Постанова

від 04.03.2009 по справі 1/294-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/294-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2009                                                                                       Справа№  1/294-08

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого: судді Чимбар Л.О.(доповідач),

суддів: Тищик І.В., Чохи Л.В.,

секретар судового засідання: Савін В.Ю.,

представники сторін:       

від позивача:  Стюпан Д.В., дов №000938  від 25.11.08;

від відповідача:  Грішин С.О. директор, паспорт №АК003836  від 20.01.98;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Хоум Кредит Файненс”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  12.12.2008 р. у справі № 1/294-08

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю “Хоум Кредит Файненс”,                                 м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “АДД”, м. Дніпропетровськ

про  стягнення 13909 грн. 06 коп.,

                                     В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2008р. по справі № 1/294-08 (суддя- Рудь І.А.) в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Хоум Кредит Файненс” (далі- позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “АДД” (далі- відповідач) кошти в розмірі  9000 грн. 00 коп., сплачені за договором на розробку www- сервера № 01/10 від 18.10.2005р. та пеню в сумі 4909 грн. 06 коп. за порушення умов зазначеного договору  –відмовлено.

   Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі позивач вказує, що акти виконаних робіт, на які посилається відповідач як на докази виконання робіт у повному обсязі своїх зобов”язань за договором, не є достовірними доказами, оскільки з актів не можна встановити заміст господарської операції, які саме роботи були виконані відповідачем і за який період. Крім того, відповідно до п. 4.2 договору відповідач не передав вихідний програмний код WWW –серверу на CD та технічні вимоги на розроблення WWW –серверу, план-графік виконання робіт, що є додатком №№ 1,3 до договору.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним, просить залишити без змін, а в задоволенні скарги - відмовити.  

В судовому засіданні 04.03.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.              

Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Хоум Кредит Файненс” задоволенню не підлягає з наступних підстав.

18.10.2005р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Приват Кредит»та товариством з обмеженою відповідальністю "АДД" укладений договір № 01/10 (надалі - Договір) на розробку www-сервера, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати позивачу платні послуги по підготовці, розробці та дизайнерському оформленню інформації позивача для публічного розміщення в мережі Інтернет з доступом за протоколом http, а останній у терміни передбачені Договором здійснити оплату наданих послуг, вартість яких узгоджено сторонами.

Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Приват Кредит»№ 2/06/07 від 27.06.2007р. було прийнято рішення про зміну найменування ТОВ «Приват Кредит»на Товариство з обмеженою відповідальністю "Хоум Кредит Файненс".

За умовами п. 3.7 Договору протягом п'яти банківських днів після підписання Договору позивач сплачує суму в розмірі 50% від кошторисної вартості Договору.

Відповідно до п. 3.8 Договору сума фактичної вартості робіт фіксується в акті приймання-передачі виконаних робіт та підлягає сплаті після підписання акту у п'ятиденний термін, з вирахуванням суми сплаченої за п. 3.7 Договору.

За період дії Договору позивачем були перераховані кошти на підставі виставлених відповідачем рахунків за надані послуги на загальну суму 9000 грн. 00 коп., з яких 4500 грн. 00 коп. платіжним дорученням № 1829 від 27.10.2005р. (рахунок-замовлення від 26.10.2005р.) та 4500 грн. 00 коп. платіжними дорученнями № 3347 від 29.12.2005р. на суму 2000 грн. 40 коп., № 46 від 05.01.2006р. на суму 2499 грн. 60 коп. (рахунок замовлення № 12/004 від 28.12.2005р., рахунок-замовлення № 1/001 від 05.01.2006р.)

Відповідно до п. 6.1 Договору за порушення встановленого Договором кінцевого строку виконання всієї роботи по Договору, з урахуванням усунення недоробок, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,1% в день від загальної суми послуг згідно із кошторисом робіт.  

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача суми коштів, сплачених за договором у розмірі 9000 грн. та штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 4 909, 06 грн., з посиланням на те, що відповідач не виконав свої зобов”язання по договору.

Апеляційний суд вважає, що господарським повно та всебічно досліджені матеріали справи, дана належна оцінка доказам і обгрунтовано зроблено висновок про те, що позов є необгрунтованим, оскільки встановлено факт повного виконання умов Договору сторонами.  

Наявні в матеріалах справи акт приймання-передачі від 27.12.2005р. та акт технічного приймання робіт, до договору № 01/10 від 18.10.2005р. підписані посадовими особами позивача та відповідача і скріплені печатками підприємств.

З вказаних актів вбачається, що мало місце повне виконання робіт по договору. Після підписання вказаних актів позивач перерахував відповідачу відповідно до п.п. 3.8, 3.7  належну до сплати частину повної вартості робіт в розмірі 4 500 грн., що також підтверджує виконання відповідачем робіт у повному обсязі та відсутність претензій і зауважень з боку позивача щодо  виконаних робіт.

Господарський суд обгрунтовано відхилив посилання позивача про невідповідність наданих відповідачем актів виконаних робіт вимогам Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, правильно визначивши, що акти містять необхідні дані, які підтверджують виконання відповідачем зобов”язань по договору в повному обсязі.

Необгрунтовані посилання апеляційної скарги на те, що відповідач не передав вихідний програмний код WWW –серверу на CD та технічні вимоги на розроблення WWW –серверу, план-графік виконання робіт, згідно договору не передбачено складання окремих актів на вказані роботи, що є складовою частиною договірних зобов”язань.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими.

Рішення суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Хоум Кредит Файненс”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

            Рішення  господарського суду Дніпропетровської області від  12.12.2008 р. у справі № 1/294-08 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

 Головуючий                                                                        Л.О. Чимбар

 Суддя                                                                                    І.В.Тищик

 Суддя                                                                                    Л.В.Чоха

Постанова виготовлена в повному обсязі 10.03.2009 року.