Постанова

від 17.11.2008 по справі 18/136-21/643

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/136-21/643

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.11.2008                                                                                           № 18/136-21/643

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 при секретарі:           Терещенко Я.О.

 За участю представників:

 від позивача - не з"явився,

 від відповідача-1 - не з"явився,

від відповідача-2 - Хоменко Т.В., дов.від 10.04.08,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства  "Торговий дім "Інтерсервіс"

 на ухвалу  Господарського суду м.Києва від 18.09.2008

 у справі № 18/136-21/643 (Шевченко Е.О.)

 за позовом                               Акціонерного комерційного банку "Інтерконтинентбанк"

 до                                                   1. Приватного підприємства "Руст Буд",

                                                  2. Закритого акціонерного товариства Торговий дім  "Інтерсервіс"

 про                                                  розірвання договору та стягнення заборгованості про перегляд рішення за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

 Акціонерний комерційний банк “Інтерконтинентбанк” (далі – позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства “Руст Буд” (далі – відповідач 1) та Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Інтерсервіс” (далі – відповідач 2) про розірвання кредитного договору від 29.09.04 № 290904-308, укладеного між позивачем та відповідачем (далі – кредитний договір), та про стягнення солідарно з обох відповідачів заборгованості з кредиту в сумі 7940000 грн., відсотків за користування кредитом у сумі 817711,23 грн., пені в сумі 31637,91 грн. та комісії за дострокове розірвання кредитного договору в сумі 19850,00 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги та у зв'язку з відсутністю у відповідача 1 грошових коштів та майна, на яке може бути звернуто стягнення, просив звернути стягнення на грошові кошти та майно поручителя – відповідача 2.

З врахуванням заяви про зміну (збільшення) позовних вимог позивач просив розірвати кредитний договір, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 11553370,34 грн., з яких 7940000 грн. заборгованості за кредитом, 2622157,80 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 371239,94 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом, звернувши стягнення на грошові кошти та майно відповідачів.

У січні 2007 року відповідач 2 звернувся в суд із зустрічним позовом про визнання недійсними договору забезпечення від 11.01.05 (далі – договір забезпечення) та договору солідарної відповідальності від 29.09.04 № 29/09-04/29 (далі – договір солідарної відповідальності), укладених між сторонами у справі, на підставі ст.ст.203, 207 Цивільного кодексу України у зв'язку з їх невідповідністю вимогам закону.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.07, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.07 та постановою Вищого господарського суду України від 02.08.07, позов задоволено частково. Розірвано кредитний договір від 29.09.04 № 290904-308, стягнуто солідарно з відповідачів 11553370,34 грн. заборгованості за кредитним договором, 25618 грн. господарських витрат.

В іншій частині первісний позов залишено без задоволення.  В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані порушенням позичальником (відповідач 1) умов кредитного договору, а в частині підстав для солідарного стягнення коштів з відповідача 2 – існуванням договору забезпечення, за яким останній виступив поручителем відповідача 1 за кредитним договором.

Відповідач 2 звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 21.03.07 за нововиявленими обставинами.

Заяву мотивовано тим, що підставою для прийняття спірного рішення в частині солідарного стягнення коштів з відповідача 2 був договір забезпечення. Разом з тим, згаданий договір рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.08 у справі № 3/156 було визнано недійсним. Отже, на думку заявника, існування такої обставини має істотне значення для вирішення справи, оскільки спростовує висновки суду, покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.07 в частині підстав для застосування солідарної відповідальності відповідачів. При цьому заявник зазначає, що про існування такої обставини йому стало відомо після набрання чинності рішенням у справі № 3/156.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.08 заяву відповідача 2 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.07 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Господарським судом першої інстанції зазначено, що про недійсність договору забезпечення заявнику було відомо на момент розгляду справи у 2007 році, а тому така обставина не є нововиявленою в значенні ст.112 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач 2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, задовольнивши його заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Аргументуючи апеляційну скаргу, відповідач 2 посилається на неправильне застосування судом ст.ст.112-114 ГПК України, неправильне встановлення фактичних обставин справи та невідповідність висновків дійсним обставинам справи.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.08  апеляційна скарга прийнята до провадження з призначенням розгляду справи на 27.10.08.

