Постанова

від 17.11.2008 по справі 18/134-21/7

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/134-21/7

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.11.2008                                                                                           № 18/134-21/7

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 при секретарі:           Терещенко Я.О.

 За участю представників:

 від позивача - не з"явився,

 від відповідача-1 - не з"явився,

від відповідача-2 - Хоменко Т.В., дов.від 10.04.08,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства  "Торговий дім "Інтерсервіс"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 18.09.2008

 у справі № 18/134-21/7 (Шевченко Е.О.)

 за позовом                               Акціонерного комерційного банку "Інтерконтинентбанк"

 до                                                   1. Приватного підприємства "Сімург"

                                                  2. Закритого акціонерного товариства Торговий дім "Інтерсервіс"

 про                                                  розірвання договору та стягнення заборгованості про перегляд рішення за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

 Акціонерний комерційний банк “Інтерконтинентбанк” (далі – позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства “Сімург” (далі відповідач 1) та Закритого акціонерного товариства Торговий дім “Інтерсервіс” (далі – відповідач 2) про розірвання кредитного договору від 22.03.04 № 220304-243 та про стягнення солідарно з обох відповідачів заборгованості з кредиту в сумі 9906000,00 грн., відсотків за користування кредитом у сумі 1214502,74 грн., пені в сумі 46990,10 грн. і комісії за дострокове розірвання договору в сумі 24765,00 грн.

З врахуванням заяви про зміну (збільшення) позовних вимог позивач просив розірвати кредитний договір від 22.03.04 № 220304-243, укладений між позивачем та відповідачем 1, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 14245564,34 грн., з яких 9906000,00 грн. заборгованості за кредитом, 3813131,51грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.07, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.07 та постановою Вищого господарського суду України від 21.11.07, позов задоволено. Розірвано кредитний договір від 22.03.04 № 220304-243, стягнуто солідарно з відповідачів 14245564,34 грн. заборгованості та 25618 грн. господарських витрат.

Судові рішення мотивовані порушенням відповідачем 1 умов кредитного договору, а в частині підстав для солідарного стягнення коштів з відповідача 2 – існуванням договору забезпечення від 23.06.04, за яким відповідач 2 виступив поручителем на підставі договору від 22.03.04 № 220304-243.

Відповідач 2 звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.07 за нововиявленими обставинами, оскільки договір забезпечення від 23.06.04, укладений між позивачем та відповідачами, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.08 у справі № 3/155 визнано недійсним.

Він стверджує, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.07 в частині солідарного стягнення коштів з відповідача 2 мотивоване договором забезпечення від 23.06.04. На думку заявника, існування такої обставини має істотне значення для вирішення справи, оскільки спростовує висновки суду, покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.07 в частині підстав для застосування солідарної відповідальності, а відтак і для стягнення коштів з відповідача 2. При цьому заявник зазначає, що про існування згаданої обставини йому стало відомо після набрання чинності рішенням у справі № 3/155.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.08 заяву відповідача 2 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.07 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. Суд першої інстанції зазначив, що про недійсність договору забезпечення від 23.06.04 заявнику було відомо на момент розгляду справи у 2007 році, а тому така обставина не є нововиявленою в значенні ст.112 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, відповідач 2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати,  задовольнивши його заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на неправильне застосування судом ст.ст.112-114 ГПК України, неправильне встановлення фактичних обставин справи та невідповідність висновків дійсним обставинам справи.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.08  апеляційна скарга відповідача 2  прийнята до провадження з призначенням розгляду справи на 27.10.08.

          В зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача 1 розгляд справи було відкладено на 17.11.08 (ухвала від 27.10.08).

          17.11.08 в судове засідання представники позивача та відповідача-1 не з'явились вдруге,  вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 09.10.08 у даній справі не виконали. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило. Учасники судового процесу  про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

          У відповідності до ст.114 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) неявка заявника чи інших осіб, які беруть участь  справі, не є перешкодою для розгляду справи.

          Згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача 2, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача 2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.114 ГПК України рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

Відповідно до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Отже, виходячи зі змісту згаданої статі, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.07 в частині солідарного стягнення коштів з відповідача 2 був договір забезпечення від 23.06.04. Це також підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 21.11.07, де зазначено, що висновок судів про наявність правових підстав для солідарної відповідальності на поручителя і боржника у зв'язку з невиконанням зобов'язання, забезпеченого порукою на підставі договору забезпечення від 23.06.04, є правомірним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.08 у справі № 3/155 за участі тих самих сторін, які беруть участь у даній справі, договір забезпечення від 23.06.04 було визнано недійсним з моменту укладання.

Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За таких обставин слід дійти висновку, що договір забезпечення від 23.06.04 не створював будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Це спростовує покладений в основу рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.07 висновок про виникнення правовідносин поруки між сторонами на підставі договору забезпечення від 23.06.04, а відтак нівелює правові підстави для солідарного стягнення коштів з відповідача 2.

Отже, зазначене є підставою для зміни за нововиявленими обставинами судового рішення в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, чинне законодавство України пов'язує обставину недійсності договору із рішенням суду про його недійсність, а під час розгляду справи у 2007 році суди виходили з презумпції договору забезпечення від 23.06.04.

Відповідно до п.1.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 21.05.02 №04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

На підставі ст.113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.08  у справі № 3/155, на яке посилається заявник, як на підставу виникнення нововиявлених обставин, набрало законної сили 18.06.08 – в момент прийняття Київським апеляційним господарським судом ухвали про прийняття відмови відповідача 1 від апеляційної скарги.

Таким чином, днем виникнення нововиявленої обставини, на яку посилається заявник, є набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.08 у справі № 3/155, тобто 18.06.08.

Звернення до господарського суду із заявою про перегляд рішення від 23.02.07 за нововиявленими обставинами мало місце 20.06.08, тобто в межах строків, визначених ст.113 ГПК України.

Твердження місцевого суду про обізнаність заявника із недійсністю договору забезпечення від 23.06.04 на момент розгляду справи у 2007 році не ґрунтується на положеннях ст.204 ЦК України та п. 1.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 21.05.02 № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”.

Місцевим судом правильно були встановлені зазначені докази, проте їм було надано неправильну правову оцінку.

За зазначених вище обставин заява відповідача 2 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.07 за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.07 в частині стягнення з відповідача 2 заборгованості у сумі 14245564,34 грн. та судових витрат у сумі 25 618,00 грн. – скасуванню, із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.07 в іншій частині відсутні.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-106, 112-114, 122 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Інтерсервіс” задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.08 у справі № 18/134-21/7 скасувати.

3. Заяву Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Інтерсервіс” про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.07 у справі № 18/134-21/7 за нововиявленими обставинами задовольнити.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.07 у справі № 18/134-21/7 змінити, виклавши його п. 3 у наступній редакції:

“3. Стягнути з Приватного підприємства “Сімург“ (03035, м. Київ, Солом'янська площа, 2, оф. 202, код ЄДРПОУ 21623455, п/р № 2600737429101 в АКБ “Інтерконтинентбанк” м.Києва, МФО 300313 та з будь–якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконавчого провадження) на користь Акціонерного комерційного банку “Інтерконтинентбанк” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 22, рахунок № 739940 в АКБ “Інтерконтинентбанк” м. Києва, МФО 300313, код ЄДРПОУ 20015535) 14245564 (чотирнадцять мільйонів двісті сорок п'ять тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 34 коп. заборгованості за кредитним договором від 22.03.04 № 220304-243, 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00коп. витрат по оплаті інформаційно–технічного забезпечення судового процесу.

В інший частині позову відмовити.”

4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.07 у справі №18/134-21/7 залишити без змін.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста  Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 20.11.08 (відправлено)