Рішення

від 17.04.2012 по справі 29/266

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.04.12 р. Справа № 29/266

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-сервіс-лтд», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька торгівельна група ЮНІСЕЙЛ», м.Донецьк

про: про зобов'язання повернути кошти у розмірі 156 500,00грн.

за участю:

представника Позивача - не з'явився;

представника Відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профі-сервіс-лтд», м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька торгівельна група ЮНІСЕЙЛ», м.Донецьк (далі - Відповідач) про зобов'язання повернути кошти у розмірі 156 500,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №ЦБК 01-10/09 , щодо поставки товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №ЦБК 01-10/09 від 01.09.2011р., виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Позивачем попередньої оплати, рахунку-фактури №П-00003578 від 31.08.2011р., листів, листа-претензії №07 від 12.10.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 530, 662, 665 Цивільного кодексу України. ст.ст. 193, 222, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 43-1, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 11.01.2012р. справу передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.01.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

03.02.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-сервіс-лтд», договору поставки №ЦБК 01-10/09 від 01.09.2011р. та довідку за підписом директора №02 від 10.01.2012р. яка свідчить про те, що інших правовідносин між підприємством ТОВ «Профі-сервіс-лтд» та ТОВ «Донецька торгівельна група «ЮНІСЕЙЛ» крім договору поставки «ЦБК 01/10/09 від 01 вересня 2011 року не існує.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 22.02.2012р. справу передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 12.03.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

10.04.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: листа №03 від 05.09.2011р., листа-претензії №05/01 від 30.09.2011р., довідки, листа прокуратури від 29.02.2012р. №201-12, договору суборенди майна №23-ор-11 від 24.05.2011р., листа №07 від 25.10.2011р.

Представник Позивача у судове засідання 17.04.2012р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83001, м.Донецьк, вул.Університетська, 2А, оф. 21

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 роціВ» від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 роціВ» від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька торгівельна група ЮНІСЕЙЛ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профі-сервіс-лтд» (Покупець) було укладено договір поставки №ЦБК 01-10/09.

Відповідач у листі №45/2 від 08.09.2011р. підтвердив факт укладення договору.

Згідно даного договору Постачальник зобов'язаний поставити в обумовлений термін і передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти й оплатити цукор білий кристалічний (далі - Товар), який поставляється йому в рамках даного Договору, ціна, кількість, строки відвантаження й поставки якого визначаються специфікаціями до даного Договору.

У розділі 3 договору Сторони дійшли згоди щодо умов оплати, строків відвантаження та поставки товару:

- розрахунки за поставлений товар за даним Договором здійснюються на умовах 100% попередньої оплати. Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата в меншому розмірі не вважається 100% оплатою партії товару, відповідно поставка товару на суму такої оплати не відбувається (п.3.1 Договору);

- поставка Товару здійснюється на умовах передбачених в Специфікаціях (у відповідності з правилами «Інкотермс - 2010»), які являються невід'ємною частиною даного Договору (п.3.2 Договору);

- Покупець зобов'язаний при перерахуванні коштів, обов'язково вказувати в платіжному дорученні номер та дату даного договору. У випадку відсутності в платіжному доручені цих реквізитів, Постачальник самостійно визначає напрямок зарахування отриманих сум у рахунок погашення існуючих обов'язків Покупця (п.3.5 Договору);

- після попередньої оплати за Товар Покупець зобов'язаний прийняти оплачений товар, у випадку порушення Покупцем терміну відвантаження Товару по вині Покупця, Постачальник має право в односторонньому порядку повернути грошові кошти на розрахунковий рахунок Покупця, що вказаний в розділі 9 даного Договору або зарахувати їх в рахунок оплати зберігання (п.3.6 Договору);

Згідно п.8.4 договору даний Договір набуває чинності з дати підписання й діє до 31 грудня 2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за даним Договором.

Пунктом 8.9 договору передбачено, що документи передані факсимільним зв'язком в рамках даного Договору мають юридичну силу та повинні бути замінені на оригінал протягом 14-ти днів з моменту підписання. Обов'язок передати оригінал документів покладається на Покупця.

Відповідачем для оплати було виставлено рахунок-фактуру №П-00003578 від 31.08.2011р. на суму 160 000,00грн., вказаному рахунку міститься посилання на найменування товару цукор-пісок буряковий.

Позивачем на виконання умов договору була здійснена попередня оплата у розмірі 160 000,00грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку, де призначення платежу зазначено «сплата за цукор-пісок буряковий гідно р/ф П-00003578 від 31.08.2011р.»

Відтак, з боку обох сторін було фактично вчинено дії з виконання умов вказаного договору, що є підтвердженням прийняття та укладення вказаного договору сторонами.

Відповідачем в порушення умов договору не була здійснена поставка товару.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з листами №03 від 05.09.2011р., №04 від 05.09.2011р., №05 від 06.09.2011р. з вимогою поставити товар або повернути кошти які були перераховані у якості попередньої оплати.

30 вересня 2011 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією №05/01 у якій просить поставити товар.

12 жовтня 2011 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією №07 у якій просить повернути кошти у розмірі 160 000,00грн.

Відповідачем було частково повернуті кошти у розмірі 3 500,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку.

За таких обставин, у зв'язку з неналежним виконанням умов Відповідачем, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом сторонами 01 вересня 2011 року було укладено договір поставки №ЦБК 01-10/09, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька торгівельна група ЮНІСЕЙЛ» зобов'язалось поставити в обумовлений термін і передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-сервіс-лтд» (Покупця), а Покупець - прийняти й оплатити цукор білий кристалічний

Позивач здійснив передплату у сумі 160 000,00грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку, чим виконав умови п.3.1 Договору.

Проте, Відповідач не поставив товар, чим не виконав узятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таки чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача виникає з моменту пред'явлення Позивачем грошової вимоги.

Позивачем було направлено претензію №07 від 12.10.2011р. про повернення суми попередньої оплати у розмірі 160 000,00грн. Відповідачем частково було повернуто суму попередньої оплати у розмірі 3 500,00грн.

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк повернення суми попередньої оплати у повному обсязі не здійснив.

Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На день винесення рішення сума боргу складає 156 500,00грн.грн. і підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Розглянувши доводи заяви про вжиття забезпечувальних заходів, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України обов'язковою умовою вжиття забезпечувальних заходів є існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду. Отже, вимога щодо забезпечення та його вид має кореспондуватися із відповідною позовною вимогою.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суду України, зазначаючи в п. 10 Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» від 23.08.94 р. N 02-5/611, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог через його (клопотання) юридичну неспроможність та доказову недоведеність.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-сервіс-лтд», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька торгівельна група ЮНІСЕЙЛ», м.Донецьк про зобов'язання повернути кошти у розмірі 156 500,00грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька торгівельна група ЮНІСЕЙЛ» (83001, м.Донецьк, вул.Університетська, 2А, оф. 21, ЄДРПОУ 37491635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-сервіс-лтд» (04176, м.Київ, вул.Електриків, 26, ЄДРПОУ37570198) кошти у сумі 156 500,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька торгівельна група ЮНІСЕЙЛ» (83001, м.Донецьк, вул.Університетська, 2А, оф. 21, ЄДРПОУ 37491635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-сервіс-лтд» (04176, м.Київ, вул.Електриків, 26, ЄДРПОУ37570198) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 1 565,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.04.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 23.04.12р.