Рішення

від 12.04.2012 по справі 29/252

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.04.12 р. Справа № 29/252

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Соболєвої С.М., суддів Лейби М.О., Сгари Е.В., при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум 2004», м.Київ, ЄДРПОУ 32772189,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Контінент», м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 20391675,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр», м.Київ, ЄДРПОУ 32490946,

про стягнення 29 312,56 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімум 2004», м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Контінент», м.Маріуполь Донецької області, м.Донецьк, про стягнення 29 312,56 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на отримання права вимоги від Відповідача за договором цесії від 25.08.2011р. та невиконання останнім грошового зобов'язання з оплати поставленої вторинної сировини (макулатури) Первісному кредитору - Відкритому акціонерному товариству «Грінко-Центр», внаслідок чого утворилась заборгованість у означеній вище сумі.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору про відступлення права вимоги №б/н від 25.08.2011р., листів №386 від 30.08.2011р., №18 від 06.10.2011р., картки клієнта ТОВ «Контінент» з 01.01.2004р. по 31.08.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.512-519, ст.525, 530 Цивільного кодексу України, ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 6, 7 Господарського процесуального кодексу України.

28.11.2011р. Позивачем подано клопотання про витребування у ДПІ Київського району м.Донецька податкових декларацій з податку на додану вартість Відповідача з усіма додатками за листопад 2008р. та грудень 2008р., з огляду на відсутність можливості надати їх самостійно та з метою підтвердження факту отримання Відповідачем товару. Одночасно, зазначає про неможливість представити первинну документацію щодо взаємовідносин між ВАТ «Грінко-Центр» та ТОВ «Контінент», оскільки останню вилучено під час обшуку працівниками УБОЗ у м.Києві та не повернуто Первісному кредитору. Крім того, просить відкласти розгляд справи до отримання витребуваних доказів. Разом із клопотанням надав копії: протоколу обшуку від 13.10.2010р., скарги на незаконні дії співробітників УБОЗ в м.Києві ГУМВС України в м.Києві при проведенні обшуку у приміщеннях ВАТ «Грінко-Центр» №991 від 14.10.2010р.

20.12.2011р. представником Позивача подано клопотання №34 від 16.12.2011р. про прийняття до уваги відображені Відповідачем у податковому обліку податкові накладні, як факт отримання ним товару.

11.01.2012р. Позивач ще раз звернувся із клопотанням витребувати докази, а також розглядати спір без його участі. Разом із цим клопотанням надав копію листа №б/н від 23.12.2011р.

16.01.2012р. розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області призначено колегіальний розгляд справи.

Також, 16.01.2012р. залучено до участі у справі №29/252 у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство «Грінко-Центр», про що винесено відповідний процесуальний документ.

31.01.2012р. Позивач вдруге заявив клопотання №3 від 24.01.2012р. про розгляд справи без його присутності. Дані клопотання судом задоволені.

21.02.2012р. представником третьої особи надано клопотання №3/пз від 21.02.2012р. про відкладення розгляду справи, оскільки ним не отримана копія позовної заяви, з метою ознайомлення з матеріалами справи №29/252. Дане клопотання задоволено судом, проте означений учасник судового провадження правом ознайомлення із матеріалами справи на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Клопотання Позивача надані суду 02.03.2012р. та 22.03.2012р. про розгляд справи без його участі судом не задоволені, у зв'язку з систематичним невиконанням вимог суду та необхідністю з'ясування певних обставин справи у судовому провадженні.

Клопотання Позивача №9 від 29.02.2012р. про долучення до матеріалів справи доказу направлення копії позовної заяви на адресу третьої особи, задоволено судом.

Також, Позивачем заявлено клопотання про стягнення з Відповідача витрат на відрядження та проїзд у сумі 864,34 грн. До цієї заяви додано копії: звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №15 від 21.12.2011р., проїзний документ, посвідчення про відрядження.

Позивач у судове засідання 12.04.2012р. не з'явився, повноважного представника не направив, через канцелярію господарського суду Донецької області надав клопотання про розгляд справи без його присутності.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Контінент» повідомлено про час та місце судового засідання належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання 12.04.2012р. не з'явився, причин неявки не повідомив, витребуваних судом документів не представив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами, з огляду на що, клопотання Позивача заявлене 12.04.2012р. про розгляд справи без його присутності задоволено судом та справа розглянута по суті.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

З огляду на приписи п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України саме на Позивача покладається обов'язок довести за допомогою належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності підстав виникнення заборгованості та для стягнення її з Відповідача.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Матеріали справи містять копію договору про відступлення права вимоги від 25.08.2011р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Грінко-Центр» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімум 2004» (Новий кредитор).

За змістом зазначеної угоди, Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Контінент» ЄДРПОУ 20391675 (Боржник) за поставлену вторинну сировину на загальну суму 29 312,56 грн.

За цим договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п.2.1 цього правочину (п.1.2 договору).

Згідно п.2.1 договору вказаний розмір є сумою 29 312,56грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений, зокрема, у разі передачі ним своїх прав іншій особі за правовими діями (цесія).

Стаття 509 ЦК України визначає поняття зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі, якщо цей кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто відступлення права вимоги є можливим за умови її дійсності.

Пунктом 4.1 - 4.2 означеного договору встановлені обов'язки Первісного кредитора по-переше, передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності цим договором, по-друге, не пізніше п'яти робочих днів письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги за цим договором Новому кредитору.

Одночасно, п.3.4 договору цесії передбачено, що первісний кредитор не вправі змінювати умови Основного договору без письмової згоди Нового кредитора.

