Ухвала

від 08.12.2011 по справі 2а-1657/11/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1657/11/0170

08.12.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Зезюлінська А.В.

за участю сторін:

сторони та їх представники не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Подарунки" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 20.04.11 по справі № 2а-1657/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Подарунки" (вул. Земська, 8,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим (вул. Українська, 44,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання незаконною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2011 року у задоволенні адміністративного позовуТовариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Подарунки" до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим про визнання незаконною та скасування вимоги - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Подарунки", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2011 року та прийняти нове рішення по справі.

В судове засідання, призначене на 08.12.2011 позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату та час апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача за наявними матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 вказаний Закон, розроблений згідно з Конституцією України і Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і сплату пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, які формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених вказаним Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду і фінансування за рахунок його коштів витрат на сплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових сплат застрахованим особам, членам їх сімей і іншим особам, передбаченим вказаним Законом.

Пунктом 1 статті 11 Закону N 1058-ІУ встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 зазначеного Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини першої статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 цього ж нормативно-правового акта нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до статті 18 Закону N 1058-ІУ страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги і нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Законом України від 26.06.1997 N 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено та яким не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у суб'єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.

Статтею 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені страхувальники, якими є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно - правового характеру - для осіб, зазначених у пункту 1, 10, 15 статті 11 чинного Закону.

Страхувальники набувають статус платників страхових внесків з дня їх реєстрації в територіальному органі Пенсійного фонду України.

Страхувальник зобов'язаний представляти звітність територіальним органам Пенсійного фонду України в строки, в порядку і по встановлений формі; нараховувати, обчислювати та сплачувати в встановлені строки і в повному обсязі страхові внески; виконувати інші вимоги, передбачені даним Законом, а також нормативно - правовим актами, прийнятими згідно з даним Законом (пункт 4, 6 частини 2 статті 17 Закону №1058).

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Подарунки" є юридичною особою, ідентифікаційний код 19003293, державну реєстрацію проведено 13.12.1996 (а.с.9), та відповідно до свідоцтва №111009144 від 01.01.2010 є платником єдиного податку (а.с.9).

Згідно зі пунктом 6 статі 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Магазин «Подарунки»надав розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад - грудень 2009р., де самостійно нарахував страхові внески за ставками 33,2% та 2 %, але до 20 числа місяця наступного за звітним не сплатив зазначені страхові внески за ставкою 33,2%.

Слід зазначити, що вимога формується на підставі облікових даних з карток особових рахунків страхувальників, тому не сплативши зазначені внески за відповідачем станом на 31.01.2010 склалася заборгованість зі сплати страхових внесків за листопад-грудень 2009 року в сумі 1132,85 грн. Ця заборгованість складається з заборгованості зі сплати страхових внесків за листопад 2009 р. в сумі 171,71 грн. (961 14 грн. (нараховано страхових внесків) - 789,43 грн. (сплачено в сплати боргу; 21.12.2009 - 496,69 грн., 12.01.2010 - 292,74 грн.)) та сума страхових внесків за грудень 2009р. - 961,14 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Пунктом 2 статті 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Таким чином, в зв'язку з тим, що ТОВ «Магазин «Подарунки»самостійно нарахував суми страхових внесків за листопад - грудень 2009р., але не сплатив нараховані суми страхових внесків в строки, визначені законом, тому управлінням була правомірно сформована вимога про сплату боргу №Ю-201 від 05.02.2010 на суму 1132,85 грн. (а.с.4).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до статті 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки позивачем не наведено суду доказів, які б спростовували доводи відповідача тому суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову та стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад-грудень 2009 року в сумі 1132,85 грн.

Отже, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача, внаслідок чого в задоволенні позову обґрунтовано відмовлено.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Подарунки" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Подарунки" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 20.04.11 по справі № 2а-1657/11/0170- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 грудня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук