Рішення

від 29.03.2012 по справі 29/59

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.12 р. Справа № 29/59

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕсАйБІС», м.Київ

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 213 372,69грн., пені у сумі 26 550,29грн., індексу інфляції у розмірі 19 052,42грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.03.2012р. по 29.03.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕсАйБІС», м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 213 372,69грн., пені у сумі 26 550,29грн., індексу інфляції у розмірі 19 052,42грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №SB.10.055 від 07.05.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №SB.10.055 від 07.05.2010р., додаткової угоди до договору, видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, листа №338 від 06.12.2010р., листа №089 від 18.02.2011р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕсАйБІС».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 612, 624, 625, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 220, 222, 224, 225, 229, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 54, 64 Господарського-процесуального кодексу України.

Заявою від 05.04.2011р. №159 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 139 675,66грн., пеню у сумі 27 622,46грн., інфляційні витрати та 3% річних у сумі 21 107,48грн.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупинялось та поновлялось.

Заявою від 26.09.2011р. №478 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 39 675,65грн., пеню у сумі 27 622,46грн., інфляційні витрати та 3% річних у сумі 21 107,48грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 04.10.2011р. справу передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 01.11.2011р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Заявою від 20.12.2011р. №643 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 29 675,65грн., пеню у сумі 27 622,46грн., інфляційні витрати та 3% річних у сумі 21 107,48грн.

Заявою від 23.01.2012р. №029 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму пені у розмірі 27 622,46грн., інфляційні витрати та 3% річних у сумі 21 107,48грн.

21.02.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що вимоги Позивача про стягнення штрафних санкцій а саме пені у розмірі 27 622,46грн., 3% річних та інфляційних витрат у розмірі 21 107,48грн. не підлягають задоволенню, оскільки Позивачем не наданий обґрунтований розрахунок штрафних санкцій.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 21.02.2012р. справу передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 12.02.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Заявою від 15.03.2012р. №116 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму пені у розмірі 23 402,91грн., інфляційні витрати у сумі 16 414,95грн. та 3% річних у сумі 4 529,60грн.

Заявою від 29.03.2012р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму пені у розмірі 22 870,87грн., інфляційні витрати у сумі 16 414,95грн. та 3% річних у сумі 4 426,63грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 29.03.2012р. №б/н, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем через канцелярію суду 28.09.2011р. надано заяву в якій зазначає, що відповідно до вимог Закону України „Про акціонерні товариства" Відкрите акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь».

Суд, дослідив матеріали справи, встановив, що поточною назвою Відповідача є Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь».

Представник Позивача у судове засідання 29.03.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 29.03.2012р. №б/н.

Представник Відповідача у судове засідання 29.03.2012р. з'явився, проти позовних вимог заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕсАйБІС» (Продавець) було укладено договір №SB.10.055 від 07.05.2010р., відповідно п.1.1 якого Продавець поставляє, а Покупець приймає та оплачує Обладнання, перелік, кількість та вартість якого наведені у Додатку №1 «Специфікації Обладнання», який є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п.2.1 договору ціна товару який поставляється, відповідно Додатку №1, складає 879 129,50грн. (вісімсот сімдесят дев'ять тисяч сто двадцять дев'ять гривень, 50 копійок), 20% ПДВ - 175 825,90грн. (сто вісімдесят п'ять тисяч вісімдесят двадцять п'ять гривень, 90 копійок). Загальна вартість обладнання складає 1 054 955,40грн. (один мільйон п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень, 40 копійок). Дана сума є ціною даного договору.

У розділі 3 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку оплати:

- оплата за даним Договором здійснюється Покупцем поетапно на поточний рахунок Продавця у наступному порядку:

3.1.1. 316 486,50 грн. (триста шістдесят тисяч чотириста вісімдесят шість гривень, 50 копійок), у тому числі ПДВ, від ціни Товару Обладнання, зазначеній у п. 2.1 даного Договору, Покупець оплачує Продавцю з врахуванням можливого коректування, зазначеної у п.3.9 даного Договору, після підписання даного Договору, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виставлення Продавцем відповідного рахунку;

3.1.2 суму що залишилась після оплати відповідно п.3.1.1 даного Договору, суму Покупець оплачує Продавцю рівними частинами з урахуванням можливого коректування, зазначеної у п.3.9 даного Договору, у наступному порядку:

- 246 156,17грн. (двісті сорок шість тисяч сто п'ятдесят шість гривень, 17 копійок) виплачуються протягом 30 календарних днів з моменту передачі Обладнання, та виставлення Продавцем відповідного рахунку-фактури;

- 246 156,17грн. (двісті сорок шість тисяч сто п'ятдесят шість гривень, 17 копійок) виплачуються протягом 60 календарних днів з моменту передачі Обладнання, та виставлення Продавцем відповідного рахунку-фактури;

- 246 156,16грн. (двісті сорок шість тисяч сто п'ятдесят шість гривень, 16 копійок) виплачуються протягом 90 календарних днів з моменту передачі Обладнання, та виставлення Продавцем відповідного рахунку-фактури;

Відповідно п.7.3 договору за недотримання строків оплати, встановлених у п.3.1.2 даного Договору, Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасно оплаченої суми, за кожен день прострочення.