          В зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача-1 розгляд справи було відкладено на 17.11.08 (ухвала від 27.10.08).

          17.11.08 в судове засідання представники позивача та відповідача-1 не з'явились вдруге,  вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 09.10.08 у даній справі не виконали. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило. Учасники судового процесу  про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

          У відповідності до ст.114 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) неявка заявника чи інших осіб, які беруть участь  справі, не є перешкодою для розгляду справи.

          Згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача 2, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача 2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.114 ГПК України рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

На підставі ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Таким чином, виходячи зі змісту згаданої статі, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття рішення Господарським судом міста Києва від 21.03.07 в частині солідарного стягнення коштів з відповідача 2 був договір забезпечення. Це також підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 02.08.07, де зазначено, що висновок судів про наявність правових підстав для солідарної відповідальності поручителя і боржника у зв'язку з невиконанням зобов'язання, забезпеченого порукою на підставі договору забезпечення, є правомірним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.08 у справі № 3/156 за участі тих самих сторін, які беруть участь у даній справі, договір забезпечення було визнано недійсним з моменту укладання.

Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Це спростовує покладений в основу рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.07 висновок про виникнення правовідносин поруки між сторонами на підставі договору забезпечення, а відтак нівелює правові підстави для солідарного стягнення коштів з відповідача 2.

Отже, зазначене є підставою для зміни судового рішення в цій частині за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, чинне законодавство України пов'язує обставину недійсності договору із рішенням суду про його недійсність, а під час розгляду справи у 2007 році суди виходили із презумпції договору забезпечення.

Відповідно до п.1.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 21.05.02 № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

На підставі ст.113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.08 у справі № 3/156, на яке посилається заявник, як на підставу виникнення нововиявлених обставин, набрало законної сили 03.05.08.

Отже, днем виникнення нововиявленої обставини, на яку посилається заявник, є набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.08 у справі № 3/156, тобто 03.05.08.

Звернення до господарського суду із заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами мало місце 20.06.08, тобто,  в межах строків, визначених ст.113 ГПК України.

Твердження місцевого суду про обізнаність заявника із недійсністю договору забезпечення від 11.01.05 на момент розгляду справи у 2007 році не ґрунтується на положеннях ст.204 ЦК України та п.1.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 21.05.02 № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”.

Місцевим судом були встановлені зазначені вище обставини, проте їм було надано неправильну правову оцінку.

Подання зустрічного позову у даній справі про визнання недійсним договору забезпечення від 11.01.05 з зазначених у позові підстав не породжує правових наслідків, тотожних рішенню суду про визнання договору недійсним, а тому момент звернення відповідача 2 із зустрічним позовом про визнання договору недійсним не може вважатися датою обізнаності заявника із недійсністю правочину, оскільки чинне законодавство України пов'язує матеріально-правовий факт недійсності правочину саме із набранням чинності рішенням суду про визнання правочину недійсним.

За таких обставин, заява відповідача 2 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.07 за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.07 в частині стягнення з відповідача 2 заборгованості у сумі 11 553 370,34 грн. та судових витрат у сумі 25 618,00 грн. – скасуванню із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.07 в іншій частині відсутні.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-106, 112-114, 122 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Інтерсервіс” задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.08 у справі 18/136-21/643 скасувати.

Заяву Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Інтерсервіс” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.07 у справі 18/136-21/643 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.07 у справі 18/136-21/643 змінити, виклавши його п. 3 у наступній редакції:

“3. Стягнути з Приватного підприємства “Руст Буд” (03148, м.Київ, пр-т 50-річчя Жовтня, 4, оф. 424, код ЄДРПОУ 33061856, п/р № 20736010129301 в АКБ “Інтерконтинентбанк” м. Києва, МФО 300313 та з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконавчого провадження) на користь Акціонерного комерційного банку “Інтерконтинентбанк” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 22, рахунок №7399406 в АКБ “Інтерконтинентбанк” м. Києва, МФО 300313, код ЄДРПОУ 20015535) 11553370 (одинадцять мільйонів п'ятсот п'ятдесят три тисячі триста сімдесят) грн. 34 коп. заборгованості за кредитним договором від 29.09.04 № 290904-308 та 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.”

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.07 у справі 18/136-21/643 залишити без змін.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста  Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 20.11.08 (відправлено)