТОВ «Південна судноплавна компанія» підписати акт виконаних робіт, то місцевий господарський суд обґрунтовано не прийняв до розгляду цю додаткову вимогу, оскільки ст. 22 ГПК України позивачу не надано право заявляти додаткові вимоги у справі. Крім того, місцевим судом вірно зазначено, що позивачем не сплачено державне мито, у порядку визначеному положеннями ГПК України, а також ПП «Альфа» не надано суду доказів того, що це уточнення надсилалось відповідачу по справі.

Стосовно висновку суду першої інстанції щодо припинення провадження по справі за позовними вимогами в частині стягнення пені у сумі 85725грн.97коп. колегія суддів вважає, що оскільки, як свідчать матеріали справи (а.с.74-75), позивач до прийняття судом рішення відмовився від цих вимог, то попередня судова інстанція правомірно на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України припинила провадження у справі у цій частин.

Зустрічна вимога ТОВ «Південна судноплавна компанія» про зобов'язання ПП «Альфа» усунути недоліки у виконаних роботах шляхом їх повторного виконання відповідно до умов договору № 5 від 10.07.2006р. задоволенню не підлягає, оскільки ним не додержано вимог ч.1. п.1 та п.2 статті 853 ЦК України, згідно яких замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Матеріали справи свідчать проте, що роботи відповідачем за зустрічним позовом були закінчені у жовтні 2006р., баржа «Іллічівськ» спущена на воду 25.10.2006р. і була виведена із заводу 17.03.2007р., тоді, як акт огляду корпусу судна був складений ТОВ «Південна судноплавна компанія» в односторонньому порядку без участі на те ПП «Альфа» лише 03.07.2008р., тобто через 18 місяців після виходу баржі із заводу.

Доказів того, що Підрядник був письмово повідомлений про недоліки у виконаних підрядних роботах позивачем за зустрічним позовом суду не надано. Не надані суду і докази наявності спору у сторін з приводу недоліків у виконаній роботі до спуску баржі на воду, хоча у ході виконання робіт, відповідно до ч.1 ст. 849 ЦК України, замовник мав право  перевіряти якість цих робіт та до спуску баржі на воду зобов'язаний був оглянути виконані роботи і прийняти їх або заявити про їх недоліки підряднику.   

Не приймається до уваги колегією суддів посилання заявника апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового акту порушено вимоги ст. 7 Закону України «Про судоустрій України», а саме принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, яке полягає в тому, що суд не задовольнив клопотання відповідача (за первісним позовом) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що керівник підприємства перебував у відрядженні з наступних підстав.

Згідно статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Кількість осіб, які можуть бути представниками підприємства, діючим законодавством не обмежено. ТОВ «Південна судноплавна компанія» є юридичною особою і не була позбавлена можливості уповноважити іншого свого представника (працівника) для участі у судовому засіданні. Таким чином, відповідач своїм процесуальним правом щодо направлення у судове засідання представника не скористався, більш того, про розгляд справи, відповідач був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 34).

У зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для часткового скасування рішення суду першої інстанції у даній справі з мотивів, викладених у даній постанові.          

Судові витрати за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції покласти на сторони пропорційно задоволених вимог задоволених вимог, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на позивача.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна судноплавна компанія», м.Херсон задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 09.09.2008р. у справі                           № 1/294-08 скасувати частково.

В позові Приватного підприємства «Альфа», м.Херсон щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна судноплавна компанія», м.Херсон основного боргу в сумі 85721грн.42коп. відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення  пені у сумі 85725,97грн. припинити.  

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

         Стягнути з Приватного підприємства «Альфа», м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 125, ЄДРПОУ 21273340 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна судноплавна компанія», м. Херсон, пл. Одеська, 4, к.324, ЄДРПОУ 31560650 - 428грн.60коп. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.

         Видачу наказу доручити господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.

 судді  Мойсеєнко Т. В.  

 Кричмаржевський В.А.  Хуторной В.М.