Договір вступає в дію з моменту його укладення (скріплення підписами його печатками Сторін). Закінчення дії даного Договору - з моменту повного взаєморозрахунку між Сторонами. (п.п.8.1, 8.2 Договору).

07 травня 2010 року між Сторонами підписано специфікацію обладнання, де визначили перелік, кількість та вартість обладнання.

12 серпня 2010 року між Сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору де визначили перелік, кількість та вартість обладнання.

У пункті 2.1 додатку (специфікації) сторони визначили, що вартість обладнання складає 61 414,20грн. (шістдесят одна тисяча чотириста чотирнадцять гривень, 20 копійок), 20% ПДВ - 12282,84грн. (дванадцять тисяч двісті вісімдесят дві гривні, 84 копійки). Загальна сума Обладнання складає 73 697,04грн. (сімдесят три тисячі шістдесят дев'яносто сім тисяч, 4 копійки).

У пункту 2.2. додатку (специфікації) Сторони встановили, що оплата за даним Договором здійснюється Покупцем поетапно на поточний рахунок Продавця рівними частинами з урахуванням можливого коректування, зазначеної у п.2.5 даної додаткової угоди №1, у наступному порядку:

- 24 565,68грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень, 68 копійок) виплачуються протягом 30 календарних днів з моменту передачі Обладнання, та виставлення Продавцем відповідного рахунку-фактури;

- 24 565,68грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень, 68 копійок) виплачуються протягом 60 календарних днів з моменту передачі Обладнання, та виставлення Продавцем відповідного рахунку-фактури;

- 24 565,68грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень, 68 копійок) виплачуються протягом 90 календарних днів з моменту передачі Обладнання, та виставлення Продавцем відповідного рахунку-фактури;

На виконання умов договору Позивачем була здійснена поставка Відповідачу на загальну суму 1 128 652,44грн., що підтверджується видатковими накладними №1007231 від 23.07.2010р. на суму 1 054 955,40грн., №1009071 від 07.09.2010р. на суму 48 641,04грн., №1009105 від 10.09.2010р. на суму 25 056,00грн. Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар прийнято на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №1615 від 21.07.2010р., №№1963 від 01.09.2010р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 213 372,69грн.

06.12.2010р Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист №338 з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено досудову вимогу №089 від 18.02.2011р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 213 372,69грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем після звернення Позивача до суду з позовною заявою була оплачена заборгованість за поставлений товар, внаслідок чого Позивачем були зменшені позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що Відповідачем після звернення Позивача до суду з позовною заявою була оплачена заборгованість за поставлений товар, внаслідок чого Позивачем були зменшені позовні вимоги.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 16 414,95грн., 3% річних від суми загального боргу складає 4 529,60грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі 16 387,15грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем - 4 426,63грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.7.3 договору за недотримання строків оплати, встановлених у п.3.1.2 даного Договору, Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасно оплаченої суми, за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо задоволення у повному обсязі у сумі 22 870,87грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕсАйБІС», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення пені у розмірі 22 870,87грн., інфляційних витрат у сумі 16 414,95грн., 3% річних у сумі 4 426,63грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602, р/р 26005301510738, у філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк», м.Краматорськ, МФО 334141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕсАйБІС» (04073, м.Київ, вул.Рилєєва, буд. 10-А, корп. 2, літера «А», ЄДРПОУ 32553597, р/р 260080131024 у АТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627) інфляційні витрати у сумі 16 387,15грн., пеню у розмірі 22 870,87грн.грн., 3% річних у сумі 4 426,63грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602, р/р 26005301510738, у філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк», м.Краматорськ, МФО 334141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕсАйБІС» (04073, м.Київ, вул.Рилєєва, буд. 10-А, корп. 2, літера «А», ЄДРПОУ 32553597, р/р 260080131024 у АТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 436,84грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,85грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕсАйБІС», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення інфляційних витрат у сумі 27,80грн.

У судовому засіданні 29.03.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 03.04.12р.