У підтвердження виконання п.4.2 договору та ст.516 Цивільного кодексу України, Позивачем представлено суду копію листа №386 від 30.08.2011р., яким Відкрите акціонерне товариство «Грінко-Центр» повідомляє про відступлення права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум 2004» боргу у сумі 29 312,56 грн. за поставлену вторинну сировину на цю суму, та просить всі зобов'язання за поставлений товар перерахувати на поточний рахунок останнього.

При цьому, доказів направлення даного листа Відповідачу ані Позивачем, ані третьою особою не представлено.

Також, не представлено суду доказу виконання пункту 4.1 договору.

Згідно ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги вважає право вимоги таким, що настало, з огляду на несплату Відповідачем Первісному кредитору спірної суми за поставлений товар (вторинну сировину), відступлення останнім йому право цієї вимоги, звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнтінент» у порядку ст.530 Цивільного кодексу України з вимогою про сплату означеної суми (лист №18 від 06.10.2011р.) та невиконання її Відповідачем протягом строку, встановленого п.2 наведеної норми Цивільного кодексу України.

Одночасно, як було вже зазначено, згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З наведеного вбачається, що обсяг прав первісного кредитора у зобов'язанні і умови його виконання, що існували на момент переходу цих прав, визначається відповідним договором, у тому числі укладеним у порядку ст.181 Господарського кодексу України конклюдентно.

Разом з цим, існування такого договору виходить з п.3.4 договору цесії, у якому Позивач та Відкрите акціонерне товариство «Грінко-Центр» обумовили обмеження останнього зміни його умов, як основного договору.

При цьому, такий договір, не зважаючи на вимоги суду, не представлено.

Листом №б/н від 23.12.2011р. третя особа у цьому проваджені та, що у спірних відносинах є Первісним кредитором, повідомляє Позивача стосовно того, що ним із Відповідачем керуючись ст.181 Господарського кодексу України договір не укладався в звичайний спосіб. Відвантаження товару здійснювалось на підставі видаткових накладних. З огляду на приписи ст.11 Цивільного кодексу України заборгованість Відповідача перед ВАТ «Грінко-Центр» рахувалась на підставі бухгалтерського обліку згідно видаткових накладних. Обмежень між сторонами щодо заміни кредитора у зобов'язанні не встановлено.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

З картки клієнта «ТОВ «Контінент»», що міститься у матеріалах справи, вбачається складання такої первинної документації та здійснення часткових оплат. Проте, не можна з неї встановити відношення перелічених у ній накладних до спірних правовідносин, чи було їх підписано Відповідачем, а також з яким призначенням платежу здійснювались означені в наведеній картці оплати.

Видаткові накладні у підтвердження здійснення господарської операції з поставки Відкритим акціонерним товариством «Грінко-Центр» та прийняття вторинної сировини Відповідачем на суму 29 312,56 грн. суду не надано.

Отже, за таких обставин, не підтверджено факт приймання Товариством з обмеженою відповідальністю «Контінент» товару на спірну суму та виникнення обов'язку його оплати Первісному кредитору, у розумінні наведених норм матеріального права та ст.ст.691, 692 Цивільного кодексу України.

Пояснення Позивача стосовно неможливості надати первинну документацію у підтвердження наявності правовідносин Відповідача із Первісним кредитором, з огляду на вилучення їх під час обшуку працівниками УБОЗ у м.Києві, судом до уваги не прийнято, оскільки ці твердження не підтверджено. З протоколу обшуку від 13.10.2010р., наданого у якості доказу викладених обставин не вбачається вилучення саме цих документів. Окрім того, третьою особою без самостійних вимог на предмет спору ці твердження не підтримано, не зважаючи на приймання участі у процесі та присутності у судовому засіданні 21.02.2012р.

Одночасно, зважаючи на викладене, суд не вбачає поважним та доцільним задоволення клопотання Позивача про витребування у ДПІ Київського району м.Донецька податкових декларацій з податку на додану вартість Відповідача з усіма додатками за листопад 2008р. та грудень 2008р., оскільки поважності підстав не надання суду витребуваних доказів не доведено. Окрім того, суд не вважає податкові декларації з податку на додану вартість Відповідача з усіма додатками за листопад 2008р. та грудень 2008р. належним доказом факту передачі Відповідачу товару на спірну суму, з огляду на те, що вони за своїм змістом та призначенням є додатковим підтвердженням, побічним доказом таких фактів та не можуть самостійно його доводити за наявності вищевикладених обставин.

Таким чином, дослідив наведені норми матеріального права та обставини, суд дійшов висновку, що Позивачем належним та допустимим, у розумінні приписів процесуального законодавства, засобом не доведено існування договірних відносин Первісного кредитора із Відповідачем, факт отримання останнім товару на спірну суму та виникнення у нього обов'язку зі сплати її.

Окрім того, за відсутності означених вище документів, не можна встановити правомочність укладання договору цесії у спірних правовідносинах, відповідність переданого за ним обсягу прав, тим, що існували на день його укладення у Первісного кредитора, умови оплати тощо.

Тобто, не доведено тих обставин, на які Позивач посилається, як на підставу своїх вимог.

Враховуючи таке, в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум 2004», м.Київ, слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на Позивача.

Зважаючи на дане, клопотання Позивача стосовно стягнення з Відповідача витрат на відрядження та проїзд у сумі 864,34 грн. не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум 2004», м.Київ, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Контінент», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 29 312,56 грн., відмовити.

2. У судовому засіданні 12.04.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повний текст рішення підписано 17.04.2012р.

Головуючий суддя Соболєва С.М.

Суддя Лейба М.О.

Суддя Сгара Е.В.