Рішення

від 26.04.2012 по справі 5057-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

26.04.2012Справа №5002-22/5057-2011

за позовом - Прокурора Центрального району м. Сімферополя, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 6 в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15

до - товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія», м. Сімферополь, пр. Кірова, 32/1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

1. Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114

2. Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача - ОСОБА_2, представник, дов від 07.10.2011

від відповідача - ОСОБА_3, директор, наказ № 3 від 01.05.2009; ОСОБА_4., представник, дов від 17.04.2012

від третіх осіб - 1. ОСОБА_5, представник, дов від 26.08.2010; 2. не з'явився

від прокурора - Коноваленко А.В., посвідчення № 11156

Прокурор Центрального району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія», просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0025 га по вул. Пушкіна, 8/5 в м. Сімферополь, шляхом знесення некапітальної споруди кафе «Коффишка» на самовільно зайнятій земельній ділянці та привести земельну ділянку у первинний стан, придатний для подальшого використання.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2011 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель АР Крим.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2011 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради та Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим; виключено з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державну інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2011 призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Гафаровій Зейнюрі Емирівні (ТОВ «Судова експертна палата», м. Сімферополь, вул. Леніна, 12, офіс 6; свідоцтво № 252, яке видане 28 лютого 2007 року); провадження по справі зупинено до завершення проведення судової експертизи по даній справі.

27.03.2012 до суду надійшов висновок судового експерта від 20.03.2012 № 54-10/01.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2012 провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні позивач надав суду пояснення по суті спору, в яких зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач надав суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що 18.08.2011 Сімферопольською міською радою в особі Головного управління архітектури, будівництва та регіонального розвитку видано відповідачу погодження місце розташування тимчасової споруди - павільйону - кафе площею 25 кв.м. за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна/ вул. Горького. Більш того, відповідач зазначив, що оформлення земельної ділянки під тимчасовою спорудою не вимагалось, але на даний час набув чинності Порядок розміщення тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності від 21.10.2011, згідно норм якого оформлення земельної ділянки під об'єктом тимчасового спорудження не вимагається.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін та прокурора, суд -

встановив:

Державною інспекцією по контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзема в м. Сімферополь проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія», з ході якої виявленні порушення, які виразились в самовільному зайнятті відповідачем земельної ділянки орієнтованою площею 0,0025 га, за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 8/5, під розміщення кафе «Коффишка» на землях житлової та громадської забудови. Про вказаний факт 06.09.2011 складено акт обстеження земельної ділянки, в якому, крім того, зазначено, що правовстановлюючі документи у встановленому законом порядку не оформлені, чим порушені статті 125, 126 Земельного кодексу України.

07.09.2011 Державною інспекцією по контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзема в м. Сімферополь за фактом самовільного зайняття земельної ділянки складений протокол про адміністративне правопорушення № 001983 у відношенні директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія» ОСОБА_3 Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія» ОСОБА_3 пояснив, що документи знаходяться у стадії оформлення, про що було зазначено в протоколі № 001983.

Крім того, 07.09.2011 Державною інспекцією по контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзема в м. Сімферополь за фактом самовільного зайняття земельної ділянки у відношенні відповідач винесений припис про усунення порушень земельного законодавства до 07.10.2011. Припис одержаний відповідачем 07.09.2011, про що свідчить відповідний підпис у зазначеному приписі № 001298, а.с. 13.

Відповідно до наданих директором товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія» ОСОБА_3 пояснень від 17.10.2011 встановлено, що порушення земельного законодавства не усунуто.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2011 призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Гафаровій Зейнюрі Емирівні (ТОВ «Судова експертна палата», м. Сімферополь, вул. Леніна, 12, офіс 6; свідоцтво № 252, яке видане 28 лютого 2007 року); провадження по справі зупинено до завершення проведення судової експертизи по даній справі.

Так, на вирішення судового експерта було поставлено наступне питання: «Чи відноситься павільйон - кафе площею 25 кв.м. (споруда кафе «Коффишка»), розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 8/5 до тимчасових споруд у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»?

27.03.2012 до суду надійшов висновок судового експерта від 20.03.2012 № 54-10/01.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, у розумінні приписів статей 42,43 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта від 20.03.2012 № 54-10/01 прийнятий судом до уваги.

Згідно вказаного висновку судового експерта встановлено, що побудована будова - павільйон-кафе площею 25 кв.м. (будова кафе «Коффишка»), розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 8/5, згідно проведених досліджень відноситься до тимчасових споруд і відповідає ст. 28 п.2. Малі архітектурні форми і тимчасові споруди для проведення підприємницької діяльності, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-У1, редакція від 12.06.2011 (діє станом на 20.10.2011), але не відповідає п. 3. ст. 28 Малі архітектурні форми і тимчасові споруди для проведення підприємницької діяльності, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», від 17.02.2011 № 3038-У1, редакція від 12.06.2011 (діє станом на 20.10.2011) та Закону України «Про благоустрій населених пунктів» п. 4, у зв'язку з тим, що відсутня затверджена містобудівна документація об'єкта благоустрою території, відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

В судовому засіданні відповідач надав суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що 18.08.2011 Сімферопольською міською радою в особі Головного управління архітектури, будівництва та регіонального розвитку видано відповідачу погодження місце розташування тимчасової споруди - павільйону - кафе площею 25 кв.м. за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна/ вул. Горького. Більш того, відповідач зазначив, що оформлення земельної ділянки під тимчасовою спорудою від нього не вимагалось, але на даний час набув чинності Порядок розміщення тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності від 21.10.2011, згідно норм якого оформлення земельної ділянки під об'єктом тимчасового спорудження не вимагається.

Статтею 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що мала архітектурна форма - невелика споруда декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об'єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель, їх комплексів.

До малих архітектурних форм належать: 1) альтанки, павільйони, навіси; 2) паркові арки (аркади) і колони (колонади); 3) вуличні вази, вазони і амфори; 4) декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 5) монументальна, декоративна та ігрова скульптура; 6) вуличні меблі (лавки, лави, столи); 7) садово-паркове освітлення, ліхтарі; 8) сходи, балюстради; 9) паркові містки; 10) обладнання дитячих ігрових майданчиків; 11) павільйони зупинок громадського транспорту; 12) огорожі, ворота, ґрати; 13) меморіальні споруди (надгробки, стели, обеліски тощо); 14) рекламні та інформаційні стенди, дошки, вивіски; 15) інші об'єкти, визначені законодавством.

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

21.10.2011, наказом № 244, Міністерством регіонального розвитку будівництва та житлово - комунального господарства України затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1330/20068.

Пунктом 1.3. Порядку визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Відповідно до пункту 1.4. Порядку комплексна схема розміщення ТС - схема розміщення ТС на території населеного пункту або його частині; паспорт прив'язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території.

Згідно пункту 1.5. комплексна схема розміщення ТС в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту - текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС.

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

Слід зауважити, що відповідно до п. 2.4. Порядку встановлено, що відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю. У такому випадку строк розгляду заяви становить п'ятнадцять робочих днів.

Пунктами 2.6., 2.7., 2.10., 2.11. встановлено, що для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів України»; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

Паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.

Паспорт прив'язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

Згідно пункту 2.31. Порядку встановлено, що розміщення ТС самовільно забороняється.

Слід звернути увагу на те, що відповідач, як на підставу своєї позиції, посилається на те, що 18.08.2011 Головним управлінням архітектури, будівництва та регіонального розвитку Сімферопольської міської ради було погоджено схему розташування спірного об'єкту - кафе «Коффишка».

Але, слід звернути увагу на те, що керівником Головного управління архітектури, будівництва та регіонального розвитку Сімферопольської міської ради таку схему розташування було погоджено до прийняття Міністерством регіонального розвитку будівництва та житлово - комунального господарства України наказу № 244 від 21.10.2011, яким було затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1330/20068.

Одночасно, на момент погодження схеми розташування об'єкту - кафе «Коффишка» - 18.08.2011 - Головне управління архітектури, будівництва та регіонального розвитку Сімферопольської міської ради не повноважень самостійно встановлювати порядок порядок розміщення тимчасових споруд, оскільки це повноваження прямо віднесено статтею 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Також, факт підписання схеми розташування тимчасового об'єкту - кафе «Коффишка» не може бути доказом дотримання Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, оскільки для такого розміщення потрібне отримання зацікавленою особою у встановленому чинним законодавством порядку саме паспорту прив'язки тимчасової споруди, який, в свою чергу, відповідачем отримано не було та доказів звернення до відповідного органу з заявою на отримання такого паспорту відповідачем під час розгляду справи суду надано не було.

Особливу увагу господарський суд звертає на те, що згідно преамбули Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно статті 1 Закону України «Про основи містобудування» - містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Відповідно до статті частини 1 статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно частини 1 статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності не передбачає відведення земельної ділянки під тим часовою спорудою.

Однак господарський суд виходить з того, що Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності не може регулювати земельні правовідносини, оскільки Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Земельний кодекс України є законодавчими актами, що мають різний предмет правового регулювання.

За вказаних обставин, виходячи з того, що тимчасова споруда, яка належить відповідачеві є стаціонарною, слід визнати, що вона займає земельну ділянку певної площі, яка знаходиться у комунальній власності та відповідачу у встановленому законом порядку не надавалась.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушені законодавства про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Статтею 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; е) знищення межових знаків; є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ж) непроведення рекультивації порушених земель; з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень; и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту; і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок; к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Згідно до статті 212 земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Асторія» (м. Сімферополь, пр. Кірова, 32/1, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20693264) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0025 га по вул. Пушкіна, 8/5 в м. Сімферополь, шляхом знесення некапітальної споруди кафе «Коффишка», розташованої на самовільно зайнятій земельній ділянці, та привести земельну ділянку у первинний стан, придатний для подальшого використання.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія» (м. Сімферополь, пр. Кірова, 32/1, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20693264) до Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31211206783002, отримувач - Державний бюджет м. Сімферополя, 22030001, ЄДРПОУ отримувача - 38040558, ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) 1073,00 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.04.2012.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.